Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №214/3399/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне викрадення чужого майна

Дата: 05 липня 2026 р.

Справа: №214/3399/26

Суддя: Попов В. В.

Справа № 214/3399/26

3/214/971/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 липня 2026 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши адміністративну справу, що надійшла із Відділення поліції №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миронівка Київської області, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2026 року, о 09 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись у магазині «АТБ» за адресою: м. Кривий Ріг, просп. 200-річчя Кривого Рогу, будинок 7Д, таємно викрала товар, а саме: вуха «По-царські» 165 г, горілка «Nemiroff» 1 л, курка «Своя лінія», пиво «Чернігівське» 2,25 л, що перевищує 0,5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 51 КУпАП.

ОСОБА_1 , правом на участь в судовому засіданні не скористалась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, заяв не надала.

З урахуванням позиції Європейського суду з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

З метою дотримання принципу розумного строку розгляду справи, а також для запобігання зловживанню процесуальними правами з боку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з метою уникнення такої відповідальності, суд вважає за можливе розглянути справу та надати правову оцінку обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення, а також дослідити надані докази за відсутності ОСОБА_1 . Такий підхід узгоджується з вимогами процесуальної економії, ефективності провадження та забезпечення невідворотності адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 КУпАП дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

В розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового Кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1. ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 грн. 00 коп., отже неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 1 664 грн. 00 коп., 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становить 832 грн. 00 коп., 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян становить 3 328 грн. 00 коп.

Як убачається з матеріалів справи, сума викраденого майна на момент викрадення 28 лютого 2026 року, згідно з переліком викрадених товарів складала 1 044 грн. 39 коп., а відтак дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Судом досліджено матеріали справи, якими підтверджується вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника та вважає за можливе призначити ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 51 КУпАП, у виді штрафу, яке відповідно до вимог ст. 23 КУпАП буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 33, 51, 268, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн. 00 коп. в дохід держави.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Згідно ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням її майна в порядку, встановленому законом.

В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя В.В. Попов.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua