Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №214/7022/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7022/25

2/214/545/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 липня 2026 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Ковтун Н.Г.

за участю секретаря судового засідання – Фартушної Є.К.

представника позивачки ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу в порядку загального провадження за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна,-

встановив:

16 липня 2025 року до суду надійшла вищевказана позовна заява, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за її частку у праві спільної сумісної власності на майно подружжя - ринкової вартості автомобіля у сумі 264 400,36 грн. та стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування вказала, наступне 24 липня 2010 року між Позивачем та ОСОБА_4 укладено шлюб, який зареєстровано Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, за актовим записом № 277.

Від даного шлюбу у сторін є діти: донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний момент мешкають разом з позивачем.

З травня 2025 року сторони припинили спільне проживання.

08.07.2025 Відповідачем до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу подано заяву про розірвання шлюбу.

За час перебування у шлюбі за спільні кошти, за дійсною вартістю у 13 000 доларів США, 17.10.2024 році подружжя придбало автомобіль Hyundai Tucson, номер кузова VIN: НОМЕР_1 , 2012 р.в., сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Автомобіль марки Hyundai Tucson, 2012 року випуску, об`єм двигуна – 1995 см. куб., кузов НОМЕР_1 , дата реєстрації - 17.10.2024 р., в ТСЦ МВС №1248 зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі акту огляду №8843/24/000064 від 14.10.2024 р., вантажно-митної декларації № 24UA500080011089U9 від 05.10.2024 (Одеська митниця держмитслужби) та договору купівлі-продажу укладеному у СГ №55279 від 14.10.2024 (ТОВ «СТРУМ АВТО»). 24.05.2025 в ТСЦ МВС № 1243 на підставі договору купівлі-продажу укладеному в ТСЦ №1243 №1243/2025/5367416 від 24.05.2025 вищевказаний транспортний засіб перереєстровано на ОСОБА_4 .

Так, під час шлюбу сторін, за спільні кошти подружжя, за дійсною вартістю 7500 доларів США 01.02.2020 придбало автомобіль Renault Megane Scenic, номер кузова VIN: НОМЕР_3 , 2009 р.в.

Автомобіль марки Renault Megane Scenic, 2009 року випуску, об`єм двигуна - 1461 см.куб., кузов НОМЕР_3 , дата реєстрації - 01.09.2020р., в ТСЦ МВС №1248 зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі акту огляду № 7590/20/000836 від 01.09.2020, вантажно-митної декларації № UA204120/2020/061366 від 27.07.2020 (Волинська митниця) та договору купівлі-продажу укладеному у СГ №630/2020 від 01.09.2020 (ТОВ «СВІТ ІМПОРТНОГО АРТО».

04.10.2024 року в ТСЦ МВС № 1248 на підставі акту огляду № 6944/24/009255 від 02.10.2024 та договору купівлі-продажу укладеному в СГ №8587 від 02.10.2024 (ФОП ОСОБА_7 ) вищевказаний транспортний засіб перереєстровано на ОСОБА_8 , за дійсною вартістю 5000 доларів США.

У цей же час слід зазначити, що кошти, які спочатку було витрачено на його купівлю, а згодом отримано від продажу даного автомобіля, було спільно накопичені подружжям під час шлюбу. Такі кошти, разом з іншими спільно накопиченими подружжям коштами на момент купівлі спірного автомобіля, стали сумою грошових коштів витраченою на придбання автомобіля Hyundai Tucson, номер кузова VIN: НОМЕР_1 , 2012 р.в., сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Те, що Позивачка під час шлюу з Відповідачем мала самостійний заробіток (дохід) підтверджується довідками про доходи з 2017 по 2022 рр. Вона приймала активну участь, як у накопиченні, так і заощадженні сімейних коштів.

Спірний автомобіль який був зареєстрований на ім`я Відповідача, набутий за договором купівлі-продажу за час шлюбу між сторонами, за кошти, які належали спільно подружжю, є об`єктом спільної власності подружжя.

Згідно запитів на пошуковій платформі ОСОБА_9 com середньостатистична ринкова вартість подібного за своїми технічними характеристиками автомобіля, а отже дійсна вартість спірного автомобіля становить 528 800,72 грн. (63 200 долірів США /5 кількість знайдених у базі автомобілей) = 12 640 доларів США. Станом на 15.07.2025, за офіційним курсом НБУ , один долар коштує 41, 8355 грн. У розрахунку : 12 640*41, 8355 = 528 800,72 грн.).

Як наслідок, у Відповідача виникає зобов`язання відшкодувати Позивачці грошову компенсацію замість частки у праві спільної сумісної власності на спірне майно в розмірі 264 400,36 грн.

Додатково зазначає, що у договорі купівлі-продажу спірного автомобіля його ціна визначалася за згодою сторін, яка не відповідала його дійсній вартості. Також на момент поділу майна вартість автомобіля змінилася, а тому під час вирішення спору, просить суд врахувати дійсну його вартість.

22 липня 2025 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та витребувано докази .

22 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито в загальному провадженні справу.

01 жовтня 2025 року представником відповідача ОСОБА_4 адвокатом Морозовим Є.Є. надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказує, що відповідач ОСОБА_4 частково визнає обставини викладені ОСОБА_3 у позовній заяві, що в період перебування у шлюбі сторонами за спільні кошти та в інтересах сім`ї 17 жовтня 2024 було придбано та зареєстровано на ім`я відповідача транспортний засіб Hyundai Tucson, номер кузова VIN: НОМЕР_1 , 2012 р.в., сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Визнає, що кошти від продажу автомобіля Renault Megane Scenic стали сумою грошових коштів, які було витрачено згодом на придбання автомобіля Hyundai Tucson. Однак, всю іншу частину коштів, приблизно 8500 тисяч доларів, які потрібно було доплатити за різницю вартості автомобіля Hyundai Tucson, додали батьки відповідача. Але факт надання батьками коштів для придбання автомобіля нотаріально не зафіксовано, що унеможливлює подання доказів з боку відповідача на підтвердження даного факту.

Крім того, 24 травня 2025 року в ТСЦ МВС № 1243 на підставі договору купівлі-продажу укладеному в ТСЦ № 1243 № 1243/2025/5367416 від 24.05.2025 рноку вищевказаний транспортний засіб перереєстровано на батька відповідача - ОСОБА_4 , який на даний час є власником автомобіля.

Водночас, станом на 24 травня 2025 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі , адже відповідач звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, тільки 08.07.2025 року.

Отже, оскільки продаж транспортного засобу Hyundai Tucson відбувся під час перебування сторін у шлюбі, що до припинення сімейних відносин, а тому презумується те, що одержані від його продажу кошти були використані сторонами в інтересах сім`ї, в т.ч. в інтересах їх спільних дітей. Зі слів відповідача, ОСОБА_3 була обізнана про відчуження спірного транспортного засобу та погоджувалася на це, отримала кошти за нього, які спрямувала на потреби сім`ї. Жодних належних та допустимих доказів витрачання коштів не в інтересах сім`ї позивачем не надано.

Стосовно визначення ОСОБА_3 вартості частини спірного транспортного засобу у розмірі 264 400,00 грн.

Просить суд звернути увагу , що відносно автомобіля Hyundai Tucson кузова VIN: НОМЕР_1 , 2012 р.в., сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 не проводилася судова транспортно-товарознавча експертиза для встановлення вартості автомобіля , а вартість, яку зазначила позивачка у позовних вимогах, сформована відповідно до інформації щодо ринкової вартості , подібних за своїми технічними характеристиками автомобілями, із сайту «AUTO.RIA.com» . За таких обставин не врахована зношеність автомобіля через тривалий час експлуатації, його зовнішній та технічний стан на момент звернення до суду із позовною заявою. Крім того, варто врахувати той факт, що автомобіль перебував у ДТП 05 травня 2025 року , в результаті якого транспортний засіб отримав численні механічні пошкодження, які суттєво впливають на зниження його вартості. Отже, вважають що вартість автомобіля визначена позивачем не вірно, а докази надані позивачем для підтвердження його вартості є недопустимими.

У задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі за недоведеністю та безпідставністю.

17 жовтня 2025 року представником позивача надано відповідь на відзив, відповідно до якого вказує, що відповідачем у відзиві зазначено « Відповідач ОСОБА_4 частково визнає обставини викладені у позовній заяві, що в період перебування у шлюбі сторонами за спільні кошти та в інтересах сім`ї 17 жовтня 2024 року було придбано та зареєстровано на ім`я відповідача транспортний засіб Hyundai Tucson».

Дійсно, кошти від продажу автомобіля Renault Megane Scenic стали сумою грошових коштів, які було витрачено згодом на придбання автомобіля Hyundai Tucson.

У контексті зазначеного, Позивач звертає увагу суду, що відповідачем визнано той факт, що сторонами за спільні кошти подружжя від продажу автомобілю Renault Megane Scenic придбано автомобіль Hyundai Tucson.

Відповідно до інформації наданої Головним сервісним центром МВС Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях зазначеній у договорі комісії № 8587 від 16.09.2024 та Договору купівлі-продажу транспортного засобу № 8587 від 02.10.2024 , транспортний засіб марки Renault Megane Scenic продано Відповідачем за 280 300,00 грн., що у свою чергу є спільними коштами подружжя ОСОБА_10 та не заперечує Відповідач.

Щодо твердження відповідача, що решту коштів в сумі 8500 доларів США , яку треба було доплатити за різницю вартості автомобілю Hyundai Tucson дали батьки відповідача, нотаріально не зафіксовано, а тому унеможливлюють відповідача надати докази на підтвердження даного факту.

Стосовно обізнаності Позивачки, щодо продажу спірного автомобіля 24 травня 2025 року зазначає, що 21 травня 2025 року остання звернулася до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу з заявою про стягнення аліментів. До заяви було прикладено акт про встановлення спільного проживання позивачки з дітьми від 18.05.2025 року, у даному акті встановлено, що позивачка разом з дітьми з 10.05.2025 року вже окремо проживала з дітьми.

Дана обставина, у повній мірі спростовує твердження Відповідача, що станом на 24.05.2025 ОСОБА_3 була обізнана про відчуження спірного транспортного засобу та погоджувалася на це, отримала кошти за нього, які спрямувала на потреби сім`ї.

Визначення реальної вартості проданого автомобіля при поділі майна повністю відповідає нормам чинного законодавства.

Шодо огляду транспортного засобу експертом , вказує, що 04 жовтня 2025 року судовим експертом складено протокол огляду спірного транспортного засобу.

Ухвалою суду від 05 грудня 2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Будучи присутньою у судовому засіданні представник позивача Фролова Н.В. позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити. Зазначила, що спірний автомобіль був придбаний подружжям під час шлюбу на спільні кошти. 3 травня 2025 року сторони припинили шлюбні відносини. 24 травня 2025 року відповідачем автомобіль було відчуджено батькові відповідача, однак відповідач продовжує користуватись вказаним автомобілем. Оскільки автомобіль є спільним майном подружжя, то просить стягнути його половину його вартості, вважає недоведеним ту обставину, що автомобіль куплений не на кошти подружжя та відчуджений за час спільного проживання.

Будучи присутнім у судовому засідання представник відповідача ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав описаних у відзиві до позовної заяви. Вказав на те, що спірний автомобіль було придбано на кошти від продажу попереднього автомобілю так кошти батьків відповдіача 8 тис дол США. Нотаріально це посвідчено не було. За час перебування в шлюбі автомобіль було продано батькові відповідача, а кошти витрачені на потреби родини. Автомобіль було оцінено відповідачем в 449 444 грн.

Суд вислухавши думку учасників, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 24 липня 2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, за актовим записом № 277.

За час перебування у шлюбі , 01.02.2020 було придбано автомобіль Renault Megane Scenic, номер кузова VIN: НОМЕР_3 , 2009 р.в.

Автомобіль марки Renault Megane Scenic, 2009 року випуску, об`єм двигуна - 1461 см.куб., кузов НОМЕР_3 , дата реєстрації - 01.09.2020р., в ТСЦ МВС №1248 зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі акту огляду № 7590/20/000836 від 01.09.2020, вантажно-митної декларації № UA204120/2020/061366 від 27.07.2020 (Волинська митниця) та договору купівлі-продажу укладеному у СГ №630/2020 від 01.09.2020 (ТОВ «СВІТ ІМПОРТНОГО АРТО».

04.10.2024 року в ТСЦ МВС № 1248 на підставі акту огляду № 6944/24/009255 від 02.10.2024 та договору купівлі-продажу укладеному в СГ №8587 від 02.10.2024 (ФОП ОСОБА_7 ) вищевказаний транспортний засіб перереєстровано на ОСОБА_8 , за домовленістю сторін ціна Транспортного засобу складає 280 300,00 грн.

17.10.2024 році придбано автомобіль Hyundai Tucson, номер кузова VIN: НОМЕР_1 , 2012 р.в., сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Автомобіль марки Hyundai Tucson, 2012 року випуску, об`єм двигуна – 1995 см. куб., кузов НОМЕР_1 , дата реєстрації - 17.10.2024 р., в ТСЦ МВС №1248 зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі акту огляду №8843/24/000064 від 14.10.2024 р., вантажно-митної декларації № 24UA500080011089U9 від 05.10.2024 (Одеська митниця держмитслужби) та договору купівлі-продажу укладеному у СГ №55279 від 14.10.2024 (ТОВ «СТРУМ АВТО»).

24.05.2025 в ТСЦ МВС № 1243 на підставі договору купівлі-продажу укладеному в ТСЦ №1243 №1243/2025/5367416 від 24.05.2025 вищевказаний транспортний засіб перереєстровано на ОСОБА_4 .

Відповідно до рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2025 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано. В описовій частині рішення суду вказано, що ОСОБА_4 звернувся з вищевказаною заявою у липні 2025 року.

Відповідно до акту від 30.01.2026 року про фактичне місце проживання , яким встановлено факт спільного проживання подружжя ОСОБА_10 без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 у період з 07.12.2011 по 10.05.2025 року.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що може повідомити деякі факти стосовно спірного автомобіля, оскільки близько спілкується з родиною ОСОБА_10 . Родина ОСОБА_10 мешкала по АДРЕСА_2 , потім стало відомо від позивачки, що та йде від чоловіка та разом дітьми переїхали до її матері. Спірний автомобіль Hyundai Tucson було придбано у 2024 році, доступу позивачка до авто не мала, це був другий автомобіль у родині, на момент купівлі сторони мешкали разом, бюджет був спільний. Їй нічого не відомо, щоб батьки відповідача надлавали кошти на придбання авто, якщо так було, то позивачка їй би про це сказала, також ОСОБА_12 б її повідомила. якщо б кошти від продажу батьки Будучи у декреті позивачка працювала, надавала перукарські послуги, чоловік перебував на службі, був час коли відповідач не працював та знаходився на утримання позивачки. Після того, як ОСОБА_3 переїхала до матері, фінансовий стан у них був важкий, чоловік дітям не допомагав. Обставини, щодо придбання спірного автомобіля за кошти батьків відповідача свідку невідомі. Два місяці потому вона бачила. як спірним автомобілем керував відповідач.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що він є батьком відповідача у справі, має повне співпадіння прізвища, ім`я та по батькові з відповідачем. Приблизно у 2015-2016 році подарував сину автомобіль пежо, через пару років доклав коштів та ОСОБА_4 та ОСОБА_3 купили інше авто . У 2025 році знову вирішили купити нову машину для сина, син з невісткою продали попередню машину, зібрались купувати автомобіль Hyundai Tucson, який коштував НОМЕР_4 тисяч доларів, особисто свідок додав 8500 тисяч доларів на придбання машини. Машину замовляли у Одесі, він туди іздив особисто, машину брали у чоловіка на ім`я ОСОБА_13 . Машину офрормили на сина. Кошти для купівлі машини були подарунок синові. У травні 2025 року син з невісткою повідомили про припинення стосунків, проживали до припинення стосунків у квартирі за адресою АДРЕСА_3 . Про те що невістка переїхала до матері дізнався у червні 2025 року. На даний час спірним авто належить йому, оскільки син в травні 2025 року потрапив до ДТП, коштів ремонтувати авто у сина не було, тому він, ОСОБА_4 , відкупив у сина авто за 360 000 грн. Договір - купівлі продажу оформлював, на час укладення договору авто відновлено не було. Кошти передавав у МРЕО під час укладенні угоди. При обговоренні купівлі-продажу авто невістки не було, а при обговоренні вартості не пам`ятає. На разі, свідок є власником спірного автомобіля, іноді дає сину користуватися авто, при експертизі був присутній, при огляді також був пристуній, з результатами висновку ознайомлений.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснила суду, що вона є матір`ю відповідача. Всі автомобілі , які були у сина та невістки були придбані за її кошти та її чоловіка. При кожній покупці автомобілів, вона з чоловіком докладали коштів. Стосовно спірного автомобіля повідмила, що 17 жовтня 2025 року на день народження сина, чоловік ОСОБА_4 разом з сином та невісткою поїхали придбати останньому авто, Hyundai Tucson коштував 13 000 тисяч доларів, вона та чоловік доклав 8500 тисяч доларів. В травні 2025 року син попав в аварію, то вони купили цю машину у сина за 360 тис грн. Кошти на цю купівлю зберігали вдома. Передали в день купівлі-продажу. Машина підлягала ремонту. При укладанні угоди вони не були. Син з невісткою розійшлись вже після продажу автомобіля. На момент ДТП син ще жив з невісткою. Наразі автомобіль відремонтований, ним користується чоловік та син.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі №642/8107/14-цпровадження № 14-108звц21).

Найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте у шлюбі майно, зокрема й неподільне. Це відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц ). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Сторона відповідача не надала суду доказів, які б достовірно підтверджували , що батьком відповідача надано грошові кошти у розмірі 8500 тисяч доларів на придбання автомобіля Hyundai Tucson, номер кузова VIN: НОМЕР_1 , 2012 р.в., сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2

У даній справі не оспорюваною є та обставина, що автомобіль Hyundai Tucson, номер кузова VIN: НОМЕР_1 , 2012 р.в., сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 було набуто у власність ОСОБА_4 під час шлюбу з позивачкою та ним же самостійно відчужено до розірвання шлюбу.

Згідно частин першої та сьомої статті 41 Конституції України, частин першої та п`ятої статті 319 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і таке використання не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (ч. 1 ст. 71 СК України).

Зі змісту п. п. 23, 24постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя`вбачається, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Частиною 2ст. 372 ЦК Українивстановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1ст. 61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Стаття 63 СК України передбачає, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.70 СК Українивстановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу (частина третя статті 370 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 364 ЦК України якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Частиною 2 ст. 183 ЦК України передбачено, неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (ч.ч. 2, 5 ст. 71 СК України).

Згідно ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї (частина перша статті 365 ЦК України). Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення пози вачемвартості цієї частки на депозитний рахунок суду (частина друга статті 365 ЦК України).

Приписи частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.(Відповідні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21), від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19 (провадження № 14-40цс21), постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі №345/2224/20 (провадження № 61-5915св22).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21) зробила висновок, що частини четверта та п`ята статті 71 СК України не передбачають обов`язкову згоду відповідача на присудження позивачеві грошової компенсації замість частки останнього у праві спільної сумісної власності на майно, а також не передбачають обов`язкове внесення відповідачем на депозитний рахунок суду грошової компенсації у спорах, у яких про припинення своєї частки у праві спільної сумісної власності й отримання компенсації на свою користь просить позивач.

Отже, у випадку, коли один із співвласників погодився отримати грошову компенсацію замість своєї частки в спільному майні, а інша сторона не погодилася її добровільно виплачувати з будь-якої причини, зацікавлений в одержанні замість своєї частки у майні грошової компенсації співвласник звертається до суду із позовом на підставі статті 364 ЦК України.

ОСОБА_3 просила суд провести поділ спільного майна подружжя саме на підставі статті 364 ЦК України, тобто шляхом присудження їй грошової компенсації за належну їй частку у спільному майні подружжя, а саме автомобіля марки Hyundai Tucson, номер кузова VIN: НОМЕР_1 , 2012 р.в., сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Таким чином, судом встановлено, що спірне майно набуте сторонами у шлюбі за спільні кошти, є спільною сумісною власністю подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними. Зазначене майно підлягає поділу з урахуванням положень статті 70 СК України та статті 364 ЦК України.

Статтею 65 СК України передбачено, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї (частини перша, друга, четверта статті 65 СК України).

У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 грудня 2023 рокуусправі №127/21002/21 (провадження № 61-5340св23), від 24 травня 2023 року у справі № 278/2482/21 (провадження № 61-12736св22).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19 (провадження № 14-40цс21), постанові Верховного Суду України від 24 травня 2023 року справа № 278/2482/21 (провадження № 61-12736св22) зроблено висновок, що у разі, якщо сторона договору або інша особа (зацікавлена особа) хоче отримати еквівалент вартості майна, яке було відчужено без її згоди, вона має право подати позов про стягнення компенсації в розмірі частки відчуженого спільного майна, що є ефективним способом захисту без визнання правочину недійсним та застосування реституції. У цьому випадку важливим є встановлення на час вирішення спору ринкової вартості спільного майна, яке було відчужено, а у разі неможливості визначення такої вартості саме цього майна ринкової вартості майна, подібного за якостями (технічними характеристиками) до відчуженого.

Матеріали справи містять докази, які підтверджують відчуження ОСОБА_4 на користь третьої особи ОСОБА_4 , який є йому батьком автомобіля «Hyundai Tucson, номер кузова VIN: НОМЕР_1 , 2012 р.в., сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Зокрема, копію договору купівлі-продажу 1243/2025/5367416 транспортного засобу від 24.05.2025.

Представник позивачп в судовому засіданні пояснила, що згоди Позивачка на продаж спірного автомобіля не надавала та коштів від його реалізації не отримувала.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19 (провадження № 14-40цс21) зазначено, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції іншому з подружжя (співвласнику) у зв`язку з припиненням його права на спільне майно. При цьому вартість майна, що підлягає поділу, у разі недосягнення згоди між подружжям, визначається на час розгляду справи, а не на час продажу майна одним з подружжя проти волі іншого. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18).

Таким чином, з метою захисту порушеного права власності одного з подружжя при відчуженні іншим з подружжя спільного майна без отримання відповідної згоди, визначаючи розмір грошової компенсації частини вартості спірного майна, стягненню у вигляді компенсації підлягає дійсна (ринкова) вартість відчуженого майна або ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи.

Згідно вимог ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, за таких обставин, зважаючи, що відповідачем не встановлено переконливих та беззаперечних доказів стосовно придбання автомобіля за власні кошти, тому суд не приймає його доводи в цій частині.

Судом встановлено, що сторони придбали спірний автомобіль під час перебування у зареєстрованому шлюбі, однак відповідач ОСОБА_4 розпорядився ним на власний розсуд без згоди позивача ОСОБА_3 та не довів належними доказами використання отриманих від продажу коштів в інтересах сім`ї, тому суд дійшов висновку про те, що позивач має право на грошову компенсацію половини вартості спірного транспортного засобу.

Отже, з метою захисту порушеного права власності одного з подружжя при відчуженні іншим з подружжя спільного майна без отримання відповідної згоди, визначаючи розмір грошової компенсації частини вартості спірного майна, стягненню у вигляді компенсації підлягає дійсна (ринкова) вартість відчуженого майна або ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи.

Представник відповідача, надав суду висновок експерта № 180/25 транспортно товарознавчої експертизи відповідно до якого ринкова вартість автомобіля Hyundai Tucson, номер кузова VIN: НОМЕР_1 , 2012 р.в., сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент проведення експертизи складає 449 944,98 грн.

Тоді, як вбачається, згідно запитів на пошуковій платформі «Авто Ріо» середньостатистична ринкова вартість подібного за своїми технічними характеристиками автомобіля, а отже дійсна вартість спірного автомобіля становить 528 800,72 грн. (63 200 долірів США /5 кількість знайдених у базі автомобілей) = 12 640 доларів США. Станом на 15.07.2025, за офіційним курсом НБУ , один долар коштує 41, 8355 грн. У розрахунку : 12 640*41, 8355 = 528 800,72 грн.).

Однак, суд бере до уваги висновок експерта № 180/25 транспортно товарознавчої експертизи відповідно до якого ринкова вартість автомобіля Hyundai Tucson, номер кузова VIN: НОМЕР_1 , 2012 р.в., сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 449 944,98 грн., яку надав відповідач, згідно висновку експерта, де проводився огляд автомобіля, при його оцінці.

За наведених обставин, суд вважає обґрунтованою позовну вимогу ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_4 частини вартості вказаного автомобіля в сумі 449 944,98 грн. ,та вважає визначити розмір такої компенсації в сумі 224 972,49 грн., тобто половину від ринкової вартості автомобіля, беручи вартість автомобіля з висновку експерта, наданого відповідачем.

Таким чином, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

А тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2644 грн. 00 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст.60,61,63,65, 69,70СК України, ст.ст.183,364,365,372ЦК України, ст. ст. 12, 13, 42, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна - задовольнити частково.

Припинити право на частку в спільному майні подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 котрим є автомобіль марки Hyundai Tucson, номер кузова VIN: НОМЕР_1 , 2012 р.в., сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , , як неподільна річ, стягнути з відповідача ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості частки даного транспортного засобу в розмірі 224 972,49 грн

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 2644 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників:

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя Ковтун Н.Г.