Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №380/13897/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 рокусправа № 380/13897/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справ за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернулася до суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якій просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у нерозгляді по суті заяви ОСОБА_1 від 16.06.026, неприйнятті за результатами її розгляду будь якого рішення та ненаданні мотивованої відповіді у строки, встановлені законом;

-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у непроведенні повного остаточного розрахунку з позивачем при виключенні її зі списків особового складу військової частини 05.04.2026 в частині речового забезпечення;

-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у непроведенні перевірки речового забезпечення позивача за весь період проходження військової служби;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести повну перевірку речового забезпечення ОСОБА_1 за весь період проходження військової служби;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 встановити перелік речового майна, яке було фактично отримане позивачем під час проходження військової служби;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 встановити перелік речового майна, яке належало до видачі відповідно до встановлених норм забезпечення, але фактично позивачу видане не було;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести повний розрахунок вартості неотриманого речового майна відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №178;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 оформити та видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належить до видачі.

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 надати копію арматурної картки речового забезпечення;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 надати копію речового атестата. 13. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 надати довідку про проведення або непроведення остаточного розрахунку при звільненні;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 надати довідку про нарахування або ненарахування грошової компенсації за неотримане речове майно;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 надати інформацію щодо:

дати останньої видачі речового майна;

переліку фактично виданого речового майна; залишку невиданого речового майна;

причин непроведення повного остаточного розрахунку станом на день виключення позивача зі списків особового складу;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 після проведення повної перевірки речового забезпечення та оформлення всіх передбачених законодавством документів прийняти рішення щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно відповідно до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України №178.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка зазначила, що 05 квітня 2026 року її було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та знято з усіх видів забезпечення. Однак, за словами позивачки, на день виключення зі списків особового складу військової частини, відповідач не виконав покладений на нього законом обов`язок щодо проведення повного остаточного розрахунку з нею.

Тому, як вказує позивачка, 16 червня 2026 року, вона звернулася до командира військової частини НОМЕР_1 з письмовою заявою, у якій просила провести повний остаточний розрахунок при звільненні, здійснити повну перевірку речового забезпечення за весь період проходження військової служби, встановити перелік фактично отриманого речового майна, встановити перелік речового майна, яке належало до видачі, але фактично видане не було, провести повний розрахунок вартості неотриманого речового майна, надати довідку про його вартість, надати копію арматурної картки речового забезпечення, копію речового атестата, довідку щодо проведення остаточного розрахунку при звільненні, довідку щодо нарахування або ненарахування грошової компенсації за неотримане речове майно, інформацію щодо дати останньої видачі речового майна, переліку фактично виданого майна, залишку невиданого майна, причин непроведення остаточного розрахунку станом на день виключення зі списків особового складу та після проведення відповідної перевірки здійснити виплату грошової компенсації за неотримане речове майно.

Втім, відповіді на своє звернення позивачка не отримала. Вважає, що відповідач порушив законодавство пр звернення громадян, бо повинен був належно розглянути її заяву від 16.06.2026 та надати повну та обґрунтовану відповідь.

Крім того, позивачка вважає, що відповідач повинен був провести повний остаточний розрахунок при звільненні, перевірити стан речового забезпечення, встановити перелік належного до видачі майна, оформити довідку про його вартість, надати арматурну картку, речовий атестат та після проведення перевірки здійснити виплату грошової компенсації за неотримане речове майно. Отже, відповідач був зобов`язаний не лише надати відповідь, а й здійснити конкретні владні управлінські дії, прямо передбачені законом.

Просила задовольнити позов.

Ухвалою від 09.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив та зазначив, що не порушив строк розгляду звернення, оскільки позивачка звернулася до відповідача щодо забезпечення речовим майном та проведення відповідної компенсації, через ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 18.06.2026 направив цю заяву до відповідача засобами електронного документообігу (СЕДО). Таким чином строк розгляду зазначеного вище звернення позивачки розпочався з 19.06.2026.

Також відповідач звернув увагу, що військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), за рішенням Міністра оборони України від 13.06.2022 №12653/з, на підставі окремого доручення Міністра оборони України від 02.03.2022 №248/1200 та згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 №437 від 16.11.2022, перебуває на фінансовому та логістичному забезпеченні у військовій частині НОМЕР_4 , що включає в себе окрім інших видів фінансове та речове забезпечення. Відповідно військова частина НОМЕР_4 , як частина забезпечення, видає речове майно військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , складає довідки про вартість недоотриманого речового майна під час служби, розглядає рапорти військовослужбовців в т.ч. щодо речового забезпечення, здійснює нарахування та виплату грошового забезпечення та компенсаційних виплат військовослужбовцям.

Відповідач зазначив, що з урахуванням наведеного, відповідач, відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про звернення громадян» та керуючись пунктами 2, 14 розділу ІІ Інструкції, згідно з якою визначено право органу військового управління визначати виконавця звернення, направив звернення позивачки для опрацювання встановленим порядком до військової частини НОМЕР_4 , із залишенням загального контролю надання відповіді у строки передбачені законодавством, адже питання які було визначено позивачем в цій заяві стосувалось саме речового забезпечення та отримання грошової компенсації, що не входить до компетенції відповідача. У зв`язку із наведеним термін надання відповіді позивачці було визначено у термін не більше одного місяця, тобто до 30.07.2026.

Водночас, оскільки військова частина НОМЕР_4 підготувала документи та відповідь на заяву позивачки та скерувала її разом із додатками до відповідача, то в термін, установлений законодавством, засобами СЄДО, відповідач скерував відповідь військової частини НОМЕР_4 разом із додатками, позивачці через ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.07.2026.

Стосовно остаточного розрахунку при звільненні, то відповідач зазначив, що грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, станом на день виключення позивачки зі списків особового складу в т.ч. й на цей час, розраховує саме військова частина НОМЕР_4 , яка є військовою частиною забезпечення, окремою юридичною особою з владними повноваженнями, та яка здійснює логістичне та фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_1 відповідно до вимог вищенаведених керівних документів.

Відповідач наголосив, що зазначене вказує на безпідставність вимог позивачки саме до відповідача в цій частині.

Щодо питань надання довідок, проведення перевірки, переліку, розрахунку вартості, арматурної картки, атестату речового майна, то відповідач зазначив, що виключно військова частина НОМЕР_4 , володіє певною інформацією та й має належні документи щодо речового забезпечення позивачки, у т.ч. відомості про норми забезпечення, фактичну видачу речового майна позивачці й здійснює розрахунок його вартості за наявності відповідного звернення, перевіряє наявність недоотриманого речового майна військовослужбовцем, у разі необхідності готує довідку про вартість недоотриманого майна, надає будь-яку інформацію щодо речового майна, встановлює перелік речового майна, яке підлягає компенсуванню, складає та надає арматурну картку речового майна, видає речове майно військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , складає довідки про вартість недоотриманого речового майна під час служби.

Таким чином, при виплаті компенсації недоотриманого речового майна військовослужбовцям військової частини, які зараховані на фінансове та логістичне забезпечення іншої військової частини, обов`язок із своєчасного, розрахунку, нарахування та виплати грошового забезпечення, у тому числі з оформлення, підписання та подання усіх документів покладається одночасно, в межах компетенції кожної, на військову частину, у штаті якої знаходиться військовослужбовець, так і на військову частину, на фінансуванні та логістичному забезпеченні якої знаходиться остання.

Тобто відповідач може надати наказ про проведення (здійснення) компенсації вартості недоотриманого речового майна, виключно у разі надання військовою частиною НОМЕР_4 інформації про наявність недоотриманого військового майна у вигляді довідки, у зв`язку із тим що саме військова частина НОМЕР_4 здійснює логістичне забезпечення відповідача. Після чого на підставі цього наказу військова частина НОМЕР_4 здійснює нарахування та виплату недоотриманого речового майна (компенсації позивачці). Просить у позові відмовити.

Позивачка подала до суду відповідь на відзив, у якому зазначила, що правова позиція відповідача фактично ґрунтується не на доведенні законності власних дій, а на спробі виправдати їх шляхом посилання на внутрішній порядок організації речового забезпечення та документи, складені іншою військовою частиною. Просить позов задовольнити.

Суд встановив такі обставини.

16 червня 2026 року позивачка звернулася до командира військової частини НОМЕР_1 , через ІНФОРМАЦІЯ_3 , з письмовою заявою, у якій просила провести повний остаточний розрахунок при звільненні, здійснити повну перевірку речового забезпечення за весь період проходження військової служби, встановити перелік фактично отриманого речового майна, встановити перелік речового майна, яке належало до видачі, але фактично видане не було, провести повний розрахунок вартості неотриманого речового майна, надати довідку про його вартість, надати копію арматурної картки речового забезпечення, копію речового атестата, довідку щодо проведення остаточного розрахунку при звільненні, довідку щодо нарахування або ненарахування грошової компенсації за неотримане речове майно, інформацію щодо дати останньої видачі речового майна, переліку фактично виданого майна, залишку невиданого майна, причин непроведення остаточного розрахунку станом на день виключення зі списків особового складу та після проведення відповідної перевірки здійснити виплату грошової компенсації за неотримане речове майно.

Розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 від 18.06.2026 № 77321 заяву позивачки передано на розгляд військової частини НОМЕР_4 як частини забезпечення, яка видає речове майно військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 .

Листом №760/33/21757 від 10.07.2026 відповідач повідомив начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про результати розгляду звернення позивачки.

До цього листа долучено додатки: речовий атестат майора ОСОБА_1 від 17.04.2026 №660; супровідний лист від 21.05.2026 №1647/2249 про відправлення речового атастату ОСОБА_1 ; Довідка від 29.06.2026 №14Д про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 ; грошовий атестат ОСОБА_1 від 16.04.2026 №566; доповідь військової частини НОМЕР_4 по заяві від 18.06.2026 №77321.

Листом №760/33/21757 від 10.07.2026 відповідач повідомив ОСОБА_1 про результати розгляду її заяви від 16.06.2026.

Як видно із відповіді відповідача від 10.07.2026, то відповідач повідомив позивачку про те, що (…) на виконання рішення Міністра оборони України від 13.06.2022 №12653 та на підставі окремого доручення Міністра оборони України від 02.03.2022 №248/1200, та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.11.2022 №437, військова частина НОМЕР_1 перебуває на фінансовому та логістичному забезпеченні у військовій частині НОМЕР_4 , що включає в себе окрім інших видів й речове забезпечення.

За вказаних обставин військова частина НОМЕР_4 , як частина забезпечення, видає речове майно військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , складає (надає) довідки про вартість недоотриманого речового майна під час служби, розглядає рапорти військовослужбовців в т.ч. щодо речового забезпечення, здійснює нарахування та виплату грошового забезпечення та компенсаційних виплат військовослужбовцям у зв`язку з тим, що військова частина НОМЕР_1 перебуває в т.ч. на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_4 .

З урахуванням наведеного під час проходження заявником військової служби у військовій частині НОМЕР_1 речове забезпечення здійснювалось виключно військовою частиною НОМЕР_4 , яка відповідно й має належні документи щодо речового забезпечення заявника, і т.ч. відомості про норми забезпечення, фактичну видачу речового майна та відповідно здійснює розрахунок його вартості на підставі відповідних звернень, в залежності від статусу особи, яка звертається (рапорту або заяви).

За вищевикладених обставин звернення колишнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 від 16.06.2026 було скеровано для розгляду та прийняття рішення по суті питань до військової частини НОМЕР_4 . За результатом розгляду заяви направляємо відповідь військової частини НОМЕР_4 та документи згідно додатку.(…)

Як видно з листа військової частини НОМЕР_4 №1647/2892 від 29.06.2026 на заяву ОСОБА_1 від 16.06.2026, то у ньому надано таку відповідь: (…) Речовою службою військової частини НОМЕР_4 проведено перевірку речового забезпечення ОСОБА_2 за період її проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .

За результатами перевірки встановлено, що військове майно вона не отримувала, про що зазначено в речовому атестаті (додається).

За наявною у військовій частині НОМЕР_4 інформацією, ОСОБА_3 проходила військову службу за призовом під час мобілізації.

Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Інструкції «Про організацію речового забезпечення Збройних сил України в мирний час та особливий період» затвердженої Наказом Міністерства Оборони України № 232 від 29.04.2016 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та Державної спеціальної служби транспорту» (зі змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства оборони № 197 від 31.03.2017, № 95 від 03.03.2018, № 306 від 10.06.2019, № 413 від 12.11.2020, № 174 від 24.06.2021, № 19 від 11.01.2023, № 560 від 15.08.2024, № 654 від 01.10.2024) «мобілізовані звільняються в запас у тій формі одягу, що знаходилася в їх особистому користуванні, при цьому предмети речового майна, які не були видані (незалежно від причини), під час звільнення не видаються. За бажанням вони можуть звільнятися в запас у власному цивільному одязі».

Відповідно до абзацу 11 пункту 29 розділу V вищезазначеної інструкції «у разі звільнення військовослужбовців з військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, за призовом осіб з числа резервістів в особливий період, за призовом осіб офіцерського складу предмети речового майна особистого користування, які не були отримані за період проходження служби, не видаються».

Таким чином, компенсація за недоотримане речове майно ОСОБА_1 , як військовослужбовцю, що проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 за призовом під час мобілізації на особливий період, не нараховувалась та не виплачувалась з причини наведених вище вимог наказів Міністерства оборони України.

Після звільнення з військової служби ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_4 за отриманням речового атестату не з`явилася та з питаннями стосовно розрахунку за недоотримане речове майно не зверталась.

В подальшому, військова частина НОМЕР_4 надіслала службою ФПЗ до ІНФОРМАЦІЯ_4 речовий атестат ОСОБА_1 (додається).

Військовою частиною НОМЕР_4 остаточний розрахунок при звільненні військовослужбовця ОСОБА_2 проведено на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.04.2026 № 97. При цьому, нарахування та виплата належних їй сум здійснені відповідно до зазначеного наказу, а відомості про суми, що підлягали виплаті при остаточному розрахунку, відображені у грошовому атестаті військовослужбовця (додається). Доповідаю, що на даний час, у військовій частини НОМЕР_4 відсутні підстави щодо проведення перерахунку та компенсації за неотримане речове майно ОСОБА_4 (…).

До цього листа додано: Речовий атестат майора БАЖЕНОВОЇ О.В. від 17.04.2026 № 660 на 1 арк. в 1 одн. примірнику. 2. Супровідний лист від 21.05.2026 № 1647/2249 про відправлення речового атестату ОСОБА_1 на 1 арк. в 1 прим. 3. Довідка від 29.06.2026 № 14Д про вартість речового майна, що належить до видачі майору ОСОБА_1 на 1 арк. в 1 прим. 4. Грошовий атестат майора ОСОБА_1 від 16.04.2026 № 566 на 2 арк. в 1 прим.

Позивачка вважаючи, що її звернення не розглянуто, а також, що з нею не проведено остаточного розрахунку при звільннні, оскільки не виплачено компенсацію за нетримане речове майно, звернулася до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Спір у цій справі стосується правомірності розгляду, повноти та обґрунтованості відповіді на звернення позивачки від 16.06.2026, адресованого відповідачу, військовій частині НОМЕР_1 , а також правомірності дій військової частини НОМЕР_1 щодо остаточного розрахунку з позивачкою при звільненні.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до положень статей 1,3,5 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

За змістом статті 19 цього ж Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Таким чином, нормами Конституції України, Закону України «Про звернення громадян» передбачено право громадян на звернення, зокрема, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, із заявами, які мають бути розглянуті об`єктивно, всебічно і вчасно перевірені та заявнику має бути надана відповідь в строки, визначені законодавством.

Стосовно не розгляду звернення позивачки від 16.06.2026 у строк, встановлений Законом, то суд такі твердження позивачки вважає безпідставними, оскільки відповідь від 10.07.2026 на звернення була надіслана позивачці, як безпосередньо на її електронну пошту 12.07.2026, так і через ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тому підстави визнавати протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду звернення позивачки , - відсутні.

Разом з тим, суд вважає необхідним розглянути відповідь, надану відповідачем на звернення позивачки на предмет дотримання відповідачем вимог Закону України «Про звернення громадян», а саме щодо обов`язку відповідача розглядати звернення об`єктивно, всебічно і вчасно.

Стосовно питань, порушених у зверненні позивачки, то суд зазначає таке.

Суд встановив, що 16.06.2026 позивачка звернулася до командира військової частини НОМЕР_1 з письмовою заявою, у якій я просила провести повний остаточний розрахунок при звільненні, здійснити повну перевірку речового забезпечення за весь період проходження військової служби, встановити перелік фактично отриманого речового майна, встановити перелік речового майна, яке належало до видачі, але фактично видане не було, провести повний розрахунок вартості неотриманого речового майна, надати довідку про його вартість, надати копію арматурної картки речового забезпечення, копію речового атестата, довідку щодо проведення остаточного розрахунку при звільненні, довідку щодо нарахування або ненарахування грошової компенсації за неотримане речове майно, інформацію щодо дати останньої видачі речового майна, переліку фактично виданого майна, залишку невиданого майна, причин непроведення остаточного розрахунку станом на день виключення зі списків особового складу та після проведення відповідної перевірки здійснити виплату грошової компенсації за неотримане речове майно.

Як видно з відповіді відповідача на заяву позивачки, то суд дійшов висновку, що на кожне із порушених у заяви питань відповідь була надана.

Так, щодо питання про «здійснити повну перевірку речового забезпечення за весь період проходження військової служби, встановити перелік фактично отриманого речового майна, встановити перелік речового майна, яке належало до видачі, але фактично видане не було, провести повний розрахунок вартості неотриманого речового майна», то військова частина НОМЕР_4 у своїй відповіді від 29.06.2026 зазначила, що «речовою службою військової частини НОМЕР_4 проведено перевірку речового забезпечення ОСОБА_2 за період її проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .

За результатами перевірки встановлено, що військове майно вона не отримувала, про що зазначено в речовому атестаті (додається)».

Щодо питання про «надати копію арматурної картки речового забезпечення, копію речового атестата, довідку щодо проведення остаточного розрахунку при звільненні, довідку щодо нарахування або ненарахування грошової компенсації за неотримане речове майно, інформацію щодо дати останньої видачі речового майна, переліку фактично виданого майна, залишку невиданого майна, причин непроведення остаточного розрахунку станом на день виключення зі списків особового складу та після проведення відповідної перевірки здійснити виплату грошової компенсації за неотримане речове майно», то до відповідач військової частини НОМЕР_4 було додано, зокрема, Речовий атестат майора ОСОБА_5 від 17.04.2026 № 660 на 1 арк. в 1 одн. примірнику. 2. Супровідний лист від 21.05.2026 № 1647/2249 про відправлення речового атестату ОСОБА_1 на 1 арк. в 1 прим. 3. Довідка від 29.06.2026 № 14Д про вартість речового майна, що належить до видачі майору ОСОБА_1 на 1 арк. в 1 прим. 4. Грошовий атестат майора ОСОБА_1 від 16.04.2026 № 566 на 2 арк. в 1 прим.».

Щодо проведення остаточного розрахунку з урахуванням компенсації за неотримане речове майно, то відповідач у своєму листі від 10.07.2026 відповів позивачці, що «військова частина НОМЕР_4 , як частина забезпечення, видає речове майно військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , складає (надає) довідки про вартість недоотриманого речового майна під час служби, розглядає рапорти військовослужбовців в т.ч. щодо речового забезпечення, здійснює нарахування та виплату грошового забезпечення та компенсаційних виплат військовослужбовцям у зв`язку з тим, що військова частина НОМЕР_1 перебуває в т.ч. на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_4 . З урахуванням наведеного під час проходження заявником військової служби у військовій частині НОМЕР_1 речове забезпечення здійснювалось виключно військовою частиною НОМЕР_4 , яка відповідно й має належні документи щодо речового забезпечення заявника, і т.ч. відомості про норми забезпечення, фактичну видачу речового майна та відповідно здійснює розрахунок його вартості на підставі відповідних звернень, в залежності від статусу особи, яка звертається (рапорту або заяви)».

Відповідно до пункту 4 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою КМ України від 16.03.2016 №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Отже, суд погоджується з доводами відповідача, що грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно станом на день виключення позивачки зі списків особового складу розраховує саме військова частина НОМЕР_4 , яка є військовою частиною забезпечення, яка здійснює логістичне та фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_1 .

Відтак, нарахування, розрахунок та виплата компенсації недоотриманого речового майна, у випадку з позивачкою, здійснюється військовою частиною НОМЕР_4 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 , який видається на підставі довідки військової частини НОМЕР_4 , яка здійснює розрахунок розміру зазначеної компенсації після отримання рапорту військовослужбовця щодо виплати грошової компенсації за неотримане речове майно під час проходження служби.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач надав позивачці повну та обґрунтовану відповідь щодо всіх питань, поставлених нею у зверненні від 16.06.2026.

Стосовно позовних вимог визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у непроведенні повного остаточного розрахунку з позивачкою при виключенні її зі списків особового складу військової частини 05.04.2026 в частині речового забезпечення; визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у непроведенні перевірки речового забезпечення позивачки за весь період проходження військової служби та похідних від них вимог зобов`язального характеру, то суд вже зазначив, що грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно станом на день виключення позивачки зі списків особового складу розраховує саме військова частина НОМЕР_4 , яка є військовою частиною забезпечення, котра здійснює логістичне та фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_1 ; і лише на підставі довідки військової частини НОМЕР_4 відповідач видає відповідний наказ.

Оскільки речовою службою військової частини НОМЕР_4 проведено перевірку речового забезпечення позивачки за період проходження нею військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , за результатами якої встановлено, що військове майно вона не отримувала, про що зазначено в речовому атестаті, то відповідно вимоги про визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у непроведенні повного остаточного розрахунку та у непроведенні перевірки речового забезпечення позивачки, заявлені до військової частини НОМЕР_1 , рівно ж як похідні вимоги, - задоволенню не підлягають.

Стосовно клопотання позивачки про витребування доказів з військової частини НОМЕР_4 , то таке задоволенню не підлягає, оскільки не стосується предмету спору у цій справі, а саме правомірності розгляду звернення позивачки військовою частиною НОМЕР_1 та правомірності дій військової частини НОМЕР_1 ; натомість означене клопотання стосується правомірності нарахування компенсації за неотримане речове майно та розрахунку його вартості військовою частиною НОМЕР_4 . Як видно з матеріалів справи, безпосередньо до військової частини НОМЕР_4 ні із заявою про надання відповідних доказів, ані з відповідним позовом позивачка не зверталася.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257, 263 КАС України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Судові витрати не розподіляти.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 24.07.2026.

Суддя Лунь З.І.