Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №183/497/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/497/26

№ 3/183/200/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року м. Самар

Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мельник О.М., розглянувши справу про адміністративні правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовець, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 31 грудня 2025 року о 09.20 год. на автошляху М3О 1016 км. +800 м. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Тойота д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме порушення координації рухів та мови, явно виражений запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Правопорушення вчинено повторно протягом року, оскільки 17.03.2025 р. ОСОБА_1 постановою Софіївського районного суду Дніпропетровської області був притягнутий до відповідальності за ч.1. ст. 130 КУпАП, чим порушив п. 2.5. ПДР, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить її підпис у протоколі, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень чи пояснень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також, ст. 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справи про адміністративні правопорушення за статтею 126 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Отже, на підставі ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення

від 31.12.2025 серії ЕПР1 №555769, рапорт працівника поліції від 31.12.2025 р., картку обліку адміністративних правопорушень від 11.03.2025р. відносно ОСОБА_1 , відеозапис на диску, доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, не вбачає в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, з наступних підстав.

Так, ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного, наркотичного) або відмову від проходження огляду протягом року з моменту попереднього порушення.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суд має керуватися презумпцією невинуватості, закріпленою у ст. 62 Конституції України, відповідно до якої тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а у разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з п.п. 6-8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений Постановою КМ України №1103 від 17.12.2008 року, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Аналогічні положення містяться і в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року №1452/735.

Таким чином, положення ст. 266 КУпАП, вказаного Порядку і Інструкції у їх системному тлумаченні свідчать про те, що протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП України за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння може бути складений поліцейським лише після документування належним чином відмови особи, що керує транспортним засобом від проведення огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Адже у разі такої відмови на місці вчинення правопорушення (зупинки) поліцейський зобов`язаний доставити порушника для проведення огляду до медичного закладу.

Однак у наданому до суду адміністративному матеріалі відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 був доставлений до медичного закладу для визначення стану сп`яніння, де він відмовився від проходження медичного огляду на встановлення стану сп`яніння.

В матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім того, відеозапис, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення серіїЕПР1 №555769 від 31.12.2025 року має запис приблизно 3 секунди, а надалі запис переривається, тобто факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння не зафіксовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.

Судом враховується, що справа про адміністративне правопорушення розглядається судом на підставі протоколу про адміністративне правопорушення і лише в межах визначеного у ньому обсягу (обвинувачення) – встановлених і зазначених у протоколі обставин та кваліфікації дій особи. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Таким чином, порушення поліцейським вищезазначених вимог КУпАП, Інструкції та Порядку при здійсненні огляду водія на стан сп`яніння, направлення на такий огляд та оформлення його результатів, в тому числі оформлення відмови від проходження огляду - тягне за собою визнання недійсними результатів огляду та порушення порядку складення протоколу.

Отже, в матеріалах справи відсутні відомості щодо доставлення ОСОБА_1 до відповідного закладу охорони здоров`я та належного документування його відмови від проведення огляду у такому закладі. Вищезазначені істотні порушення при провадженні у справі про адміністративне правопорушення та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 унеможливлюють встановлення даних про його винуватість.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що об`єктивних, належних, допустимих і переконливих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, у справі не зібрано, у зв`язку з чим в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 не може вважатися таким, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, а тому справу відносно нього слід закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п.1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 – закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.М. Мельник