Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №179/1125/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/1125/26

провадження № 3/179/248/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року селище Магдалинівка

Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Чорна А.О., за участю секретаря судового засідання Пантєлєєвої Д.А., захисника Салтисюка Ю.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції № 1 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровської області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.ст. 124, 130 ч. 4, 122-4 КУпАП,

якому у відповідності до ст. 268 КУпАП роз`ясненні його права,

ВСТАНОВИВ:

03.06.2026 о 18 год. 05 хв. в с. Краснопілля по вул. Набережна, поблизу будинку 19, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Рено Меган, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом УВН 810080 з номерним знаком НОМЕР_2 , на прямолінійній ділянці дороги, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив наїзд на електроопору. В результаті ДТП постраждалі відсутні, автомобіль отримав механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків, чим порушив п. 12.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Крім того, 03.06.2026 о 18 год. 05 хв. в с. Краснопілля по вул. Набережна, 19, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Рено Меган, державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом УВН 810080 з номерним знаком НОМЕР_2 , будучи причетним до вчинення дорожньо – транспортної пригоди, залишив місце скоєння дорожньо – транспортної пригоди, чим порушив п. 2.10.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Крім того, 03.06.2026 о 18 год. 05 хв. в с. Краснопілля по вул. Набережна, 1, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Рено Меган, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи причетним до вчинення дорожньо – транспортної пригоди, вживав алкогольні напої після її вчинення. Огляд проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер, тест № 839, проба позитивна 1,64% промілі, чим порушив вимоги п. 2.10.є ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 30.06.2026 об`єднані в одне провадження адміністративні справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП (справа № 179/1128/26, провадження № 3/179/250/26), ч. 4 ст. 130 КУпАП (справа № 179/1125/26, провадження 3/179/248/26), ст. 124 КУпАП (справа № 179/1126/26, провадження 3/179/249/26), присвоївши об`єднаній справі єдиний номер: справа № 179/1125/26, провадження № 3/179/248/26.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Салтисюк Ю.В. пояснив, що ОСОБА_1 визнає та розкаюється у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП. Провину за ч. 4 ст. 130 КУпАП не визнає, оскільки з відеозапису з нагрудної відеокамери поліцейського, вбачається, що ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору «Драгер», на що ОСОБА_1 погодився. Жодних роз`яснень ОСОБА_1 щодо порядку використання приладу «Драгер» перед його застосуванням працівником поліції не надавалось. ОСОБА_1 двічі вдихав повітря у трубку, що фактично призвело до подвійного використання одноразового мундштука для відбору проб дихання. Тому наявний у справі результат приладу «Драгер» є неналежним та недопустимим доказом. Незважаючи на прохання водія ОСОБА_1 пройти обстеження на стан алкогольного сп`яніння в лікарні, поліцейський проігнорував необхідність доставлення водія в найближчий медичний заклад та відповідно склав протокол. Таким чином, було порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Просив закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП визнав та пояснив, що він дійсно не впорався з керуванням та здійснив наїзд на електроопору, після чого залишив місце ДТП. Коли він керував автомобілем, то побачив, що горить вогонь, він намагався об`їхати вогнище та наїхав на електроопору. Потім від`їхав на деяку відстань, зупинився. Він вперше потрапив у ДТП, тому не знав як діяти треба в такій ситуації, розхвилювався. Пізніше до нього приїхали працівники поліції. Провину за ч. 4 ст. 130 КУпАП він не визнає, оскільки спиртні напої він вживав в обід, випив десь літр пива, а не після ДТП. Сказав, що вживав алкогольні напої після ДТП, оскільки так порекомендував сказати поліцейський. Він погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, але потім сказав, що він не згодний з результатами огляду та бажає пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, але поліцейський йому повідомив, що він може самостійно пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі. Він їздив до медичного закладу, але йому відмовили у проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вислухавши доводи ОСОБА_1 , та його представника, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 245,280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У судовому засіданні встановлено, що 08.03.2026 було складено протоколи у відношенні ОСОБА_1 за ст.ст. 124, 122-4, 130 ч. 4 КУпАП.

Процесуальна форма та зміст протоколів відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Крім того, ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» вказує, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тобто настання негативних наслідків у вигляді майнової шкоди.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно п. 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Адміністративним правопорушенням згідно ст. 122-4 КУпАП визнається залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у залишенні місця дорожньо- транспортної пригоди особами, до якої вони причетні (формальний склад).

Згідно п. 2.10 ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Адміністративним правопорушенням згідно ч. 4 ст. 130 КУпАП визнається вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 2.10.є ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Згідно п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставин справи, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4, 130 ч. 4 КУпАП, що підтверджується наступними доказами:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 683115 від 03.06.2026 за ст. 130 ч. 4 КУпАП;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 683107 від 03.06.2026 за ст. 122-4 КУпАП;

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 683120 від 03.06.2026 за ст. 124 КУпАП;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_1 проба позитивна, 1,64%;

-роздруківкою тесту Драгер, результат тесту 1,64%;

-письмовими поясненнями ОСОБА_2 ;

-протоколом огляду місця ДТП від 03.06.2026 та планом – схемою до нього, де вказано на вид події, частини, із зазначенням напрямку руху автомобілів, стан дорожнього покриття, розміри проїзної частини, місце зіткнення та розташування транспортного засобу після ДТП;

-фотокопією місця ДТП та пошкодженого транспортного засобу.

-рапортом працівника поліції;

-відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).

Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція.

Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що водій ОСОБА_1 , у якого поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, на пропозицію поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, за результатами якого - він перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Огляд проводився за добровільною згодою ОСОБА_1 , за результатами огляду складено відповідний акт та роздрукований на папері його показники, які долучені до матеріалів справи.

Із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 погодився з результатом огляду, не висловлював незгоди з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, підписав акт. Так, під час проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою Alkotest Drager ОСОБА_1 результат не оспорював, жодних заперечень не висловлював, підтвердив факт вживання алкогольних напоїв після ДТП. Крім того, акт огляду та роздруківка тесту на алкоголь проведеного за допомогою приладу Alcotest 6810 підписана ОСОБА_1 без жодних зауважень.

Оскільки ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, який він пройшов на місці, поліцейські не мали підстав доставити його до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вважається таким, що пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку.

Таким чином, доводи захисника про те, що працівниками поліції було порушено порядок направлення особи для проведення огляду на стан сп`яніння, зокрема, до медичного закладу, не є слушним, так як ОСОБА_1 був згоден із результатом огляду на стан сп`яніння, що проведений на місці за допомогою газоаналізатора. Будь-які відомості про те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду на стан сп`яніння та вимагав направлення його до медичного закладу, матеріали справи не містять.

Посилання на те, що ОСОБА_1 двічі продував газоаналізатор, однак мундштук після кожної спроби не замінювався, є безпідставними.

Перед проходженням тесту, одноразовий мундштук був розпакований та встановлений поліцейським на прилад Драгер у присутності ОСОБА_1 безпосередньо перед проходженням тестування, що підтверджується відеозаписом з місця події, тобто ОСОБА_1 проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер із встановленим стерильним мундштуком і одноособово, використовував його для отримання результату, тому підстав для визнання процедури проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер з використанням стерильного мундштука, недійсною, як про це вказує адвокат, немає.

Сам по собі факт повторного продування приладу з тим самим мундштуком не свідчить про порушення процедури огляду і не впливає на точність вимірювання, оскільки такі дії не суперечать правилам експлуатації приладу Драгер та не спотворюють показники концентрації алкоголю в повітрі, що видихається.

Крім того, з відеозаписів нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив факт вживання ним алкогольних напоїв, що підтверджує достовірність результату проведеного щодо нього огляду на стан сп`яніння, з якими ОСОБА_1 погодився.

Твердження захисника про те, що після кожного окремого продування в мундштук, під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, необхідно використовувати новий мундштук не ґрунтуються на вимогах чинних нормативно-правових актів, які регламентують порядок проведення такого огляду. Натомість встановлено, що обов`язковою є вимога використання нового одноразового мундштука для кожної окремої особи, яка проходить огляд, з метою дотримання санітарно-гігієнічних норм. При цьому нормативними актами не передбачено обов`язку заміни мундштука після кожного продування однією і тією ж особою. Отже, використання одного мундштука, під час кількох спроб продування однією особою, не свідчить про порушення процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння та не може бути підставою для визнання його результатів недопустимими доказами.

Доводи захисника щодо не роз`яснення прав ОСОБА_1 на місці подій є безпідставними, так як адвокат може бути залучений під час розгляду справи, а не складання матеріалів.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він вживав алкогольні напої до того, як сів за кермо, а не після ДТП, суд не бере до уваги, оскільки із дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 повідомив поліцейському про те, що алкогольні напої вживав після ДТП. Факт вживання алкоголю після ДТП в усній формі підтвердив і ОСОБА_3 , який в момент ДТП знаходився разом з ОСОБА_1 в автомобілі, що чітко зафіксовано на відеозапису.

Інші доводи сторони захисту, є неспроможними та такими, що спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи і суд їх розцінює як спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення. Крім того, інші доводи мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, а будь-яких доказів щодо відсутності у його діях вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, судом не встановлено.

Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення судом встановлено факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , наїзд на електроопору, залишення місця ДТП після дорожньо – транспортної пригоди, вимогу проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, на яку ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, а також вживання алкоголю після ДТП, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 03.06.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_1 згоден з результатом огляду на стан сп`яніння, результат огляду проба позитивна – 1,64 ‰, тест № 839, що підтверджується його особистим підписом, та роздруківкою «Драгер» тест № 839 – результат тесту – 1,64 ‰.

Протоколи про адміністративне правопорушення щодо особи, яка притягається до відповідальності, відповідають положенням ст. 256 КУпАП, містять виклад суті вчинених правопорушень та є джерелом доказової інформації про подію правопорушень та особу, яка його вчинила.

Вищезазначені докази, досліджені під час розгляду справи, жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю, що вина ОСОБА_1 доведена та в його діях є склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 ч. 4, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.

Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

На підставі ст. 36 КУпАП, суд накладає адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто в межах санкції ст. 130 ч. 4 КУпАП.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, ст. 130 ч. 4 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції статті 130 ч. 4 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Також приходжу до висновку, що в даному випадку таке стягнення буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень порушником, та повністю відповідатиме меті його застосування, у зв`язку з чим, не вбачається підстав для накладення інших, більш суворих, видів стягнень.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а відтак з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, ч. 4 ст. 130, 124, 122-4 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, застосувавши до нього адміністративне стягнення на підставі ст. 36 ч. 2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя А.О. Чорна