Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №380/10478/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/10478/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку його пенсії з 01.06.2026 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.06.2025 №1159/12/11227 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з обмеженням максимальним розміром;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2026, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.06.2025 №1159/12/11227 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

Посилається на те, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі – Закон №2262-ХІІ). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 у справі №380/13928/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2026, відповідача зобов`язано здійснити перерахунок і виплату пенсії позивача з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки від 19.06.2025 №1159/12/11227, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 01.01.2023. На виконання цього рішення відповідач з 01.06.2026 провів перерахунок пенсії позивача, проте обмежив її розмір максимальним розміром. Вважаючи, що право на виплату пенсії без обмеження максимальним розміром підтверджене рішеннями Львівського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 у справі №380/7513/24, від 14.05.2025 у справі №380/7632/25 та від 08.07.2025 у справі №380/7630/25, які набрали законної сили, позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позову та посилається на те, що органи Пенсійного фонду України діють у межах наданих повноважень та чинних нормативно-правових актів. Зазначає, що згідно зі ст.43 Закону №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 у справі №380/13928/25 відповідача не зобов`язано виплачувати пенсію позивача без обмеження максимальним розміром, а відтак розмір пенсії позивача з 01.02.2023 становить 34643,63 грн. Враховуючи викладене, відповідач вважає свої дії правомірними та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою судді від 25.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ з 08.08.2020.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 у справі №380/7513/24, яке набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю, зокрема відповідача зобов`язано здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням вже виплачених сум.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі №380/7632/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2025, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю, зокрема відповідача зобов`язано здійснити перерахунок і виплату пенсії позивача без обмеження максимальним розміром з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 06.03.2024 №1159/12/4506, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 01.01.2023, з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 у справі №380/7630/25, яке набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю, зокрема відповідача зобов`язано здійснити з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії позивача без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, установлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 у справі №380/13928/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2026, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково; відповідача зобов`язано здійснити перерахунок і виплату пенсії позивача з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 19.06.2025 №1159/12/11227, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 01.01.2023, з урахуванням раніше проведених виплат.

На виконання рішення суду від 08.12.2025 у справі №380/13928/25 відповідач з 01.06.2026 провів перерахунок пенсії позивача на підставі довідки від 19.06.2025 №1159/12/11227 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

Згідно з протоколом про перерахунок пенсії від 13.05.2026, підсумок пенсії позивача (з надбавками) визначено у розмірі 51937,23 грн, проте з урахуванням застосованого відповідачем обмеження максимальним розміром пенсії до виплати визначено 34643,63 грн.

Уважаючи дії відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром при здійсненні перерахунку з 01.06.2026 протиправними та такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, установлених законом.

В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (п.6 ч.1 ст.92 Конституції України).

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон №2262-ХІІ, який має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

У справі, яка розглядається, спір виник у зв`язку із незгодою позивача із діями Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії під час її перерахунку з 01.06.2026, проведеного на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 у справі №380/13928/25.

Перевіряючи оспорювані дії відповідача на відповідність критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вказати на таке.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність), вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі – Закон №3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011.

Відповідно до положень ч.1 ст.2 Закону №3668-VI, максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно, зокрема, до Закону №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Вказаним Законом №3668-VI внесено зміни до Закону №2262-XII, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII, а саме ч.7 ст.43 викладено в редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».

Тобто, положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII та положення ч.1 ст.2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ) прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII.

Відповідно до п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто 20.12.2016.

Окрім того, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи ст.2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Таким чином, Конституційний Суд України вчергове наголосив, що будь-яке обмеження максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, не відповідає сутності соціальних гарантій високого рівня для осіб, на яких поширюється дія ч.5 ст.17 Основного Закону.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VІ.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.04.2025 у справі №380/8998/24.

Крім того, суд враховує, що обставини щодо права позивача на виплату пенсії за вислугу років без обмеження максимальним розміром уже були предметом судового розгляду.

Так, рішеннями Львівського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 у справі №380/7513/24, від 14.05.2025 у справі №380/7632/25 та від 08.07.2025 у справі №380/7630/25, які набрали законної сили, встановлено право позивача на перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням наведеної норми право позивача на основний розмір пенсії без обмеження максимальним розміром, підтверджене вказаними рішеннями суду, що набрали законної сили, не є предметом доказування при розгляді цієї справи.

Як убачається з протоколу про перерахунок пенсії від 13.05.2026, під час здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.06.2026 на виконання рішення суду від 08.12.2025 у справі №380/13928/25 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області визначило, що підсумок пенсії (з надбавками) становить 51937,23 грн, проте з урахуванням застосованого обмеження максимальним розміром до виплати визначено 34643,63 грн.

Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд приходить висновку про те, що оскільки на момент виникнення спірних правовідносин нормами Закону №2262-ХІІ не передбачено будь-яких обмежень максимального розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного закону, дії відповідача, які полягають у зменшенні основного розміру пенсії позивача шляхом її обмеження максимальним розміром при здійсненні перерахунку з 01.06.2026, є протиправними.

Як наслідок, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача здійснити з 01.06.2026 перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі довідки від 19.06.2025 №1159/12/11227 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.

Відтак позовна вимога про спонукання до вчинення дій є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що рішення суду від 08.12.2025 у справі №380/13928/25 не містить зобов`язання щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, оскільки таке рішення визначає підставу та дату перерахунку пенсії позивача, тоді як застосування обмеження максимальним розміром при виплаті перерахованої пенсії суперечить нормам Закону №2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо судового збору, то оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку його пенсії з 01.06.2026 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.06.2025 №1159/12/11227 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 шляхом обмеження її максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) здійснити з 01.06.2026 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.06.2025 №1159/12/11227 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.