Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №320/61380/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року Київ Справа №320/61380/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

-Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» , у розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за липень та серпень 2025 року.

-Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за період: з 01.07.2025 по 31.07.2025, з 01.08.2025 по 22.08.2025, з 25.08.2025 по 31.08.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Починаючи з січня 2024 року він обіймає посаду старшого оператора, а військова частина, відповідно до бойових розпоряджень Головнокомандувача Збройних Сил України та командира військової частини, виконує завдання з інтенсивної підготовки військових фахівців для ведення воєнних (бойових) дій у складі резерву Головнокомандувача Збройних Сил України. У зв`язку з виконанням таких бойових (спеціальних) завдань до червня 2025 року позивачу виплачувалася додаткова винагорода у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 та Порядком, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260.

Проте, незважаючи на продовження виконання бойових (спеціальних) завдань у липні та серпні 2025 року, відповідач припинив нарахування та виплату зазначеної додаткової винагороди, пославшись на телеграму начальника штабу – заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15.07.2025 № 116/14/66296 та рішення Міністра оборони України від 14.07.2025 № 34483/з/1.

Позивач вважає такі дії (бездіяльність) відповідача протиправними, оскільки нормативно-правові акти, що регулюють підстави виплати додаткової винагороди, у встановленому порядку не змінювалися, а тому звернувся до суду з вимогами про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання нарахувати і виплатити належну додаткову винагороду за липень та серпень 2025 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено строк для надання відзиву.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Зазначив, що військова частина діяла виключно в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством. Вказував, що з 01.07.2025 виплату додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань з інтенсивної підготовки було припинено на виконання телеграми тимчасово виконуючого обов`язки начальника штабу – заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15.07.2025 № 116/14/66296 та рішення Міністра оборони України від 14.07.2025 № 34483/з/1, якими до внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 168 термін «інтенсивна підготовка» запропоновано вважати складовою терміна «колективна підготовка у складі військових частин (підрозділів) у ході відновлення боєздатності (формування військових частин (підрозділів))».

Відповідач також зазначав, що наказ про виплату позивачу додаткової винагороди не видавався, відповідне фінансування військовій частині не надходило, а командування неодноразово зверталося до вищестоящих органів за роз`ясненнями щодо застосування зазначених положень, однак відповіді станом на день подання відзиву не отримало.

За наведених обставин відповідач вважав, що правові підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди за липень та серпень 2025 року були відсутні, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач заперечив проти доводів відповідача та просив позов задовольнити повністю. Зазначив, що відповідач фактично підтвердив виконання позивачем у липні та серпні 2025 року бойових (спеціальних) завдань з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій, а також наявність документів, які підтверджують таку участь.

На думку позивача, рішення Міністра оборони України від 14.07.2025 № 34483/з/1 та телеграма тимчасово виконуючого обов`язки начальника штабу – заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15.07.2025 № 116/14/66296 не є належною правовою підставою для припинення виплати додаткової винагороди, оскільки не можуть змінювати підстави її отримання, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 168. Позивач також послався на практику Верховного Суду щодо неможливості зміни підзаконними актами підстав набуття права на додаткову винагороду та вказував, що відповідач, незважаючи на підтвердження факту виконання ним бойових (спеціальних) завдань, безпідставно відмовив у нарахуванні та виплаті додаткової винагороди, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні відзиву та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Військову частину НОМЕР_1 бойовим розпорядженням Головнокомандувача Збройних Сил України від 07.02.2024 № 1308 включено до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України та покладено виконання бойових (спеціальних) завдань, зокрема з інтенсивної підготовки військових фахівців для ведення воєнних (бойових) дій. Бойовим розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 від 12.02.2024 № 1дск усі структурні підрозділи військової частини залучено до виконання зазначених бойових (спеціальних) завдань.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у липні та серпні 2025 року виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, а саме: з 01.07.2025 по 31.07.2025, з 01.08.2025 по 22.08.2025 та з 25.08.2025 по 31.08.2025, що підтверджується витягами з бойового розпорядження, журналу бойових дій та рапортами про виплату додаткової винагороди, поданими відповідачем на виконання ухвали суду.

Водночас відповідач додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за вказані періоди позивачу не нарахував та не виплатив, посилаючись на телеграму тимчасово виконуючого обов`язки начальника штабу – заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15.07.2025 № 116/14/66296 та рішення Міністра оборони України від 14.07.2025 № 34483/з/1.

Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою-третьою статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з абзацами 1,2 ч.4 ст.9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент розгляду справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Статтею 9-2 Закону № 2011-XII визначено, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ № 168 установлено, що на період дії воєнного стану для військовослужбовців передбачена виплата додаткової винагороди.

Відповідно до положень абзацу 3 п.1-1 Постанови № 168 (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Згідно з п.2-1 Постанови №168 міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають:

порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови;

особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту;

порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги та одноразової винагороди.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі Порядок №260).

Пунктом 2 розділу І Порядку №260 встановлено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Відповідно до п.3 Порядку №260, підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану у Порядку №260 врегульовані розділом XXXIV.

Відповідно до положень пункту 2 розділу ХХХІV Порядку №260, на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану виплачується в таких розмірах:

30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), зокрема, з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави.

Пунктом 4 розділу XXXIV Порядку № 260 визначений перелік документів, підтверджуючих безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Судом встановлено, що відповідач не заперечує факт того, що військова частина НОМЕР_1 бойовим розпорядженням Головнокомандувача Збройних Сил України від 07.02.2024 №1308 включена до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України, а її особовий склад виконує бойові (спеціальні) завдання з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій, що відповідно до абзацу третього пункту 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 та пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260 є підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 30000 грн пропорційно часу виконання таких завдань.

Як вбачається з матеріалів справи, бойовим розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 від 12.02.2024 №1дск усі структурні підрозділи військової частини залучено до виконання бойових (спеціальних) завдань, зокрема з інтенсивної підготовки військових фахівців для ведення воєнних (бойових) дій у сфері електронної підтримки РЕБ та дотичних сферах. Витягом із журналу бойових дій відділення оперативного планування №126дск підтверджено включення позивача до складу підрозділу, який виконує зазначені бойові (спеціальні) завдання.

Крім того, поданими відповідачем на виконання ухвали суду витягами з рапортів начальника відділення оперативного планування про виплату додаткової винагороди підтверджується виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань у липні та серпні 2025 року, а саме: з 01.07.2025 по 31.07.2025, з 01.08.2025 по 22.08.2025 та з 25.08.2025 по 31.08.2025. Таким чином, факт виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань відповідачем не заперечується та підтверджується належними і допустимими доказами.

Разом з тим судом встановлено, що припинення виплати додаткової винагороди з 01.07.2025 відповідач пов`язує з отриманням телеграми тимчасово виконуючого обов`язки начальника штабу – заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15.07.2025 №116/14/66296, якою доведено рішення Міністра оборони України від 14.07.2025 №34483/з/1 про те, що до внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №168 термін «інтенсивна підготовка» у Порядку №260 підлягає тлумаченню як складова терміна «колективна підготовка у складі військових частин (підрозділів) у ході відновлення боєздатності (формування військових частин (підрозділів))».

Так, зазначеним рішенням Міністра оборони України не внесено змін до Постанови Кабінету Міністрів України №168 та Порядку №260 в частині зміни підстав для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави.

Відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671, Міністерство оборони України в межах повноважень, передбачених законом, на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України видає накази та організовує контроль за їх виконанням. Нормативно-правові акти Міністерства оборони України підлягають державній реєстрації у випадках, визначених законом.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 42 Закону України «Про правотворчу діяльність» зміни до нормативно-правового акта вносяться нормативно-правовим актом тієї самої юридичної сили, а зміни до норм права набирають чинності лише після набрання чинності відповідним нормативно-правовим актом.

Судом встановлено, що як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи будь-яких змін до Постанови Кабінету Міністрів України №168 та Порядку №260 щодо припинення виплати додаткової винагороди військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання з інтенсивної підготовки, внесено не було.

При цьому рішення Міністра оборони України від 14.07.2025 №34483/з/1, на яке посилається відповідач як на підставу припинення виплати додаткової винагороди, не є нормативно-правовим актом, яким у встановленому законодавством порядку внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №168 або Порядку №260, а тому не може змінювати визначені ними підстави виникнення у військовослужбовців права на отримання додаткової винагороди.

За таких обставин, оскільки матеріалами справи підтверджено виконання позивачем у липні та серпні 2025 року бойових (спеціальних) завдань з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій, а нормативно-правові акти, які регулюють підстави виплати додаткової винагороди, у встановленому законом порядку не змінювалися, суд доходить висновку, що позивач має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168, за спірний період.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при поданні позову у цій справі, розподіл судових витрат в цій частині не проводиться.

Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Позовні вимоги - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» , у розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за липень та серпень 2025 року.

3. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за період: з 01.07.2025 по 31.07.2025, з 01.08.2025 по 22.08.2025 та з 25.08.2025 по 31.08.2025.

4. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України

Учасники справи: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Суддя Сас Є.В.