Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №202/2443/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/2443/26

Провадження № 2/202/3455/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі судді Михальченко А.О.,

секретар судового засідання Пономаренко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

цивільну справу № 202/2443/26

за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом

за участю:

позивача - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

21.03.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік – ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , та автомобіль марки SKODA, модель FABIA COMBI 1.4, 2011 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

У встановлений законом шестимісячний строк вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої була заведена спадкова справа № 447/2021.

Донька спадкодавця-відповідач ОСОБА_2 на момент смерті батька разом із ним не проживала та не була зареєстрована за однією з ним адресою, від прийняття спадщини відмовилася на користь позивача та на спадкове майно не претендує.

З метою оформлення спадкових прав позивач звернулася до Першої черкаської державної нотаріальної контори, проте постановою державного нотаріуса Шалденко Л.В. від 11.03.2026 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності доступу до матеріалів спадкової справи № 447/2021, заведеної у м. Краматорську Донецької області.

Позивач вважає, що неможливість доступу до матеріалів спадкової справи внаслідок збройної агресії проти України не може обмежувати її права як спадкоємця, а тому просила суд скасувати вказану постанову державного нотаріуса та визнати за нею право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3

26.03.2026 позов залишено без руху.

01.04.2026 позивач усунула недоліки позову.

02.04.2026 у справі відкрито загальне позовне провадження, суд витребував копію спадкової справи № 447/2021 щодо майна померлого ОСОБА_3 та встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов.

07.04.2026 до суду надійшла відповідь Донецького обласного державного нотаріального архіву, згідно з якою матеріали спадкової справи № 447/2021 на зберігання не передавались та надати їх копію неможливо.

06.07.2026 до суду надійшла відповідь Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, згідно з якою приватний нотаріус Краматорського РНО Донецької області Семенова І.М. тимчасово зупинила свою діяльність з 22.04.2022, а документи її нотаріального діловодства та архіву залишились у приміщенні розташування її робочого місця у м. Лиман Донцеької області.

27.04.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Позивач у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягала на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позов не подала, натомість надіслала до суду заяву, в якій позов визнала, підтвердила, що відмовилася від прийняття спадщини після смерті батька на користь позивача, на спадкове майно не претендує, та просила розглядати справу за її відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 13.09.2013 (актовий запис № 659).

Позивач ОСОБА_1 перебувала зі спадкодавцем у зареєстрованому шлюбі з 29.04.1993, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 29.04.1993, виданого Новоселівською селищною радою Краснолиманського району Донецької області.

Відповідач ОСОБА_2 є донькою спадкодавця.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої увійшло таке майно:

?житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю на підставі договору дарування житлового будинку від 10.04.2007; право власності зареєстроване 23.04.2007, що підтверджується витягом 14331276 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 17801571);

?автомобіль марки SKODA, модель FABIA COMBI 1.4, 2011 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , виданого ВРЕР м. Слов`янська при УДАІ ГУМВС в Донецькій області від 17.06.2011.

Місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є останнє місце його проживання - м. Лиман Донецької області (стаття 1221 ЦК України).

Судом установлено, що позивач у встановлений статтею 1270 ЦК України шестимісячний строк позивач подала заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Краматорського РНО Донецької області Семенової І.М. за місцем відкриття спадщини, у зв`язку з чим була заведена спадкова справа № 447/2021, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру від 02.12.2021 № 67580904.

На вимогу суду матеріали спадкової справи № 447/2021 надані не були, оскільки, згідно з відповіддю Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції приватний нотаріус Краматорського РНО Донецької області ОСОБА_4 тимчасово зупинила свою діяльність з 22.04.2022, а документи її нотаріального діловодства та архіву залишились у приміщенні розташування її робочого місця у м. Лиман Донцеької області, тобто суд констатує, що вони не збереглися внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та бойових дій на території м. Лимана Донецької області, що є загальновідомою обставиною та не підлягає доказуванню у цій справі.

Постановою державного нотаріуса Першої черкаської державної нотаріальної контори Шалденко Л.В. від 11.03.2026 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю доступу до матеріалів спадкової справи № 447/2021.

Відповідач ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем першої черги після смерті батька, від прийняття спадщини відмовилася на користь позивача, разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживала, дій, що свідчать про прийняття спадщини, не вчиняла та на спадкове майно не претендує, що підтверджується її заявою, поданою до суду.

Відомостей про інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , які прийняли спадщину як за заповітом, так і за законом, а також про наявність заповіту судом не встановлено.

Щодо вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Отже, позивач та відповідач є спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 .

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України таку заяву подають протягом шести місяців з часу відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1274 ЦК України передбачено, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги. Згідно з частиною третьою статті 1273 ЦК України відмова від прийняття спадщини може бути подана протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Судом установлено, що позивач у передбачений законом строк подала заяву про прийняття спадщини, а відповідач від прийняття спадщини відмовилася на її користь, у зв`язку з чим позивач є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. За змістом частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які є об`єктом цивільно-правових відносин, не встановлені судом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Суд ураховує, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. У рішенні у справі «Marckx v. Belgium» від 13.06.1979 Європейський суд з прав людини зазначив, що право спадкування охоплюється сферою дії статті 1 Першого протоколу.

У цій справі суд установив, що позивач прийняла спадщину після смерті чоловіка у встановлений законом строк, однак позбавлена можливості оформити свої спадкові права у позасудовому порядку, оскільки матеріали спадкової справи № 447/2021 не збереглися внаслідок бойових дій, а доступ до них відсутній. Наслідки збройної агресії проти України, що унеможливили збереження нотаріального архіву, не залежали від волі позивача та не можуть покладати на неї негативних наслідків у вигляді неможливості реалізувати право власності на спадкове майно.

Таким чином, установлено, що позивач не може належним чином реалізувати свої правомочності власника, і в неї відсутній інший шлях захисту своїх спадкових прав, окрім звернення до суду.

З огляду на викладене суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

Щодо вимоги про скасування постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, зокрема якщо вчинення такої дії суперечить закону або не подано відомостей (документів) та їх копій, необхідних для вчинення нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі.

Згідно з підпунктом 4.15 пункту 4 глави 1 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців на підставі матеріалів спадкової справи та за наявності документів, що підтверджують належність спадкодавцю спадкового майна.

Судом установлено, що відмова державного нотаріуса Шалденко Л.В. у видачі свідоцтва про право на спадщину зумовлена об`єктивною неможливістю використати матеріали спадкової справи № 447/2021, які не збереглися, і за таких обставин нотаріус була позбавлена можливості вчинити нотаріальну дію. Отже, оспорювана постанова від 11.03.2026 прийнята в межах повноважень і відповідно до вимог законодавства, а протиправних дій нотаріуса судом не встановлено.

Крім того, позовна вимога про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії заявлена позивачем до ОСОБА_2 , яка вказаної постанови не приймала та не є особою, що може відповідати за цією вимогою. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові у відповідній частині.

Суд також ураховує, що застосований позивачем спосіб захисту у цій частині не є ефективним у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки скасування постанови нотаріуса саме по собі не відновлює прав позивача: матеріали спадкової справи не збереглися, а тому і після скасування такої постанови свідоцтво про право на спадщину видане бути не може. Обрання позивачем неефективного (неналежного) способу захисту є самостійною підставою для відмови в позові (усталена практика Великої Палати Верховного Суду).

Порушене право позивача у спірних правовідносинах поновлюється саме шляхом визнання за нею права власності на спадкове майно в порядку спадкування, а це рішення суду є достатньою підставою для державної реєстрації її права власності.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог у частині скасування постанови державного нотаріуса Першої черкаської державної нотаріальної контори Шалденко Л.В. від 11.03.2026 слід відмовити, а позов задовольнити частково.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим, за змістом пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову або визнання позову відповідачем, а також з урахуванням того, що заявлений спір виник не внаслідок порушення прав позивача відповідачем, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача та залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 392, 1216, 1218, 1221, 1258, 1261, 1268-1270, 1273, 1274, 1296 ЦК України, статтями 4, 10, 12, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на таке майно:

?житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ;

?автомобіль марки SKODA, модель FABIA COMBI 1.4, 2011 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до абзацу 2 частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Датою рішення, відповідно до частини п`ятої статті 268 ЦПК України та правової позиції Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 1519/2-5034/11 від 05.09.2022, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суддя склала 24.07.2026 року.

Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО