Вирок від 22 липня 2026 р. у справі №161/13831/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13831/26

Провадження № 1-кп/161/1292/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 23 липня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026030580000640 від 18.04.2026, який надійшов до суду 26.06.2026 від Луцької окружної прокуратури, про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк, Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, інвалід 2 групи, не працюючого, раніше не судимого, -

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 , 17 квітня 2026 року, близько 19 год. 10 хв., перебуваючи у вбиральні, що розташована на другому поверсі ТРЦ «ПортСіті» за адресою: Волинська область, місто Луцьк, проспект Соборності, 43, діючи умисно, в умовах воєнного стану, який введений на території України відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ХІ від 24.02.2022, строк дії якого неодноразово подовжений в передбаченому законом порядку та який діяв на час вчинення кримінального правопорушення, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно викрав грошові кошти у розмірі 1400 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 17 квітня 2026 року становить 61 093 гривень, чим завдав майнової шкоди потерпілому ОСОБА_6 на вищевказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що дійсно він, при обставинах місця і часу, що зазначені в обвинувальному акті, таємно викрав грошові кошти на суму 61 093 гривні, які належать потерпілому ОСОБА_6 . У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_6 у письмовій заяві, поданій на адресу суду, зазначив, що завдані збитки йому відшкодовано, при призначенні покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження змісту обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, а також дані про особу винного.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, суд по справі не вбачає.

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення, що згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, однак вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, оскільки одружений, завдані збитки відшкодовано, є інвалідом ІІ групи, неодноразово лікувався стаціонарно з діагнозом: «Легка розумова відсталість, ускладнена епілептиформним синдромом». А тому, врахувавши наведені обставини у їх сукупності, а також думку потерпілого, який при призначенні покарання обвинуваченому покладався на розсуд суду, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та йому слід призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.4 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання із випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Згідно ст. ст.100 ч.9, 174 ч.4 КПК України суд вирішує долю речових доказів та арештованого майна.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього згідно ст.76 КК України обов`язки, а саме:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: грошові кошти у сумі 1 400 доларів США, які поміщено до сейф-пакету №NPU5797194 – залишити за належністю законному володільцеві ОСОБА_6 .

Арешт, накладений 22.04.2026 ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області, на майно, у кримінальному провадженні №12026030580000640 від 18.04.2026 – скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий