Вирок від 22 липня 2026 р. у справі №157/1162/26 — Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1162/26

Провадження №1-кп/157/159/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі головуючого – судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026030530000233 від 07.06.2026 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, вдови, на утриманні троє неповнолітніх дітей, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність постанови Камінь-Каширського районного суду від 24 грудня 2025 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка набрала законної сили, та будучи ознайомленою з нею, з метою її невиконання, маючи реальну можливість виконати цю постанову, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статує суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами держаної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжила керувати транспортним засобом, чим ухилялася від виконання постанови Камінь-Каширського районного суду у Волинській області від 24 грудня 2025 року у справі №157/2236/25 при таких обставинах.

Так, ОСОБА_4 всупереч вищевказаному рішенню суду 06.06.2026 близько 23 год 50 хв здійснила керування транспортним засобом марки «Audi А6» з державним номерним знаком НОМЕР_1 та рухалася по вулиці Магдебурзького права в м. Камінь-Каширський Волинської області, де була зупинена працівниками Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, які відносно останньої винесли постанову серії ЕНА №7327373 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_4 винуватість в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю. Показала, що керувала транспортним засобом, оскільки треба було підвезти родичів до автостанції. Про винесену щодо неї постанову суду, якою її позбавлено права керування, вона знала. У скоєному щиро кається, просить суворо не карати.

Показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи і нею не оспорюються.

Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники судового провадження не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, суд переконався, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та вважає можливим обмежити обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченої та дослідженням письмових матеріалів, що характеризують її особу.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що вина обвинуваченої в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, доведена повністю, а її дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення вперше, добровільний грошовий внесок на потреби Збройних Сил України.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, суд не вбачає.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_4 вчинила умисний нетяжкий злочин.

Разом із тим, суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченої, її позитивну характеристику за місцем проживання, а також те, що до кримінальної відповідальності вона притягується вперше.

Виходячи з наведеного, враховуючи ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, обставини його скоєння, особу винної, яка свою вину у вчиненому визнала повністю та щиро покаялася, її критичне ставлення до своїх дій, суд на підставі ч. 1 ст. 69 КК України вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини 1 статті 382 КК України, за якою вона притягується до кримінальної відповідальності, та вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування щодо обвинуваченої запобіжного заходу суд не вбачає.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 349, 368, 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 250 (двохсот п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень.

Речові докази – оптичний диск для лазерних систем зчитування «DVD-R» залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Камінь-Каширський районний суд протягом тридцяти днів із дня його проголошення з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України.

Головуючий ОСОБА_1