Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №320/55843/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року справа №320/55843/24

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національної поліції України, у якому просить суд визнати незаконним та скасувати наказ Голови Національної поліції Івана Вигівського за №2939 від 09.10.2024 р., яким до ОСОБА_1 , підполковника поліції, старшого слідчого в особливо важливих справах 4-го відділу (інформаційно-аналітичного прогнозування) управління документування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту, Головного слідчого управління Національної поліції України застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

В обґрунтування позивач зазначив, що спірний наказ є протиправним, оскільки в його діях відсутній склад дисциплінарного правопорушення, а службове розслідування проведено не об`єктивно, неповно та упереджено. Звертає увагу суду на те, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія не врахувала характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, його особу, ступінь вини, обставини що пом`якшують відповідальність, попередню поведінку та ставлення до служби. Крім того, позивач стверджує, що зазначена в оскаржуваному наказі підстава для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, не може бути застосована у межах спірних відносин у зв`язку з відсутністю проявів неналежного виконання ним своїх службових обов`язків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху. Позивачем подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач надав суду відзив, в якому заперечує проти задоволення позову та зазначає, що спірний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності був прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Відповідач наголошує, що ним були дотримані строки проведення службового розслідування, визначені ст. 26 Дисциплінарного статуту Нацполіції.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

До Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини (далі - ДГІДПЛ, Департамент) надійшла доповідна записка генерала поліції третього рангу Цуцкірідзе М. С., першого заступника Голови Національної поліції України - начальника Головного слідчого управління від 06.08.2024 №68887/02-2024 щодо проведення 01.08.2024 слідчими Головного слідчого управління Служби Безпеки України (далі — СБУ) на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.07.2024 у справі №761/26907/24 за адресою: м. Київ, проспект Валерія Лобановського, буд. 51, каб. 515, обшуку на робочому місці старшого слідчого в особливо важливих справах 4-го відділу (інформаційно-аналітичного прогнозування) управління документування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту Головного слідчого управління (далі - ГСУ) підполковника поліції ОСОБА_2 .

Відповідно до змісту ухвали суду обшук проводився у рамках досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 17.08.2023 за №42023000000001363 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 111 (державна зрада), частиною другою статті 111, частиною другою статті 28, частиною другою статті 111, частиною третьою статті 362 (несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих з системах, комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації Кримінального кодексу України (далі - КК України).

У ході досудового розслідування зазначеного кримінального провадження встановлено, що співробітники правоохоронних органів України за завданням представників спецслужб рф надають інформацію стосовно громадян України, які потрапляють в поле зору ФСБ рф з подальшою перевіркою через обліки МВС України, за що отримують грошову винагороду.

ОСОБА_1 з використанням службових можливостей несанкціоновано передав ОСОБА_3 різнопланову службову інформацію стосовно окремих громадян України (в тому числі громадських діячів та військовослужбовців Сил оборони України) з єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ та інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформації з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон.

Відповідно до висновку службового розслідування ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 1, 2 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 5, 6, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, абзаців другого та третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за № 1576/29706 (зі змінами), пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення на інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 березня 2019 року за №223/33194, пунктів 2.1.22, 2.1.23, 2.2.1, 2.2.3, 2.2.4, розділу ІІ посадової інструкції старшого слідчого в особливо важливих справах 4-го відділу (інформаційно-аналітичного прогнозування) управління документування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту ГСУ, затвердженої 15.06.2023 першим заступником Голови Національної поліції України - начальником Головного слідчого управління генералом поліції третього рангу ОСОБА_4 . Тобто, ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок.

Таким чином, службове розслідування щодо ОСОБА_1 було ініційовано на підставі припущень про його причетність до вчинених кримінальних правопорушень у рамках досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 17.08.2023 р. за №4202300000000363 щодо необмеженого кола співробітників правоохоронних органів України.

Враховуючи вказане позивач звернувся до суду з даним позовом та просить визнати незаконним та скасувати наказ Голови Національної поліції Івана Вигівського за №2939 від 09.10.2024 р.

Надаючи правову оцінку відносинам що склалися, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 580).

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначені Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (зі змінами) (далі - Дисциплінарний статут).

Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2022 №2123-IХ Дисциплінарний статут доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», яким, серед іншого, визначні порядок та строки проведення службового розслідування в період дії воєнного стану, у тому числі, особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану.

Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 (далі – Порядок № 893), в свою чергу, визначено процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 4 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Так, до Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини надійшла доповідна записка генерала поліції третього рангу ОСОБА_4 , першого заступника Голови Національної поліції України — начальника Головного слідчого управління від 06.08.2024 Nє68887/02-2024 щодо проведення 01.08.2024 слідчими Головного слідчого управління Служби Безпеки України (далі — СБУ) на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.07.2024 у справі N№761/26907/24 за адресою: м. Київ, проспект Валерія Лобановського, буд. 51, каб. 515, обшуку на робочому місці старшого слідчого в особливо важливих справах 4-го відділу (інформаційно-аналітичного прогнозування) управління документування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту Головного слідчого управління (далі - ГСУ) підполковника поліції ОСОБА_2 .

Відповідно до змісту ухвали суду обшук проводився у рамках досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 17.08.2023 за №42023000000001363 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 111 (державна зрада), частиною другою статті 111, частиною другою статті 28, частиною другою статті 111, частиною третьою статті 362 (несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих з системах, комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації Кримінального кодексу України (далі - КК України).

У ході досудового розслідування зазначеного кримінального провадження встановлено, що (дослівно з ухвали суду) «..співробітники правоохоронних органів України за завданням представників спецслужб РФ надають інформацію стосовно громадян України, які потрапляють в поле зору ФСБ РФ з подальшою перевіркою через обліки МВС України, за що отримують грошову винагороду.

Зокрема, ОСОБА_1 з використанням службових можливостей несанкціоновано передав ОСОБА_3 різнопланову службову інформацію стосовно окремих громадян України (в тому числі громадських діячів та військовослужбовців Сил оборони України) з єдиної інформаційної системи

Міністерства внутрішніх справ та інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформації з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон.

При цьому встановлено, що до своєї протиправної діяльності ОСОБА_1 залучив заступника начальника відділу оперативних розробок Департаменту забезпечення діяльності, пов?язаної з небезпечними матеріалами, Національної поліції України ОСОБА_5 .

Зокрема, 04.03.2024 ОСОБА_5 здійснив 6 запитів (перевірку) в ІГНІ «Армор» МВС України стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , колишнього військовослужбовця окремого полку спеціального призначення Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

В подальшому, зазначену інформацію ОСОБА_5 несанкціоновано передав ОСОБА_2 , який, в свою чергу, проаналізувавши та доповнивши додатковою інформацією щодо дружини ОСОБА_6 , передав її ОСОБА_3 з використанням месенджеру «Whatsapp»...».

Крім цього, 15.08.2024 до НГУ надійшов лист старшого слідчого Головного слідчого управління СБУ Орлова Є. від 07.08.2024 № 6/9749 (реєстраційний № 147005) з проханням провести службове розслідування за інформацією щодо розголошення відомостей, що становлять службову інформацію, ОСОБА_2 та колишнім заступником начальника відділу (у період з листопада 2023 року по квітень 2024 року), а тепер - головним оперуповноваженим Департаменту забезпечення діяльності, пов`язаної з небезпечними матеріалами Національної поліції України (далі — ДЗДПНМ) підполковником поліції ОСОБА_5 .

За результатами розгляду зазначених відомостей прийнято рішення про призначення та проведення службового розслідування (наказ НУ від 19.08.2024 № 887, строк проведення службового розслідування продовжено наказом НІТУ від 02.09.2024 № 941).

У подальшому, 20.08.2024 до Національної поліції України з Міністерства внутрішніх справ України надійшов лист старшого слідчого Головного слідчого управління Служби Безпеки України Орлова Є. від 07.08.2024 № 6/9748 з проханням аналогічного змісту щодо проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Так, в ході проведення службового розслідування утвореного наказом НПУ від 19.08.2024 № 887, строк якого продовжено наказом НПУ від 02.09.2024 № 941, встановлено в його діях наявність складу дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 5, 6, 13 частини третьої статті 1, частини п?ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 233 7-VI, абзаців другого та третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за № 1576/29706 (зі змінами), пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 березня 2019 року за № 223/33194, пунктів 2.1.22, 2.1.23, 2.2.1, 2.2.3, 2.2.4, розділу ІІ посадової інструкції старшого слідчого в особливо важливих справах 4-го відділу (інформаційно-аналітичного прогнозування) управління документування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту Головного слідчого управління Національної поліції України, затвердженої 15 червня 2023 року першим заступником Голови Національної поліції України — начальником Головного слідчого управління генералом поліції третього рангу ОСОБА_4 та притягнуто Позивача до дисциплінарної відповідальності.

Наказом НПУ від 09.10.2024 № 2939, відповідно до положень статей 11, 13, 19, 20, 26, 29 Дисциплінарного статуту НПУ до Позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Щодо законності підстав для призначення службового розслідування відносно Позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 4 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Так, згідно наказу НУ від 19.08.2024 № 887 службове розслідування відносно Позивача було призначено з метою перевірки відомостей викладених у доповідній записці першого заступника Голови НПУ - начальника Головного слідчого управління Цуцкірідзе М. від 06.08.2024 № 68887/02-2024 та листі старшого слідчого Головного слідчого управління Служби Безпеки України Орлова Є. від 07.08.2024 № 6/9749, щодо можливих випадків розголошення відомостей, що становлять службову інформацію, поліцейськими центрального органу управління поліції та ймовірного порушення ними службової дисципліни.

Отже, підставою для проведення вказаного службового розслідування фактично стали надходження до НПУ повідомлення від посадових осіб як центрального органу управління поліції так і Служби безпеки України про можливе порушення Позивачем службової дисципліни, що в повній мірі відповідає положенням Дисциплінарного статуту.

Згідно частин першої та другої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Відтак, предметом службового розслідування призначеного наказом НПУ від 19.08.2024 № 887 було саме перевірка обставин викладених у доповідній записці ГСУ НПУ та листі СБУ на наявність у діях окремих поліцейських складу дисциплінарного проступку.

З вищенаведеного, а також з доказів долучених Національної поліцією України до вказаного відзиву вбачається, що будь-яких порушень під час призначення службового розслідування Відповідачем допущено не було.

Також, суд зазначає, що ОСОБА_1 жодним чином не заперечує наявності у його діях складу дисциплінарного проступку та не спростовує вказані обставини належними доказами.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлено та підтверджено належними доказами дотримання відповідачем порядку проведення службового розслідування та правомірність підстав для застосування дисциплінарного стягнення, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог та відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.