Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №320/61638/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року Київ справа № 320/61638/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трастоіл" до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Трастоіл" із позовом до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просить суд:

- визнати протиправним і скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 11.08.2025 № 37313/0903, винесене Головним управлінням ДПС у Київській області;

- визнати протиправною та скасувати повністю податкову вимогу від 16.12.2025 № 0035651-1305-1036, що винесена Головним управлінням ДПС у Київській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на підставі наказу "Про проведення фактичних перевірок" від 29.05.2025 № 2049-п та направлень на проведення фактичної перевірки від 03.06.2025 № 6155/10-36-09 та № 6156/10-36-09 заступником начальника відділу управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Київській області Гонтаруком Дмитром Миколайовичем та головним державним інспектором управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Київській області Шимченком Сергієм Анатолійовичем відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами) проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАСТОІЛ" (ЄДРПОУ 43970774) з питань зберігання та обігу пального за адресою місця провадження діяльності: АЗС (акцизний склад № 1020446) Київська область, Фастівський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 98. Актом перевірки встановлено порушення вимоги п.6 ст.29 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (зі змінами і доповненнями), (далі - Закон № 3817), а саме те, що ТОВ "Трастоіл" здійснював оптову торгівлю пальним з місць роздрібної торгівлі пальним та на підставі отриманої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на АЗС в пересувний склад іншого суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ).

Вважає, що порушення, встановлені актом перевірки є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та податковому законодавству та як наслідок винесення податкового повідомлення-рішення є протиправним. ТОВ "Трастоіл" правомірно, відповідно до вимог податкового законодавства здійснено оптовий продаж з акцизного складу пересувного на користь ФОП ОСОБА_1 на підставі Ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі. Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 11.08.2025 № 37313/0903 не відповідає вимогам п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено відповідачем не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Також, позивач зазначив, що позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 11.08.2025 № 37313/0903 подано позивачем до Київського окружного адміністративного суду 09 грудня 2025 року та зареєстровано судом 10.12.2025, одночасно відповідача повідомлено про подачу позову до суду Однак, до електронного кабінету позивача, від відповідача надійшла податкова вимога, в якій зазначено, що станом на 12 грудня 2025 року сума його податкового боргу становить 680 000,00 гривень. Винесення відповідачем податкової вимоги суттєво порушує права та охоронювані законом інтереси позивача. У випадку нескасування зазначеної податкової вимоги відповідач може неправомірно постраждати матеріально, його активи можуть бути арештовані, що призведе до зупинення господарської діяльності.

Ухвалою суду від 16.12.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трастоіл" залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 23.01.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 18.02.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трастоіл" про зміну предмету позову в адміністративній справі № 320/61638/25 залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

ГУ ДПС у Київській області (надалі - відповідач) поданий відзив до позову, в якому зазначено, що працівниками ГУ ДПС у Київській області з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання норм законодавства у сфері виробництва, обліку та обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального проведена фактична перевірка АЗС розташованої за адресою: Київська область, Фастівський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, буд. 98, який належить ТОВ "Трастоіл" (ЄДРПОУ 43970774).

Перевіркою встановлено факти порушення вимог: п. 6 ст. 29 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального". На підставі висновків проведеної перевірки та з врахуванням результату розгляду заперечень, ГУ ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.08.2025 № 37313/0903, згідно якого за порушення п. 6 ст. 29 Закону № 3817, на підставі п. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України і згідно п. 15 ч. 2 ст. 73 Закону № 3817 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 680 000 грн 00 коп. Податкове повідомлення-рішення від 11.08.2025 № 37313/0903 направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, лист повернуто відправнику із зазначенням у Довідці про причини повернення - за закінченням терміну зберігання, а також доставлено в електронний кабінет платника 13.08.2025. Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 11.08.2025 № 37313/0903 ТОВ "Трастоіл" подано до ДПС України скаргу. За результатами адміністративного оскарження ДПС України прийнято рішення від 22.10.2025 № 30523/6/99-00-06-03-01-06 яким податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 11.08.2025 № 37313/0903 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідач зазначає, що оскільки ТОВ "Трастоіл" здійснював оптову торгівлю пальним з місць роздрібної торгівлі пальним та на підставі отриманої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на АЗС в пересувний акцизний склад іншого суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_2 ) оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Також, відповідачем надано додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що відповідно до даних наявних в інформаційних системах ДПС України у ТОВ "Трастоіл" (код ЄДРПОУ 43970774) станом на 16.12.2025 обліковувався податковий борг податковий борг по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну (ККДБ 21081500), який виник в результаті несплати донарахованих сум згідно податкового повідомлення-рішення форми "С" від 11.08.2025 № 37313/0903 за результатом акта перевірки № 33312/10-36-09-00-10/43970774 від 07.07.2025 в сумі 680 000,00 грн.

ТОВ "Трастоіл" (код ЄДРПОУ 43970774) в автоматичному режимі 16.12.2025 було сформовано податкову вимогу форми "Ю" № 0035651-1305-1036 на суму 680 000,00 грн та надіслано платнику податків в електронній формі. Згідно квитанції про доставку документу в Електронний кабінет, податкова вимога вважається врученою 16.12.2025.

За даними інформаційної системи ДПС України станом на 18.03.2026 у ТОВ "Трастоіл" (код ЄДРПОУ 43970774) податковий борг не обліковується. У зв`язку з відсутністю податкового боргу, відповідно до статті 60 Кодексу, податкова вимога форми "Ю" № 0035651-1305-1036 вважається відкликаною.

Розглянувши позовну заяву, заяву про зміну предмету позову, відзив на позов, письмові пояснення, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трастоіл" зареєстрована з 12.03.2021 як юридична особа, основним видом діяльності є 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

Позивач має ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі (переоформлення) реєстраційний номер № 990614202100347, дата реєстрації 19.12.2022, термін дії з 22.07.2021 до 22.07.2026.

Працівниками ГУ ДПС у Київській області, згідно направлень від 03.06.2025 № 6155/10-36-09, № 6156/10-36-09 на підставі п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення", п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України, Кодекс) та у відповідності до наказу від 29.05.2025 № 2049-п "Про проведення фактичних перевірок" з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання норм законодавства у сфері виробництва, обліку та обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального проведена фактична перевірка АЗС розташованої за адресою: Київська область, Фастівський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, буд. 98, який належить ТОВ "Трастоіл" (ЄДРПОУ 43970774).

Перевіркою встановлено факти порушення вимог: п. 6 ст. 29 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального".

За результатом проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки від 07.07.2025 № 3312/10-36-09-00-10/43970774. Касир АЗС - ОСОБА_2 відмовився від ознайомлення та підписання акта фактичної перевірки від 07.07.2025 № 3312/10-36-09-00 10/43970774.

У зв`язку з відмовою ОСОБА_2 від ознайомлення та підписання акта фактичної перевірки ГУ ДПС у Київській області складено акт відмови від підписання акта перевірки від 07.07.2025 № 2205/10-36-09-00 10/43970774.

Акт фактичної перевірки від 07.07.2025 № 3312/10-36-09-00-10/43970774 направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення та вручено 17.07.2025 а також доставлено в електронний кабінет платника 08.07.2025.

До ГУ ДПС у Київській області надійшли заперечення від ТОВ "Трастоіл" на акт фактичної перевірки від 07.07.2025 № 3312/10-36-09-00 10/43970774.

Про результати розгляду заперечень платника повідомлено листом від 05.08.2025 № 18601/12/10-36-09-02, згідно якого Комісією з питань розгляду заперечень прийнято рішення про залишення висновків акта фактичної перевірки від 07.07.2025 № 3312/10-36-09-00-10/43970774 без змін.

На підставі висновків проведеної перевірки та з врахуванням результату розгляду заперечень, ГУ ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.08.2025 № 37313/0903, згідно якого за порушення п. 6 ст. 29 Закону № 3817, на підставі п. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України і згідно п. 15 ч. 2 ст. 73 Закону № 3817 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 680 000 грн 00 коп.

Податкове повідомлення-рішення від 11.08.2025 № 37313/0903 направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, лист повернуто відправнику із зазначенням у Довідці про причини повернення - за закінченням терміну зберігання, а також доставлено в електронний кабінет платника 13.08.2025.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 11.08.2025 № 37313/0903 ТОВ "Трастоіл" подано до ДПС України скаргу.

За результатами адміністративного оскарження ДПС України прийнято рішення від 22.10.2025 № 30523/6/99-00-06-03-01-06, яким податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 11.08.2025 № 37313/0903 залишено без змін, а скаргу - без задоволення

Отже, правомірність та законність спірного рішення є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд встановив таке.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі ПК України).

Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

Як свідчать матеріали справи відповідачем наказом призначено фактичну перевірку позивача на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

За змістом наведених норм, суд дійшов висновку, фактична перевірка, що може бути проведена за умови наявності: - інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкового законодавством; або - здійснення функцій, визначених законодавством.

Отже, формулювання підстав перевірки відповідно до п.п. 80.2.5 п. 80.2. ст. 80 ПК України в наказі дає цілковите розуміння, що підставою перевірки є здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів.

Актом перевірки встановлено порушення вимоги п. 6 ст. 29 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (зі змінами і доповненнями), а саме те, що ТОВ "Трастоіл" здійснював оптову торгівлю пальним з місць роздрібної торгівлі пальним та на підставі отриманої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на АЗС в пересувний склад іншого суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ).

Суд зазначає, що на виконання Закону № 3817 Товариством з обмеженою відповідальністю "Трастоіл" 22.07.2021 отримано Ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, яка своєчасно оплачувалась та подовжувалась та є діючою на даний час, зазначене підтверджується копією Ліцензії, реєстраційний номер 990614202100347, що міститься в матеріалах справи та Витягом з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального від 08.07.2025р., які були надані державним інспекторам при проведенні фактичної перевірки.

Однак податковим органом в акті перевірки взагалі не зазначено, що ТОВ "Трастоіл" отримано та є в наявності діюча Ліцензія на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.

Відповідно до частини четвертої ст. 29 Закону № 3817 суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право оптової торгівлі пальним на кожне місце оптової торгівлі пальним, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або місцезнаходженням постійного представництва нерезидента.

Місцезнаходження ТОВ "Трастоіл" на момент звернення з заявою на отримання ліцензії було за адресою: 51165 м. Харків, вул. Космічна, № 21, кор. № 6, оф. № 21, тому на виконання ч.4. ст.29 Закону № 3817 Ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі було отримано за місцезнаходженням ТОВ "Трастоіл" в Головному управлінні ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код 43983495).

Відповідно до частини шостої ст. 29 Закону № 3817, оптова торгівля пальним (крім оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі) здійснюються виключно з місць оптової торгівлі пальним. Оптова торгівля пальним за відсутності місць оптової торгівлі здійснюється: 1. з місця/в місці зберігання пального, оптової торгівлі пальним, в якому ліцензіат здійснює придбання та/або отримує послуги із зберігання пального, за умови що відпуск пального здійснюється суб`єктом господарювання, який отримав відповідно ліцензію на право зберігання пального, на право оптової торгівлі пальним у такому місці; 2. пальне. у транспортному засобі, на якому переміщується та/або в якому зберігається Таким чином, на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним без місць оптової торгівлі пальним: не може здійснюватися діяльність, яка передбачає продаж такого пального з будь якого місця оптової торгівлі або місця зберігання пального, в тому числі тих, що належать цьому або іншому суб`єкту господарювання; не передбачено можливість зберігання або передачі отриманого пального на зберігання будь-яким іншим особам, тому може здійснюватися лише діяльність з купівлі та продажу пального іншим суб`єктам господарювання безпосередньо з акцизного складу пересувного, розпорядником якого є такий ліцензіат (оптова торгівля без місця) або на акцизному складі пересувному - при зміні власника пального на такому акцизному складі пересувному.

Зазначене роз`яснення викладено Державною податковою службою України у Листі від 13.10.2021 № 23274/7/99-00-09-03-02-07.

Згідно з вимогами пп. 14.1.6-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Розпорядник акцизного складу пересувного - суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб: реалізує або зберігає пальне, ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 Кодексу (пп. 14.1.2241 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України).

ТОВ "Трастоіл" було укладено Договір купівлі-продажу (поставки) товарів № 21/04/25 від 21.04.2025 з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 на продаж (поставку) нафтопродуктів Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 (п.1.1. Договору) наливом автомобільним транспортом (автоцистернами) (п.2.1. Договору).

ТОВ "Трастоіл" укладено Договір перевезення вантажів № 25-А від 01.07.2023 з ТОВ "ОВІС ТРЕЙД" (ЄДРПОУ 34392042), копія договору мітиться в матеріалах справи.

На виконання вищезазначених договорів ТОВ "Трастоіл" завантажило перевізнику (ТОВ "ОВІС ТРЕЙД") в пересувний склад (акцизний склад - напівпричіп НОМЕР_3 , який є власністю ТОВ "ОВІС ТРЕЙД" та зареєстровано як акцизний склад, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яка міститься в матеріалах справи.

На виконання зазначеного виписані та зареєстровані в ЄРАН акцизні накладні № 537 та № 538 від 22.04.2025р., в яких відображена передача пального ТОВ "Трастоіл" з акцизного складу АЗС (1020446) на ТОВ "Трастоіл" - акцизний пересувний склад НОМЕР_3 . Таким чином розпорядником акцизного складу пересувного було саме ТОВ "Трастоіл", тому що саме позивач був на той момент власником пального, яке реалізувало на користь ФОП ОСОБА_1 з використанням транспортного засобу НОМЕР_3 . Та вже з акцизного пересувного складу НОМЕР_3 ТОВ "Трастоіл" відвантажило та передало право власності на пальне ФОП ОСОБА_1 на акцизний склад АЗС (1021671) у м. Харків, на виконання чого виписані та зареєстровані в ЄРАН акцизні накладні № 539 та № 540 від 22.04.2025 та видаткові накладні № 28 та № 29 від 22.04.2025.

Таким чином, ТОВ "Трастоіл" здійснило продаж (відвантаження) пального на користь Покупця - ФОП ОСОБА_1 у місті Харків з транспортного засобу, на якому воно переміщалось, а саме з пересувного складу НОМЕР_3 , розпорядником якого було ТОВ "Трастоіл", що належним чином підтверджується складеними та зареєстрованими в ЄРАН акцизними накладними.

Також судом враховано, що працівником бухгалтерії ТОВ "Трастоіл" помилково були неправильно складені товарно-транспортні накладні та помилково зазначено Замовника транспортних послуг - ФОП ОСОБА_1 замість ТОВ "Трастоіл" та які не було знищено й помилково були передані державним інспекторам при проведенні фактичної перевірки.

Однак зазначена помилка була виправлена ТОВ "Трастоіл" своєчасно, були складені товарно-транспортні накладні, де Замовником зазначено ТОВ "Трастоіл", які були передані водію для супроводження вантажу та Покупцеві (ФОП ОСОБА_1 ) з відповідним пакетом документів.

Суд встановив, що ТОВ "Трастоіл" правомірно, відповідно до вимог податкового законодавства здійснено оптовий продаж з акцизного складу пересувного на користь ФОП ОСОБА_1 на підставі Ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі.

Отже, порушення, встановлені актом перевірки є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та податковому законодавству та як наслідок винесення податкового повідомлення-рішення від 11.08.2025 № 37313/0903 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкової вимоги від 16.12.2025 № 0035651-1305-1036, що винесена Головним управлінням ДПС у Київській області, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Механізм формування та форма податкової вимоги врегульовані Порядком направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 за № 610 (надалі Порядок № 610).

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ і пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 610 податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом; податкова вимога вважається відкликаною: у день, протягом якого відбулося самостійне погашення суми податкового боргу платником податків або органом стягнення у повному обсязі; з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування податкової вимоги; з дня надходження до платника податків податкової вимоги, що містить зменшену контролюючим органом або за рішенням суду, що набрало законної сили, суму податкового боргу, визначену в раніше направленій податковій вимозі; у день набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано суму податкового боргу, визначену у податковій вимозі.

За правилами пунктів 1-6 Розділу III "Порядок формування контролюючими органами податкової вимоги" Порядку № 610, податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі ІТС) контролюючих органів з урахуванням інформації про податковий борг з митних платежів, отриманої в порядку обміну інформацією відповідно до пункту 41.2 статті 41 Кодексу № 2755.

Право на формування податкової вимоги виникає у відповідача у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога приймається податковим органом за умови наявності у платника податків податкового боргу, тобто узгодженої суми грошового зобов`язання.

Згідно з підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова вимога письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1ст. 14 ПК України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За правилами пункту 1 Розділу VI "Порядок відкликання податкових вимог" Порядку № 610, що розроблений відповідно до статей 59 та 60 глави 4 розділу II ПК України (з урахуванням статей 42 та 58 Кодексу) і визначає механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог податковими органами: податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося самостійне погашення суми податкового боргу платником податків або органом стягнення у повному обсязі; з дня прийняття податковим органом рішення про скасування податкової вимоги; з дня надходження до платника податків податкової вимоги, що містить зменшену податковим органом або за рішенням суду, що набрало законної сили, суму податкового боргу, визначену в раніше направленій податковій вимозі; у день набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано суму податкового боргу, визначену у податковій вимозі.

Суд встановив, що сума податкового боргу, визначена у спірній податковій вимозі утворилась на підставі податкового повідомлення-рішення від 11.08.2025 № 37313/0903, позов про визнання протиправним та скасування якого подано позивачем до Київського окружного адміністративного суду 09 грудня 2025 року та зареєстровано судом 10.12.2025, одночасно відповідача повідомлено про подачу позову до суду

Однак до електронного кабінету позивача, від відповідача надійшла податкова вимога, в якій зазначено, що станом на 12 грудня 2025 року сума його податкового боргу становить 680 000,00 гривень.

Щодо посилання податкового органу на відкликання податкової вимоги, суд звертає увагу на те, що відповідно правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 818/1331/17, від 29.03.2018 у справі № 804/2719/17, обставини відкликання податкової вимоги на підставі пп. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 ПК України не є перешкодою для її скасування, позаяк не відновлюють становище позивача, яке існувало до моменту прийняття такого рішення.

Суд також встановив, що у відзиві відповідач не зазначив підставу відкликання податкової вимоги та не надав доказів обізнаності позивача з таким рішенням суб`єкта владних повноважень.

Пунктами 56.2, 56.3 ст. 56 ПК України визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно з п. 56.15 ст. 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

З аналізу вищенаведених норм та встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем оскаржено податкове-повідомлення рішення у судовому порядку, то спірна податкова вимога винесена передчасно та з порушенням вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 60 ПК України податкова вимога вважається відкликаною якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відкликання означає втрату чинності податкової вимоги, тобто скасування акта є одним із способів припинення його дії, а податкова вимога, як правовий акт індивідуальної дії податкового органу, може бути скасована лише контролюючим органом вищого рівня. Відкликання податкової вимоги контролюючим органом, який її прийняв, нормами Податкового Кодексу України не передбачено.

Відповідно до пп. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу.

Згідно з п. 60.3 ст. 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

Відповідач не надав доказів про інформування позивача щодо скасування/відкликання спірної вимоги.

Законодавцем передбачена особлива процедура відкликання податкової вимоги, зокрема з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

Згідно з статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, що розуміється в активній позиції суду щодо з`ясування усіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України). Суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання вимог законів, за умов і обставин, визначених ними, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації владних повноважень.

Відповідно до п. 59.5. ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

З системного аналізу наведених вище норм, випливає, що податкова вимога, як правовий акт індивідуальної дії податкового органу, може бути скасована лише контролюючим органом вищого рівня, а відкликання податкової вимоги контролюючим органом, який її прийняв, нормами Податкового Кодексу України не передбачено.

Таким чином, суд не приймає до уваги обґрунтування відповідача що спірна податкова вимога відкликана в автоматичному режимі.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що приймаючи спірну вимогу відповідач перевищив межі повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими орган державної влади діяв не на підставі і не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Ураховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що податкову вимогу від 16.12.2025 № 0035651-1305-1036 належить скасувати, як протиправну.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідачем не доведено правомірності своїх дій та спірного податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги, в свою чергу матеріали справи містять докази протиправності оскаржуваних рішень.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що відповідач приймаючи податкове повідомлення-рішення від 11.08.2025 № 37313/0903, та податкову вимогу від 16.12.2025 № 0035651-1305-1036, діяв всупереч вимог чинного законодавства, а позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 16 320 грн, а тому вказану суду належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо правничої допомоги в сумі 30 000 грн, суд зазначає таке.

У позовній заяві, позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правничу допоогу (надання правових послуг) у сумі 30 000 грн.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що дане клопотання є необґрунтованим та безпідставним та заперечує проти задоволення клопотання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як випливає з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною шостою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76397938).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що стосовно вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України" оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), заява № 34884/97).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем до позову додано лише Ордер № 1355971 від 9 грудня 2025 року та Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України Серії ІІ № 1055448.

Однак суд зазначає, що позивачем не надано суду жодних належних доказів понесення витрат на правничу допомогу та обґрунтованого розрахунку їх розміру.

Оскільки ні позивачем ані його представником не надано суду належного документального підтвердження понесення ТОВ "Трастоіл" в рамках цієї справи витрат на професійну правничу допомогу, які просить стягнути, тому у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу належить відмовити.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 11.08.2025 № 37313/0903.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 16.12.2025 № 0035651-1305-1036.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трастоіл" (код ЄДРПОУ: 43970774, місцезнаходження: Київська область, Фастівський район, смт Калинівка, вул. Залізнична, буд. № 98) сплачений судовий збір у розмірі 16 320,00 грн (шістнадцять тисяч триста двадцять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 44096797, місцезнаходження: Київська область, Білоцерківський район, м. Біла Церква, вул. Героїв 72-ї Бригади, буд. № 12).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Басай О.В.