Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №320/30734/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року Київ справа № 320/30734/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень на місяць за період виконання службових обов`язків у період жовтень 2023 – лютий 2024 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплати ОСОБА_1 додаткову винагороду збільшену до 100 000 гривень на місяць за період виконання службових обов`язків у період жовтень 2023 – лютий 2024 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень за період жовтень 2023 – лютий 2024 року, розрахувавши такий розмір за методикою відповідно до статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що за період у період жовтень 2023 – лютий 2024 року відповідач не нарахував та не здійснив виплату позивачу додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, внаслідок чого порушив його права на належне грошове забезпечення.

Ухвалою суду від 15.07.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 справу відкрито провадження у справі, залучено співвідповідача – військову частину НОМЕР_1 , ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 замінено відповідача військову частину НОМЕР_2 на правонаступника - військову частину НОМЕР_1 .

Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у військовій частині НОМЕР_2 було проведено службове розслідування за фактом невиплати додаткової винагороди в повному обсязі медичному персоналу військової частини, а саме начальнику медичної служби - начальнику медичного пункту, капітану ОСОБА_1 в період з жовтня 2023 року по лютий 2024 року.

За результатами вказаного службового розслідування було встановлено, що відповідно до вимог бойового наказу командира НОМЕР_3 об ТРО № 98ДСК від 17.10.2023 начальнику медичної служби – начальнику медичного пункту у вказаний період було поставлено ряд завдань: здійснити низку заходів з медичного забезпечення, також було чітко визначено розташування медичного пункту НОМЕР_3 об ТрО, а саме в н.п. Часів Яр в приміщенні міської клінічна лікарня № 3. На постійній основі здійснювати загальне управління медичним забезпеченням підрозділів НОМЕР_3 об ТрО на глибину виконання бойових завдань: сх. Ступочки – півд. Часів Яр – Іваніське – зах. Кліщіївка – та загальну організацію виконання завдань підпорядкованими екіпажами з метою забезпечення ефективної системи евакуації поранених. Проводити перевірку виконання завдань у визначеному районі. Екіпажам медичної евакуації вести бойове чергування на глибину виконання бойових завдань: сх. Ступоски – півд. Часів Яр-Іванівське – зах. Кліщіївка– та проводити евакуацію поранених з переднього краю та вогневих позицій. Графік та місце чергування груп визначити своїм рішенням. Про заступання/зняття груп на/з чергування доповідати на КП НОМЕР_3 об ТрО заздалегідь. Розгорнути стабілізаційний пункт невідкладної медичної допомоги н.п. Часів Я, Міська клінічна лікарня № 3. У ході бою первинну медичну допомогу військовослужбовцям надавати силами медичного персоналу підрозділів, організувати та підтримувати взаємодію із підрозділами, створити встановлений запас медикаментів, ЗІЗ, боєприпасів, зброї та інших матеріальних засобів, забезпечувати надання первинної медичної допомоги в умовах бойових дій, забезпечувати евакуацію поранених до госпіталів. Службовим розслідуванням встановлено, що протягом жовтня 2023 – лютого 2024, вказані завдання покладені на медичну службу відповідно до бойового наказу були виконанні в повному обсязі, за винятком розгортання медичного пункту НОМЕР_3 батальйону в н.п. Часів Яр. Встановлено, що відповідно до інформації журналу бойових дій, протягом жовтня 2023 - лютого 2024 року безпосередньої участі начальника медичної служби начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_2 капітана медичної служби ОСОБА_1 у евакуації поранених з поля бою (як було зазначено нею у поясненні) не зафіксовано. Не зафіксовано протягом даного періоду чергувань капітана медичної служби ОСОБА_1 у стабілізаційному пункті невідкладної медичної допомоги н.п. Часів Яр, Міська клінічна лікарня № 3 (розгорнутий суміжним підрозділом, від військової частини НОМЕР_2 - не розгорнуто). В ході службового розслідування встановлено, що медичною службою військової частини НОМЕР_2 замість розгортання медичного пункту батальйону в АДРЕСА_1 (як було визначено бойовим розпорядженням), була налагоджена робота додаткового медичного пункту у АДРЕСА_2 , де капітаном медичної служби ОСОБА_1 здійснювався прийом військовослужбовців за їх зверненнями, був організований документальний супровід поранених та надання консультативних та медичних послуг. Встановлено, що у період жовтень 2023 р. – лютий 2024 р. капітан медичної служби ОСОБА_1 виконувала службові обов`язки, постійно перебуваючи у АДРЕСА_2 , лише періодично виїжджаючи до медичного пункту (суміжного підрозділу) у н.п. Часів Яр, Міська клінічна лікарня № 3. Також службовим розслідуванням встановлено, що відповідно до п.9 розділу XXXIV Наказу МОУ від 07.06.2018 № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" начальника медичної служби — начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_4 капітана медичної служби ОСОБА_1 було включено до відповідного додатку до наказів командира військової частини НОМЕР_2 про виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень за період жовтень 2023 р. - лютий 2024 р.

Оскільки вини посадових осіб військової частини НОМЕР_2 у не включенні капітана медичної служби ОСОБА_1 до відповідного додатку до наказів командира військової частини НОМЕР_2 про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, службовим розслідуванням не встановлено, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представником позивача надано суду відповідь на відзив, в якій зазначено про необґрунтованість відзиву відповідача, врахування висновків Верховного Суду у справі № 280/8933/24 від 11.04.2025 при розгляді даної справи та задоволення позову.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позов, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , капітан медичної служби, призначена наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 33 від 12.04.2022 на посаду начальника медичної служби – начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_2 .

В період жовтень 2023 року – лютий 2024 року ОСОБА_1 виконувала службові обов`язки: лікувально-евакуаційне забезпечення хворих та поранених військовослужбовців у медичному пункті військової частини, організувала та здійснювала документальний супровід поранених, надавала консультативні та медичні послуги.

В період жовтень 2023 – лютий 2024 медичною службою військової частини НОМЕР_2 була налагоджена робота додаткового медичного пункту в населеному пункті АДРЕСА_2 , де капітаном медичної служби ОСОБА_1 здійснювався прийом військовослужбовців за їх зверненнями, був організований документальний супровід поранених та надання консультативних медичних послуг.

В період жовтень 2023 – лютий 2024 капітан медичної служби ОСОБА_1 виконувала службові обов`язки перебуваючи у населених пунктах Іллівка Краматорського району Донецької області та Костянтинівка Костянтинівського району Донецької області.

Відповідно до п. 3 розділу XXXIV Наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угрупувань військ (сил) сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

Відповідно наказу Головнокомандувача Збройних Сил України "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій" від 01 листопада 2023 року № 301, до району ведення воєнних (бойових) дій відносилась з 01 по 31 жовтня 2023 року Іллінівська сільська територіальна громада Краматорського району та Костянтинівська міська територіальна громада Донецької області.

Згідно з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій" від 01 грудня 2023 року № 341, до району ведення воєнних (бойових) дій відносилась з 01 по 30 листопада 2023 року Іллінівська сільська територіальна громада Краматорського району та Костянтинівська міська територіальна громада Донецької області.

Відповідно наказу Головнокомандувача Збройних Сил України "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій" від 01 січня 2024 року № 2, до району ведення воєнних (бойових) дій відносилась з 01 по 31 грудня 2023 року Іллінівська сільська територіальна громада Краматорського району та Костянтинівська міська територіальна громада Донецької області.

Згідно з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій" від 01 лютого 2024 року № 42, до району ведення воєнних (бойових) дій відносилась з 01 по 31 січня 2024 року Іллінівська сільська територіальна громада Краматорського району та Костянтинівська міська територіальна громада Донецької області.

Відповідно наказу Головнокомандувача Збройних Сил України "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій" від 01 березня 2024 року № 82, до району ведення воєнних (бойових) дій відносилась з 01 по 29 лютого 2024 року Іллінівська сільська територіальна громада Краматорського району та Костянтинівська міська територіальна громада Донецької області.

Отже, в період з 1 жовтня 2023 по 29 лютого 2024 позивач виконувала службові обов`язки в районі ведення воєнних (бойових) дій на території населеного пункту Іллінівка Краматорського району та Костянтинівська міська територіальна громада Донецької області.

Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України у зв`язку з введенням в дію наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 "Про внесення змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", рішення Міністерства оборони України від 06.03.2023 № 5718/з, Методичних рекомендацій, затверджених заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України 02.03.2023 надані роз`яснення від 11.04.2023 № 423/1932 з окремих питань щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Пункт 10 вказаних вище Роз`яснень містить визначення щодо категорій осіб медичного персоналу для виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень: відповідно до абзацу одинадцятого пункту 2 розділу XXXIV Порядку, виплата додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень здійснюється військовослужбовцям, які виконують завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій, мають відповідну медичну підготовку, з числа медичного персоналу медичних частин та підрозділів та які обіймають посади: Офіцерського складу – за групою військово-облікових спеціальностей 90; Рядового, сержантського і старшинського складу – за військово-обліковими спеціальностями 878, 879 (у тому числі за подвійним найменуванням посади, одна з яких "санітар").

Таким чином, капітан ОСОБА_1 мала право на отримання додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень щомісячно за період жовтень 2023 – лютий 2024.

В порушення прав позивача за спірний період позивач отримувала виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень.

За рапортом позивача проведено службове розслідування за фактом ймовірної невиплати додаткової винагороди медичному персоналу військової частини НОМЕР_2 .

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 15.03.2025 № 97 Про результати службового розслідування за фактом ймовірної невиплати додаткової винагороди медичному персоналу військової частини НОМЕР_2 (наказ № 682 від 10.11.2024) за результатами вказаного службового розслідування було встановлено, що відповідно до вимог бойового наказу командира НОМЕР_3 об ТРО № 98ДСК від 17.10.2023 начальнику медичної служби – начальнику медичного пункту у вказаний період було поставлено ряд завдань: здійснити низку заходів з медичного забезпечення, також було чітко визначено розташування медичного пункту НОМЕР_3 об ТрО, а саме в н.п. Часів Яр в приміщенні міської клінічна лікарня № 3. На постійній основі здійснювати загальне управління медичним забезпеченням підрозділів НОМЕР_3 об ТрО на глибину виконання бойових завдань: сх. Ступочки – півд. Часів Яр – Іваніське – зах. Кліщіївка – та загальну організацію виконання завдань підпорядкованими екіпажами з метою забезпечення ефективної системи евакуації поранених. Проводити перевірку виконання завдань у визначеному районі. Екіпажам медичної евакуації вести бойове чергування на глибину виконання бойових завдань: сх. Ступоски – півд. Часів Яр-Іванівське – зах. Кліщіївка– та проводити евакуацію поранених з переднього краю та вогневих позицій. Графік та місце чергування груп визначити своїм рішенням. Про заступання/зняття груп на/з чергування доповідати на КП НОМЕР_3 об ТрО заздалегідь. Розгорнути стабілізаційний пункт невідкладної медичної допомоги н.п. Часів Я, Міська клінічна лікарня № 3. У ході бою первинну медичну допомогу військовослужбовцям надавати силами медичного персоналу підрозділів, організувати та підтримувати взаємодію із підрозділами, створити встановлений запас медикаментів, ЗІЗ, боєприпасів, зброї та інших матеріальних засобів, забезпечувати надання первинної медичної допомоги в умовах бойових дій, забезпечувати евакуацію поранених до госпіталів. Службовим розслідуванням встановлено, що протягом жовтня 2023 – лютого 2024, вказані завдання покладені на медичну службу відповідно до бойового наказу були виконанні в повному обсязі, за винятком розгортання медичного пункту НОМЕР_3 батальйону в н.п. Часів Яр. Встановлено, що відповідно до інформації журналу бойових дій, протягом жовтня 2023 - лютого 2024 року безпосередньої участі начальника медичної служби начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_2 капітана медичної служби ОСОБА_1 у евакуації поранених з поля бою (як було зазначено нею у поясненні) не зафіксовано. Не зафіксовано протягом даного періоду чергувань капітана медичної служби ОСОБА_1 у стабілізаційному пункті невідкладної медичної допомоги н.п. Часів Яр, Міська клінічна лікарня № 3 (розгорнутий суміжним підрозділом, від військової частини НОМЕР_2 - не розгорнуто). В ході службового розслідування встановлено, що медичною службою військової частини НОМЕР_2 замість розгортання медичного пункту батальйону в АДРЕСА_1 (як було визначено бойовим розпорядженням), була налагоджена робота додаткового медичного пункту у АДРЕСА_2 , де капітаном медичної служби ОСОБА_1 здійснювався прийом військовослужбовців за їх зверненнями, був організований документальний супровід поранених та надання консультативних та медичних послуг. Встановлено, що у період жовтень 2023 р. – лютий 2024 р. капітан медичної служби ОСОБА_1 виконувала службові обов`язки, постійно перебуваючи у АДРЕСА_2 , лише періодично виїжджаючи до медичного пункту (суміжного підрозділу) у н.п. Часів Яр, Міська клінічна лікарня № 3.

За результатами службового розслідування також встановлено: "Таким чином, начальник медичної служби – начальник медичного пункту, капітан ОСОБА_1 відповідає вимогам пункту 10 Роз`яснення до Наказу МОУ від 25.01.2023 № 44 Про внесення змін до порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, а саме виконувала завдання в районі ведення воєнних (бойових) дій, мала відповідну медичну підготовку, з числа медичного персоналу медичних частин та підрозділів та які обіймають посади: офіцерського складу – за групою військово-облікових спеціальностей 90.

Службовим розслідуванням встановлено, що відповідно до п. 9 розділу XXXIV Наказу МОУ від 07.06.2018 № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" начальника медичної служби ОСОБА_1 було включено до відповідного додатку до наказів командира військової частини НОМЕР_2 про виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень за період жовтень 2023 – лютий 2024. Вини посадових осіб військової частини НОМЕР_2 у не включені капітана медичної служби ОСОБА_1 до відповідного додатку до наказів командира військової частини НОМЕР_2 про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, службовим розслідуванням не встановлено."

В акті службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_2 , 15 березня 2025 року в п. 3.3. встановлено, що відповідно до вимог бойового наказу командира НОМЕР_3 об ТРО № 98ДСК від 17.10.2023 начальнику медичної служби начальнику медичного пункту у вказаний період було поставлено ряд завдань: здійснити низку заходів з медичного забезпечення, також було чітко визначено розташування медичного пункту НОМЕР_3 об ТрО, а саме в н.п. Часів Яр в приміщенні міської клінічна лікарня № 3. На постійній основі здійснювати загальне управління медичним забезпеченням підрозділів НОМЕР_3 об ТрО на глибину виконання бойових завдань: сх. Ступочки – півд. Часів Яр – Іванівське – зах. Кліщіївка – та загальну організацію виконання завдань підпорядкованими екіпажами з метою забезпечення ефективної системи евакуації поранених. Проводити перевірку виконання завдань у визначеному районі. Екіпажам медичної евакуації вести бойове чергування на глибину виконання бойових завдань: сх. Ступочки – півд. Часів Яр - Іванівське – зах. Кліщіївка – та проводити евакуацію поранених з переднього краю та вогневих позицій. Графік та місце чергування груп визначити своїм рішенням. Про заступання/зняття груп на/з чергування доповідати на КП НОМЕР_3 об ТрО заздалегідь. Розгорнути стабілізаційний пункт невідкладної медичної допомоги н.п. Часів Яр, Міська клінічна лікарня № 3. У ході бою первинну медичну допомогу військовослужбовцям надавати силами медичного персоналу підрозділів, організувати та підтримувати взаємодію із підрозділами, створити встановлений запас медикаментів, ЗІЗ, боєприпасів, зброї та інших матеріальних засобів, забезпечувати надання первинної медичної допомоги в умовах бойових дій, забезпечувати евакуацію поранених до госпіталів. Службовим розслідуванням встановлено, що протягом жовтня 2023 – лютого 2024, вказані завдання покладені на медичну службу відповідно до бойового наказу були виконанні в повному обсязі, за винятком розгортання медичного пункту батальйону в н.п. Часів Яр.

Командир військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 за роз`ясненнями щодо виплати невиплачених сум позивачу.

У відповідь на звернення командира військової частини НОМЕР_2 , командир військової частини НОМЕР_1 посилається на пункт 10 роз`яснення до Наказу МОУ від 25.01.2023 № 44 та зазначає, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі – бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: Бойовий наказ (бойове розпорядження); Журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); Рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна) катера про участь кожного військовослужбовця ( у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Виплата додаткової винагороди особовому складу військової частини здійснюється на підставі наказів командирів військових частин. Нижче, командир військової частини НОМЕР_1 у своїй відповіді зазначає, що інформує, що зазначений лист носить виключно інформаційний та рекомендаційний характер і не є нормативно-правовим актом, а тому не встановлює нових правових норм.

У відповідь на звернення ОСОБА_1 та на адвокатський запит стосовно вирішення питання з виплатою позивачу збільшеної додаткової винагороди до 100 000 гривень за період жовтень 2023 – лютий 2024, відповідач зазначає, що колишнього начальника медичної служби – начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_2 капітана медичної служби ОСОБА_1 було включено до відповідного додатку до наказів командира військової частини НОМЕР_2 про виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень за період жовтень 2023 – лютий 2024.

Разом з тим рішення командира військової частини про включення колишнього начальника медичної служби – начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_2 капітана медичної служби ОСОБА_1 до відповідного додатку до наказів командира військової частини НОМЕР_2 про виплату додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень за період жовтень 2023 – лютий 2024 – не приймалось.

Тому на думку відповідача, відсутні правові підстави для нарахування і виплати колишньому начальнику медичної служби - начальнику медичного пункту військової частини НОМЕР_2 капітану медичної служби ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень за період жовтень 2023 – лютий 2024.

Отже, що за період жовтень 2023 – лютий 2024 року відповідач не нарахував та не здійснив виплату позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, внаслідок чого порушив її права на належне грошове забезпечення, тому позивач звернулась для захисту порушених прав до суду

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII.

Частинами першою та другою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України № 2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу ЗСУ.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991№ 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України № 2011-ХІІ), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1 Закону України № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 1-2 Закону України № 2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Частиною першою статті 9 Закону України № 2011-ХІІ передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку військовослужбовців. пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України № 2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Частиною четвертою статті 9 Закону України № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 9-2 цього Закону України № 2011-ХІІ визначено, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 від № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" Кабінет Міністрів України (зобов`язаний) невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" Кабінету Міністрів України (доручено) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав постанову № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.

Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством внутрішніх справ, але не більше ніж до 50 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі, визначено Положенням про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі Положення № 1153/2008).

Відповідно до пункту 5 Положення № 1153/2008 громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями ЗСУ (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу.

Проте постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) затверджено, зокрема: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу.

За змістом пункту 2 Постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 3 Постанови № 704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі державні органи). Відповідно до пункту 8 Постанови № 704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Крім того, цим Указом Кабінет Міністрів України (зобов`язаний) невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України. Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" Кабінету Міністрів України (доручено) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова № 168. Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України у зв`язку з введенням в дію наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 "Про внесення змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", рішення Міністерства оборони України від 06.03.2023 № 5718/з, Методичних рекомендацій, затверджених заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України 02.03.2023 надані роз`яснення від 11.04.2023 № 423/1932 з окремих питань щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". Вказані роз`яснення є обов`язковими для застосування військовими частинами, були доведені до відома військових частин та цими роз`ясненнями керуються військові частини при проведенні нарахувань додаткової винагороди.

Пункт 10 вказаних вище Роз`яснень містить зазначає щодо категорій осіб медичного персоналу для виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень: відповідно до абзацу одинадцятого пункту 2 розділу XXXIV Порядку, виплата додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень здійснюється військовослужбовцям, які виконують завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій, мають відповідну медичну підготовку, з числа медичного персоналу медичних частин та підрозділів та які обіймають посади: Офіцерського складу – за групою військово-облікових спеціальностей 90; Рядового, сержантського і старшинського складу – за військово-обліковими спеціальностями 878, 879 (у тому числі за подвійним найменуванням посади, одна з яких "санітар"). В умовах ведення війни рф проти українського народу важливим залишається питання належного соціального захисту військовослужбовців, які беруть участь у захисті державного суверенітету України. У військово-соціальній сфері матеріальне забезпечення є аналогом системи гарантій у системі соціального захисту населення і включає професійні винагороди та премії тим військовослужбовцям, які виконують обов`язок із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у ЗСУ та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Питання матеріального та морального стимулювання військовослужбовців ЗСУ під час дії воєнного стану було врегульовано Постановою № 168, якою на період дії воєнного стану запроваджено виплату додаткової винагороди військовослужбовцям. Правовими та соціальними наслідками прийняття такої постанови мала стати мотивація морально-психологічного стану та належний рівень виконання службових обов`язків, зокрема, військовослужбовцями ЗСУ щодо захисту незалежності, територіальної цілісності та державного суверенітету України. військовослужбовців За змістом частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє грошове забезпечення. Вказана гарантія передбачає виплату військовослужбовцям грошового забезпечення у розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України та у порядку визначеному Міністром оборони України.

Крім того, у подальшому Законом України від 28.06.2023 "Про внесення змін до законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану" було доповнено статтею 9-2 такого змісту: "Стаття 9-2. Додаткова винагорода військовослужбовцям під час дії воєнного стану. Під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України". Отже, прийняття цього Закону створило відповідні умови для забезпечення належного рівня соціального захисту військовослужбовців шляхом законодавчого врегулювання питань виплати додаткової винагороди під час дії воєнного стану.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.11.2018 у справі № 824/166/15-а, держава не може відмовляти у здійсненні особі певних виплат у разі чинності законодавчої норми, яка їх передбачає, та відповідності особи умовам, що ставляться для їх отримання.

ОСОБА_1 в спірний період виконувала службові завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій та є медичним персоналом, що підтверджує право на отримання додаткової грошової винагороди збільшеної до 100 тис гривень за спірний період.

Разом з тим рішення командира військової частини про включення колишнього начальника медичної служби – начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_2 капітана медичної служби ОСОБА_1 до відповідного додатку до наказів командира військової частини НОМЕР_2 про виплату додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень за період жовтень 2023 – лютий 2024 – не приймалось.

В відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що за результатами вказаного службового розслідування було встановлено, що відповідно до вимог бойового наказу командира 204 об ТРО № 98ДСК від 17.10.2023 начальнику медичної служби – начальнику медичного пункту у вказаний період було поставлено ряд завдань: здійснити низку заходів з медичного забезпечення, також було чітко визначено розташування медичного пункту НОМЕР_3 об ТрО, а саме в н.п. Часів Яр в приміщенні міської клінічна лікарня № 3. На постійній основі здійснювати загальне управління медичним забезпеченням підрозділів НОМЕР_3 об ТрО на глибину виконання бойових завдань: сх. Ступочки – півд. Часів Яр – Іванівка – зах. Кліщіївка – та загальну організацію виконання завдань підпорядкованими екіпажами з метою забезпечення ефективної системи евакуації поранених. Проводити перевірку виконання завдань у визначеному районі. Екіпажам медичної евакуації вести бойове чергування на глибину виконання бойових завдань: сх. Ступочки – півд. Часів Яр – Іванівка – зах. Кліщіївка – та проводити евакуацію поранених з переднього краю та вогневих позицій. Графік та місце чергування груп визначити своїм рішенням. Про заступання/зняття груп на/з чергування доповідати на КП 204 об ТрО заздалегідь. Розгорнути стабілізаційний пункт невідкладної медичної допомоги н.п. Часів Яр, Міська клінічна лікарня № 3. У ході бою первинну медичну допомогу військовослужбовцям надавати силами медичного персоналу підрозділів, організувати та підтримувати взаємодію із підрозділами, створити встановлений запас медикаментів, ЗІЗ, боєприпасів, зброї та інших матеріальних засобів, забезпечувати надання первинної медичної допомоги в умовах бойових дій, забезпечувати евакуацію поранених до госпіталів. Службовим розслідуванням встановлено, що протягом жовтня 2023 – лютого 2024, вказані завдання покладені на медичну службу відповідно до бойового наказу були виконанні в повному обсязі, за винятком розгортання медичного пункту 204 батальйону в н.п. Часів Яр.

Варто зазначити, що замість Часового Яру медичний пункт був розміщений/ переміщений в Іллінівка за розпорядженням командира батальйону з метою мінімізації ризику. Для визначення місця розміщення медичного пункту діють встановлені правила, якими й мав керуватися командир батальйону в наданні свого розпорядження про місце розміщення медичного пункту саме в Іллінівка, а не в н.п. Часів Яр, яке на той час було під постійним обстрілом ворога, відсутнє водопостачання, та інші обставини могли спонукати командира прийняти рішення та видати наказ (розпорядження) про розміщення медичного пункту не в н.п. Часів Яр.

Проте населений пункт Іллінівка Краматорського району Донецької області в спірний період належав до району ведення воєнних (бойових) дій та виконання в даному населеному пункті службових обов`язків на посаді начальника медичного пункту є достатніми підставами для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень, а не 30 000 гривень як було виплачено військовою частиною НОМЕР_2 .

Крім того, акт службового розслідування підтверджує право ОСОБА_1 на додаткову винагороду збільшену до 100 000 гривень за період жовтень 2023 року лютий 2024 року, а також зазначає, що вона була невиплачена через те, що позивач не розгорнула медичний пункт в н.п. Часів Яр, проте дійсні обставини розміщення тимчасового медичного пункту в н.п. Іллінівка, а не н.п. Часів Яр, не досліджені та не встановлені.

Оскільки АДРЕСА_2 належав до району ведення воєнних (бойових) дій, є підставою для нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень за період жовтень 2023 року лютий 2024 року

Отже, бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень на місяць за період виконання службових обов`язків у період жовтень 2023 – лютий 2024 року є протиправною і необхідно зобов`язати військову частину НОМЕР_5 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, збільшену до 100 000,00 грн, за період з 1 жовтня 2023 по 29 лютого 2024 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", з урахуванням проведених виплат.

Щодо компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Предметом спору у цій справі є наявність у позивача права на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Правове регулювання компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати визначене Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі – Закон № 2050-ІІІ).

Відповідно до змісту статті 1 цього Закону підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Зміст цієї норми свідчить, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Статтею 2 Закону № 2050-ІІІ установлено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі треба розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: - пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); - соціальні виплати; - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення); - сума індексації грошових доходів громадян; - суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; - суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати" затвердив відповідний Порядок.

Згідно з нормою пункту 3 Порядку № 159 компенсації підлягають грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); - соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення); - сума індексації грошових доходів громадян; - суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; - суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Таким чином, Порядок № 159 порівняно із Законом № 2050-III деталізував види соціальних виплат як доходів громадян.

У контексті спірних правовідносин та видів грошових доходів, які підлягають компенсації відповідно до наведених нормативно-правових актів, варто виділити заробітну плату (грошове забезпечення) та зазначити, що це схожі за функцією виплати (винагорода за службу / роботу), але різні за юридичною природою.

Так, заробітна плата регулюється нормами Кодексу законів про працю України та Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці".

Вона є винагородою, обчисленою у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу згідно з трудовим договором.

У свою чергу, грошове забезпечення регулюється спеціальним законодавством, зокрема нормами Закону № 2011-ХІІ, профільними постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства оборони України. Це не оплата за "роботу" в класичному розумінні, а засіб стимулювання та забезпечення життєдіяльності особи, яка виконує державну функцію з оборони країни.

Необхідно зазначити, що у практиці суду касаційної інстанції сформувався усталений підхід, за якого однією з умов для порушення особою питання про виплату їй компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є проведення з нею повного розрахунку (тобто хоча і не своєчасне, але фактичне отримання тих доходів, про компенсацію втрати частини яких просить особа).

До прикладу, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 серпня 2023 року у справі № 380/103/22 зазначено, що виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Оскільки суб`єкт владних повноважень не здійснив виплату доходу, компенсація втрати частини якого була предметом спору у цій справі, то пред`явлені позовні вимоги є передчасними.

Отже, особа має право на компенсацію втрати частини доходів, визначену Законом № 2050-ІІІ, за сукупності таких умов:

1) строки виплати доходів порушено щонайменше на один місяць

2) такий дохід повинен мати систематичний, а не разовий характер;

3) дохід, про компенсацію втрати частини якого просить особа, має бути нею фактично отриманий.

Водночас не виключається пред`явлення в межах одного провадження як вимог про стягнення нарахованого, проте не виплаченого доходу, так і вимог про стягнення відповідної компенсації.

Вирішуючи питання компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, насамперед необхідно з`ясувати, на який саме вид доходу провадиться така компенсація.

Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України виходив з того, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці.

За висновком Конституційного Суду України, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Отже, положення Закону № 2050-III та Порядку № 159 вказують на те, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, зокрема, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами і зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).

Так, в абзаці першому частини другої статті 2 Закону № 2050-III законодавець визначив одним із видів доходів, за порушення строків виплати якого передбачає компенсацію громадянам втрати частини доходів, – заробітну плату (грошове забезпечення).

Отже, в контексті спірних правовідносин, для їх правильного вирішення, суду, зокрема, але не виключно потрібно дати відповідь на питання, чи є наведена додаткова винагорода складовою її грошового забезпечення.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон № 2011-XII, який установлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 9 Закону № 2011-XII урегульовано питання грошового забезпечення військовослужбовців.

Так, відповідно до частин першої – четвертої вказаної статті держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинне забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років, також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 цієї постанови установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок № 260.

Пунктом 2 розділу І Порядку № 260 встановлено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Законом України від 28 червня 2023 року № 3161-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану" доповнено Закон № 2011-XII статтею 92, відповідно до якої на період дії воєнного стану (особливого періоду) військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

На виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року Постановою № 168 установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), – розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Отже, одним із видів додаткової винагороди на період дії воєнного стану є додаткова винагорода, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Зміст наведених положень Закону № 2011-XII, Постанови № 168 дає можливість зрозуміти, що додаткова винагорода військовослужбовцям, як вид доходу (виплат) військовослужбовцям є частиною їх грошового забезпечення.

Важливо зазначити, що в розумінні норми частини другої статті 2 Закону № 2050-ІІІ як дохід у цьому Законі треба розуміти не будь-які грошові доходи громадян, а ті, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру.

Отже, норми Закону № 2050-ІІІ пов`язують можливість компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, з одержанням таких доходів на території України і з тим, що вони не мають разового характеру.

Так, у пункті 2 розділу І Порядку № 260 чітко зазначено, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану є саме одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Таким чином, додаткова грошова винагорода, у зв`язку із невиплатою якої позивач звернулась до суду із цим позовом та вважає, що відповідач має нарахувати та виплатити їй компенсацію втрати частини доходів, відноситься до одноразового додаткового виду грошового забезпечення.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, не викликають сумніву щодо розуміння характеру такої винагороди, як одноразового, а не регулярного / постійного / періодичного доходу, за критерієм систематичності її виплати.

Оскільки пунктом 2 розділу І Порядку № 260 чітко визначено, що додаткова грошова винагорода має одноразовий характер, то немає підстав для застосування у цій справі приписів Закону № 2050-ІІІ та стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою відповідної додаткової винагороди.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 травня 2026 року у справі № 280/8933/24.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень на місяць за період виконання службових обов`язків в період жовтень 2023 року та лютий 2024 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) додаткову винагороду, збільшену до 100 000,00 грн, за період з 1 жовтня 2023 року по 29 лютого 2024 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", з урахуванням проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Басай О.В.