Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №160/13448/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 рокуСправа №160/13448/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комісії з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.05.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Комісії з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленого протоколом комісії з надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації №22 від 17.03.2026, щодо відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

- зобов`язати Комісію з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 , повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 13.03.2026 та прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 , відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацією.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Комісії з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленого протоколом комісії з надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації №22 від 17.03.2026, позивачу відмовлено у наданні відстрочки. Позивач вважає відмову відповідача у наданні відстрочки протиправною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки ним подано заяву та належним чином засвідчені документи, що підтверджують його право на відстрочку на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зокрема позивач зазначив, що його дружина є особою з інвалідністю III групи, за наявності у неї, як особи з інвалідністю III групи, психічного розладу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/13448/26 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

08.06.2026 представником відповідача направлено до суду через автоматизовану систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що Комісією було розглянуто подані заяви військовозобов`язаних та прийнято рішення у формі протоколу №22. Заява позивача розглядалась за №16, де Комісія вирішила: «Відмовлено. Група інвалідності не підпадає під перелік захворювань визначених Постановою 560». Зважаючи на те, що діагноз хвороби, на підставі якого дружині позивача встановлено третю групу інвалідності, відноситься до захворювань системи кровообігу, та не є онкологічним, психічним, церебральним паралічем або іншим паралітичним синдромом, позивач об`єктивно не має права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбачену п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону №3543- XII.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується тимчасовим посвідченням №3/144 від 23.05.2019.

ОСОБА_1 через ЦНАП м. Павлограда звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

До даної заяви, позивачем було додано: паспорти ОСОБА_1 та його дружини ( ОСОБА_2 ) з РНОКПП; свідоцтво про одруження; Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунальне некомерційне товариство «Дніпропетровський обласний центр діагностики та лікування» Дніпропетровської обласної ради» №259/26/369/В, дата прийняття рішення: 05.03.2026, рішення: №259/26/369/Р; консультативного висновку спеціаліста психіатра КНП «Павлоградська міська лікарня № 1» ПМР»; військово-обліковий документ.

Комісія з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянула заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від 13.03.2026 та за результатами розгляду прийняла рішення у формі протоколу №22 від 17.03.2026 про відмову у наданні відстрочки з підстав того, що група інвалідності ОСОБА_2 (дружини позивача) не підпадає під перелік захворювань визначених Постановою №560.

Не погоджуючись з правомірністю такого рішення відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Відповідно до ст. 1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно з пунктів 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення (в редакції чинній на момент звернення до відповідача із заявою), крім іншого: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

З 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Відповідно до п.п. 56-57 Порядку №560 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених ст. 23 Закону №3543-XII.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (пункт 59 Порядку №560).

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Отже, наведеними нормами визначено, що військовозобов`язаний подає на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяву за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов`язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.

Предметом спору у цій справі є правомірність рішення щодо відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період з причин недоведення наявності у дружини позивача, яка є особою з інвалідністю ІІІ групи, захворювання пов`язаного з онкологією, психічним розладом, церебральним паралічем або іншими паралітичними синдромами.

Суд наголошує, що ст. 23 Закону №3543-XII визначений вичерпний перелік підстав для надання деяким категоріям військовозобов`язаних відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. У кожному конкретному випадку особам, які не підлягають призову або підпадають під умови відстрочки від призову, необхідно надати той обсяг документів, який підтвердить існування обставин, достатніх для того, щоб уповноважений суб`єкт владних повноважень міг прийняти відповідне рішення.

У той же час, норми п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-ХІІ, які, серед іншого, передбачають, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання.

Додатком 5 до Порядку №560 «Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Так, відповідно військовозобов`язані які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленою внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів, подають до заяви: свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики та документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності.

Відтак, системний аналіз приписів Додатку 5 до Порядку №560 свідчить про те, що пакет необхідних документів для отримання відстрочки за п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» повинен містити свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка) встановленої внаслідок онкологічного захворювання.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачем до заяви про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період було додано, зокрема, Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунальне некомерційне товариство «Дніпропетровський обласний центр діагностики та лікування» Дніпропетровської обласної ради» №259/26/369/В від 05.03.2026 (рішення №259/26/369/Р).

Відповідно до п. 17.1.7. Витягу з рішення експертної команди вбачається, що діагноз, за яким дружину Позивача - ОСОБА_2 було направлено, відповідно до національного класифікатора НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я»: Основний діагноз: I67.3 – Прогресуюча судинна лейкоенцефалопатія.

Відповідно до медичного консультативного висновку спеціаліста – психіатра КНП «Павлоградська міська лікарня №1» ПМР» від 23.12.2025 вбачається, що у дружини Позивача встановлено такий діагноз, а саме: F06.6 – Емоційно-лабільні (астенічні) розлади органічного ґенезу.

На підставі вказаного, позивач вважає, що його дружина ОСОБА_2 відноситься до осіб з інвалідністю ІІІ групи, захворювання якої пов`язане з психічним розладом.

Тобто, фактично позивач просить суд підтвердити його висновки щодо діагнозу ОСОБА_2 .

З приводу вказаного, суд звертає увагу на наступне.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад.

Верховний Суд у постановах від 26.09.2018 у справі №817/820/16, від 17.12.2018 у справі №819/3211/15, від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а, від 30.04.2021 у справі №160/12235/19 зазначив, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів "Інструкції про встановлення груп інвалідності», «Положення про медико-соціальну експертизу" та "Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності".

При цьому, в постанові від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а Верховний Суд зробив висновок про відсутність підстав для відступу від вищевикладених правових висновків.

З огляду на зазначене, суд робить висновок, що у даній справі відсутні підстави для здійснення власної оцінки прийняття відповідачем висновку щодо наявності у ОСОБА_2 психічного розладу, на підставі Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунальне некомерційне товариство «Дніпропетровський обласний центр діагностики та лікування» Дніпропетровської обласної ради» № 259/26/369/В від 05.03.2026 (рішення №259/26/369/Р) та медичного консультативного висновку спеціаліста – психіатра КНП «Павлоградська міська лікарня №1» ПМР» від 23.12.2025.

Таким чином, в контексті спірних правовідносин, станом на момент ухвалення рішення позивачем не доведено, а судом не встановлено протиправності рішення Комісії з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленого протоколом комісії з надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації №22 від 17.03.2026, щодо відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Крім того, з огляду на наведене, суд вказує, що відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо встановлення обставин, передбачених вимогами п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є дискреційними повноваженнями та виключною його компетенцією.

Водночас, суд окремо зазначає, що під час розгляду справи не встановлено порушення відповідачем процедури прийняття ним рішення, щодо позивача. Отже, позивачем не доведено факту вчинення з боку відповідача порушення його прав, свобод та інтересів.

Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)

Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про відмову у задоволенні позовної заяви.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комісії з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський