Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №140/5900/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/5900/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Світлицька Зоряна Олександрівна звернулася в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі – Військова частина НОМЕР_1 , відповідач) в якому просить суд:

1) Визнати протиправною бездіяльність щодо непроведення нарахування та виплати додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 грн. пропорційно дням стаціонарного лікування за періоди 31.01.2023-20.02.2023, 21.02.2023-04.03.2023, 10.07.2023-11.08.2023, 15.11.2023-15.12.2023, 04.03.2025-04.03.2025, 14.03.2025-01.04.2025, 01.04.2025-10.04.2025, 10.04.2025-30.04.2025, 16.06.2025-09.07.2025, 07.08.2025-28.08.2025, 01.10.2025-22.10.2025, 28.11.2025-19.12.2025, 11.01.2026-06.02.2026;

2) Зобов`язати здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 грн. пропорційно дням стаціонарного лікування за періоди 31.01.2023-20.02.2023, 21.02.2023-04.03.2023, 10.07.2023-11.08.2023, 15.11.2023-15.12.2023, 04.03.2025-04.03.2025, 14.03.2025-01.04.2025, 01.04.2025-10.04.2025, 10.04.2025-30.04.2025, 16.06.2025-09.07.2025, 07.08.2025-28.08.2025, 01.10.2025-22.10.2025, 28.11.2025-19.12.2025, 11.01.2026-06.02.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у період з 03.11.2022 по 10.02.2026 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Внаслідок отриманого поранення пов`язаного із Захистом Батьківщини відповідачем йому у вищевказані періоди не в повному обсязі виплачено додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн. пропорційно дням стаціонарного лікування передбачену Постановою КМУ №168. Так, за результатами аналізу карток особового рахунку за 2023-2026 роки не вбачається належного підтвердження, що відповідач нарахував і виплатив позивачу додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн саме пропорційно дням стаціонарного лікування за заявлені періоди. На звернення представника позивача від 13.04.2026 про виплату позивачу додаткову винагороду за весь час перебування на стаціонарному лікуванні з 31.01.2025 по 06.02.2026 відповідач у встановлений строк відповіді не надав. Вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. пропорційно дням стаціонарного лікування. Просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, їх зазначенням способу їх усунення.

18.05.2026 до суду від представника позивача, надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, відповідно до приписів статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

01.06.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій просить суд визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 грн. пропорційно дням стаціонарного лікування за періоди 31.01.2023, 10.07.2023-11.08.2023, 15.11.2023-15.12.2023, 02.12.2024-17.12.2024, 04.02.2025-04.03.2025, 02.04.2025-10.04.2025, 10.04.2025-30.04.2025, 16.06.2025-09.07.2025, 07.08.2025-28.08.2025, 01.10.2025-22.10.2025, 28.11.2025-19.12.2025, 11.01.2026-06.02.2026 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди за вищевказаний період відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168.

У відзиві на позовну заяву від 09.06.2026 відповідач - Військова частина НОМЕР_1 позовні вимоги не визнала та просила у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування даної позиції посилається на те, що перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні у зв`язку із захворюванням (а не пораненням) не передбачено ні Постановою №168, ні Порядком №260, що, відповідно, не надає права позивачу на виплату додаткової винагороди в розмірі збільшеному до 100 000 грн. пропорційно дням стаціонарного лікування. Зазначає, що додаткову винагороду за період з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 04.03.2023, з 14.03.2025 по 31.03.2025, з 01.04.2025 по 01.04.2025 з розрахунку 100 000 грн. на місяць було нараховано та перераховано встановленим порядком на картковий рахунок позивача. Щодо нарахування додаткової винагороди за періоди: з 10.07.2023 по 11.08.2023; з 15.11.2023 по 15.12.2023; з 02.12.2024 по 17.12.2024; з 04.02.2025 по 04.03.2025; з 01.04.2025 по 10.04.2025; з 10.04.2025 по 30.04.2025; з 16.06.2025 по 09.07.2025; з 07.08.2025 по 28.08.2025; з 01.10.2025 по 22.10.2025; з 28.11.2025 по 19.12.2025; з 11.01.2026 по 06.02.2026, на підставі виписок, то зазначені в них основні діагнози не відповідають довідці про обставини поранення (травми, контузії, каліцтва) від 21.11.2022 №218/5/457А, (додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України).

У відповіді на відзив від 11.06.2026 представник позивача зазначає, що частина діагнозів у виписках сформульована як захворювання, або не збігається з первинним формулюванням довідки від 21.11.2022 №218/5/457А на думку відповідача є невірною. Такий підхід не враховує, що подальше лікування може стосуватися не лише первинної рани, а й її неврологічних, психічних, больових та інших медичних наслідків. Встановленні позивачу діагнози: F43.1 - посттравматичний стресовий розлад, пов`язаний із захистом Батьківщини; T92.4 - післятравматична невропатія лівого серединного та променевого нервів після 16.11.2022, травма, пов`язана із захистом Батьківщини; T92.0 - наслідки вогнепального осколкового поранення лівого передпліччя від 16.11.2022, поранення, пов`язане із захистом Батьківщини; T94.0 - наслідки вибухової травми від 24.05.2023, поранення, пов`язане із захистом Батьківщини. А отже спірні періоди лікування позивача повинні враховуватись для виплати додаткової винагороди в розмірі збільшеному до 100 000 грн. Просила задовольнити вимоги позивача з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.

Інших заяв чи клопотань по суті справи від сторін до суду не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 03.11.2022 по 10.02.2026 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 №42 від 10.02.2026 позивача звільнено з військової служби в запас (за станом здоров`я) з 10.02.2026, та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

З довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 19.01.2026 №15862/А вбачається, шо ОСОБА_1 в період з 05.11.2022 по 16.11.2022; 09.12.2022 по 10.12.2022; 30.03.2023 по 22.05.2023; 23.06.2023 по 10.07.2023: 15.08.2023 по 18.10.2023: 09.11.2023 по 15.11.2023; 16.12.2023 по 05.02.2025 брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Кіндрашівська сільська громада, Дворічанська селищна громада. Петропавлівська сільська громада, Курилівська сільська громада, Куп`янська міська громада Харківської області.

Відповідно до довідки про обставини травми №218/5/457А від 21.11.2022 під час захисту Батьківщини, у бойовій обстановці, під час виконання бойових завдань з відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, в результаті збройного зіткнення зі збройними формуваннями Російської Федерації в районі населеного пункту Стельмахівка, Сватівського району, Луганської області ОСОБА_1 16.11.2022 одержав: вогнепальне осколкове поранення лівого передпліччя. Травма не пов`язана з вчиненням кримінального та адміністративного правопорушення. Перебував в засобах захисту. В стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння не перебував.

В період з 31.01.2023 по 20.02.2023, з 21.02.2023 по 04.03.2023, з 10.07.2023 по 11.08.2023, з 15.11.2023 по 15.12.2023, з 02.12.2024 по 17.12.2024, з 04.02.2025 по 04.03.2025, з 14.03.2025 по 01.04.2025, з 01.04.2025 по 10.04.2025, з 10.04.2025 по 30.04.2025, з 16.06.2025 по 09.07.2025, з 07.08.2025 по 28.08.2025, з 01.10.2025 по 22.10.2025, з 28.11.2025 по 19.12.2025, з 11.01.2026 по 06.02.2026 позивач проходив тривале стаціонарне лікування в різних медичних закладах.

За період стаціонарного лікування з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 04.03.2023, з 14.03.2025 по 31.03.2025, з 01.04.2025 по 01.04.2025 позивач отримав додаткову винагороду передбачену пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн. пропорційно дням стаціонарного лікування позивача 31.01.2023, 10.07.2023-11.08.2023, 15.11.2023-15.12.2023, 02.12.2024-17.12.2024, 04.02.2025-04.03.2025, 02.04.2025-10.04.2025, 10.04.2025-30.04.2025, 16.06.2025-09.07.2025, 07.08.2025-28.08.2025, 01.10.2025-22.10.2025, 28.11.2025-19.12.2025, 11.01.2026-06.02.2026 відповідач не виплачено.

Вважаючи, дії відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової грошової винагороди у не повному обсязі у період перебування на стаціонарному лікуванні після поранення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою-другою статті 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, посилаючись на своє ж Рішення від 06 липня 1999 року №8-рп/99, зауважив, що «служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов`язані з постійним ризиком для життя і здоров`я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Частина п`ята статті 17 Конституції України покладає на державу обов`язки щодо соціального захисту не тільки таких громадян, а й членів їхніх сімей. Конституційний Суд України вважає, що ці положення поширюються і на службу в Збройних Силах України, Військово-Морських Силах України, в органах Служби безпеки України, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо».

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ).

За приписами статті 1 Закону №2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною другою статті 1-2 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІобумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, строк дії якого продовжується і на момент розгляду справи.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Абзацом 4 пункту 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Аналіз наведених норм Постанови №168 дає підстави для висновку про встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості періодів перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100 000 гривень винагорода.

Відтак, у спірних правовідносинах по даній справі підлягають застосуванню саме приписи постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач проходив стаціонарне лікування згідно з:

- випискою №14540 Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (з 17.11.2022 по 18.11.2022) (діагноз: S51.8 Ізольоване дотичне вогнепальне осколкове поранення м`яких тканин лівого передпліччя (16.11.2022). Стан після ПХО 16.11.2022);

- випискою №3292 КНП ХОР «Обласний госпіталь ветеранів війни» (з 18.11.2022 по 08.12.2022) (діагноз: Ізольоване вогнепальне осколкове дотичне поранення м`яких тканин лівого передпліччя від 16.11.22. Стан після: ПХО рани, видалення металевого уламку від 16.11.22. Посттравматична (16.11.22.) невропатія лівого променевого нерву, з чутливими та руховими порушеннями. Ангіопатія сітківки обох очей);

- довідкою тимчасової ВЛК КНП ХОР «Обласний госпіталь ветеранів війни» від 06.12.2022 №363 (з 01.01.2025 по 06.01.2025) (діагноз: Ізольоване вогнепальне осколкове дотичне поранення м`яких тканин лівого передпліччя від 16.11.22. Стан після: ПХО рани, видалення металевого уламку від 16.11.22. Посттравматична(16.11.22.) невропатія лівого променевого нерву, з чутливими та руховими порушеннями. Ангіопатія сітківки обох очей. Відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом МОЗ №370 від 04.07.2007, травма тяжка);

- випискою №185/79 КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» (з 16.01.2023 по 30.01.2023) (діагноз: Посттравматична (16.11.2022) невропатія лівого променевого нерву з чутливими та руховими порушеннями. Стан після ізольованого вогнепального осколкового дотичного поранення м`яких тканин лівого передпліччя, ПХО рани, видалення металевого уламку від 16.11.2022. Тяжкість отриманих травми, поранення: ТЯЖКЕ (згідно наказу МОЗ № 370 від 04.07.2007);

- випискою №385 КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» (з 31.01.2023 по 20.02.2023) (діагноз: Посттравматична (16.11.2022) невропатія лівого променевого нерву з чутливими та руховими порушеннями. Стан після ізольованого вогнепального осколкового дотичного поранення м`яких тканин лівого передпліччя, ПХО рани, видалення металевого уламку від 16.11.2022. Посттравматичний стресовий розлад. Тяжкість отриманих травми, поранення: ТЯЖКЕ (згідно наказу МОЗ № 370 від 04.07.2007); дані об`єктивних досліджень: консультація психіатра 14.02.2023 - посттравматичний стресовий розлад);

- випискою №724 КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» (з 21.02.2023 по 04.03.2023) (діагноз: Постравматичний стресовий розлад, тривожний варіант. Постравматична (16.11.2022) невропатія лівого променевого нерву з чутливими та руховими порушеннями. Стан після ізольованого в/п м`яких тканин лівого передпліччя, ПХО рани, видалення металевого уламку (16.11.2022). Тяжкість отриманої травми, поранення: ТЯЖКЕ ( згідно наказу МОЗ № 370 від 04.07.2007);

- випискою №4936 (з 10.07.2023 по 11.08.2023) основний діагноз: F43.2 Порушення адаптації;

- випискою №8398 (з 15.11.2023 по 15.12.2023) основний діагноз: F43.22 Порушення адаптації. Змішана тривожно-депресивна реакція, пов`язана із бойовим стресом;

- випискою №943 (з 04.02.2025 по 04.03.2025) основний діагноз: F43.2 Порушення адаптації внаслідок бойового стресу з тривожно-депресивним синдромом на фоні загострення афективно-нестійких рис характеру;

- випискою №ІХ-2412024838 (з 02.12.2024 по 17.12.2024) основний діагноз: Гіпертонічна хвороба І стадія, 3 ступінь. Ризик 2 (помірний). СН стадія А, зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (63%). ХСН 0 ст. Ускладнення: Гіпертонічна дисциркуляторна енцефалопатія 1-2 ст. Гіпертонічна ангіопатія сітківки;

- випискою №1046 (з 14.03.2025 по 01.04.2025) основний діагнозом: Посттравматична (16.11.2022) невропатія лівого променевого нерву з чутливими та руховими порушеннями. Стан після ізольованого вогнепального осколкового дотичного поранення м`яких тканин лівого передпліччя. F43.1 Посттравматичний стресовий розлад;

- випискою №995 (з 01.04.2025 по 10.04.2025) основний діагноз: Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця без (застійної) серцевої недостатності. Неускладнений гіпертонічний криз від 01.04.2025;

- випискою №3459 (з 10.04.2025 по 30.04.2025) основний діагноз: F43.2 Розлад адаптації, у вигляді астено-невротичної реакції на стрес, стан компенсації;

- випискою №6460 (з 16.06.2025 по 09.07.2025) діагноз: F43.1 Посттравматичний стресовий розлад, тривожний варіант з помірно вираженими хворобливими проявами та стабільним типом перебігу;

- випискою №8013 (з 07.08.2025 по 28.08.2025) діагноз: F43.1 Посттравматичний стресовий розлад, тривожний варіант з помірно вираженими хворобливими проявами та стабільним типом перебігу;

- випискою №9578 (з 01.10.2025 по 22.10.2025) діагноз: F43.1 Посттравматичний стресовий розлад, тривожний варіант з помірно вираженими хворобливими проявами та стабільним типом перебігу.

- випискою №11290 (з 28.11.2025 по 19.12.2025) діагноз: F43.1 Посттравматичний стресовий розлад, тривожний варіант з помірно вираженими хворобливими проявами та стабільним типом перебігу.

- випискою №288 (з 11.01.2026 по 06.02.2026) діагноз: Посттравматичний стресовий розлад, тривожний варіант з помірно вираженими хворобливими проявами та стабільним типом перебігу F43.1.

Відповідно до довідки Госпітальної ВЛК «КНП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради» №2025-0709-1026-2124-0 від 09.07.2025 ОСОБА_1 встановлено діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та прийнято постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва):

F43.1 Опис діагнозу: Посттравматичний стресовий розлад, тривожний варіант з помірно вираженою симптоматикою та стабільним типом перебігу. Захворювання, ТАК, пов`язано із захистом Батьківщини

T92.4 Опис діагнозу: Післятравматична (16.11.2022) невропатія лівого серединного та променевого нервів з незначними чутливими розладами. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370): Травма відноситься до тяжких.

T92.0 Опис діагнозу: Наслідки вогнепального осколкового сліпого поранення лівого передпліччя (16.11.2022), лікованого оперативно у вигляді зміцнілого рубця.

Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини

За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 відноситься до тяжких.

T94.0 Опис діагнозу: Наслідки вибухової травми (24.05.2023): вогнепального осколкового сліпого поранення обличчя, лівої верхньої кінцівки, лікованої оперативно у вигляді зміцнілих рубців. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370): Травма відноситься до легких.

T94.0 Опис діагнозу: Наслідки вибухової травми (18.10.2023): вогнепального осколкового сліпого поранення правого плеча, кисті, правого стегна, поперекової ділянки, лікованої оперативно у вигляді зміцнілих рубців з наявністю сторонніх тіл (осколків) в м`яких тканинах. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370): Травма відноситься до легких.

B18.2, I11.9, K60.1 Опис діагнозу: Хронічний вірусний гепатит С (anti-HCV, RNA HCV- позитивний), без порушення функції печінки. Гіпертонічна хвороба першої стадії, другого ступеня, ССР помірний. Хронічна задня тріщина ануса. Захворювання, ТАК, пов`язан(-а/е/і) з проходженням військової служби.

H35.0, J34.2, E66.91 Опис діагнозу: Ангіопатія сітківки обох очей. Викривлення носової переділки з порушенням функції носового дихання. Ожиріння аліментарно-конституційного генезу II ступеня. Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби.

Таким чином діагнози позивача, а саме F43.2 Порушення адаптації внаслідок бойового стресу з тривожно-депресивним синдромом на фоні загострення афективно-нестійких рис характеру, а також Посттравматичний стресовий розлад, тривожний варіант з помірно вираженими хворобливими проявами та стабільним типом перебігу F43.1) розвинулися і почали прогресувати на фоні отримання травми, є безпосередньо бойовими психічними травмами, тобто є частиною травми, а не лише окремим захворюванням.

Таким чином, судом констатується факт наявності у позивача захворювання, отриманого внаслідок поранення пов`язаного із захистом Батьківщини.

Отже, зв`язок між травмою, отриманою позивачем при виконанні бойового завдання, пов`язаного з захистом Батьківщини, та подальшим лікуванням є прямим.

Таким чином, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я за медичними показами стосовно отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень зберігається.

З листа Військової частини НОМЕР_1 від 27.04.2026 №751/фс вбачається, що ОСОБА_1 нараховано та виплачено:

- додаткову винагороду за період з 11.12.2022 по 31.12.2022 з розрахунку 70 000 грн. на загальну суму – 47 419,35 грн., та перераховано встановленим порядком на картковий рахунок у вересні 2025 року в сумі – 46 708,06 грн;

- додаткову винагороду за період з 01.01.2023 по 05.01.2023 та з 16.01.2023 по 31.01.2023 з розрахунку 70 000 грн. на місяць на загальну суму – 47 419,35 грн., та перераховано встановленим порядком на картковий рахунок у вересні 2025 року в сумі – 46 708,06 грн;

- додаткову винагороду за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 з розрахунку 100 000 грн. на місяць на загальну суму – 100 000 грн., та перераховано встановленим порядком на картковий рахунок у вересні 2025 року в сумі – 98 500,00 грн;

- додаткову винагороду за період з 01.03.2023 року по 04.03.2023 року з розрахунку 100 000 грн. на місяць на загальну суму – 12 903,23 грн., та перераховано встановленим порядком на картковий рахунок у вересні 2025 року в сумі - 12 709,68 грн;

- додаткову винагороду за період з 14.03.2025 по 31.03.2025 з розрахунку 100 000 грн. на місяць на загальну суму - 58064,52 грн., та перераховано встановленим порядком на картковий рахунок у вересні 2025 року в сумі - 57193,55 грн;

- додаткову винагороду за період з 01.04.2025 по 01.04.2025 з розрахунку 100 000 грн. на місяць на загальну суму – 3 333,33 грн., та перераховано встановленим порядком на картковий рахунок у вересні 2025 року в сумі – 3 283,33 грн.

Відтак, суд дійшов висновку, шо за період стаціонарного лікування позивача 31.01.2023, з 10.07.2023 по 11.08.2023, з 15.11.2023 по 15.12.2023, з 04.02.2025 по 04.03.2025, з 02.04.2025 по 10.04.2025, з 10.04.2025 по 30.04.2025, з 16.06.2025 по 09.07.2025, з 07.08.2025 по 28.08.2025, з 01.10.2025 по 22.10.2025, з 28.11.2025 по 19.12.2025, з 11.01.2026 по 06.02.2026 відповідач також повинен нарахувати позивачу додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн. пропорційно дням стаціонарного лікування.

Щодо періоду перебування позивача на стаціонарному лікуванні в ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої національної академії медичних наук України» з 02.12.2024 по 17.12.2024 з діагнозом: Гіпертонічна хвороба І стадія, 3 ступінь. Ризик 2 (помірний). СН стадія А, зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (63%). ХСН 0 ст. Гіпертонічна дисциркуляторна енцефалопатія 1-2 ст. Гіпертонічна ангіопатія сітківки, та у Військовій частині НОМЕР_3 у період з 01.04.2025 по 10.04.2025 з діагнозом: Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця без (застійної) серцевої недостатності. Неускладнений гіпертонічний криз від 01.04.2025 то суд вважає, що дані періоди не підлягають до виплати додаткової винагороди, оскільки відповідно до довідки ВЛК від 09.07.2025 вказані захворювання не пов`язані з отриманим пораненням та захистом Батьківщини.

Таким чином в задоволенні даних позовних вимог слід відмовити.

А отже, дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, у розмірі збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в медичних закладах 31.01.2023, з 10.07.2023 по 11.08.2023, з 15.11.2023 по 15.12.2023, з 04.02.2025 по 04.03.2025, з 02.04.2025 по 10.04.2025, з 10.04.2025 по 30.04.2025, з 16.06.2025 по 09.07.2025, з 07.08.2025 по 28.08.2025, з 01.10.2025 по 22.10.2025, з 28.11.2025 по 19.12.2025, з 11.01.2026 по 06.02.2026, є протиправними.

Суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача в даному випаду є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою КМУ №168, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні 31.01.2023, з 10.07.2023 по 11.08.2023, з 15.11.2023 по 15.12.2023, з 04.02.2025 по 04.03.2025, з 02.04.2025 по 10.04.2025, з 10.04.2025 по 30.04.2025, з 16.06.2025 по 09.07.2025, з 07.08.2025 по 28.08.2025, з 01.10.2025 по 22.10.2025, з 28.11.2025 по 19.12.2025, з 11.01.2026 по 06.02.2026.

На переконання суду, саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об`єкту порушеного права й у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується у зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 грн. пропорційно дням стаціонарного лікування за періоди 31.01.2023, з 10.07.2023 по 11.08.2023, з 15.11.2023 по 15.12.2023, з 04.02.2025 по 04.03.2025, з 10.04.2025 по 30.04.2025, з 16.06.2025 по 09.07.2025, з 07.08.2025 по 28.08.2025, з 01.10.2025 по 22.10.2025, з 28.11.2025 по 19.12.2025, з 11.01.2026 по 06.02.2026.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 грн. пропорційно дням стаціонарного лікування за періоди 31.01.2023, з 10.07.2023 по 11.08.2023, з 15.11.2023 по 15.12.2023, з 02.04.2025 по 10.04.2025, з 10.04.2025 по 30.04.2025, з 16.06.2025 по 09.07.2025, з 07.08.2025 по 28.08.2025, з 01.10.2025 по 22.10.2025, з 28.11.2025 по 19.12.2025, з 11.01.2026 по 06.02.2026.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський