Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №140/4260/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/4260/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності у формі ненарахування та невиплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень внаслідок поранення одержаного під час захисту Вітчизни у відповідності до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» від 11.02.2025 №153; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. гривень внаслідок поранення одержаного під час захисту Вітчизни у відповідності до пункту 4 Постанови №153.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04.01.2024 проходив військову службу на підставі контракту у складі Державної прикордонної служби України; у період з 18.07.2024 по 27.10.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, а 06.08.2024 отримав поранення (травму) під час захисту Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення контузії, каліцтва).

Позивач вважає, що має право на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах відповідно до абзацу другого пункту 4 Постанови №153 та для цього виконуються всі умови: контракт укладено до набрання чинності цією постановою та до досягнення віку 25 років; брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, під час якої отримав поранення, пов`язане із захистом Батьківщини; до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни не притягувався. Відповідач не здійснив нарахування та виплату йому одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах та після звернення представника позивача з відповідною заявою відповідач листом від 18.03.2026 повідомив, що 12.03.2026 комісією з організації виплати одноразової грошової винагороди було розглянуто звернення від 02.01.2026 № 2-26-Вх щодо виплати такої винагороди колишньому військовослужбовцю НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону ОСОБА_1 та прийнято рішення про відмову у її виплаті.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції відповідач вказав, що відповідно до пункту 4 Постанови №153 на виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень мають особи рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою. Тобто, право на винагороду за дотримання усіх умов мають військовослужбовці, які проходять військову службу (а не звільнені з військової служби), тоді як відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону №453-ОС від 06.11.2025 ОСОБА_1 звільнений з військової служби. Тому виплата винагороди у цьому випадку є неможливою.

У поданих до суду 11.05.2026 додаткових поясненнях представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 продовжував проходити військову службу після набрання чинності Постановою №153 і був звільнений лише 31.10.2025 наказом №445-ОС начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України згідно з підпунктом «г» через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не виявили бажання продовжувати військову службу) відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» Отже, на момент набрання чинності Постановою №153 він був діючим військовослужбовцем і належав до категорії осіб, щодо яких мала бути проведена перевірка на предмет відповідності критеріям отримання одноразової грошової винагороди, а відтак має законне право на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень внаслідок поранення отриманого під час захисту Вітчизни, а невиплата такої винагороди є наслідком неналежного виконання військовою частиною вимог Постанови №153.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Не є спірною та обставина, що ОСОБА_1 з 04.01.2024 проходив військову службу за контрактом у складі Державної прикордонної служби України, що також підтверджується записами з військового квитка серії НОМЕР_3 .

Відповідно до довідки НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 19.01.2025 №08/271 ОСОБА_1 дійсно в період з 18.07.2024 по 27.10.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в н.п. Вовчанськ, н.п. Приліпка Харківської області. Підстава: журнал бойових дій 3 ВПС (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону №126дск від 19.06.2024, №127 дск від 19.06.2024, №256дск від 14.07.2024.

Також довідкою НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 21.01.2025 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) молодший сержант ОСОБА_1 , 2004 року народження, 06.08.2024 одержав вибухову травму у вигляді акубаротравми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку; за обставин: внаслідок удару дрона-камікадзе (FPV) 06.08.2024, під час виконання бойового завдання особовим складом третьої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, забезпечуючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф. Травмування (поранення, контузія, каліцтво) не є наслідком скоєння правопорушення. При отриманні травмування не перебував в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Подія не є наслідком навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 06.11.2025 №453-ОС, сержанта ОСОБА_1 (П-090826), інспектора прикордонної служби 2 категорії механіка-водія другої бронегрупи відділення забезпечення наземних дій відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 », звільненого з військової служби в запас наказом начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 31.10.2025 №445-ОС згідно з підпунктом «г» через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з 06.11.2025 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Листом від 18.03.2026 №03.2/1521-26-Вих відповідач повідомив, що 12.03.2026 відбулося засідання комісії з організації виплати одноразової грошової допомоги. На засіданні розглянуто звернення від 02.01.2026 №2-26-Вх щодо виплати одноразової грошової винагороди колишньому військовослужбовцю загону ОСОБА_1 та прийнято рішення відмовити у виплаті одноразової грошової винагороди.

Відповідно до витягу з протоколу №1 засідання комісії з організації виплати одноразової грошової винагороди від 12.03.2026, комісія вирішила відмовити у виплаті одноразової грошової винагороди, оскільки відповідно до абзацу першого пункту 4 Постанови №153 на момент звернення ОСОБА_1 не являється діючим військовослужбовцем НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону (06.11.2025 виключений зі списків особового складу загону).

Спір у цій справі виник щодо права позивача на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 Постанови №153.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ) у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжений (триває до цього часу).

Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Частина шоста статті 2 Закону №2232-XII станом на 24.02.2022 визначала такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Отже, громадяни України призиваються на строкову військову службу чи на військову службу за призовом під час мобілізації або ж приймаються на військову службу за контрактом.

11.02.2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №153, пунктом 2 якої затвердив Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану; форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу.

Пункт 1 Постанова №153 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2025 року №387 учасниками експериментального проекту визначає громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національну гвардію; Державну прикордонну службу; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Метою проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.

Крім того, пунктом 4 Постанови №153 (у первинній редакції) установлено:

особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Постанова №153 набрала чинності 13.02.2025 з дня її офіційного опублікування в газеті «Урядовий кур`єр».

Підсумовуючи викладене, реалізація права на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень згідно з пунктом 4 Постанови №153 забезпечується у разі одночасного існування для громадян України таких умов:

1) стосується осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;

2) такі особи прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64, та до набрання чинності цією постановою (до 13.02.2025) у віці до 25 років;

3) проходять військову службу (вжита законодавцем форму часу дієслова «проходять» означає, що така умова повинна існувати на час набрання чинності названою Постановою №153);

4) брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою (13.02.2025) або за тих самих умов менше шести місяців сукупно та отримали під час захисту Вітчизни захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва), чи перебували та звільнені з полону (за винятком тих, які добровільно здалися в полон).

Обов`язковою умовою для виплати винагороди є також та обставина, що вказані військовослужбовці не притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни.

За обставин цієї справи позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та в січні 2024 року (тобто після оголошення воєнного стану та до набрання чинності Постановою №153) у віці до 25 років прийнятий на військову службу за контрактом у складі Державної прикордонної служби України.

Відповідно до довідки НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 19.01.2025 №08/271 ОСОБА_1 дійсно в період з 18.07.2024 по 27.10.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в н.п. Вовчанськ, н.п. Приліпка Харківської області. Підстава: журнал бойових дій 3 ВПС (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону №126дск від 19.06.2024, №127 дск від 19.06.2024, №256дск від 14.07.2024.

Також довідкою НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 21.01.2025 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) молодший сержант ОСОБА_1 , 2004 року народження, 06.08.2024 одержав вибухову травму у вигляді акубаротравми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку; за обставин: внаслідок удару дрона-камікадзе (FPV) 06.08.2024, під час виконання бойового завдання особовим складом третьої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, забезпечуючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф. Травмування (поранення, контузія, каліцтво) не є наслідком скоєння правопорушення. При отриманні травмування не перебував в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Подія не є наслідком навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю.

Отже, позивач може претендувати на отримання винагороди у повному обсязі у зв`язку із наявністю поранень (травм), одержаних під час захисту Вітчизни.

ОСОБА_1 не притягувався до кримінальної, адміністративної відповідальності, про що наявний витяг з інформаційно-аналітичної системи Міністерства внутрішніх справ України, матеріали справи не містять доказів притягнення його до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни.

Суд не погоджується з аргументами відповідача про те, що виплата одноразової грошової винагороди є неможливою, оскільки ОСОБА_1 не є діючим військовослужбовцем НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону.

Суд наголошує, що позивач проходив військову у складі Державної прикордонної служби України на момент набрання чинності Постановою №153 (13.02.2025), тобто був військовослужбовцем, отже, військова частина сама, без звернення військовослужбовця, мала вирішити питання виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, але не зробила цього своєчасно (до його звільнення з військової служби) та не вчинила відповідних дій і після звернення представника позивача, покликаючись на формальні підстави.

Беручи на себе зобов`язання щодо виплати винагороди відповідно до Постанови №153, держава прагнула підтримати тих, хто обрав контрактну службу у віці до 25 років та виконував бойові завдання за підвищеного ризику та навантаження в умовах воєнного стану.

На переконання суду, позиція відповідача по відношенню до позивача не відповідає меті установлення одноразової грошової винагороди Постановою №153.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом, враховуючи, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн гривень, відповідно до Постанови №153, не відповідають визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та чинному законодавству, тому такі дії потрібно визнати протиправними.

За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, позовні вимоги зобов`язального характеру також підлягають до задоволення шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн гривень, відповідно до Постанови №153.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України суд у цій справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).

Суддя О. О. Андрусенко