Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №140/8135/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/8135/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі – в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправними дій щодо не нарахування та не виплати в повній мірі щомісячної доплати у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 (далі – Постанова №168), в період перебування на лікуванні з 11.03.2023 по 18.06.2023 та з 15.01.2024 по 03.09.2024, у зв`язку із отриманими пораненнями (тяжкими), та зобов`язання здійснити нарахування та виплату в повній мірі щомісячної доплати у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн, передбаченої Постановою №168, в період перебування на лікуванні з 11.03.2023 по 18.06.2023 та з 15.01.2024 по 03.09.2024, у зв`язку із отриманими пораненнями (тяжкими), з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 10.03.2022 по 11.12.2024 проходив військову службу по мобілізації та перебував на грошовому забезпеченні у в/ч НОМЕР_2 , що перебувала на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в подальшому реорганізована шляхом приєднання до в/ч НОМЕР_1 .

Наказом командира в/ч НОМЕР_1 №260 від 11.12.2024 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення солдата ОСОБА_1 , колишнього сапера інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу мотопіхотного батальйону в/ч НОМЕР_1 , який перебуває у розпорядженні командира в/ч НОМЕР_1 , звільненого наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по особовому складу) від 09.12.2024 №189-РС з військової служби у запас за підпунктом «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)).

В процесі надання правової допомоги представником позивача було з`ясовано, що при звільненні з військової служби ОСОБА_1 не в повній мірі було нараховано та виплачено щомісячну доплату у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн, передбаченої Постановою №168, у зв`язку із отриманими пораненнями (тяжкими) за період перебування на лікуванні з 11.03.2023 по 18.06.2023 та з 15.01.2024 по 03.09.2024, у зв`язку із чим 07.07.2025 на адресу в/ч НОМЕР_1 було направлено адвокатський запит, зокрема щодо виплати одноразової грошової допомоги на підставі Постанови №168.

Проте, станом на 23.07.2025, тобто момент подання позовної заяви, відповіді на вказаний запит отримано не було.

Позивач вважає дії відповідача щодо нарахування та виплати грошового забезпечення у період перебування на лікуванні не в повній мірі протиправними, оскільки у період з 11.03.2023 по 18.06.2023 згідно виписок лікарняних закладів та довідок ВЛК перебував на лікуванні у зв`язку із отриманим під час захисту Батьківщини тяжким пораненням, включаючи періоди реабілітації (відпустки за станом здоров`я), протягом 98 днів, що мав бути оплачений 392000,00 грн, натомість за період лікування йому було виплачено 321182, 63 грн, тобто різниця становить близько 70000,00 грн.

При цьому позивач зауважує, що у відповідача були наявні всі виписки із медичних карток амбулаторного хворого за період перебування на лікуванні з 11.03.2023 по 18.06.2023 та з 15.01.2024 по 03.09.2024 та перебування у відпустці за станом здоров`я.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.70).

У відзиві на позовну заяву (а.с.74-77) представник відповідача позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та зазначив, що за період лікування з 11.03.2023 по 18.06.2023 ОСОБА_1 повністю виплачена додаткова винагорода в розмірі 100000,00 грн за період перебування на лікуванні, зокрема за періоди: з 11.03.2023 по 30.04.2023, тобто за 51 день в розмірі 167741,94 грн; з 01.05.2023 по 11.05.2023, з 15.05.2023 по 19.05.2023, тобто за 16 днів лікування – в розмірі 51612,90 грн; з 20.05.2023 по 17.06.2023, тобто за 29 днів, в розмірі 95376,34 грн (перший день відпустки – 19.05.2023, оплачено в попередньому платежі). Що стосується невиплати додаткової винагороди за період з 12.05.2023 по 14.05.2023, то позивач не надавав в/ч НОМЕР_1 жодного документа, які дають підстави для цього. Аналогічно, позивач не долучив їх і до позовної заяви. Таким чином, виплати ОСОБА_1 в 2023 році здійснені в повному обсязі, порушення в/ч НОМЕР_1 не допущено.

Щодо виплат додаткової винагороди за період лікування в 2024 році, то позивачу виплачено: за період січня 2024 року – 100000,00 грн (з врахуванням періоду з 01 по 14 січня 2024 року за безпосередню участь у бойових діях); за період лютого 2024 року - 100000,00 грн; за період з 01.03.2024 по 14.03.2024, тобто за 14 днів відпустки, в сумі 45161,29 грн; за період квітня 2024 року - 100000,00 грн; за період з 01.05.2024 по 18.05.2024, тобто за 18 днів відпустки, в сумі 58064,52 грн.

Інших документів, які встановлюють підстави для здійснення виплат за період з 12.03.2024 по 26.03.2024, з 24.05.2024 по 07.08.2024 позивач військовій частині НОМЕР_1 не надавав, тому нарахування та виплата додаткової винагороди не здійснювалась. Вказані документи лише долучені до позовної заяви як додатки, підтвердження факту звернення до військової частини НОМЕР_1 щодо виплати йому додаткової винагороди за вказаний період до матеріалів позовної заяви не долучено, тому вимога про визнання дій відповідача незаконними та зобов`язання здійснити перерахунок за період з 12.03.2024 по 26.03.2024, з 24.05.2024 по 07.08.2024 є передчасними.

З наведених підстав просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог позов ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати додаткової винагороди за період перебування на лікуванні з 15.01.2024 по 03.09.2024 залишено без розгляду у зв`язку з поданням позивачем відповідної заяви (а.с.93-95, 97).

Інші заяви по суті справи не надходили.

У зв`язку з відрахуванням зі штату Волинського окружного адміністративного суду 19.05.2026 судді Валюха В.М. на підставі наказу голови суду від 19.05.2026 №02-07/7/26 розпорядженням керівника апарату суду від 25.05.2026 №01-87/449/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Плахтій Н.Б. для розгляду вказаної справи.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду про прийняття справи до провадження від 29.05.2026 прийнято до провадження справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії (а.с.109).

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Суд встановив, що ОСОБА_1 з 10.03.2022 по 11.12.2024 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_2 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 , а з 01.07.2022 – в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_3 (а.с.9-10) та не заперечується сторонами.

Представник позивача - адвокат Гнатів Т.М. звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в/ч НОМЕР_1 з адвокатським запитом, зокрема, щодо:

нарахування та виплатт ОСОБА_1 в повному розмірі щомісячної доплати до основного розміру грошового забезпечення у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн, передбаченою Постановою №168, за період перебування на лікуванні з 11.03.2023 по 18.06.2023 та з 15.01.2024 по 03.09.2024, з урахуванням фактично виплачених сум;

надання детального розрахунку суми грошового забезпечення, належного ОСОБА_1 при звільненні з військової служби, з розбивкою її складових та нарахованих сум по ним, в тому числі компенсації за невикористані ним дні щорічної основної та додаткової відпустки (а.с.60-65).

Відповідь відповідачем на адвокатський запит на момент розгляду справи не надана.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до довідки від 07.04.2023 №651 про обставини травми 11.03.2023 під час виконання бойового завдання ОСОБА_1 одержав вогнепальне осколкове поранення спини, правої сідниці, правого стегна, правого плеча (а.с.13).

З 12.03.2023 по 13.03.2023 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у в КМП «МКЛ №4» ДМР м.Дніпро, що підтверджується випискою №8559 (а.с.16).

З 14.03.2023 по 17.03.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у в/ч НОМЕР_4 АДРЕСА_1 , що підтверджується перевідним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого №390 (а.с.17-18).

З 18.03.2023 по 24.03.2023 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» ВОР, що підтверджується випискою №1168 (а.с.19-20).

З 24.03.2023 по 12.04.2023 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в КП «Волинська обласна клінічна лікарня», що підтверджується випискою №6115 (а.с.21).

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 12.04.2023 №503 проведено медичний огляд ВЛК госпітальною при КП «ВОКЛ», за якою травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини… Тяжкість отриманої травми: ВАЖКА (згідно наказу МОЗ №370 від 04.07.2007). Потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів (а.с.22).

З 26.04.2023 по 01.05.2023 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» ВОР, що підтверджується випискою №1721 (а.с.23-24).

З 15.05.2023 по 19.05.2023 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в КП «Волинська обласна клінічна лікарня», що підтверджується випискою №9340 (а.с.25).

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 19.05.2023 №675 проведено медичний огляд ВЛК госпітальною при КП «ВОКЛ», за якою травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини… Тяжкість отриманої травми: ВАЖКА (згідно наказу МОЗ №370 від 04.07.2007). Потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів (а.с.26).

Вважаючи, що в ході проходження військової служби обчислення і виплату додаткової винагороди за періоди перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, здійснено з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII з наступними змінами та доповненнями (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2011-XII) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частинами другою-четвертою цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).

Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64 в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогодні.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.

01.04.2022 до Постанови №168 постановою Кабінету Міністрів України №400 внесено зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Таким чином, положеннями Постанови №168 передбачено дві підстави для проведення нарахування і виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1, у розмірі 100000 грн, а саме:

1) які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого;

2) які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Так, матеріалами справи підтверджується та обставина, що у період 12.03.2023 по 13.03.2023 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у в КМП «МКЛ №4» ДМР м.Дніпро, що підтверджується випискою №8559 (а.с.16).

З 14.03.2023 по 17.03.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у в/ч НОМЕР_4 АДРЕСА_1 , що підтверджується перевідним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого №390 (а.с.17-18).

З 18.03.2023 по 24.03.2023 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» ВОР, що підтверджується випискою №1168 (а.с.19-20).

З 24.03.2023 по 12.04.2023 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в КП «Волинська обласна клінічна лікарня», що підтверджується випискою №6115 (а.с.21).

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 12.04.2023 №503 проведено медичний огляд ВЛК госпітальною при КП «ВОКЛ», за якою травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини… Тяжкість отриманої травми: ВАЖКА (згідно наказу МОЗ №370 від 04.07.2007). Потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів (а.с.22).

З 26.04.2023 по 01.05.2023 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» ВОР, що підтверджується випискою №1721 (а.с.23-24).

З 15.05.2023 по 19.05.2023 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в КП «Волинська обласна клінічна лікарня», що підтверджується випискою №9340 (а.с.25).

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 19.05.2023 №675 проведено медичний огляд ВЛК госпітальною при КП «ВОКЛ», за якою травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини… Тяжкість отриманої травми: ВАЖКА (згідно наказу МОЗ №370 від 04.07.2007). Потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів (а.с.26).

Отже, вищенаведеними медичними документами підтверджується факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з отриманою вогнепально-осколковою травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини, та у відпустці за станом здоров`я у зв`язку з отриманою тяжкою травмою, а тому за вказані періоди відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн, оскільки умови, визначені у пункті 1-2 Постанови №168 (перебування на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров`я у зв`язку із травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини) виконуються.

З відомостей довідки від 24.02.2026 №1458/1025 про розмір нарахованих та виплачених коштів, виданої в/ч НОМЕР_1 (а.с.105), слідує, що позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду у збільшеному розмірі до 100000,00 грн за наступні періоди лікування та відпустки:

з 12.03.2023 по 13.03.2023 – 6451,61 грн;

з 14.03.2023 по 17.03.2023 – 12903,23 грн;

з 18.03.2024 по 24.03.2023 – 22580,65 грн;

з 24.03.2023 по 12.04.2023 – 65806,45 грн;

з 13.04.2023 по 30.04.2023 – 60000,00 грн;

з 01.05.2023 по 11.05.2023 – 35483,91 грн;

з 15.05.2023 по 19.05.2023 – 16129,05 грн;

з 19.05.2023 по 17.06.2023 – 98602,14 грн; всього – 317957,04 грн.

Отже, відповідач здійснив виплату додаткової винагороди за усі підтверджені документально дні лікування та відпустки (сукупно 95 календарних днів).

Проте позивач вважає, що сукупно кількість днів лікування і відпустки становить 98, і сума додаткової винагороди, що підлягає виплаті за такий період, - 392000,00 грн.

Проте, такі доводи позивача суд відхиляє, оскільки період з 12.05.2023 по 14.05.2023 не підтверджений жодним документом, при цьому відпустка за станом здоров`я тривалістю 30 календарних днів, яка надана з 12.04.2023, була перервана стаціонарним лікуванням позивача в період з 01.05.2023 по 11.05.2023 і чинним законодавством не передбачено продовження такого виду відпустки на період лікування, оскільки в силу вимог частини п`ятої статті 10-1 Закону №2011-XII разі хвороби чи травми військового продовженню підлягають лише два види відпусток: щорічна основна відпустка, щорічна додаткова відпустка (із збереженням грошового забезпечення).

Крім того, 11.03.2023 – це день виконання позивачем бойового завдання і цей день не повинен включатись до розрахунку днів лікування, незважаючи на отримання поранення, а виплата за цей день додаткової винагороди в збільшеному розмірі повинна здійснюватись з підстави безпосередньої участі у бойових діях, що не є предметом спору в межах даної справи.

Також при вирішенні вказаного спору судом взято до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 08.05.2025 у справі №420/2602/23, відповідно до якої покладення на суб`єкта владних повноважень обов`язку доводити правомірність свого рішення не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, та спростувати докази відповідача.

Крім того, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2024 у справі №990/49/23, пасивна процесуальна поведінка позивача, яка полягає лише у посиланні на розподіл тягаря доказування та ухиленні від спростування доводів і доказів відповідача, має тлумачитися на користь суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.04.2026 у справі №380/22470/23.

З урахуванням наведеної практики Верховного Суду слід дійти висновку, що ОСОБА_1 не виконав покладений на нього процесуальний обов`язок щодо доведення обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Позивач не надав жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував розмір додаткової винагороди в сумі 392000,00 грн, не навів розрахунку цієї суми та не пояснив джерела її визначення. Натомість лише стверджує, що відповідач протиправно виплатив не всю належну суму, а саме: близько 70000 грн не доплатив, не спростувавши при цьому доводів і доказів відповідача.

За таких обставин відсутні підстави вважати доведеними твердження позивача щодо неповної виплати відповідачем належних коштів, а тому заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій