Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №682/1331/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 682/1331/26

Провадження № 33/820/595/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Вітюк І.В., за участю секретаря Цугеля А.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Андрієвського О.А. розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції спільну апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 червня 2026 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 червня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 гривень 60 копійок.

За постановою суду, 04.05.2026 о 10 годині 45 хвилин в с. Крупець, автодорога Н25, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «NISSAN X-Trail», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу чи в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5.ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Андрієвський О.А. подали спільну апеляційну скаргу, в якій просять постанову скасувати та закрити провадження у справі.

Свої вимоги аргументують незаконністю постанови, оскільки її висновки не відповідають фактичним обставинам справи, а при її ухваленні допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Зазначають, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б підтверджували законність зупинки транспортного засобу, наявність достатніх підстав для проведення огляду на стан сп`яніння та дотримання встановленої законом процедури такого огляду. Наданий відеозапис не містить відомостей про порушення Правил дорожнього руху, законні підстави зупинки автомобіля чи наявність об`єктивних ознак алкогольного сп`яніння.

Звертають увагу, що поліцейськими не дотримано вимог закону та Інструкції під час проведення огляду, оскільки водію належним чином не роз`яснено порядок проведення огляду та не продемонстровано спеціальний технічний засіб, яким пропонувалося провести огляд.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши правопорушника та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги з наведених у ній підстав, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень та запобігання таким правопорушенням.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд, відповідно до положень ст.ст.280, 283 КУпАП, в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідив всі долучені докази, які проаналізував і дав їм належну оцінку у їх сукупності, та навів у постанові переконливі і достатні мотиви прийнятого рішення.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.

Фактичні обставини огляду, підстави та процедура його проведення, повністю узгоджуються з вимогами закону.

Дані відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції достатньо повно відображають обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються із ними і не викликають жодних сумнівів у їх відповідності фактичним обставинам справи. Так, відеозапис містить необхідну інформацію щодо обставин, які підлягають встановленню, зокрема, фактичні дані, які вказують на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з правопорушником працівники поліції виявили у нього ознаки сп`яніння та запропонували пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я, від якого ОСОБА_1 відмовився.

Після цього працівник поліції повідомив, що за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП та роз`яснив йому права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Доводи апелянтів про порушення працівниками поліції вимог Інструкції, яке полягає у незаконній зупинці транспортного засобу, що потягло безпідставне проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння у водія, не приймаються судом до уваги в силу наступного.

Апеляційний суд неодноразово зазначав, що законність підстави зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією ст.130 КУпАП і дії працівників поліції щодо законності таких підстав можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема в адміністративному, із наданням суду відповідних доказів на підтвердження таких обставин (зокрема, постанови у справах № 688/1959/20, №686/8878/20, №672/1223/23, № 686/28677/23).

Предметом розгляду апеляційного суду у даній справі є оцінка дій працівників поліції при проведенні огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 .

Саме встановлення порушень під час проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є наслідком визнання його недійсним.

Апелянти у поданій апеляційній скарзі не пояснили, яким чином правомірність дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд, з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

При цьому, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості в установленому законом порядку, зокрема в адміністративному, оскаржити дії працівника поліції на предмет незаконної зупинки транспортного засобу та надати суду докази, які б підтвердили протиправність таких дій, чого не зробив.

В свою чергу апеляційний суд позбавлений можливості збирати докази на підтвердження чи спростування наведених апелянтами обставин чи впливати на останніх при виборі моделі захисту.

Посилання в апеляційні скарзі на відсутність ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає неспроможними, оскільки такі ознаки, як різкий запах алкоголю з порожнини рота, обумовлені суб`єктивним сприйняттям посадової особи, яка уповноважена складати протокол про адміністративне правопорушення, і не можуть об`єктивно оцінюватися виключно за відеозаписом події, доданим до протоколу, як вважають апелянти.

Стосовно аргументів апелянтів про те, що ОСОБА_1 не вживав спритні напої, був тверезий під час його зупинки працівниками поліції, а його поведінка не викликала підозри, апеляційний суд до уваги не приймає, адже ОСОБА_1 ставиться у вину відмова від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння, а не перебування у такому стані.

Вирішальним (ключовим) у даному провадженні є факт відмови водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку, що саме по собі утворює склад адміністративного правопорушення та виключає правове значення наведених стороною захисту доводів щодо порядку проведення такого огляду.

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що поліцейські не продемонстрували ОСОБА_1 спеціальний технічний засіб, за допомогою якого мали провести огляд на стан алкогольного сп`яніння, є непереконливими, адже останній відмовився від проходження такого огляду.

Твердження апелянтів про порушення працівниками поліції порядку та процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння апеляційний суд до уваги не приймає та вважає, що останніми дотримано вимоги закону під час проведення такого огляду.

Отже, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується сукупністю зібраних і перевірених апеляційним судом доказів, які є належними та достатніми для такого висновку.

Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

Адміністративне стягнення на правопорушника накладено у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру скоєного, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП України.

За таких обставин, враховуючи підвищену суспільну небезпечність правопорушень, пов`язаних з керуванням транспортними засобами у стані сп`яніння та відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння, апеляційний суд вважає, що накладене адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.

Таким чином, при апеляційному розгляді справи істотних порушень норм процесуального права не виявлено, підстав для скасування чи зміни постанови місцевого суду не встановлено.

З огляду на викладене, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а спільну апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду І.В. Вітюк