Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №462/2502/26 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 22 липня 2026 р.

Справа: №462/2502/26

Суддя: Крайник Н. П.

Справа № 462/2502/26 Головуючий у 1 інстанції: Галайко Н.М.

Провадження № 22-ц/811/1380/26 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 03 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна, -

в с т а н о в и в:

20 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3 , в якому просила визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя квартиру, загальною площею 100,8 кв.м, житловою площею 56,3 кв.м, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , визнати в порядку поділу майна за кожним з подружжя по ідеальної частки цієї квартири.

Оскаржуваною ухвалою позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна визнано неподаною та повернуто позивачу.

Ухвалу суду оскаржила представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Вважає ухвалу суду незаконною, необґрунтованою, такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що підставою повернення позовної заяви стало подання позивачем копії судового рішення про розірвання шлюбу між сторонами з Єдиного реєстру судових рішень із знеособленням сторін, однак такий висновок суду є помилковим, оскільки розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно подружжя та право на пред`явлення позову про поділ спільного майна подружжя не пов`язується з фактом розірвання шлюбу.

Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Як убачається з матеріалів справи, 20 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3 , в якому просила визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя квартиру, загальною площею 100,8 кв.м, житловою площею 56,3 кв.м, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , визнати в порядку поділу майна за кожним з подружжя по ідеальної частки цієї квартири.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м.Львова від 27 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст.ст. 175,177 ЦПК України та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд серед іншого зазначив, що сторона позивача посилається на те, що у провадженні Залізничного районного суду м.Львова перебуває справа № 462/50/26 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, однак матеріали позовної заяви підтвердження наведеного факту не містять.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви, представник позивача ОСОБА_2 серед інших доказів подала копію судового рішення у справі № 462/50/26 про розірвання шлюбу, отриману з ЄДРСР із знеособленими ідентифікаційними даними сторін.

Повертаючи позовну заяву, суд зазначив, що надана копія рішення не містить ідентифікуючих даних учасників справи, не прошита, не завірена у встановленому порядку , а відтак вважав, що сторона позивача у повній мірі не виконала вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Однак, з таким висновком суду колегія суддів не може погодитися з наступних мотивів.

Відповідно до частини 1статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина 1статті 5 ЦПК України).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (ч. 6 ст. 175 ЦПК України).

Згідно з ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно положень положень ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про повернення позову з підстав, що вимоги ухвали є невиконаними в повному обсязі, оскільки суд не врахував, що предметом цього спору є поділ майна подружжя та право на подання такого позову не пов`язується з фактом розірвання шлюбу. Наявність чи відсутність у матеріалах справи документального підтвердження розірвання шлюбу між сторонами станом на час відкриття провадження у справі не є обставиною, що перешкоджає розгляду справи про поділ майна.

З наведених мотивів, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено – 23 липня 2026 року.

Керуючись ч. 5 ст. 268, ст. 367, ст. 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 379, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволити.

Ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 03 квітня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 23 липня 2026 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра

Оригінал: reyestr.court.gov.ua