Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №337/3415/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 337/3415/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №337/3415/26 Головуючий в 1 інст. Гнатик Г.В.

Провадження №33/807/972/26 Доповідач у 2 інст. Кононенко Т.О.

ПОСТАНОВА

іменем України

24 липня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Кононенко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 19 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

за участю:

особи, яка притягується до відповідальності, ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_1 – адвоката Ями Д.М.,

установив:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, а також стягнуто судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.05.2026 о 16 годині 30 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Nissan, державний номерний знак НОМЕР_2 , в м. Запоріжжі по вул. Василя Сергієнка біля будинку 5А, при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з транспортним засобом Chevrolet, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих немає. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову і закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, зазначає, що він, керуючи транспортним засобом Nissan, рухався по вул. Василя Сергієнка зі сторони вул. Ентузіастів. Хотів здійснити маневр розвороту ліворуч, щоб це зробити, він прийняв правіше, впевнився, що перешкод немає, увімкнув лівий показник повороту, почав виконувати маневр, і в цей момент в передню ліву частину автомобіля в`їхав Chevrolet Niva, що їхав позаду в попутному напрямку. На момент зіткнення його авто уже перебувало на новій траєкторії руху, коли Chevrolet Niva на великій швидкості здійснив удар у його ліву бокову частину, що підтверджується характером пошкоджень.

Звертає увагу, що відеозапис підтверджує те, що ДТП сталася у внутрішньодворовому просторі з обмеженою видимістю, де всі водії повинні проявляти підвищену обережність.

Вказує, що суд безпідставно поклав в основу постанови суперечливі пояснення водія Chevrolet Niva, який визнав, що намагався обігнати мій автомобіль, однак не пам`ятає, чи подавав відповідний сигнал.

Вважає винним іншого учасника ДТП, оскільки він їхав з перевищенням швидкості та здійснював обгін, не переконавшись, що автомобіль попереду вже подав сигнал повороту ліворуч, тобто порушив п. 10.1, 13.1, 14.2 ПДР.

Позиції учасників апеляційного провадження

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Апеляційний суд завчасно повідомляв про дату, час і місце судового засідання.

При розгляді справ цієї категорії явка учасників при апеляційному перегляді не є обов`язковою.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання осіб, які беруть участь у провадженні, не є перешкодою для розгляду справи.

Виходячи з цього, судом апеляційної інстанції ухвалено рішення про розгляд справи за відсутності потерпілого.

Під час апеляційного перегляду справи особа, яка притягується до відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати оскаржувану постанову з підстав, викладених у ній.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, переглядаючи оскаржувану постанову в межах поданої апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно із ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова відповідає зазначеним вимогам закону.

Висновки суду про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи, і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.

Згідно з п. 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

До початку розгляду апеляційної скарги від особи, яка притягується до відповідальності, надійшло клопотання про призначення судово-автотехнічної (інженерно-транспортної) експертизи.

Розглянувши зазначене клопотання про призначення в цій справі інженерно-транспортної експертизи, суддя апеляційного суду вирішив відмовити у його задоволенні, оскільки в цьому випадку відсутня необхідність у залученні відповідного спеціаліста з огляду на те, що наявні в справі докази відповідають критерію достатності, а обставини справи не потребують спеціальних знань.

Всупереч позиції сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення, його вина підтверджується зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема відомостями:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 11.05.2026 року серії ЕПР1 №663441, з якого вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП, під час керування транспортним засобом, що призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди;

- схемою місця ДТП, на якій зображене місце розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди, місце зіткнення транспортних засобів, також зазначено пошкодження транспортного засобу Chevrolet Niva, державний номерний знак НОМЕР_3 , права частина; транспортного засобу Nissan Juke, державний номерний знак НОМЕР_2 , ліва частина;

- фотознімками, на яких зафіксовані пошкодження транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди за участю вищезазначених транспортних засобів;

- відеозаписом з місця події ДТП (наданим ОСОБА_1 ), з якого вбачається у діях водія автомобіля Nissan Juke ОСОБА_1 невідповідність вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху, яка перебуває у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди;

- поясненнями потерпілого, наданими у судовому засіданні та на місці ДТП, що узгоджуються за змістом.

Дослідивши та проаналізувавши всі докази у їх сукупності, зокрема фотографії, відеозапис, розташування транспортних засобів, які відображені у схемі місця ДТП, локалізацію пошкоджень на них, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 в порушенні вимог п. 10.1 ПДР, що перебувають у причинному зв`язку із настанням події ДТП та її наслідками.

Даючи оцінку зібраним доказам у їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що дорожньо-транспортна пригода мала місце внаслідок порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 , а саме: п. 10.1 — перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Апеляційний суд наголошує, що аргументи сторони захисту про наявність в діях потерпілого ОСОБА_2 порушень Правил дорожнього руху за жодних обставин не впливають на прийняття рішення в рамках даного провадження, оскільки судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до складеного протоколу про адміністративне правопорушення.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що суд безпідставно поклав в основу постанови суперечливі пояснення водія Chevrolet Niva, який визнав, що намагався обігнати його автомобіль, однак не пам`ятає, чи подавав відповідний сигнал, є безпідставними та спростовуються змістом оскаржуваної постанови та наявними матеріалами справи.

Згідно з показаннями ОСОБА_2 , наданими після ДТП та в суді першої інстанції, він не здійснював обгін. За його словами, він керував транспортним засобом, попереду в крайньому правому ряду рухався автомобіль Nissan Juke, який почав гальмувати та повертати ліворуч; останній виїхав на зустрічну смугу, намагаючись уникнути зіткнення, але уникнути його не вдалося, внаслідок чого він врізався у передню ліву частину Nissan Juke.

Пояснення водія ОСОБА_1 про те, що ДТП сталася виключно через перевищення швидкості водієм ОСОБА_2 , є нелогічними та не узгоджуються з його ж власними поясненнями про виконання повороту (розвороту) ліворуч. Перед початком такого маневру водій зобов`язаний завчасно переконатися, що він є безпечним, не створить перешкод або небезпеки для інших учасників дорожнього руху. Якби водій ОСОБА_1 виконав ці вимоги, він мав би можливість виявити автомобіль водія ОСОБА_2 , що рухався позаду, утриматися від виконання маневру або розпочати його лише після безпечного проїзду транспортного засобу. За таких обставин небезпека для руху водія ОСОБА_2 не була б створена, а ДТП не відбулася.

У наявних матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_2 дійсно перевищив швидкість.

Проте, навіть у разі перевищення швидкості водієм ОСОБА_2 , це саме по собі не звільняє водія ОСОБА_1 від обов`язку забезпечити безпечність маневру.

У цій дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди для водія автомобіля ОСОБА_1 визначалася шляхом виконання ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

Таким чином, викладені в апеляційній скарзі мотиви для скасування судового рішення не є переконливими і не можуть бути визнані достатніми для прийняття такого рішення.

Отже, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи. Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ухвалив:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 19 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Т.О. Кононенко