Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №308/12760/15 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/12760/15

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 липня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Мацунича М.В.

суддів: Шевчука В.В., Собослоя Г.Г.

з участю секретаря судового засідання: Тайстри І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 вересня 2025 року, постановлену головуючим суддею Бедьо В.І., в справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 грудня 2026 року у справі за позовом Ужгородської окружної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Ужгородської міської ради про визнання недійсним рішення міської ради та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку

встановив:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 грудня 2016 року у цивільній справі № 308/12760/15-ц.

Заяву обґрунтовував тим, що 23.07.2025 ним було отримано постанову про закриття кримінального провадження, згідно якої вбачаються нововиявлені обставини. Дані обставини є істотними для справи, і які не були і не могли бути відомі під час розгляду справи.

ОСОБА_1 звертав увагу суду на те, що дізнався про наявність нововиявлених обставин виключно 25.07.2025, під час отримання поштової кореспонденції у змісті якої містилася постанова про закриття кримінального провадження.

Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 звернувся із даною заявою з пропущеним строком на її подання з поважних причин. Враховуючи викладене, просив його поновити.

12.09.2025 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, залишено без руху і надано заявнику строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, протягом п`яти днів.

19.09.2025 заявником подано клопотання про поновлення пропущеного строку подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

У вищевказаному клопотанні ОСОБА_1 просив поновити строк на подачу заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, переглянути за нововиявленими обставинами рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 грудня 2016 року у цивільній справі № 308/12760/15-ц.

В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 14 червня 2017 року, позов прокурора м. Ужгорода до Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення та скасування акту на право власності на земельну ділянку задоволено повністю.

Зокрема, судами визнано незаконним та скасовано п. 1.18 рішення 5 сесії 5 скликання Ужгородської міської ради від 27.11.2009 за № 1301, яким затверджено проект відведення земельної ділянки ОСОБА_2 та передано у власність земельну ділянку площею 0,0895 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруду по АДРЕСА_1 ; визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 578783 за кадастровим номером 2110100000:31:003:0120; визнано недійсним договір дарування земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:31:003:0120, укладений 25.08.2010 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (реєстраційний номер 2429, номер правочину 4089107) та додатковий договір № 1 від 01.12.2015 до вказаного договору дарування (реєстраційний номер 2930).

Постановою Верховного Суду від 11.12.2019 касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково. Зокрема, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 грудня 2016 року та ухвала Апеляційного суду Закарпатської області від 14 червня 2017 року в частині позовної вимоги про визнання недійсними договору дарування земельної ділянки від 25 серпня 2010 року та додаткового договору №1 від 01 грудня 2015 року скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення; у задоволенні позову керівника Ужгородської місцевої прокуратури Закарпатської області до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та Ужгородської міської ради Закарпатської області про визнання договору дарування земельної ділянки та додаткового договору до договору дарування недійсними відмовлено; в іншій частині рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 14 червня 2017 року залишено без змін.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 вересня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 оскаржив таку в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вказує, що суд безпідставно дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в справі. Із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами він звернувся після того, як отримав постанову про закриття кримінального провадження, а саме 23.07.2025, із якої він дізнався про обставини, які є істотними для справи, і які не могли бути відомі під час розгляду даної справи. З урахуванням практики Європейського Суду вважає, що з поважних причин звернувся до суду із заявою з пропуском строку на подання такої.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

До початку розгляду справи від сторін спору заяв чи клопотань не надходило.

У дане судове засідання від 15.07.2026 з`явився прокурор Роман М.С., який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін. Щодо розгляду справи у відсутності сторін, які не з`явилися не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 згідно довідки про доставку електронного листа від 02.06.2026 повідомлений про судове засідання шляхом отримання судової повістки на його офіційну електронну пошту (Т.4, а.с.75). Крім цього, він повідомлявся шляхом направлення йому судової повістки поштовими засобами зв`язку, однак така повернулася 23.06.2026 з відміткою «Закінчення встановленого терміну зберігання».

Відповідач ОСОБА_2 повідомлялась судом шляхом надіслання їй судової повістки поштовими засобами зв`язку, однак така повернулася 23.06.2026 з відміткою «Не вірна адреса. Адресат відсутній».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18, касаційний суд виснував, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідач Ужгородська міська рада повідомлений шляхом отримання судової повістки в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документа від 03.06.2026 (Т.4, а.с.76).

Враховуючи зазначене та керуючись нормою ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла до думки, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступних доводів.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З приписів ст. 76, ст. 77, ч.ч. 1, 2, ст.ст. 78, 79, 80, ст. 81 ч.ч. 1, 4 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 14 червня 2017 року, позов прокурора м. Ужгорода до Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення та скасування акту на право власності на земельну ділянку задоволено повністю.

Зокрема, судами визнано незаконним та скасовано п. 1.18 рішення 5 сесії 5 скликання Ужгородської міської ради від 27.11.2009 за № 1301, яким затверджено проект відведення земельної ділянки ОСОБА_2 та передано у власність земельну ділянку площею 0,0895 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруду по АДРЕСА_1 ; визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 578783 за кадастровим номером 2110100000:31:003:0120; визнано недійсним договір дарування земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:31:003:0120, укладений 25.08.2010 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (реєстраційний номер 2429, номер правочину 4089107) та додатковий договір № 1 від 01.12.2015 до вказаного договору дарування (реєстраційний номер 2930).

Постановою Верховного Суду від 11.12.2019 касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково. Зокрема, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 грудня 2016 року та ухвала Апеляційного суду Закарпатської області від 14 червня 2017 року в частині позовної вимоги про визнання недійсними договору дарування земельної ділянки від 25 серпня 2010 року та додаткового договору №1 від 01 грудня 2015 року скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення; у задоволенні позову керівника Ужгородської місцевої прокуратури Закарпатської області до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та Ужгородської міської ради Закарпатської області про визнання договору дарування земельної ділянки та додаткового договору до договору дарування недійсними відмовлено; в іншій частині рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 14 червня 2017 року залишено без змін.

ОСОБА_1 подав 22.08.2025 заяву про перегляд рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.12.2016 мотивуючи таку тим, що 23.07.2025 ним було отримано постанову про закриття кримінального провадження, згідно якої вбачаються нововиявлені обставини. Дані обставини є істотними для справи, і які не були і не могли бути відомі під час розгляду справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Згідно ч.1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 1, 2 ч.2 ст. 423 ЦПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а також встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі.

Нововиявлені обставини – це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

У своїх доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції незаконно відмовлено йому у відкритті провадження у справі, оскільки із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами він звернувся 23.07.2025, коли дізнався, що у постанові про закриття кримінального провадження №12020070030001583 від 26.03.2025 встановлено наступне. Відображення у Довідці 31.03.2015 з питань дотримання вимог земельного законодавства при наданні та використанні ОСОБА_2 земельної ділянки наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, площею 0,0895 га в АДРЕСА_1 відомостей, що не відповідають дійсності, стало наслідком не повного дослідження всіх обставин порядку приватизації землі в силу обмежень повноважень ОСОБА_3 на витребування відомостей та документів під час проведення перевірок в силу дії п. 8 Прикінцевих положень ЗУ №76-VIII від 28.12.2014.

Однак, з такими доводами апеляційної скарги погодитись не можна з огляду на таке.

Статтею 424 ЦПК України встановлено строки, в межах яких може бути подана заява про перегляд судового рішення за ново виявленими чи виключними обставинами, зокрема згідно частини першої даної статті зазначено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано:

1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення;

2) з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили;

3) з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду;

4) з підстави, визначеної пунктом 1 частини третьої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;

5) з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 423 цього Кодексу, - особою, стосовно якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного;

6) з підстави, визначеної пунктом 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили.

Частиною другою статті 424 ЦПК України визначено, що з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана:

1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;

2) з підстав, визначених пунктами 2 і 3 частини другої та частиною третьою статті 423 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Водночас, законодавець передбачив, що строки, передбачені цією частиною, не можуть бути поновлені, крім строку, передбаченого для перегляду судового рішення за виключними обставинами у зв`язку з рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, яке набуло статусу остаточного, після спливу десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, за умови що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана протягом тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.

Як встановлено колегією суддів, ОСОБА_1 звернувся 22.08.2025 до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.12.2016 у цивільній справі №308/12760/15 та яке набрало законної сили 14.06.2017, тобто строк звернення до суду із заявою про перегляд даного рішення закінчився 14.06.2020, у зв`язку з чим заявником пропущено законодавчо встановлений строк для звернення до суду із даною заявою, який поновленню не підлягає в силу закону як пресічний.

Тому, варто погодитись із позицією суду першої інстанції щодо пропуску заявником строку звернення до суду із заявою про перегляд рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.12.2016, а оскільки такий є присічним та поновлення не підлягає, то оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною.

Крім цього, положення п. 2 ч. 2 ст. 424 ЦПК України в даному випадку застосуванню не підлягає, оскільки десятирічний строк на перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень встановлений законодавцем тільки у разі, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили.

Натомість, ОСОБА_1 посилається на постанову дізнавача сектору дізнання Ужгородського районного управління поліції ГУ НП в Закарпатській області лейтенанта поліції Салтикова С.С. про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, а не на ухвалу слідчого-судді, з чого слідує, що десятирічний строк перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення застосуванню, в даному випадку, не підлягає.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують законної та обґрунтованої ухвали суду першої інстанції, у зв`язку з чим, апеляційний суд керуючись положенням ст. 375 ЦПК України, залишає подану ОСОБА_1 апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 вересня 2025 року – без змін.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України апеляційний суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 вересня 2025 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 липня 2026 року.

Суддя-доповідач:

Судді: