Вирок від 23 липня 2026 р. у справі №675/990/26 — Ізяславський районний суд Хмельницької області

Суд: Ізяславський районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів

Дата: 23 липня 2026 р.

Справа: №675/990/26

Суддя: Янішевська О. С.

Справа № 675/990/26

Провадження № 1-кп/675/120/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" липня 2026 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12026244060000100, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 березня 2026 року про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Осташки Хмельницького району Хмельницької області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, пенсіонера, інваліда ІІ групи, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 КК України, що полягає у підробленні посвідчення, яке видається та посвідчується установою, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, та ч. 4 ст. 358 КК України, що полягає у використанні завідомо підробленого документа, за таких обставин.

В кінці 2024 року, точної дати, часу та місця під час досудового розслідування встановити не представилось за можливе, ОСОБА_5 з метою отримання права керування транспортними засобами категорії «В» вирішив вчинити підробку вказаного посвідчення на своє ім`я та з цією метою вступив у злочинну змову з невстановленою особою. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, вірогідно знаючи про встановлений порядок видачі посвідчень водія, що встановлений Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, вступив у попередню змову з невстановленою особою, з якою домовився про умови виготовлення на його ім`я підробленого посвідчення водія.

Таким чином, ОСОБА_5 , діючи умисно за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, безпосередньо виконав частину об`єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов`язаного із підробленням посвідчення: надав свої документи невстановленій в ході слідства особі, а саме паспорт громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків, чим повідомив свої анкетні дані, які необхідно було зазначити при виготовлені підробленого документа, а також свою фотокартку та зразок особистого підпису.

Надалі, невстановленою в ході досудового розслідування особою в невстановленому місці та в невстановлений спосіб з використанням наданих ОСОБА_5 особистих документів виготовлене підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 04 квітня 2024 року, видане територіальним сервісним центром № 1242.

Після отримання зазначеного підробленого посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 04 квітня 2024 року ОСОБА_5 використовував його до 22 березня 2026 року у власних цілях з метою керування транспортними засобами відповідних категорій.

Протиправні дії ОСОБА_5 , що виразились у підробленні посвідчення, яке видається та посвідчується установою, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, кваліфіковане за ч. 3 ст. 358 КК України.

Окрім цього, ОСОБА_5 в кінці 2024 року, точної дати часу та місця під час досудового розслідування не встановлено, отримав від невстановленої особи, посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 04 квітня 2024 року, видане на його ім`я, яке свідомо для обвинуваченого було підроблене. Після цього ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 04 квітня 2024 року отримане ним в порушення порядку отримання посвідчень водія, що встановлений Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, є підробленим, в період часу з кінця 2024 року до 22 березня 2026 року використовував його у власних цілях.

Так, 22 березня 2026 року близько 13 год 00 хв у АДРЕСА_2 , під час складання матеріалів за фактом порушення правил паркування в ході перевірки документів інспектором СРПП ВПД № 2 Шепетівського РУП ОСОБА_6 ОСОБА_5 надав підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 04 квітня 2024 року ТСЦ 1242 на своє ім`я, тим самим використав свідомо підроблений документ.

Протиправні дії ОСОБА_5 , що виразились у використанні завідомо підробленого документа, кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України.

24 червня 2026 року начальник Білогірського відділу Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_5 з участю захисника адвоката ОСОБА_4 на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України уклали угоду про визнання винуватості, за умовами якої ОСОБА_5 беззастережно, повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому діянь.

Сторони також узгодили міру покарання ОСОБА_5 : за ч. 3 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік; за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень; відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України сторони погодили про призначення остаточного покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та застосування до ОСОБА_5 вимог ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, визначених ч. 1 ст. 76 КК України.

З`ясувавши у обвинуваченого, що він цілком розуміє: 1) що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, що свідчать на його користь; 2) наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; 3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; 4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом; переконавшись у судовому засіданні, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, - суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню з наступних підстав.

Умови угоди не суперечать вимогам закону, оскільки ОСОБА_5 характер обвинувачення є зрозумілим, свою вину він визнав повністю, його дії за ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України кваліфіковані вірно, дані кримінальні правопорушення являються кримінальним проступком та нетяжким злочином.

Умови укладеної між сторонами кримінального провадження угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів сторін або інших осіб, взяті на себе обвинуваченим зобов`язання виконати можливо, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Під час досудового розслідування до ОСОБА_5 заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались. Суд приймає до уваги, що як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду ОСОБА_5 покладені на нього процесуальні обов`язки виконував, спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду або перешкоджати кримінальному провадженню не робив, інше кримінальне правопорушення не вчинив, ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, прокурор з клопотанням про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до суду не звертався, а тому суд вважає, що доцільно не обирати ОСОБА_5 запобіжний захід до вступу вироку в законну силу.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Таким чином, суд приходить до висновку, що слід скасувати арешт, накладений на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_5 , накладеного ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 374-376, 474, 475 КПК України,

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24 червня 2026 року між начальником Білогірського відділу Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 із захисником ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України, призначивши йому покарання:

за ч. 3 ст. 358 КК України – у виді позбавлення волі на строк 1 рік;

за ч. 4 ст. 358 КК України – у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворимпризначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_5 не обирати.

Стягнути зі ОСОБА_5 на користь держави 1444 грн 08 коп витрат, пов`язаних із залученням експертів.

Після набрання вироком законної сили скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області № 688/1375/26 від 26 березня 2026 року на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_5 .

Речові докази: DVD-R диск із серійним номером MFP660YA080946 893 та DVD-R диск із серійним номером MFP660YA080946 872, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12026244060000100, – залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_5 , що зберігається у матеріалах кримінального провадження № 12026244060000100 в сейф-пакеті Експертної служби МВС України № 3821874, – знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення:

обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди обвинуваченого на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення обвинуваченому наслідків укладення угоди;

прокурором, виключно з підстав: призначення покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua