Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №607/5439/24 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.07.2026 Справа №607/5439/24 Провадження №2/607/670/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Бойко О.В.

представника позивача-відповідача ОСОБА_1

представника відповідача-позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини, а також за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства, -

В С Т А Н О В И В:

І. Описова частина

1. Стислий зміст первісної позовної заяви та зустрічного позову.

ОСОБА_3 (надалі – ОСОБА_3 , позивач-відповідач) 11.03.2024 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 (надалі ОСОБА_4 , відповідач-позивач) про стягнення аліментів, в якому просить стягнути з ОСОБА_4 на її користь аліменти на дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення із позовом та до досягнення дитиною повноліття, а також, стягнути аліменти, як дружину з якою проживає малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 000,00 грн, щомісячно починаючи з дня звернення з позовом до суду і до досягнення дитиною трьох років.

В обґрунтування первісних позовних вимог Позивачем-відповідачем зазначено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі від 20 квітня 2023 року, який на даний час розірвано. У даному шлюбі у сторін народилась дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Малолітня дочка проживає із ОСОБА_3 . Вказала, що Відповідач-позивач ОСОБА_4 ухиляється від надання матеріальної допомоги дитині та не виявляє бажання її надавати. Зазначила, що на момент подачі позову ОСОБА_3 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Звертає увагу суду, що Відповідач-позивач має задовільний стан здоров`я, а тому має можливість утримувати свою дитину. Крім того, Позивач-відповідач вважає, що потребує матеріальної допомоги, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача аліменти на своє утримання як дружини, з якою проживає спільна дитина сторін.

04 квітня 2024 року представником ОСОБА_4 адвокатом Корзаченко В.М. подано зустрічний позов до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства, у якому сторона відповідача-позивача просить виключити відомості про батьківство ОСОБА_4 з актового запису №1897 від 24 жовтня 2023 року про народження ОСОБА_5 , вчиненого Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивачем-відповідачем зазначено, що практично відразу після реєстрації шлюбу сімейні стосунки сторін погіршились, а в подальшому припинились. Після народження доньки, під час побутового конфлікту, ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_4 про те, що він не є батьком спільної дочки. Спочатку ОСОБА_4 сприйняв таке висловлювання відповідачки як черговий невдалий жарт або ж її намагання якомога дошкульніше його образити, проте проаналізувавши стосунки ОСОБА_3 та її часте спілкування з іншими чоловіками у період початку її вагітності, а також неоднозначні натяки на те, що він не є батьком дитини, у цьому засумнівався. На день реєстрації батьком дитини, ОСОБА_4 не знав про наявність сумнівів щодо його батьківства відносно доньки ОСОБА_6 , а така інформація стала йому відома вже у процесі тривалих конфліктів з позивачем-відповідачем. Вважає, що викладене дає підстави відповідачу-позивачу вважати, що актовий запис № 1897 від 24 жовтня 2024 року про народження дитини в якому він записаний батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає дійсності.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень відповіді на відзив.

04 квітня 2024 року представник відповідача-позивача надав відзив на первісний позов, в якому зазначає, що твердження позивача-відповідача про те, що ОСОБА_4 ухиляється від надання матеріальної допомоги не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_3 до нього із приводу надання коштів на своє утримання та малолітньої дитини не зверталась. Також, звертає увагу, що під час того, коли ОСОБА_3 поїхала від відповідача-позивача їй було відправлена сума на утримання дитини в розмірі 80 тис. гривень та 1 300 доларів США. ОСОБА_4 неодноразово звертався до ОСОБА_3 з проханням відправити йому свідоцтво про народження дитини, копію якого потрібно було додати до особової справи, однак усі його звернення були проігноровані. Всі пропозиції, думки, побажання щодо дитини та її утримання ОСОБА_3 ніяк не враховувалась, просто ігнорувались і вона робила все як сама вважала за потрібне. Також ОСОБА_4 зазначає, що ОСОБА_3 до укладення шлюбу і після останніх розмов з нею у ОСОБА_4 виникли неабиякі сумніви у його батьківстві.

22 квітня 2024 року представником позивача-відповідача подано відзив на зустрічний позов, в якому звертає увагу суду на те, що батьком народженої дитини ОСОБА_5 згідно з ч. 1 ст. 122 та ст. 133 СК України записано ОСОБА_4 . Зазначає, що твердження відповідача-позивача викладені в зустрічному позові не відповідають дійсності. Зазначає, що якщо робити висновок з тверджень викладених в зустрічному позові, то ОСОБА_4 одразу, як дізнався про вагітність ОСОБА_3 мав сумніви щодо свого батьківства відносно дочки сторін, та з цього випливає висновок, що в момент реєстрації себе батьком дитини ОСОБА_4 за вказаних ним фактичних підставі зустрічного позову міг знати, що не є батьком дитини.

3.Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 березня 2024 року у даній справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 квітня 2024 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства. Об`єднано вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства в одне провадження із позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 травня 2024 року призначено судову молекулярно генотипоскопічну (генетичну) експертизу. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2024 року провадження у справі поновлено.

Протокольною ухвалою від 17 грудня 2024 року у даній справі закрито підготовче провадження, а справу призначено для розгляду по суті.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 лютого 2025 року витребувано із Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції документацію щодо ОСОБА_5 .

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 липня 2025 року повторно направлено до Тернопільського НДЕКЦ МВС України для виконання ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 травня 2024 року про призначення у даній справі судової молекулярно генотипоскопічної (генетичної) експертизи. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 лютого 2026 року провадження у справі поновлено.

Представник позивача-відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні первісні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити з підстав викладених у позові. Щодо задоволення зустрічного позову заперечив та просив відмовити у її задоволенні.

Представник відповідача-позивача Горщар Б.А. у судовому засіданні щодо вирішення первісного позову визнав частково у частині стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, у частині вимог позивача-відповідача про стягнення аліментів на утримання дружини ОСОБА_3 просить відмовити за її безпідставністю, оскільки вважає, що позивач-відповідач проживаючи за кордоном та отримуючи значні доходи має можливість свого самостійного утримання. Щодо вирішення зустрічного позову ОСОБА_4 покладається на розсуд суду.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом

ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (після реєстрації шлюбу ОСОБА_8 ) зареєстрували шлюб 20 квітня 2023 року, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 20 квітня 2023 року, який на даний час розірвано на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 06.10.2025 року у справі №607/14195/25, яке набрало законної сили.

У даному шлюбі в сторін народилась дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 24 жовтня 2023 року.

Згідно витягу з Реєстру територіальної громади №2023/004896134 від 30 червня 2023 року ОСОБА_3 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки №25/09/118-602 від 20 березня 2024 року, солдат ОСОБА_4 проходив військову службу (навчання) курсантом 4 курсу Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського».

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 02 квітня 2024 року, ОСОБА_4 за період з 2 кварталу 2023 року по 1 квартал 2024 року отримав грошове забезпечення військовослужбовців строкової служби в загальній сумі 19 561,29 грн.

Відповідно до актового запису про народження №1897 від 24 жовтня 2023 року, батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Підстава запису відомостей про батька НОМЕР_3 , дата складання АЗ 20 квітня 2023 року, орган ДРАЦС: Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 із малолітньою дочкою сторін ОСОБА_5 з 21 квітня 2024 року та на даний час проживають в м. Базель, Швейцарія.

Згідно довідки про доходи №327 від 06 липня 2026 року, ОСОБА_4 працює в Управління державної охорони України на посаді військовослужбовця. Загальна сума доходу ОСОБА_4 за період з січня 2026 року по червень 2026 року за винятком утримань та аліментів становить 326 912,00 грн.

Також, в матеріалах справи наявна копія розпорядження на отримання соціальної допомоги ОСОБА_3 та копія підтвердження проживання у житлі, наданому службою соціальної допомоги в м. Базель (Швейцарія) згідно якого, розмір соціальної допомоги, яку отримує ОСОБА_3 із урахуванням витрат, щомісячно, складає 1387,44 швейцарських франки, що по курсу НБ України станом на 07.07.2026 складає 76711,55 грн.

Як слідує з висновку експерта № СЕ-19/120-25/12311-БД від 13 лютого 2026 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якої є ОСОБА_3 . Ймовірність походження ДНК-профілів від ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як від дитини та біологічних батьків становить не менше ніж 99,999999933663%.

2. Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Згідно із ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Визначаючи розмір аліментів, суд, на підставі ст. 182 СК України, враховує стан здоров`я дитини та її матеріальне становище, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 06 до 18 років, який із 01.01.2026 року становить 3 512,00 грн., відтак вважає, що слід стягнути із Відповідача-позивача на користь позивача-відповідача аліменти на утримання їх неповнолітньої дитини, в розмірі 1/4 (однієї чверті) всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 березня 2024 року й до досягнення дитиною повноліття. При цьому, доказів, які б свідчили про неможливість відповідачем утримувати свою дочку, у матеріалах справи відсутні. Так, відповідач-позивач є працездатною особою, має постійне місце праці та отримує щомісячний дохід, а тому спроможний сплачувати аліменти на утримання своєї малолітньої дочки ОСОБА_5 .

Крім того, відповідно до ст. 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Приписами ч.6 ст. 84 СК України визначено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Таким чином сімейним законодавством передбачено право дружини матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює, незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині матері незалежно від цієї обставини.

Сімейним Кодексом України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягненні судом на утримання дружини матері. Суд при визначенні розміру аліментів, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому суд виходить у першу чергу з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню. При цьому суд в першу чергу виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.

Звертаючись із первісним позовом про стягнення аліментів на своє утримання у розмірі 2 000,00 грн, позивач-відповідач обгрунтувала заявлений розмір аліментів, з огляду на життєві потреби.

У зв`язку з тим, що малолітня дитина проживає з матір`ю (позивачем), та не досягла трирічного віку, тому позивач має право на утримання від батька дитини, до досягнення дитини трьох років.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів, керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

В свою чергу, заявляючи вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини в розмірі 2 000,00 грн, позивачем-відповідачем не зазначено та не надано суду доказів на підтвердження розміру необхідних витрат на своє утримання.

Виходячи із встановлених обставин, суд вважає, що вимога позивача про стягнення аліментів на своє утримання в розмірі 2 000,00 грн. щомісячно є завищеною, та такою, що може поставити відповідача в скрутне матеріальне становище.

Відтак, вважає, що вимога позивача–відповідача щодо стягнення із відповідача-позивача аліментів на її утримання підлягає до часткового задоволення у розмірі 1000 грн.

Вирішуючи зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства, суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями ст. 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122,124,126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

У п.п. 11, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст.136 СК - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст.138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Суд, дослідивши матеріали справи, докази та пояснення сторін, встановив, що заявлені зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 по суті спрямовані на оспорювання батьківства особи, записаної батьком у актовому записі про народження дитини дочки ОСОБА_5 .

Як слідує з висновку експерта № СЕ-19/120-25/12311-БД від 13 лютого 2026 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність походження ДНК-профілів від ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як від дитини та біологічних батьків становить не менше ніж 99,999999933663%.

Отже, на підставі зазначеного висновку експерта, який є належним, допустимим та найбільш достовірним доказом у справах зазначеної категорії, суд дійшов висновку, що позивач є біологічним батьком дитини ОСОБА_5 .

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України жоден доказ не має наперед установленої сили, однак доказова цінність молекулярно-генетичної експертизи, як неодноразово зазначено у практиці Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, є вирішальною при встановленні або спростуванні батьківства.

Суд не встановив жодних підстав для сумніву у правильності проведення експертизи чи достовірності одержаних результатів, сторонами не подано доказів, які б спростовували її висновки або вказували на необхідність призначення повторного дослідження.

Таким чином, доводи відповідача-позивача щодо відсутності між ним та дитиною кровного споріднення є безпідставними та не знайшли підтвердження під час судового розгляду.

Головною умовою для задоволення позову про оспорювання батьківства згідно зі ст.136 СК України є встановлення саме факту відсутності біологічного батьківства, який у даній справі не доведений, підстави для виключення відомостей про позивача як батька з актового запису про народження дитини відсутні.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Таким чином, беручи до уваги встановлені обставини, досліджені докази та вимоги закону, суд дійшов висновку, що первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини, слід задовольнити частково, стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 (однієї чверті) всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи із 11 березня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Щодо аліментів на утримання дружини, суд виходячи з принципу справедливості, розумності та з урахуванням можливостей відповідача-позивача, вважає, що з відповідача-позивача на користь позивача-відповідача підлягають стягненню аліменти на її утримання в розмірі 1 000,00 грн. При цьому, вирішуючи дану вимогу, суд наголошує, що СК України не містить положень щодо мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, а також те, що можливість такого стягнення не залежить від того чи дружина працює та не залежить від її матеріального становища.

Згідно ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин суд вважає, що рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, слід допустити до негайного виконання.

Також, враховуючи наведені обставини, суд вважає, що у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства, слід відмовити за наведених вище обставин.

Крім цього, суд вважає, що слід стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати пов`язані із її явкою та малолітньої дитини до експертної установи у розмірі 25 409 грн.. 19 коп. виходячи із такого.

Згідно з вимогами ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, у тому числі, витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.140 ЦПК України, розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом чи підготовкою справи до її розгляду встановлюються судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

У силу вимог п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі відмови у позові на позивача.

Представником позивача-відповідача адвокатом Яворським А.В. надано суду докази, які підтверджують понесені витрати ОСОБА_3 на суму 25409,19 грн. на міжнародний та внутрішній переїзд (проїзні документи) із м.Базель (Швейцарія) до м.Тернопіль (Україна), з метою участі її та малолітньої дитини сторін у проведенні судової молекулярно-генотипоскопічної експертизи, яку призначено судом за клопотанням сторони відповідача-позивача при вирішенні зустрічного позову про оспорювання батьківства, а саме:

- 2550 грн, що підтверджується платіжним документом від 27.12.2025 з перекладом з німецької мови на українську, а також проїзними документами на автобус KLR bus;

- 2550 грн., що підтверджується платіжним документом від 26.02.2026 з перекладом з німецької мови на українську, а також квитками на автобус KLR bus;

- 382,98 EUR (станом на 26.09.2025 року за офіційним курсом НБУ дорівнює 18 655,65 грн (382,98 EUR * курс Євро 48,7118 грн.), що підтверджується платіжним документом від 27.12.2025 з перекладом з німецької мови на українську, а також квитками на літак;

- 30,93 СHF (станом на 24.12.2025 року за офіційним курсом НБУ дорівнює 1 653,54 грн (30,93 СHF * курс шведського франку 53,4607 грн.), що підтверджується платіжним документом від 27.12.2025 з перекладом з німецької мови на українську, а також інформацією про деталі транзакції та інформацією про завершення перебування,

а всього на загальну суму 25409,19 грн.

Оскільки, суд дійшов до переконання про безпідставність зустрічного позову ОСОБА_4 про оспорювання батьківства, відтак зазначені витрати слід покласти на останнього.

Крім цього, слід стягнути із ОСОБА_4 у відповідності до ч.6 ст.141 ЦПК України в користь держави судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини, задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дочки – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 (однієї чверті) всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи із 11 березня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дружини у твердій грошовій сумі розмірі 1 000 (одну тисячу) грн., щомісячно, починаючи із 11 березня 2024 року до досягнення дитиною – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У решті вимог ОСОБА_3 , відмовити.

Стягнути із ОСОБА_4 в користь держави судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства, відмовити у повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрат пов`язаних із її явкою та малолітньої дитини до експертної установи у розмірі 25 409 (двадцять п`ять тисяч чотириста дев`ять) грн.. 19 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повний зміст рішення складено 17.07.2026.

Дані про учасників справи:

Позивач-відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач-позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Головуючий суддя В. В. Ромазан