Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №945/681/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/681/26

Провадження № 2/945/1134/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючої судді Павленко І.В., за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

25.03.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 17 липня 2008 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб, який був зареєстрований у Первомайській селищній раді, Жовтневого р-н., Миколаївської обл., що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 13. Від шлюбу мають дитину - донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає разом із матір`ю та повністю перебуває на її утриманні. Подальше спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити інтересам сторін. Шлюбні стосунки і спільне господарство перестали вести з весни 2025 року. Відповідач припинив спільне проживання з сім?єю, проживає окремо, теперішнім життям дружини та доньки не цікавиться. Відповідач ухиляється від покладеного на нього у відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України обов?язку утримувати своєї дитини. Це, зокрема, виявилося у тому, що відповідач відмовляється добровільно надавати кошти на утримання доньки, а саме: на придбання одягу, продуктів харчування, медикаментів тощо. Добровільно виділяти кошти на утримання доньки ОСОБА_5 відмовляється, витрачає гроші на свої потреби, інтересами сім?ї не цікавиться. Просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований у Первомайській селищній раді, Жовтневого р-н., Миколаївської обл., що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 13. Після розірвання шлюбу залишити прізвище ОСОБА_6 . Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кошти на утримання (аліменти) доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця та стягувати їх починаючи від дня пред?явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21.04.2026 (суддя ОСОБА_7 ) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського районного суду Миколаївської області, у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_7 відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 1224/0/15-26 від 18 червня 2026 року, відповідно до п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 945/681/26.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2026 указана цивільна справа передана на розгляд судді Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25.06.2026 прийнято до розгляду вказану цивільну справу.

У судове засідання позивач та відповідач не з`явились, однак 24.07.2026 через канцелярію суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутності. В свою чергу відповідач вказав, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 17 липня 2008 року Первомайською селищною радою Жовтневого району Миколаївської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрували шлюб, про що 17.07.2008 в Книзі реєстрації шлюбів 17.07.2008 зроблено відповідний актовий запис № 13.

Від шлюбу мають дитину, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Наразі сторони спільне домашнє господарство не ведуть, проживають окремо, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечать їх інтересам, підтримувати сімейні відносини наміру не мають.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України), шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Крім того, ч. 1 ст. 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно із ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що подружні відносини сторони припинили, і відновлювати їх позивач наміру немає, наполягає на розлученні. Відповідач визнав позов.

За таких обставин позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення аліментів суд дійшов таких висновків.

Положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» № 2402-III від 26.04.2001 передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною 2 ст. 150 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно зі ст. 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

З аналізу означених норм матеріального права суд робить висновок, що Сімейним кодексом України на законодавчому рівні закріплений принцип рівності прав та обов`язків батьків, а відповідно брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє батьків, а не лише той з батьків з ким проживає дитина.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

З аналізу положень ст. 181, 183, 184 СК України суд робить висновок, що за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі. Водночас спосіб стягнення аліментів судом визначається виключно за заявою одержувача аліментів, тобто у конкретному випадку позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 того ж Кодексу, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Визначаючи розмір та спосіб стягнення аліментів, суд враховує обов`язок обох батьків утримувати дитину до повноліття, розмір гарантованого законодавством України прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, те, що відповідач є особою працездатного віку та має можливість надавати матеріальну допомогу, а дитина вочевидь потребує такої допомоги зі сторони батька.

Згідно ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідач ОСОБА_2 24.07.2026 подав до суду заяву про визнання позову.

Частиною 1 ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

У зв`язку з цими положеннями матеріального права, аліменти з відповідача слід стягувати, починаючи з 25 березня 2026 року, тобто від дня пред`явлення ОСОБА_1 позову до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Статтею 141 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 206, 211, 223, 247, 265, 268, 272, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований Первомайською селищною радою Жовтневого району Миколаївської області, про що 17 липня 2008 року зроблено відповідний актовий запис за № 13 - розірвати.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частини (однієї чверті) всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 березня 2026 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити рішення, в частині стягнення аліментів за один місяць, до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого 25.03.2026 в сумі 1331,20 гривень, що становить 665,60 гривень.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного судового рішення 24 липня 2026 року.

Суддя І.В. Павленко