Вирок від 19 липня 2026 р. у справі №479/1322/24 — Кривоозерський районний суд Миколаївської області

479/1322/24

1кп479/34/26

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

20 липня 2026 року с-ще Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ;

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, інформація про яке внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024153290000068 від 11 вересня 2024 року, по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Криве Озеро Кривоозерського району Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , середня освіта, неодруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

10 вересня 2024 року близько 19.00 год., ОСОБА_3 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 перебували в приміщенні житлового будинку розташованого на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 .

В цей час між обвинуваченим та потерпілою на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин стався словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 ..

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень обвинувачений, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до потерпілої, яка втікаючи від ОСОБА_3 упала на порозі вхідних дверей будинку та перебувала в положенні лежачи на підлозі, де обвинувачений, перебуваючи в положенні стоячи, босою ногою наніс два удари в область спини та один удар в область правої кисті потерпілої.

В результаті протиправних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синців спини, садно правої кисті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (кримінальному проступку) визнав повністю, беззастережно підтвердив усі обставини, викладені в обвинувальному акті, та щиро розкаявся у вчиненому.

Потерпіла в судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлена про дату та місце розгляду справи, причини неявки не повідомила.

Суд, вислухавши думку прокурора та обвинуваченого, роз`яснивши останньому зміст положень ч.3 ст.349 КПК України, переконавшись у правомірності застосування цих норм, правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, а також відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Суд ухвалив обмежитися дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними та повністю відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим суд визнає їх достовірними та кладе в основу вироку.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого діяння та кваліфікує його дії за ч.1 ст.125 КК України як умисне спричинення легкого тілесного ушкодження.

При призначенні обвинуваченому покарання суд керується положеннями ст.65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, його ставлення до вчиненого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також сімейний і майновий стан особи.

Аналізуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , суд встановив, що він вчинив кримінальний проступок, раніше не судимий, під наглядом у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, неодружений, на утриманні перебуває неповнолітня дитина.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, з урахуванням обставин, що пом`якшують покарання, дотримуючись принципів законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи положення ч.2 ст.50 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 за вчинення кримінального проступку має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлений. Речові докази відсутні.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному провадженні не затримувався, запобіжні заходи у відношенні нього не обиралися.

Керуючись ст.ст.369-371, 373-375 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн..

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Миколаївського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч.2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

СУДДЯ: