Вирок від 23 липня 2026 р. у справі №487/6726/25 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6726/25

Провадження № 1-кп/487/361/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудвих розслідувань 15.07.2025 за № 12025152030000998, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Явас, Зубово-Полянського району, республіки Мордовія РФ, громадянки України, з середньою освітою, не працює, раніше не судима, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення проти здоров`я особи.

Так, 15.07.2025 приблизно о 16:00 ОСОБА_6 перебувала у приміщені будівлі, розташованої за географічними координатами 46.963188-32,019303, біля будинку № 47 по вулиці Озерна у місті Миколаєві, де також перебував потерпілий ОСОБА_4 .

Знаходячись у вказаному місці, у вказаний час, в ході раптово виниклих неприязних відносин потерпілий ОСОБА_4 напав на ОСОБА_6 та наніс їй удари кулаком в обличчя, в результаті чого вона отримала тілесні ушкодження.

В цей час ОСОБА_6 , з метою захисту від суспільно небезпечного посягання, не врахувавши належним чином характер та ступінь небезпеки посягання, перевищуючи межі необхідної оборони та реалізуючи умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді тяжких тілесних ушкоджень і свідомо припускаючи їх настання, утримуючи в руках кухонний ніж, нанесла ОСОБА_4 удар в область лівого плеча та тулуба.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді сліпого проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва, яке ускладнилось лівобічним пневмотораксом, підшкірною емфіземою зліва, які відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя, та колото-різаного поранення лівого плеча, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвело до короткочасного розладу здоров`я.

Обвинувачена ОСОБА_6 в судовому засіданні визнала провину у заподіянні потерпілому ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, вчиненому у разі перевищення меж необхідної оборони. Обвинувачена показала, що влітку 2025 року перебувала за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , разом зі співмешканцем ОСОБА_4 . Вони з потерпілим вживали алкоголь, потім, коли вона ножем різала м`ясо, почали сваритися, та в ході сварки потерпілий наніс їй два удара по обличчю, на що вона вдарила його ножем під ребро ліворуч. Після цього потерпілий ліг на кровать, а вона запропонувала йому викликати швидку допомогу, проте ОСОБА_4 відмовився. Внаслідок ударів потерпілого у неї був синець на вилиці, та вона проходила судово-медичну експертизу.

Оскільки обвинувачена ОСОБА_6 повністю визнала свою вину в інкримінованому їй органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодилася з кваліфікацією вчиненого нею діяння, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, здійснивши подальший розгляд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому суд з`ясував думку учасників судового розгляду, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин, чи є їх позиція добровільною, а також роз`яснив їм наслідки такого розгляду справи, а саме, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Вина ОСОБА_6 , окрім визнання нею своєї провини, підтверджується сукупністю доказів, безпосередньо досліджених в судовому засіданні.

Так, потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 15.07.2025 вони з обвинуваченою вживали алкоголь, потім сварилися. В ході сварки він вдарив обвинувачену декілька разів в обличчя, вже збирався йти, але обвинувачена вдарила його ножем, яким різала м`ясо. 5 днів він перебував на лікуванні. Зараз у них з обвинуваченою добрі стосунки, вони не вживають алкоголь. Претензій до обвинуваченої у нього немає, просить суворо не карати її.

Відповідно до висновку експерта від 29.07.2025 № 55 у ОСОБА_4 мають місце тілесні пошкодження у вигляді сліпого проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва, яке ускладнилось лівобічним пневмотораксом, підшкірною емфіземою зліва, колото-різаного поранення лівого плеча. Дані тілесні пошкодження могли утворитися від двох дій будь-яким колючо-ріжучим предметом, не виключено клинком ножа. Утворення даних тілесних пошкоджень в строк, вказаний в постанові - 15.07.2025, не виключається. По ступеню тяжкості дані тілесні пошкодження відносяться: колото-різане поранення лівого плеча до категорії легких тілесних пошкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я; сліпе проникаюче колото-різане поранення грудної клітки зліва, яке ускладнилось лівобічним пневмотораксом, підшкірною емфіземою зліва до категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя. Тілесні пошкодження у вигляді сліпого проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва, яке ускладнилось лівобічним пневмотораксом, підшкірною емфіземою зліва являється небезпечним для життя потерпілого згідно "Правил визначення ступеню тяжкості тілесних пошкоджень". Після отримання даних тілесних пошкоджень потерпілий міг здійснювати будь-які активні дії в короткий проміжок часу від декількох деятків хвилин до декількох годин. Будь-яких тілесних пошкоджень, характерних для самооборони потерпілого, в наданих медичних документах не мається. При нанесенні тілесних пошкоджень потерпілий міг бути звернений передньою, задньою або лівою бічною стороною тіла до нападника (нападників). Будь-яких судово-медичних даних про характеристику травмуючого предмета не мається. Утворення даних тілесних пошкоджень при падінні тіла з положення стоячи на площину, як з приданням тілу прискорення так і без нього, виклюається. Будь-яких судово-медичних даних про наявність етилового спирту в крові потерпілого при надходженні в лікувальний заклад не мається.

Згідно з висновком експерта № 596 від 12.08.2025 у ОСОБА_4 мають місце тілесні пошкодження у вигляді сліпого проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва, яке ускладнилось лівобічним пневмотораксом, підшкірною емфіземою зліва, колото-різаного поранення лівого плеча. Механізм утворення даних тілесних пошкоджень відповідає механізму зазначеному в протоколі проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_4 та підозрюваної ОСОБА_6 від 11.08.2025.

Відповідно до вироку Заводського районного суду м. Миколаєва від 01.08.2025 у справі № 487/5404/25 ОСОБА_4 , який 15.07.2025 наніс ОСОБА_6 рукою удар в область обличчя, засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України.

Аналізуючи досліджені по справі докази, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_6 в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, вчиненому у разі перевищення меж необхідної оборони, а дії обвинуваченої підлягають кваліфікації за статтею 124 КК України.

Положеннями статті 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст. 124 КК України, те, що злочин є нетяжким, дані щодо особи обвинуваченої: обвинувачена не має постійного місця проживання, мешкає на території автостоянки, виконуючи функції сторожа, незаміжня, офіційно не працевлаштована, відповідно до характеристики з Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області на профілактичному обліку в Миколаївському РУП ГУНП в Миколаївській області не перебуває, до адміністративної відповідальності не притягувалась; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима; на даний час мешкає з потерпілим ОСОБА_4 , який претензій до обвунуваченої не має.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України, відсутні.

З огляду на викладене, суд вважає, що виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень можливе з призначенням покарання у виді пробаційного нагляду, який полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства, що, відповідно до ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_6 не обирався.

Цивільний позов не заявлений.

Судові витрати відсутні.

Речові докази: змиви РБК (конверти №№ 2-4), рушник з РБК (конверт № 5), ніж зі слідами РБК (конверт № 1), футболку рожевого кольору зі слідами РБК, сірі шорти зі слідами РБК, змив з правої руки ОСОБА_6 , змив з лівої руки ОСОБА_6 , змиви з долонь обох рук, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, знищити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України, і призначити їй покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Покласти на засуджену ОСОБА_6 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: змиви РБК (конверти №№ 2-4), рушник з РБК (конверт № 5), ніж зі слідами РБК (конверт № 1), футболку рожевого кольору зі слідами РБК, сірі шорти зі слідами РБК, змив з правої руки ОСОБА_6 , змив з лівої руки ОСОБА_6 , змиви з долонь обох рук, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1