Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №462/5822/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5822/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , 29.06.2026 року о 01 годині 50 хвилин у м. Львові на вул. Сигнівка, буд.5, вчинив дрібне хуліганство, а саме нецензурно лаявся, шарпав за одяг та розмахував ногами до працівників поліції та інших пересічних громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП

Крім цього, ОСОБА_1 , 29.06.2026 року о 01 годині 50 хвилин у м. Львові на вул. Сигнівка, буд.5, вчинив злісну непокору законній вимозі інспектора патрульної поліції Степаняк В.Р. при виконанні службових обов`язків, а саме не припинив нецензурно лаятись та розмахувати ногами до працівників поліції, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою визнав повністю.

Заслухавши пояснення особи, відносно якої складені протоколи про адміністративні правопорушення, вивчивши матеріали справи, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Крім визнання вини, винуватість ОСОБА_1 у вчинених правопорушення, передбачених ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД №134752 від 29.06.2026 р. та серії ВАД № 134753 від 29.06.2026 р., відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, рапортом поліцейського С. Юринець від 29.06.2026 року, в якому деталізовано викладені обставини вчинених ОСОБА_1 правопорушень.

Наведене узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Таким чином, досліджені судом докази, які у своїй сукупності є достатніми, належними та допустимими для встановлення винуватості особи, відносної якої складені протоколи про адміністративні правопорушення, а тому враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 присутній склад правопорушень, передбачених ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У зв`язку із наведеним, враховуючи особу правопорушника, а також із врахуванням положень ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд приходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 23, 36 40-1, 173, 185, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення із врахуванням положень ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255,00 /двісті п`ятдесят п`ять/ гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 665 /шістсот шістдесят п`ять/ гривень 60 копійок судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Залізничний районний суд м. Львова.

Суддя: Бориславський Ю. Л.