Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №442/808/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/808/26

Провадження №3/442/271/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 липня 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області – Хомик А.П, розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.124 КУпАП,-

встановив:

Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №576972 від 27.01.2026 про те, що він 27.01.2026 о 17.40 год. в с.Рихтичі на вул. Л.Українки, керуючи транспортним засобом CHEVROLET Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 , не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної швидкості руху та безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , спричинивши механічні пошкодження транспортних засобів, чим порушив вимоги п.12.1, п.2.3б, п.13.1 Правил дорожнього руху.

06.03.2026 від ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення, в яких останній своєї вини не визнає. Також останнім подано клопотання про призначення авто технічної (трасологічної) експертизи.

Постановою від 06.03.2026 у справі призначено судово-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

09.06.2026 на адресу суду надійшов висновок експерта №СЕ-19/114-26/6966 від 01.06.2026.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – адвокат Шулак О.І. просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 кладу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до такого висновку.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Відповідно до ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід`ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.

Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливість, необхідні для підготовки свого захисту, захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінов проти України» рішення від 09.06.2011, заява №16347/02).

Виходячи з практики застосування Європейським судом ст.6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Стаття 124 КупАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 2.3б Правил дорожнього руху України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пункт 12.1 ПДР України зобов`язує водія обирати безпечну швидкість. Він має враховувати дорожню обстановку, стан авто та вантаж, щоб постійно контролювати транспортний засіб і вчасно реагувати на небезпеку.

Згідно з п.13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що, зміст обвинувачення полягає в тому, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної швидкості руху та безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з іншим автомобілем, спричинивши механічні пошкодження транспортних засобів.

Згідно з висновком експерта №СЕ-19/114-26/6966 від 01.06.2026 немає підстав стверджувати, що дії вказаного водія суперечили вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав вважати про причинний зв`язок таких дій із настанням дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожньо-транспортній ситуації при наявному комплексі вихідних даних, що є достатнім для проведення технічного дослідження (пояснення гр. ОСОБА_1 на сторінках №5, №31-38 матеріалів справи), з технічної точки зору водій автомобіля Chevrolet Aveo (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 своїми односторонніми діями не мав змоги запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді з заданого моменту виїзду на його смугу зустрічного автомобіля Citroen Berlingo (номерний знак НОМЕР_3 ). В даній дорожній ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, при наданих на дослідження вихідних даних, порівнюючи фактичні дії водія ОСОБА_2 керуючого автомобілем Citroen Berlingo (номерний знак НОМЕР_3 ) з необхідними його діями у відповідності до вимог Правил дорожнього руху, експерт прийшов до висновку, що у діях вказаного водія вбачається невідповідність вимогам п. 10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку із настанням події дорожньо-транспортної пригоди.

За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини), тож, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно ст.62 Конституції України всі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не доведена.

Однак, нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено закриття провадження у зв`язку з недоведеністю винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а тому вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, який вказує на те, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що суть вчиненого правопорушення з кваліфікацією дій за ст.124 КУпАП є сумнівними, що є не прийнятним, та не кореспондується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, а тому, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважаю, що провадження у цій справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з встановленням обставин визначених п. 1 ч.1 ст.247 наведеного Кодексу.

Витрати за проведення комплексної судової фототехнічної та інженерно-транспортної експертизи у розмірі 9627,20 грн. слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст.124, 280, 283, 284, 290, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Хомик А.П.