Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №336/6879/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 15 липня 2026 р.

Справа: №336/6879/26

Суддя: Дацюк О. І.

ЄУН: 336/6879/26

Провадження №: 3/336/2542/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 липня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк О.І., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає у АДРЕСА_1 ,—

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшли матеріали справи з протоколом про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, складеним щодо ОСОБА_1 , згідно з яким, 26 червня 2026 року приблизно о 14.50 годині ОСОБА_1 за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство щодо дружини ОСОБА_2 фізичного та психологічного характеру, а саме погрожував, ображав, висловлювався нецензурною лайкою, штовхав, хапав за руки та волосся, чим завдав шкоди фізичному та психологічному здоров`ю.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпіла, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи шляхом направлення смс-повісток, в судове засідання не з`явились, про причини неявки не сповістили.

При вирішенні питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення суд виходить з наступного.

Відповідальність за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП передбачена за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v.Russia",рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Судом були досліджені долучені до матеріалів справи письмові докази.

Як зазначено у письмових поясненнях ОСОБА_1 , 23.06.2026 року приблизно о 13-14 годині він приїхав додому за адресою: АДРЕСА_1 . 25.06.2026 року дружина ОСОБА_1 ввечері почала показувати йому візитку масажного салону та звинувачувати його в тому, що він там був, хоча, насправді, ОСОБА_1 там не був.

26.06.2026 року підіймаючись по сходах, він випадково, в темряві, зачепив скляну рамку, внаслідок чого вона розбилась. Ірина почала за це виражатися в його сторону нецензурною лайкою Потім почала кричати, що він окупант та буде викликати на нього поліцію, щоб виселити з будинку. ОСОБА_1 почав прибирати скло, вона кричала, що не потрібно та закрилась в будинку, після чого приїхала поліція.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 , 25.06.2026 року з 21.00 години вечора за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство, б`є її, штовхає на землю, погрожує вбивством, спалити її дім. Він виламав двері у гаражі ломом, хватав сокиру та бігав за нею, та ОСОБА_2 сховалась в будинку. Він розбив скло у коридорі та погрожував порізати її тіло. ОСОБА_2 його боїться, їй лячно, хворіє на нервовому підґрунті. ОСОБА_1 насильно примушує її до сексу, душить її, зв`язує та потребує інтиму, це коїться систематично на протязі 5 років. Він був військовий та кожен раз, коли приїздив додому, вчиняв фізичне, сексуальне, психологічне насильство, завдає матеріальну шкоду її майну, проявляє економічне насильство – забирає гроші та картки. ОСОБА_2 дуже боїться цю людину.

26.06.2026 року було складено форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 та поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки як високий.

Відносно ОСОБА_1 було винесено терміновий заборонний припис, водночас, дослідити зміст даного документу не представилось можливим через ненадання повної його копії.

На компакт-диску з відеозаписом, долученим до матеріалів справи, зафіксовано приїзд поліцейських на місце виклику та відібрання пояснень від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . При цьому, ОСОБА_1 при спілкуванні з поліцейськими надає пояснення, які цілком відповідають наданим письмовим поясненням. ОСОБА_2 повідомила поліцейським про факти вчинення насильства, які відбувались з 2024 року, а також повідомила про відсутність свідків події, вказувала про те, що ОСОБА_1 вчиняє відносно неї домашнє насильство вже третій день поспіль.

Враховуючи, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілий в судове засідання не з`явились та не надали своїх показів для підтвердження або спростування наведених обставин, а з зібраних доказів не виявляється можливим встановити винну особу у конфлікті, який виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з огляді на протилежні пояснення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За таких обставин, з урахуванням наведеного, оскільки з письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілого неможливо встановити в чому саме полягав конфлікт та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судовому засіданні не були допитані в установленому порядку задля підтвердження або спростування обставин конфлікту, що унеможливлює кваліфікацію дій ОСОБА_1 саме як вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру, провадження у справі підлягає закриттю через відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, суд, керуючись ст. 247 п. 1 КУпАП,—

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя О.І. Дацюк

Постанова набрала законної чинності «_____»_________________20___року

Дата видачі «_____»_________________20___року

Оригінал: reyestr.court.gov.ua