Вирок від 23 липня 2026 р. у справі №332/4283/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Суд: Заводський районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

Дата: 23 липня 2026 р.

Справа: №332/4283/26

Суддя: Сапунцов В. Д.

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/4283/26

Провадження №: 1-кп/332/509/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 р.м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засіданні ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.06.2026 за № 12026087030000092 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Велика Багачка, Полтавської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, неодруженого, який не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, військовослужбовця, який перебуває на посаді гранатометника відділення охорони 1191 взводу охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

30.11.2024 Великобагачанським районним судом Полтавської області, за ч. 3 ст. 309 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком на 3 роки,-

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.12.2024 № 370 ОСОБА_5 призначено на посаду гранатометника відділення охорони 1191 взводу охорони у військовому званні «солдат» військової частини НОМЕР_1 , та він вважається таким, що приступив до виконання обов`язків за вказаною посадою.

ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, порушуючи правовий режим обігу наркотичних речовин в Україні, а саме вимоги ст.ст. 2, 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», згідно яких діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених цим Законом, забороняється, а придбання наркотичних засобів і психотропних речовин фізичною особою за медичними показаннями здійснюється лише за рецептом лікаря, прийняв рішення про незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, обіг якої заборонено - «PVP».

Так, ОСОБА_5 в порушення вищезазначених вимог законодавства, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, за наступних обставин:

Так, 05 червня 2026 року, приблизно о 13 годині 11 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи у с. Підпорожнянка, Запорізької області, Запорізького району, точної адреси в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, з метою реалізації злочинного умислу направленого на незаконне придбання психотропної речовини в мережі «Інтернет», використовуючи власний мобільний телефон марки «OPPO PLQ110» у корпусі світло-сірого кольору з наступними міжнародними ідентифікаторами мобільного обладнання (ІМЕІ), а саме: IMEI1: НОМЕР_2 ІМЕІ2: НОМЕР_3 , із встановленою сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ україна» з номером: НОМЕР_4 , за саме за допомогою встановленого на вказаному мобільному пристрої додатку (месенджера) для обміну миттєвими повідомленнями «Telegram», знайшов в Telegram-акаунті з назвою « ОСОБА_6 » інформацію про продаж психотропної речовини обіг якої заборонено «PVP».

В подальшому продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на незаконне придбання психотропної речовини обіг якої заборонено «PVP», використовуючи безготівковий розрахунок за допомогою встановленого у своєму телефоні додатку «Приват-24», зі своєї банківської картки банку АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , оплатив невстановленій під час проведення досудового розслідування особі грошові кошти у розмірі 3300 гривень.

Далі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на незаконне придбання психотропної речовини обіг якої заборонено «PVP», обумовив з невстановленою під час проведення досудового розслідування особою, відправлення придбаної ним психотропної речовини обіг якої заборонено «PVP», до пошто мату №44805 ТОВ «Нова пошта», розташованому біля продовольчої крамниці «Купець», за адресою: місто, Запоріжжя, вулиця Січеславська, будинок 38.

В подальшому, 09.06.2026 приблизно о 12 годині 41 хвилині, ОСОБА_5 отримав на власний мобільний телефон у встановленому у ньому додатку «НоваПошта» повідомлення, щодо надходження у поштомат №44805 ТОВ «Нова Пошта», розташованому білля продовольчої крамниці «Купець», за адресою: місто, Запоріжжя, вулиця Січеславська, будинок 38, поштової посилки №20451457393319.

09.06.2026, о 13 годині 11 хвилин з метою завершення реалізації злочинного умислу направленого на незаконне придбання психотропної речовини обіг якої заборонено «PVP», ОСОБА_5 , достовірно знаючи про вміст посилки у вигляді психотропної речовини обіг якої заборонено «PVP», оплатив її доставку, та отримав поштовим відправленням у поштоматі ТОВ «Нова Пошта», розташованому біля продовольчої крамниці «Купець», за адресою: місто, Запоріжжя, вулиця Січеславська, будинок 38, поштову посилку №20451457393319, тим самим незаконно придбав кристалічну речовину світло-жовтувато-коричневого кольору, в якій виявлена небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якої склала 3,70730 г., яку зберігав при собі з метою власного вживання без мети збуту, до того часу, коли 09.06.2026, о 14 години 32 хвилини, вказану речовину було вилучено працівниками поліції під час проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості розташованій поблизу магазину «Купець», який розташований за адресою: місто, Запоріжжя, вулиця Січеславська, будинок 38.

Вищезазначені дії ОСОБА_5 відповідно до обвинувального акту кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту у великих розмірах.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 свою провину у пред`явленому обвинувачені визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті та додатково пояснив суду, що придбав та зберігав наркотичний засіб лише для власного споживання та при цьому не збирається в майбутньому повторювати такі вчинки.

В судовому засіданні учасники судового розгляду не оспорювали обставини, при яких скоєно кримінальне правопорушення, тому суд вважає недоцільним досліджувати всі докази.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Крім того, учасникам судового провадження судом роз`яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

Судом ухвалено обмежитись допитом обвинуваченого, дослідженням доказів, щодо місця знаходження речових доказів та доказів, які характеризують особу обвинуваченого

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

За таких обставин суд вважає доведеним пред`явлене обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 309 КК України, що кваліфікується за ознаками: незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту у великих розмірах.

Обставиною, яка пом`якшує покарання суд визнає - щире каяття.

При цьому, суд вважає, що щире каяття обвинуваченого, в даній ситуації, ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, бажанням виправити ситуацію, а також готовністю нести кримінальну відповідальність.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, його наслідки, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного кримінального правопорушення.

При призначенні обвинуваченому покарання, у відповідності до ст. ст. 65-67 КК України, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 309 КК України, що є нетяжким злочином, визнання обвинуваченим вини, щире каяття, активне сприяння встановленню істини по справі; дані про особу обвинуваченого, який є не одружений, під наглядом лікаря-нарколога, лікаря-психіатора не перебуває, є військовослужбовцем та має позитивні характеристики з місця проходження військової служби та з місця проживання.

Аналізуючи сукупність зазначених обставин, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_5 неможливе без ізоляції від суспільства, внаслідок чого суд вважає необхідним призначити йому покарання в межах передбаченої санкції ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді позбавлення волі, що буде співмірним та достатнім для досягнення мети покарання та запобігання вчиненню ним нових злочинів, буде відповідати засадам виваженості, балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Також суд бере до уваги те, що ОСОБА_5 був раніше судимий 30.11.2024 Великобагачанським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. Разом з тим, зазначеним вироком суду його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання було звільнено з іспитовим строком на 3 роки. Втім, перебуваючи на іспитовому строку, він знов вчинив злочин у даному кримінальному провадженні, що свідчить про те, що звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробовуванням не призвело до позитивних змін в його особистості і не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.10 Постанови Пленуму «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7, у такому випадку повторне звільнення від відбування покарання з випробовуванням є неприпустимим.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 71 КК України, якщо засуджений після ухвалення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в своїй постанові від 01.06.2020 року у справі № 766/39/17 висловила наступну правову позицію:

- якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими частиною четвертою статті 70 КК України (за сукупністю злочинів);

- якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими статтею 71 КК України (за сукупністю вироків). Тобто незалежно від набрання попереднім вироком законної сили, при призначенні остаточного покарання (під час розгляду іншого кримінального провадження) призначається за сукупністю вироків.

Суд наголошує, що стаття 71 КК застосовується, якщо новий злочин було вчинено особою до відбуття покарання, призначеного попереднім вироком, а саме у випадках його вчинення: 1) до відбуття основного чи додаткового покарання, що підлягає реальному відбуванню; 2) до закінчення іспитового строку при засудженні із застосуванням статей 75, 79 чи 104 КК; 3) до закінчення невідбутої частини покарання при умовно-достроковому звільненні (статті 81 та 107 КК) або звільненні від його відбування на підставі ст. 83 КК; 4) до відбуття більш м`якого покарання, застосованого на підставі ст. 82, ч. 4 ст. 83 КК, закону про амністію (ч. З ст. 86 КК) або акта про помилування (ч. 2 ст. 87 КК); 5) до закінчення строку покарання чи невідбутої його частини при звільненні від покарання за хворобою (ч. 4 ст. 84 КК).

Тому на підставі ст. 71 КК України, суд до призначеного покарання частково приєднує невідбуте покарання, призначене вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області від 30.11.2024.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирався, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Так у кримінальному провадженні були проведена судова експертиза матеріалів речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» від від 11.06.2026 № СЕ-19/108-26/11420-НЗПРАП, витрати на проведення якої складають 1 925 гривень 44 копійки.

У зв`язку з цим вказані процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до п.3 ч.9 ст.100 КПК України, майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 один рік.

На підставі ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за вказаним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області від 30.11.2024, визначивши обвинуваченому ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні обвинуваченому не обирати.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного взяття його під варту.

Речові докази по кримінальному провадженню, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області у кримінальному провадженні а саме :

спец-пакет WAR 1262565, в якій упаковано пакувальний матеріал, а саме картонна коробка з номером накладної «Нової пошти» № 20451457393319 та полімерний пакет білого кольору (квитанція № 1089),

повернуту після експертизи речовину масою 4,63210 г в (первинному пакеті), поміщену у полімерній спеціальний пакет експертної служби № 7577175 (квитанція № 1032) - знищити.

Стягнути ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення судової експертизи матеріалів речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» від 11.06.2026 № СЕ-19/108-26/11420-НЗПРАП у сумі 1925 (одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 44 копійки.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок подається до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua