Вирок від 23 липня 2026 р. у справі №706/890/25 — Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/890/25

1-кп/706/49/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області у складі :

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівка Черкаської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250320000770 від 28.05.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Підвисоке Оратівського району Вінницької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, пенсіонера, особи з інвалідністю І групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 вчинив умисне легке тілесне ушкодження за таких обставин.

ОСОБА_4 28.05.2025 близько 9 год 00 хв, перебуваючи біля воріт ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_5 , з метою спричинення йому тілесних ушкоджень, діючи умисно та цілеспрямовано, в ході суперечки схопив обома руками останнього за вуха, стиснувши їх кистями рук, після чого ліктем лівої руки здійснив один удар в область правої щоки ОСОБА_5 , в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження у виді садна середньо-нижньої третини правої завушної ділянки, які відповідно до висновку експерта № 05-7-01/263 від 02.06.2025 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину в інкримінованому проступку визнав частково та повідомив, що подія мала місце 28 травня 2025 року. Він із сином вдруге приїхав до ТЦК, щоб подати документи на відстрочку, оскільки 29 травня мало відбутися засідання комісії. Він має інвалідність І групи, потребує догляду, оскільки у свій час отримав поранення і контузію в Республіці Афганістан. Коли вони приїхали вдруге – постовий не пропустив сина. На що обвинувачений запитав «Чого ти не пропускаєш сина?». У відповідь почув, що тут черга. Виник словесний конфлікт, який переріс у штовханину. Постовий направив у груди обвинуваченого автомат і вдарив ліктем в груди. Обвинувачений пояснив, що у нього спрацював ефект самозахисту, він не контролював свою поведінку і не пам`ятає чи наносив удар потерпілому, чи тримав його за вуха. Крім іншого, зауважив, що його ліва рука травмована та не згинається в кисті, тому він не міг нанести удар так, як зазначено в обвинувальному акті. Не виключає спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, але не від удару, а при штовханині. Вся подія тривала 1 – 2 хвилини за межами ТЦК біля відкритих воріт. Вони один одного тримали за одяг руками. В цей час його син зайшов у приміщення ТЦК, а до них вийшов ОСОБА_6 , який сказав припинити і вони розійшлися. Обвинувачений також зазначив, що потерпілий вчиняв по відношенню до нього неправомірні дії – направляв зброю, вдарив ліктем у груди, однак до судмедексперта він не звертався, оскільки через добу у нього стався серцевий напад.

У судових дебатах обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому діянні визнав повністю, просив призначити покарання згідно закону, врахувати стан його сильного хвилювання через смерть батька.

Окрім показань обвинуваченого ОСОБА_4 , його вина у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, підтверджується показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого, свідків, безпосередньо дослідженими судом документами та висновком експерта.

Так, допитаний у судовому засіданні як потерпілий ОСОБА_5 повідомив, що особисто із обвинуваченим не знайомий, знає його як нападника. Подія, що є предметом кримінального провадження, мала місце у 2025 році на території ІНФОРМАЦІЯ_3 . На той час потерпілий був військовослужбовцем та обіймав посаду стрільця – санітара. Близько 09 години, точної дати потерпілий згадати не зміг, до воріт ІНФОРМАЦІЯ_3 різко в притул під`їхав автомобіль, з якого вискочив обвинувачений, почав ображати його нецензурними словами, «вкривати матом», кричав, що у нього помер дід. На запитання «Хто він такий?» обвинувачений схватив його за вухо і вдарив ліктем. Потерпілий, тримаючи автомат під кутом 45 градусів, наказав обвинуваченому відійти. Тоді ОСОБА_7 вихопив «рожок» від автомата. Конфлікт тривав недовго, близько 3 хвилин. У послідуючому потерпілий забрав «рожок», виштовхав обвинуваченого за ворота і повернувся на пост. Потерпілий перебував у військовому одязі, дії обвинуваченого принизили його честь і гідність як військового. Після нападу у потерпілого за вухом була рвана рана і підпухле обличчя. На посту ведеться відеоспостереження, на крик прибігли інші працівники РТЦК та СП. Також потерпілий пояснив, що за 15 - 20 хвилин до цього біля території ІНФОРМАЦІЯ_3 зібралися люди, серед яких в черзі знаходився ОСОБА_8 , який хотів подати документи на відстрочку. Потерпілий отримав вказівку впускати не більше 5 осіб. Пропустивши п`ятьох людей, він повідомив ОСОБА_7 про необхідність зачекати, на що чоловік відреагував незадоволенням, сів в автомобіль і різко від`їхав. Як в послідуючому зрозумів потерпілий, обвинувачений приходиться молодому чоловіку батьком і приїхав через те, що останнього не пропустили на територію ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак він нічого не пояснював, не запитував, відразу накинувся на потерпілого.

Висловлюючи думку щодо міри покарання, потерпілий зазначив, що країна перебуває в стані війни, тому людина, яка здійснила напад на військового, має понести найсуворіше покарання.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_9 повідомив, що є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 . Подію пам`ятає туманно. Вона відбулася у 2025 році ближче до обіду. На КПП при вході в ТЦК відбулась заворушка. В цей час він працював у приміщені ТЦК. Почувши крики, вийшов подивитися, що сталося, підійшов до пропускного пункту. Потерпілий стояв на території ТЦК, а обвинувачений - за межами. Свідок чув лайку та крики. Безпосередньо очевидцем бійки не був, тілесних ушкоджень на потерпілому не бачив.

Допитаний у статусі свідка ОСОБА_6 повідомив суду, що подія мала місце близько року тому в робочий час. Він знаходився у кабінеті №7 приміщення ТЦК. Про те, що сталося йому повідомив черговий. На вулиці обстановка була напруженою: всі бігли, кричали, що бійка, забирають зброю, проте самого факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 він не бачив. Свідок підтвердив, що на території ТЦК ведеться відеоспостереження. ОСОБА_5 був постовим на вході в ТЦК та СП, здійснював охорону території, забезпечував контроль за переміщенням транспорту та пропускний режим. Потерпілий мав при собі зброю, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 є військовим об`єктом.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні повідомив, що подія відбувалася весною у 2025 році, вранці близько 10 год. У той період приймали заяви на відстрочку, було багато людей, пропускали по 5 чоловік. Свідок чергував за монітором, а потерпілий - був на посту. Камера №1 знаходиться на приміщенні КП. Свідок помітив, як невідомий чоловік почав нападати на вартового ОСОБА_12 , почалась бійка і чоловік намагався забрати автомат. Свідок крикнув про напад на вартового, хлопці вийшли із кабінетів і пішли туди, а він повідомив комісара та поліцію. Свідок на територію ТЦК не виходив, події спостерігав через монітор. Чоловік приїхав до ТЦК на автомобілі, суперечка тривала недовго. Після конфлікту до приміщення зайшов син обвинуваченого, якого свідок записав у журнал.

Допитаний як свідок ОСОБА_8 повідомив, що обвинувачений є його батьком. У кінці травня 2025 року близько 08 години він приїхав до ТЦК щоб подати документи на відстрочку, відвідувачів ще не приймали. Він був першим. Коли дозволили заходити, постовий пропустив 5 чоловік, а йому - відмовив. Свідок поїхав додому та повернувся із батьком – ОСОБА_4 . Разом із ними були ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Всі вони їхали на похорон до його діда. Під`їхавши до ТЦК, він із батьком вийшов із автомобіля, батько підійшов до постового і запитав: «Чого ти його не пропустив?», а свідок пройшов на територію першого відділу. Самого конфлікту між батьком та ОСОБА_10 він не бачив. У приміщенні РТЦК перебував близько 10 - 15 хвилин, а коли вийшов, все було спокійно.

Свідок ОСОБА_15 повідомила, що обвинувачений є чоловіком її сестри. У травні 2025 року в неї в селі були проводи. У ОСОБА_4 напередодні помер батько, тому вони їхали разом. По дорозі заїхали до ТЦК. Свідок знаходилась у машині, а ОСОБА_16 і ОСОБА_17 – вийшли. ОСОБА_17 через ворота зайшов, а ОСОБА_16 підійшов до потерпілого. Вони між собою сварилися, тримали один одного за «барки», бійки свідок не бачила. Потерпілий навів на обвинуваченого зброю. Конфлікт тривав близько 5 хвилин. Потім повибігали троє чи четверо чоловіків, які сказали ОСОБА_16 від`їхати. Причиною конфлікту слугувало те, що потерпілий не пропускав ОСОБА_18 на територію ТЦК, а ОСОБА_16 поспішав.

Допитаний як свідок ОСОБА_19 повідомив, що вранці 28 травня 2025 року вони їхали на похорон до батька обвинуваченого в село Підвисоке. Під`їхали до військкомату подати документи. Зупинилися перед ворітьми, ворота були привідкриті. Вперед вийшов ОСОБА_20 , а ОСОБА_16 сказав, що піде поговорить, щоб швидше. Свідок сидів в автомобілі на задньому сидінні та спостерігав за подіями через лобове скло. ОСОБА_16 зайшов за ворота, де перебував 1 – 2 хвилини, а потім його вивели, автомат був впертий у груди обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_21 повідомив, що подія мала місце у 2025 році, місяць і число він не пам`ятає, біля ТЦК в м. Христинівка. Свідок ставав на військовий облік. Конфлікт виник між обвинуваченим та потерпілим. Його причиною було те, що молодого чоловіка не пропустили на територію ТЦК, а обвинувачений почав брати постового «за барки». Потерпілий пояснював, що тут черга. Почалася тяганина. Обвинувачений вдарив потерпілого рукою, але куди саме він не бачив, бо була метушня. Конфлікт тривав близько 10 – 15 хв, як закінчився свідок не знає, бо його пропустили на територію РТЦК. Свідок також пояснив, що обвинувачений до ТЦК приїхав автомобілем. При ОСОБА_10 була зброя, будь – яких неправомірних дій щодо обвинуваченого потерпілий не вчиняв. Хлопець пропустив свою чергу, тому ОСОБА_10 сказав йому чекати, оскільки не може впустити більше 5 осіб. Потерпілий вів себе чемно, пояснював як заходити, тоді як обвинувачений – був агресивний. Свідок чув, як потерпілий просив віддати йому «рожок».

Свідок ОСОБА_22 повідомив у судовому засіданні, що подія мала місце рік тому. На той час невідома йому людина намагалася потрапити на територію ТЦК під час повітряної тривоги. Його постовий попередив, але обвинуваченого це не зупиняло. Коли почався конфлікт, свідок знаходився біля приміщення ТЦК, зреагував на крик постового та разом із іншими хлопцями кинувся до ОСОБА_10 . Свідок бачив, як обвинувачений намагався забрати у Шуляка зброю, однією рукою тримав автомат, а іншою наносив удари у голову. Він намагався розборонити обвинуваченого та потерпілого і від`єднав «рожок» від автомата.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку доводиться також дослідженими в судовому засіданні документами та висновком експерта, а саме:

- витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 28.05.2025 слідчим відділом Уманського РУП ГУНП в Черкаській області за фактом спричинення ОСОБА_4 28.05.2025 тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , який є працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 та який у військовому однострої здійснював службовий обов`язок по охороні території ІНФОРМАЦІЯ_2 та контролю за пропуском громадян до приміщення ТЦК та СП, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025255360000770 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України, та розпочато досудове розслідування;

- рапортом чергового Уманського РУП ГУНП в Черкаській області про те, що 28.05.2025 о 08 год 40 хв на спец лінію «102» надійшло повідомлення про спричинення тілесних ушкоджень постовому за адресою: АДРЕСА_2 . Про дану подію повідомив військовослужбовець ОСОБА_11 . Рапорт зареєстрований в журналі єдиного обліку Уманського РУП ГУНП в Черкаській області за №14771 від 28.05.2025;

- датованою 28.05.2025 заявою ОСОБА_5 про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, в якій потерпілий вказав, що 28.05.2025 близько 09 год в АДРЕСА_2 , біля воріт ІНФОРМАЦІЯ_5 невідомий чоловік наніс йому тілесні ушкодження;

- висновком судово – медичного експерта № 05-7-01/263 від 10.06.2025, згідно якого у ОСОБА_5 виявлено садно середньо-нижньої третини правої завушної ділянки. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Утворення зазначених тілесних ушкоджень в час та при обставинах, вказаних ОСОБА_5 за обставин та обстановки відтворених під час проведення за його участю слідчого експерименту, не виключається;

- протоколом слідчого експерименту, проведеного 30.05.2025 за участю потерпілого ОСОБА_5 , та відеозаписом до нього. В ході слідчої дії потерпілий ОСОБА_5 відтворив події 28.05.2025 та продемонстрував механізм спричинення йому обвинуваченим тілесного ушкодження;

- відеозаписом із камери відеоспостереження до прилеглої території вхідних воріт ІНФОРМАЦІЯ_3 , на якій зафіксовано обставини прибуття 28.05.2025 обвинуваченого до території ТЦК та події, що там відбувалися;

- згідно військового квитка серії НОМЕР_2 потерпілий ОСОБА_5 є військовослужбовцем;

- наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №92 від 24.03.2025 старшого сержанта ОСОБА_5 , головного сержанта – командира відділення першого стрілецького відділення другого стрілецького взводу другої стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 , призначеного розпорядженням начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 17.03.2025 №76 на посаду стрільця – санітара першого відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 , із 24.03.2025 зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- згідно наказу №147 від 27.05.2025 ОСОБА_5 включений до складу добового наряду на 28 травня 2025 року;

- відповідно до відомостей Книги видачі зброї та боєприпасів взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 28.05.2025 видано зброю;

- постановою слідчого СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_23 від 23.06.2025 склад кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12025250320000770 від 28.05.2025 перекваліфіковано із ч. 2 ст. 350 КК України на ч. 1 ст. 125 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Досліджені в судовому засіданні докази є належними, допустимими, узгоджуються між собою, підтверджують пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення та є достатніми для висновку про вчинення обвинуваченим умисного легкого тілесного ушкодження.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Долучені до матеріалів кримінального провадження за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_4 фотоматеріали висунутого звинувачення не спростовують, а навпаки підтверджують близькість розташування під час конфлікту обвинуваченого та потерпілого та можливість спричинення за таких обставин ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.

Суд відхиляє як неспроможні доводи обвинуваченого щодо неможливості спричинення потерпілому тілесного ушкодження у вигляді садна за обставин, вказаних у обвинувальному акті, через фізіологічну непридатність стискання (згинання) кисті лівої руки.

Як слідує із наданої ОСОБА_4 виписки №1447 Л із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, обвинувачений має захворювання у вигляді стенозуючого лігаментіту 3 пальця лівої кисті, загальну контрактуру 3 пальця лівої кисті, больовий синдром.

Стенозуючий лігаментит 3 пальця - це запалення зв`язок і сухожиль середнього пальця, що супроводжується характерним болем при згинанні, труднощами при його згинанні/розгинанні. Водночас, як підтвердив в судовому засіданні і сам обвинувачений, наявне у нього захворювання 3 пальця на функціонування всієї кисті не впливає, а тому відображений у медичній документації діагноз не спростовує можливості спричинення потерпілому ОСОБА_5 тілесного ушкодження у спосіб, вказаний у формулі обвинувачення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 скоїв кримінальний проступок, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, одружений, не працює, є особою з інвалідністю внаслідок війни І групи, за місцем проживання характеризується посередньо, під наглядом у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , не встановлено.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відсутні.

При визначенні виду покарання обвинуваченому суд виходить із того, що санкція ч. 1 ст. 125 КК України передбачає покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи на строк до двохсот годин або виправні роботи на строк до одного року.

При цьому, відповідно до ч. 1, 2 ст. 57 КК України, покарання у виді виправних робіт встановлюється виключно до працюючих осіб та не застосовується до непрацездатних. За змістом частини третьої статті 56 КК України громадські роботи не призначаються особам з інвалідністю першої або другої групи.

Оскільки ОСОБА_4 непрацюючий, є пенсіонером, особою з інвалідністю першої групи, тому за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, до нього може бути застосоване лише покарання у виді штрафу.

Визначаючи розмір штрафу, суд враховує відношення обвинуваченого до вчиненого кримінального проступку, відсутність засудження ним власної поведінки та вважає за необхідне, з урахуванням всіх наведених вище обставин, визначити його на рівні 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Призначене таким чином ОСОБА_4 покарання, на думку суду, найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст. 50 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження у даній справі не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст. 369 – 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Христинівський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілому.

Суддя ОСОБА_24