Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №299/772/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 23 липня 2026 р.

Справа: №299/772/26

Суддя: Леньо В. В.

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/772/26

Номер провадження 2/299/367/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.07.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючий-суддя Леньо В.В. секретар судового засідання Бордей О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Виноградівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Виноградівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Виноградів Берегівського району (колишнього Виноградівського району) Закарпатської області у віці 62 років помер батько позивачки – ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 17.09.2012 року.

Покійний батько ОСОБА_4 на день смерті був зареєстрований та постійно проживав у АДРЕСА_1 . Згідно довідки за №021-22/3203 від 03.06.2025 року, було повідомлено, що у відділі реєстрації Виноградівської міської ради відсутні дані щодо зареєстрованих осіб разом з ОСОБА_4 на день його смерті. Але на день смерті з батьком проживали позивачка і мама (його дружина) ОСОБА_2 .

Родинні відносини з батьком ОСОБА_4 підтверджуються копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 від 04.02.2025 року де в графі «Батько» вказано – « ОСОБА_4 », а в графі «Мати» - « ОСОБА_2 ». Прізвище « ОСОБА_5 » було змінено на « ОСОБА_6 » після реєстрації шлюбу 14.02.2009 року, копія Свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_3 від 14.02.2009 року додається.

Крім позивачки та матері спадкоємцем також є рідна сестра позивачки – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Батько ОСОБА_4 на момент смерті перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 06.12.1975р.

На випадок своєї смерті Батько ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповіт не залишив, тому спадкування відбулось за законом.

Після смерті батька ОСОБА_4 на майно, що належало йому, відкрилася спадщина.

Спадщина відкрилась на земельну ділянку, зокрема :

- житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , площею 41,0 кв.м., в тому числі житлова 17,6 кв.м.

- на земельну ділянку площею 1.23 га.,яка розташована на території Дротинської сільської ради, з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №035417 від 12.10.1999р., в Книзі запитів державних актів на право приватної власності на землю за №1406, з вказаним власником ОСОБА_4 .

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Позивачка прийняла спадщину за ОСОБА_4 , так як постійно з ним проживала на момент смерті. Подала до Виноградівської державної нотаріальної контори заяву щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті померлого батька ОСОБА_4 , і була заведена спадкова справа за №54202198 від 12.03.2025 року, що підтверджено інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (копія додається).

Тобто позивачка успадкувала все спадкове майно, як спадкоємця першої черги, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 .

Листом за №31/01-16 від 12.03.2025 року – «Видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 немає можливості оскільки Вами не представлено правоустановлюючий документ щодо належності спадкового майна спадкодавцеві».

Батько позивачки – ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповіт не залишив, тому перехід спадщини відбувається за законом.

На момент відкриття спадщини з ОСОБА_4 постійно проживали позивачка – ОСОБА_8 , та її мама ОСОБА_9 (але згідно довідки №021-22/3203 від 28.06.2024 р. було вказано, що відсутні дані щодо зареєстрованих осіб разом з ОСОБА_4 на день його смерті).

Згідно з довідкою №1077 від 13 листопада 2024 року, виданою КП «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації», - «житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , завершений будівництвом. Загальна корисна площа : 41,0 кв.м. в тому числі житловою площею 17,6 кв.м.. На земельній ділянці знаходяться : - Житловий будинок Літ.А – саман. - літня кухня літ.Б – цегла/шлакоблок, - гараж літ.В - шлакоблоки, - Вбиральня літ.Г - цегла, сарай літ.Д – цегла, ворота №1 – металеві. Житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_4 на підставі дублікату договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Виноградівської держнотконтори, від 23.01.1978р. в реєстрі за №352.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя що його пережив та батьки.

Відповідно до ст.1261 ЦК України позивачка є спадкоємцею першої черги, яка прийняла спадщину. Мати позивачки – ОСОБА_2 , відмовляється на користь позивачки, про що подасть заяву до суду.

Позивачка, як спадкоємеця за законом, не має можливості оформити спадщину через нотаріальну контору, із-за відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, тому змушена звернутися до суду.

Для подальшого утримання та збереження майна необхідно оформити право власності на спадкове майно, проте іншого шляху, окрім визнання права власності на вказані об`єкти спадкового майна (будинку) в судовому порядку, не існує.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує (а.с.53).

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, проте подала до суду заяву про проведення судового засідання без її участі. Позовні вимоги визнає (а.с.57-58).

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, проте подала до суду заяву про проведення судового засідання без її участі. Позовні вимоги визнає (а.с.54-55).

Третя особа, яка не заявляє самосійних вимог на стороні позивача Виноградівська державна нотаріальна контора до суду заяв не подавала. Справу розглянуто за їх відсутності.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані ЦК України (2003 р.).

У судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що

ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Виноградів помер батько позивачки – ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 від 17.09.2012 року (а.с.20).

ОСОБА_4 на день смерті був зареєстрований та постійно проживав у АДРЕСА_1 .

Родинні відносини позивачки з батьком ОСОБА_4 підтверджуються копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 від 04.02.2025 року (а.с.11). Прізвище « ОСОБА_5 » було змінено на « ОСОБА_6 » після реєстрації шлюбу 14.02.2009 року що стверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_3 від 14.02.2009 року (а.с.10).

Спадкоємцем є рідна сестра позивачки – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , родинні відносини якої з спадкодавцем підтверджено свідоцтвом про народження НОМЕР_6 від 10.12.1977 р.н. та свідоцтвом про одруження НОМЕР_7 від 25.09.1999 року (а.с.18, 19).

Батько ОСОБА_4 на момент смерті перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_4 від 06.12.1975р. (а.с.22).

На випадок своєї смерті ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповіт не залишив, тому спадкування відбулось за законом.

Після смерті ОСОБА_4 на майно, що належало йому, відкрилася спадщина.

Спадщина відкрилась на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , площею 41,0 кв.м., в тому числі житлова 17,6 кв.м. та на земельну ділянку площею 1.23 га.,яка розташована на території Дротинської сільської ради, з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №035417 від 12.10.1999р., в Книзі запитів державних актів на право приватної власності на землю за №1406, з вказаним власником ОСОБА_4 .

Позивачка прийняла спадщину за ОСОБА_4 , так як постійно з ним проживала на момент смерті та подала до Виноградівської державної нотаріальної контори заяву щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті померлого батька ОСОБА_4 , і була заведена спадкова справа за №54202198 від 12.03.2025 року, що підтверджено інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (а.с.24).

Листом за №31/01-16 від 12.03.2025 року державний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 оскільки не представлено правоустановлюючий документ щодо належності спадкового майна спадкодавцеві (а.с.31).

Батько позивачки – ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповіт не залишив, тому перехід спадщини відбувається за законом.

На момент відкриття спадщини з ОСОБА_4 постійно проживали позивачка – ОСОБА_8 , та її мама ОСОБА_9 .

Згідно з довідкою №1077 від 13 листопада 2024 року, виданою КП «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації», - «житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , завершений будівництвом. Загальна корисна площа : 41,0 кв.м. в тому числі житловою площею 17,6 кв.м.. На земельній ділянці знаходяться : - Житловий будинок Літ.А – саман. - літня кухня літ.Б – цегла/шлакоблок, - гараж літ.В - шлакоблоки, - Вбиральня літ.Г - цегла, сарай літ.Д – цегла, ворота №1 – металеві. Житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_4 на підставі дублікату договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Виноградівської держнотконтори, від 23.01.1978р. в реєстрі за №352 (а.с.42).

Згідно державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЗК №035417 від12.10.1999 року ОСОБА_4 , мешканцю АДРЕСА_1 передано у приваьну власність земельну ділянку площею 1,23 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.33-34).

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до п.37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.2 ст.1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Суд констатує, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на житловий будинок та земельну ділянку. Позивачка ОСОБА_1 , як донька спадкодавця спадщину прийняла. Відповідачі претензій до спадкового мана не мають. Нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом відмовлено у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів.

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 18, 81, 200, 223, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 16, 1216, 1220, 1222, 1268, 1270, 1274 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на:

- завершений будівництвом житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами розташованого в АДРЕСА_1 , загальною площею – 41,0 кв.м., в тому числі житловою – 17,6 кв.м.;

- земельну ділянку площею 1,23 га., яка розташована на території Дротинської сільської ради (колишнього Виноградівського району) Берегівського району Закарпатської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №035417 від 12.10.1999 р., в Книзі запитів державних актів на право приватної власності на землю за №1406.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийЛеньо В. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua