Вирок від 23 липня 2026 р. у справі №152/967/26 — Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/967/26

1-кп/152/104/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шаргород кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020180000105 від 24 березня 2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ід.№ НОМЕР_1 , уродженця та зареєстрованого мешканця АДРЕСА_1 , із професійно-технічною освітою, одруженого, військовослужбовця, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною першою статті 369 КК України, -

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним.

1. У порушення вимог статей 11, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на пропозицію неправомірної вигоди поліцейському офіцеру громади Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_5 за уникнення адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин. Так, 24 березня 2026 року близько 11-19 год, у АДРЕСА_1 , поліцейський офіцер громади сектору поліцейських офіцерів громади відділу взаємодії з громадами Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_5 на підставі приписів статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», за фактом порушення пункту п. 2.3. г Правил дорожнього руху, а саме «під час руху на мотоциклі або мопеді водій зобов`язаний бути в застебнутому мотошоломі й не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів», зупинено мопед «Альфа», б/н, під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який виявився військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 . Старший солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог статті 11, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов`язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому. Під час спілкування працівника поліції ОСОБА_5 із ОСОБА_3 , у останнього було виявлено ознаки сп`яніння, у зв`язку з чим йому було запропоновано в установленому порядку пройти процедуру освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння за допомогою здачі тесту або огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або проїхати до КНП «Тульчинська ЦРЛ» Тульчинської міської ради Вінницької області для проходження аналогічного огляду та повідомлено, що у разі позитивного результату, на підставі статті 30 Закону України «Про Національну поліцію» та частини другої пункту 5 розділу 1 та розділу 9 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 7 листопада 2015 року, відносно нього будуть складенні адміністративні матеріали за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Після чого ОСОБА_3 , від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння відмовився, останнього було відсторонено від керування транспортним засобом. В цей момент, перебуваючи у АДРЕСА_1 , у військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, старшого солдата ОСОБА_3 , який відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 213 від 1 серпня 2025 року, призначений на посаду такелажника такелажного відділення взводу забезпечення роти забезпечення боєприпасами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_2 , виник злочинний намір, спрямований на пропозицію неправомірної вигоди поліцейському офіцеру громади сектору поліцейських офіцерів громади відділу взаємодії з громадами Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області за не притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП. Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, в порушення вимог законодавства, об 11-27 год ОСОБА_3 , висловив поліцейському офіцеру громади Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 пропозицію надання неправомірної вигоди за не складання відносно нього адміністративних матеріалів та уникнення притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, в розмірі 3000 грн. При цьому, поліцейський офіцер громади Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 , відмовившись від пропозиції неправомірної вигоди, неодноразово попередив ОСОБА_3 , про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 369 КК України, за пропозицію неправомірної вигоди службовій особі. Після попередження про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди, ОСОБА_3 не відреагував, а продовжував вчиняти дії, пов`язані з уникненням адміністративної відповідальності та о 11-28 год знову запропонував вищевказаному працівнику поліції неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 3000 гривень, за прийняття незаконного рішення про не притягнення останнього до адміністративного правопорушення передбаченого статтею 130 КУпАП. Працівником поліції знову було попереджено ОСОБА_3 , про кримінальну відповідальність за пропозицію надання неправомірної вигоди на що останній діючи свідомо та умисно, не відреагував та о 11-32 год знову запропонував працівнику поліції неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 3000 гривень. Після цього, на виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції», поліцейський офіцер громади Тульчинського РВП ГУНП Вінницькій області ОСОБА_5 здійснив виклик на лінію оператора «102» повідомив про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України, з метою документування його протиправних дій та складено протокол серії ЕПР1 №622868 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а також складено постанову серії ЕНА №6897127 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП.

ІІ. Позиція прокурора.

2. Прокурор в судовому засіданні просив призначити обвинуваченому покарання, передбачене санкцією частини першої статті 369 КК України, у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ІІІ. Позиція обвинуваченого.

3. Обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе у пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, не заперечував факту вчинення кримінального правопорушення при вищенаведених обставинах, щиро розкаявся та просив його суворо не карати.

ІV. Оцінка Суду.

4. З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 КПК України Суд, вважав за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечували всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

5. Враховуючи показання обвинуваченого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд знаходить, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за частиною першою статті 369 КК України, як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду, за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

V. Призначення покарання.

6. Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до статті 66 КК України, Суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

6.1. При цьому, Судом враховується, що щире каяття ОСОБА_3 , проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись.

6.2. Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення виражається в тому, що на досудовому розслідуванні ОСОБА_3 розповів про час, місце та обставини вчинення ним кримінального правопорушення, що стало наслідком їх швидкого розкриття, вказані обставини він підтвердив в судовому засіданні, чим сприяв встановленню істини у кримінальному провадженні.

7. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України, Суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

8. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65 КК України бере до уваги:

8.1. класифікацію кримінального правопорушення, яке згідно із статтею 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину;

8.2. враховує наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення, зокрема форму вини у виді прямого умислу; активний характер дій обвинуваченого, які полягали у пропозиції працівнику поліції надати йому неправомірну вигоду за непритягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП;

8.3. особу винного: його вік – 53 роки; матеріальний стан – офіційно не працює, військовослужбовець; сімейний стан – одружений, не має на утриманні неповнолітніх чи непрацездатних осіб; стан здоров`я – задовільний; раніше не притягувався до кримінальної відповідальності; позитивно характеризується за місцем проживання.

8.4. наявність двох обставин, які пом`якшують покарання та наявність однієї обставини, яка обтяжує таке.

9. У зв`язку із чим, Суд доходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

10. При цьому, Суд, окрім наведених вище мотивів, в даному конкретному випадку, враховує індивідуальні особливості вчиненого діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, те що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених (частина друга статті 50 КК).

VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

11. Цивільний позов по справі не заявлявся.

12. Речові докази по справі відсутні.

13. Процесуальні витрати за проведення експертизи стягнути з ОСОБА_3 на рахунок держави.

14. Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, Суд не вбачає.

З цих підстав,

Керуючись статтями 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною першою статті 369 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

2. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 не обирати.

3. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи в розмірі 9627 (дев`ять тисяч шістсот двадцять сім) грн 20 коп.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнане судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію повного тексту вироку негайно, після проголошення його резолютивної частини, вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_6