Вирок від 23 липня 2026 р. у справі №151/198/26 — Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 151/198/26

Провадження № 1-кп/151/61/26

В И Р О К

іменем України

24 липня 2026 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області у складі :

головуючої судді ОСОБА_1

за участю :

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 обвинуваченої ОСОБА_4

захисника обвинуваченої, адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник Вінницької області кримінальне провадження на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12026020100000009, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 січня 2026 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с.Демівка Чечельницького району Вінницької області, зареєстровану по АДРЕСА_1 , проживаючу по АДРЕСА_2 , громадянку України, з базовою середньою освітою, неодружену, соціального працівника комунального закладу ''Центр надання соціальних послуг'' Ольгопільської сільської ради, не судиму, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 на початку жовтня 2025 року, точного часу не встановлено, перебуваючи в будинку ОСОБА_6 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , в денну пору доби, під час догляду за ОСОБА_6 на його прохання перераховувала належні йому грошові кошти та у неї виник кримінально-протиправний умисел на таємне викрадення частини вказаних коштів. З цією метою ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на крадіжку чужого майна, скориставшись тим, що ОСОБА_6 перестав спостерігати за перерахунком грошових коштів, відвернувши увагу від дій ОСОБА_4 , остання, діючи умисно, таємно у умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 ''Про введення воєнного стану в Україні'', затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час, викрала належні ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 50 000 гривень, які поклала до кишені власного одягу, після чого залишила домоволодіння та розпорядилась викраденими коштами на власний розсуд.

Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, претензій до обвинуваченої не має, кошти йому повернуті в повній мірі. Покарання просив визначити на погляд суду.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за фактичних обставин викладених у обвинувальному акті визнала повністю та пояснила, що працює соціальним працівником уже сім років, біля двох років здійснює догляд за потерпілим, коли точно не пам`ятає прийшла до Бершадського по роботі і він попросив її допомогти йому перерахувати кошти. Коли перераховувала, поставила собі у карман 50 тисяч гривень, які потрібні були її для лікування. Кошти витратила на перевірку у лікарні та на придбання дров. Коли приїхали працівники поліції, 50 тисяч повернула Бершадському у їх присутності під розписку. Щиро розкаюється у скоєному, пояснює, що такого ніколи не було, ніколи нічого чужого не брала, це таке вперше, взяла кошти так, як захоріла і потрібні були кошти, а допомогти не було кому.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просила врахувати визнання вини її підзахисною, щире каяття, те, що остання критично ставиться до вчиненого, повністю відшкодувала шкоду потерпілому та вперше вчинила кримінальне правопорушення.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 , прокурор ОСОБА_3 не заперечили проти обсягу та порядку дослідження доказів відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, та за згодою учасників кримінального провадження, суд визнав за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що сторони провадження правильно розуміють зміст цих обставин, обвинувачена свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнала повністю, сумнівів у добровільності та істинності її позиції у суду немає. Також, сторонам роз`яснено, що вони будуть позбавлені можливості оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, а тому суд обмежився допитом обвинуваченої, дослідженням документів, що характеризують особу обвинувачеї та щодо речових доказів.

Аналізуючи покази обвинуваченої ОСОБА_4 , суд вважає, що її винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження у судовому засіданні під час судового розгляду. Так, обвинувачена надала покази стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення, вказуючи на способи та мотиви його вчинення. Надані обвинуваченою покази повністю узгоджуються зі встановленими судом фактичними обставинами кримінального провадження.

Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

За таких обставин суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 охоплюються складом злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а тому вірно кваліфіковано за ч. 4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд виходить з вимог ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує, що ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, щиро розкаялася у вчиненому та повністю відшкодувала завдані збитки. Також, суд враховує позитивні характеристики з місця роботи та проживання та висновок Гайсинського районного сектору № 4 філії Державної установи "Центр пробації" у Вінницькій області, згідно якого на їх думку виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.

Суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому їй слід призначити покарання, передбачене санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волііз застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням на неї обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, що буде необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Майнова шкода, що завдана потерпілому в сумі 50 000 гривень відшкодована в повному обсязі.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 100, 349, 366-368, 369, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку.

Речові докази по справі, а саме: компакт-диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Чечельницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_8