Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №147/1821/26 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1821/26

Провадження № 3/147/746/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. , розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Відділення поліції №2 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , непрацююча, українка, громадянка України,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2026 року до Тростянецького районного суду Вінницької області з відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП. В результаті реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду справі присвоєно єдиний унікальний номер 147/1821/26, номер провадження 3/147/746/26.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №142063 від 14.07.2026, 14.07.2026 біля 17:00 години в АДРЕСА_1 , мати ОСОБА_1 ухилялася від виконання батьківських обов`язків щодо вихвання своєї дочки ОСОБА_2 , в будинку брудно, речі розкидані, відчутний запах алкоголю.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також, 20 липня 2026 року до Тростянецького районного суду Вінницької області з відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-2 КУпАП. В результаті реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду справі присвоєно єдиний унікальний номер 147/1822/26, номер провадження 3/147/747/26.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №142066 від 14.07.2026, 14.07.2026 о 09:00 год ОСОБА_1 за місцем проживання АДРЕСА_3 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканця ОСОБА_3 , а саме ображала нецензурною лайкою, внаслідок чого завдала шкоди психічному здоров`ю потерпілого.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З огляду на викладене, суд вважає, за необхідне об`єднати зазначені вище адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.173-2 КУпАП та ч. 2 ст.184 КУпАП в одне провадження, присвоївши єдиний номер 147/1821/26 та номер провадження 3/147/746/26.

Розгляд справ призначено на 22.07.2026. Однак у зв`язку із неприбуттям ОСОБА_1 судове засідання відкладено на 24.07.2026, тобто до дати яка повідомлена працівниками поліції ОСОБА_1 під час складення протоколів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 184 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибула, хоча повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду або іншого змісту до суду не надходило.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП, під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 184 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

З огляду на викладене неприбуття ОСОБА_1 не перешкоджає розгляду справи.

Суд оцінивши всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Щодо правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Судом встановлено, що 14.07.2026 о 09:00 год ОСОБА_1 за місцем проживання АДРЕСА_3 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканця ОСОБА_3 , а саме ображала нецензурною лайкою, внаслідок чого завдала шкоди психічному здоров`ю потерпілого.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, окрім визнання вини, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №142066 від 14.07.2026; терміновим заборонним приписом відносно кривдника серії АА №518133 від 14.07.2026; Формою оцінки ризиків вчинення кримінального правопорушення від 14.07.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 14.07.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 14.07.2026; світлокопією паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Зазначені вище докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до статей 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Щодо правопорушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Частиною другою статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я і фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 Сімейного кодексу України. Так, батьки зобов`язані виховувати дитину у дусі прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, а об`єктивна сторона за ст.184 КУпАП полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Судом встановлено, що 14.07.2026 біля 17:00 години в АДРЕСА_1 , мати ОСОБА_1 ухилялася від виконання батьківських обов`язків щодо вихвання своєї дочки ОСОБА_2 , в будинку брудно, речі розкидані, відчутний запах алкоголю, чим вчинила правопорушення, повторно протягом року.

Встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема, відомостями, які наявні в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №142063 від 14.07.2026; рапортом зареєстрованим в ЄО за №6218 від 13.07.2026, як зникнення особи безвісти; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію за заявою ОСОБА_1 ; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 13.07.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , 2011 року народження, від 13.07.2026; світлокопією паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; світлокопією паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; постановою Тростянецького районного суду Вінницької області від 12.06.2026 у справі №147/1361/26, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Дослідивши докази, що знаходяться в матеріалах справи, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, оскільки остання повторно протягом року ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання дитини.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.184 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь її вини та протиправну поведінку, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до неї адміністративне стягнення, в межах санкції частини 2 статті 184 КУпАП, у виді штрафу, що буде достатнім для виховання особи та запобіганню новим правопорушенням.

Виходячи з характеру скоєних неправомірних дій та обставин вчинених ОСОБА_1 правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати адміністративне стягнення з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі, встановленого санкцією ч. 2 ст.184 КУпАП.

Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно із ч.1 ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент надходження справи про адміністративне правопорушення до суду.

Таким чином, відповідно до ст.40-1 КУпАП, з порушника підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 23, 26, 34, 40-1, ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст.184, 283, 284, 287 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати справи про адміністративні правопорушення номер справи 147/1821/26, номер провадження 3/147/746/26 та номер справи 147/1822/26, номер провадження 3/147/747/26 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в одне провадження і присвоїти номер справи 147/1821/26, номер провадження 3/147/746/26.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок (рахунок UA508999980313090106000002898, код ЄДРПОУ 37979858, одержувач ГУК у Вінницькій області/с. Ободівка/21081100, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Тростянецький районний суд Вінницької області.

Згідно з ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, тобто в сумі 3400 грн (три тисячі чотириста гривень).

У випадку добровільної сплати штрафу в строк визначений ч.1 ст. 307 КУпАП платіжний документ надати Тростянецькому районному суду Вінницької області (вул. Соборна, 21, сще Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область).

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя О. Г. Борейко