Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №141/401/26 — Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/401/26

Провадження №3/141/130/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року с-ще Оратів

Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Демченко Ірина Володимирівна, розглянувши матеріали, які надійшли від СПД № 1 відділення поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП протягом календарного року не притягувався,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 21.05.2026 серії ЕПРІ № 671505, 21.05.2026 року близько 10.30 в с.Підвисоке по вул.Центральна водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ГАЗ 3302ПБ д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія в установленому законом порядку проводився за допомогою газоаналізатора Алкотест 6810 Драгер, результат огляду становить 0,82 проміле. Від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я водій відмовився, чим порушив п.2.9.а ПДР – керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Дії водія кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАп України.

При розгляді справи ОСОБА_1 вину не визнав, заперечив вживання алкоголю як у день складення протоколу, так і напередодні, тому вважає, що перебувати у стані алкогольного сп`яніння він ніяк не міг. І про це він неодноразово говорив поліцейським. Пояснив, що близько тридцяти років працює водієм, ніколи на сідав за кермо у стані сп`яніння, і ніколи не притягався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП. На питання суду, чому тоді підписався в акті огляду, що згоден з результатами огляду, відповів, що він не бачив, під чим підписується, бо шрифт дуже дрібний, а поліцейський сказав, що це він підписується під тим, що був проведений огляд. А з результатами огляду він не був згоден, але його про це ніхто не питав. Він неодноразово заявляв, що він не пив, тому вважає, що незгоду з результатом висловив цілком однозначно.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.

Частиною 2 ст.7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В той же час, статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі – Інструкція).

Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до ч.5 цієї статті огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння згідно з п.3 Інструкції є:

запах алкоголю з порожнини рота;

порушення координації рухів;

порушення мови;

виражене тремтіння пальців рук;

різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п.6-8 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

З системного аналізу наведених норм випливає, що вони чітко визначають порядок проведення такого огляду спочатку на місці зупинки транспортного засобу, а в разі відмови водія проходити такий огляд або незгоди з результатами огляду, поліцейський зобов`язаний оформити направлення в медичний заклад для проходження медичного огляду і запропонувати водієві пройти такий огляд в медичному закладі.

Аналіз об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі зазначеної категорії підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у особи, яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, факт перебування особи в стані сп`яніння або факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Лише при наявності усіх зазначених обставин та доказів, які підтверджують ці обставини, поліцейський може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Ухвалення рішення про притягнення особи до відповідальності можливе за умови доведення кожної з обставин, що в своїй сукупності утворюють об`єктивну сторону цього адміністративного правопорушення, належними та допустимими доказами.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.

Так, в рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишають місця сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

У справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При дослідженні матеріалів справи, у т.ч. записів з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, судом встановлено, що зазначені матеріали містять істотні розбіжності, а саме, час проведення огляду на стан сп`яніння згідно з роздруківкою теста № 4231 приладу «Alcotest Drager 6810» від 21.05.2026 передує часу зупинки автомобіля згідно з записами відеореєстраторів поліцейських, що викликає сумніви у належному проведенні огляду на стан сп`яніння та в результатах цього огляду, внаслідок чого зазначений тест не може бути прийнятий у якості належного доказу перебування особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у стані сп`яніння.

Дослідженими в судовому засіданні відеозаписами також підтверджуються пояснення ОСОБА_1 щодо того, що він неодноразово заперечував вживання ним алкоголю, а підпис в акті огляду на стан сп`яніння був ним поставлений після пропозиції працівника поліції підписатись, що був проведений огляд, при цьому питання, чи згоден водій з результатами тесту, йому не ставилось, можливість і порядок проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі у разі незгоди з результатами не роз`яснювались, направлення до медичного закладу не надавалось, а те направлення, яке міститься в матеріалах справи, виписано до КНП «Оратівська ЛПЛ», яке, відповідно до наказу Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації № 435 від 22.02.2024, не входить до переліку закладів, яким надано дозвіл на проведення оглядів водіїв на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння.

Таким чином, підпис водія в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів не свідчить про його згоду з результатами а отже, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, або погодилась з результатами огляду, або направлялась у встановленому законом порядку для проходження огляду у медичному закладі.

Отже, встановлені при розгляді справи обставини у їх сукупності не дозволяють суду дійти «поза розумним сумнівом» висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, а також те, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності належних доказів, які б безсумнівно засвідчували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, суд доходить висновку, що при розгляді справи не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження в справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 27, 33, 40-1, 245-247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя І.В. Демченко