Вирок від 23 липня 2026 р. у справі №702/744/26 — Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/744/26

Провадження № 1-кп/702/139/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.07.2026 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250320000715 від 13.06.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Долинка Монастирищенського району Черкаської області, українця, громадянина України, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , пенсіонера за віком, учасника бойових дій, освіта професійно-технічна, розлученого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 12.06.2026 близько 11 год 30 хв перебував на передньому пасажирському сидінні автомобіля «ВАЗ 2104», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_5 . В ході руху транспортного засобу, перебуваючи на ділянці дороги по вул. Миру в м. Монастирище Уманського району Черкаської області ОСОБА_5 здійснив маневр повороту ліворуч без увімкнення світлового покажчика повороту, за що в порядку п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», за порушення п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху» та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП він був зупинений поліцейськими сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області.

В подальшому, під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_5 , пасажир вище вказаного автомобіля ОСОБА_3 , будучи повідомленим інспектором ОСОБА_6 про кримінальну відповідальність за пропозицію, надання неправомірної вигоди службовій особі, усвідомлюючи значення своїх дій, усвідомлюючи, що спілкується з поліцейським, одягненим в однострій, який є представником влади, уповноваженим на складання протоколів та постанов про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, з метою уникнення адміністративної відповідальності ОСОБА_5 , в тому числі за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, неодноразово усно висловлював поліцейському ОСОБА_6 намір про надання йому неправомірної вигоди у формі грошових коштів різними сумами до 10 000 грн за не складання відносно ОСОБА_5 матеріалів про вчинення адміністративних правопорушень.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 369 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні під час судового розгляду справи свою вину у вчинені злочину визнав повністю, з кваліфікацією вчиненого діяння погодився, щиро розкаявся, критично оцінив свою протиправну поведінку, дав правдиві показання про всі обставини вчиненого кримінального, зокрема, показав, що приблизно 12.07.2026 їхав на автомобілі, що належить йому під керуванням ОСОБА_5 в м. Монастирище Уманського району Черкаської області. Біля приміщення аптеки в м. Монастирище Уманського району Черкаської області ОСОБА_5 був зупинений працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення задля уникнення відповідальності ОСОБА_5 за вчинення порушень дорожнього руху, він став неодноразово пропонувати поліцейському грошові кошти в сумі не менше за 5 000 грн. Працівник поліції попереджав його про відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди, однак, він на те не зважав та продовжував схиляти поліцейських до отримання неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 348 КПК України суд встановив, що обвинуваченому ОСОБА_3 суть обвинувачення зрозуміла. Обвинувачений визнає свою вину у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, щиро розкаюється у вчиненому, показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

З огляду на беззаперечне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, згодою з кваліфікацією вчиненого ним діяння, відсутність заперечень щодо встановлених обставин учасників судового провадження, які з`явились у судове засідання, відсутність сумнівів щодо добровільності та істинності їх позицій, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням доказів, які підтверджують: обставини щодо події кримінального правопорушення, а також матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого з метою з`ясування наявності обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обтяжують чи пом`якшують покарання.

Суд, з`ясувавши чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, роз`яснив положення Закону про те, що у випадку розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом встановлено, що згідно змісту витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2026 внесено відомості про кримінальне правопорушення за № 12026250320000715 за матеріалами правоохоронних та контролюючих органів.

Відповідно до змісту рапорту від 12.06.2026 зі служби 102 надійшло повідомлення, що 12.06.2026 о 12 год 25 хв вул. Миру м. Монастирище, зупинено транспортний засіб, в ході спілкування пасажир ОСОБА_3 пропонує працівникам поліції неправомірну вигоду.

Згідно з постановою про визнання предметів речовими доказами від 17.06.2026, диск DVD – R, My MEDIA. 4,7 Gb 16X 120 min визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що у ході судового розгляду кримінального провадження винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена у повному обсязі поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 369 КК України, як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, обставини, що пом`якшують та обтяжують призначення покарання, а також те, що обвинувачений з урахуванням положень ст. 12 КК України вчинив нетяжкий злочин.

Обставинами, що пом`якшують призначення покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують призначення покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

При визначенні виду покарання суд враховує висновок досудової доповіді на обвинуваченого, яким ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, позитивну характеристику з місця проживання, критичне засудження ним власної поведінки в судовому засіданні, оцінки своєї протиправної діяльності, правдиві показання про всі обставини вчиненого злочину та те, що злочином не завдано тяжких наслідків, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу у нижній межі санкції статті.

При визначенні виду покарання обвинуваченому суд також враховує, що призначення покарання у виді обмеження волі та позбавлення волі є недоцільним та таким, що нестиме для обвинуваченого надмірний тягар.

Обрані обвинуваченому вид та міра покарання, за переконанням суду, відповідають не тільки тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованими та будуть відповідати цілям призначення покарання.

Підстав для застосування ст. 69 та ст. 69 - 1 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувалися. Клопотання про їх застосування не надходило.

Керуючись ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.

Речові докази: DVD – R, My MEDIA 4,7 Gb 16X 120 min, який приєднано до матеріалів кримінального провадження, залишити при матеріалах досудового розслідування.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувати.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Монастирищенський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_7