Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №554/8992/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 24.07.2026Справа № 554/8992/26

Провадження № 3/554/1050/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року місто Полтава

Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Лизенко А. В., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Горбенка П. В., секретаря судового засідання Снігура В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи, які надійшли від батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, громадянина України, працюючого оператором поштового зв`язку № 4 ТОВ “Нова пошта”, студента з незакінченою вищою освітою, неодруженого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,

за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

06 червня 2026 року, приблизно о 22:31 год, в м. Полтаві по вул. Небесної Сотні, 36 громадянин ОСОБА_1 керував електричним двоколісним транспортним засобом, оснащеним електричним двигуном потужністю 0,35 кВт, а саме електросамокатом, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав. Зі складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення не погодився. Заперечував щодо обставин, зазначених у Протоколі, та інкримінованого правопорушення, покликаючись на те, що в день події він не вживав алкогольних напоїв. Показав суду, що в день події 06 червня 2026 року він прогулювався з дівчиною. Увечері поїхав на самокаті, який підібрав біля зупинки громадського транспорту “Шевченка”. Надалі поліцейські зупинили його на “кам`янці”. ОСОБА_1 сказав, що алкоголю він не вживав, на що поліцейські зазначили про те, що в нього є ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на місці за допомогою приладу Драгер. У зв`язку з цим він зателефонував батькам. Зазначає, що він відмовився від огляду за допомогою Драгера та в медичному закладі, оскільки така подія сталася з ним уперше, він розхвилювався, алкогольних напоїв не вживав.

Захисник Горбенко П. В. в судовому засіданні надав до суду та підтримав письмове клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 з таких підстав. Вважає, що дії патрульних поліцейських були неправомірними, а зміст протоколу не відповідає вимогам закону та не відображає всіх обставин справи. Вважає, що вимога поліцейського про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не була законною, а ознаки алкогольного сп`яніння, на які покликався поліцейський, були штучно надуманими, тому ОСОБА_1 мав законне право відмовитися від вказаного огляду. Щодо спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими з приводу вживання “0,5” в клопотанні стверджує, що мови про алкогольні напої жодного разу не йшлося. Розмова між поліцейськими, в якій один з них повідомляє іншому, що нібито ОСОБА_1 сказав йому, що випив пів літра пива, на думку захисника, озвучена інформація не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 про це жодного разу не повідомляв і вказаний факт відсутній на відеофайлах. Захисник зазначає, що вищенаведене є штучно вигаданим домислом поліцейського. Стверджує, що поведінка ОСОБА_1 на відеозаписах є адекватною, відповідає обставинам події, на запитання той надає чіткі, зрозумілі відповіді, тремтіння пальців рук відсутні, жодних ознак сп`яніння в його поведінці не вбачається. Тому, вважає, що поліцейські штучно вигадали ознаки алкогольного сп`яніння та спотворили слова ОСОБА_1 , що стало підставою для незаконної вимоги пройти огляд на стан сп`яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення. Вважає, що поліцейські грубо порушили вимоги Інструкції № 1452/735, що є підставою для визнання недійсним Протоколу. Натомість, до Протоколу не долучені будь-які докази, які можуть ідентифікувати транспортний засіб марки Segway Ninebot НОМЕР_2 , на якому рухався ОСОБА_1 . Водночас сторона захисту повідомляє, що ОСОБА_1 в день події рухався на іншому ТЗ, а саме електросамокаті JET з індивідуальним номером 207118 марки ОКАІ ES 400 B. На думку захисника, недостовірно зазначені дані про транспортний засіб вказують на невідповідність змісту протоколу вимогам закону щодо його оформлення та є підставою для визнання протоколу недійсним. Зрештою, стверджує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, просив закрити справу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП (а. с. 24-28).

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та захисника, дослідивши матеріали справи та надані докази, суддя дійшов до таких висновків.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Згідно з пунктом 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з пунктами 6, 7 вищевказаного розділу Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я) .

За наявними матеріалами справи слідує, що ОСОБА_1 не дотримався вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Виходячи з положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поза розумним сумнівом, підтверджується такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 685943 від 06 червня 2026 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а. с. 1, 2), що відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, складений уповноваженими на те посадовими особами, та яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення, і протокол не містить зауважень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо змісту чи результатів огляду, водночас зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ознайомлено з таким Протоколом, а також йому роз`яснені права та обов`язки та повідомлено про дату, час і місце розгляду справи в Шевченківському районному суді міста Полтави, однак від надання пояснень останній відмовився на підставі ст. 63 Конституції України, а також відмовився від підписання Протоколу та отримання його копії; суддя констатує, що фактичні обставини події правопорушення у Протоколі конкретизовано, викладено у належній процесуальній формі, вказано необхідну та вичерпну інформацію, а під час складання такого Протоколу істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, працівниками поліції допущено не було;

- доданою до вказаного протоколу карткою обліку адміністративного правопорушення (витяг з ІКС ІПНП підсистеми “Адмінпрактика”) від 06 червня 2026 року (а. с. 5);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що складено 06 червня 2026 року о 22:50 год відносно ОСОБА_1 ; в результаті огляду, проведеного уповноваженою особою патрульної служби, виявлені такі ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці; від проведення огляду в медичному закладі у лікаря нарколога ОСОБА_1 відмовився та до такого закладу не доставлявся (а. с. 3, 4);

- дослідженими в судовому засіданні даними відеозаписів із нагрудного відеореєстратора патрульної поліції № 470018, а також відеореєстратора службового автомобіля поліції, що зафіксовані на технічному носії та долучені до Протоколу (а. с. 6), з яких, зокрема, вбачається: факт керування ОСОБА_1 електричним двоколісним транспортним засобом, оснащеним електричним двигуном потужністю 0,35 кВт, а саме електросамокатом SEGWAY NINEBOT MAX G30; факт зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції; факт свідомої відмови ОСОБА_1 від проходження процедури огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу (приладу Драгер) у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння після пропозицій працівників поліції пройти такий огляд у зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, і так само в медичному закладі в лікаря-нарколога.

Так, дослідженим відеозаписом зафіксовано рух по проїзній частині на рівній ділянці дороги двоколісного електросамоката під керуванням ОСОБА_1 . Будь-яких інших дій, крім керування ним, а саме відштовхування ногою для приведення його в рух - не зафіксовано. Крім цього, з відеозаписів нагрудної камери працівників поліції слідує, що указаний самокат має електронний дисплей, ліхтар головного світла, задній ліхтар зовнішньої світлової сигналізації.

Також із дослідженого відеозапису встановлено, що на неодноразові пропозиції поліцейського, висловлені протягом тривалого періоду часу, ОСОБА_1 фактично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я, тоді як така процедура передбачена чинним законодавством. Натомість, на відеозаписах зафіксовані активні дії ОСОБА_1 , які в своїй сукупності свідчать про намагання останнього уникнути прямої відповіді на запитання щодо проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, а також введення в оману щодо дійсних намірів пройти такий огляд саме в медичному закладі, оскільки фактична поведінка ОСОБА_1 на місці зупинки ТЗ зводилася до ігнорування вимог поліцейських, затягування часу і зловживання процесуальними правами. Так, ОСОБА_1 постійно телефонував і тривалий час “консультувався”, з його слів, з адвокатами, батьками та особами з “Атлант24”, віддалявся від місця зупинки ТЗ та патрульних поліцейських, уникаючи завершення процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, що її розпочато за його участю безпосередньо після зупинки транспортного засобу під його керуванням та виявлення в нього як у водія ознак алкогольного сп`яніння (запаху алкоголю з порожнини рота, вираженого тремтіння пальців рук, поведінки, що не відповідає обстановці). Зрештою після неодноразових пропозицій та роз`яснень поліцейський правомірно розцінив таку поведінку ОСОБА_1 як свідому відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Відображені на безперервному відеозаписі обставини дозволяють судді констатувати відсутність істотних процесуальних порушень під час процедури огляду та при складанні Протоколу про адміністративне правопорушення.

Досліджений судом відеозапис з нагрудного відеореєстратора відображає із достатньою повнотою обставини, за яких патрульні поліцейські відповідно до встановленого законом порядку на місці зупинки ТЗ неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння.

Будь-які фактичні дані, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність наданих відеозаписів, в матеріалах справи відсутні. Не встановлено таких і під час розгляду справи.

Відомості наведених відеозаписів дозволяють судді констатувати відсутність істотних процесуальних порушень під час проведення огляду та відповідних процесуальних дій під час оформлення матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.

Водночас суддя вважає, що незначні процесуальні порушення не впливають на наявність вини особи у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, з відеозапису фіксації є очевидним, що рівень суттєвості таких порушень недостатній для спростування висновку про наявність свідомої відмови особи від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того, згідно з даними відеозаписів з місця пригоди факт керування ОСОБА_1 електричним двоколісним транспортним засобом, оснащеним електричним двигуном потужністю 0,35 кВт, а саме електросамокатом, в день 06 червня 2026 року, приблизно о 22:31 год, в м. Полтаві по вул. Небесної Сотні, 36 останнім не заперечувався.

Отже, вказані у Протоколі обставини знайшли своє підтвердження матеріалами справи та зібраними доказами у їх сукупності.

За таких обставин, суддя приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Такий висновок відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв`язаними доказами.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність ознак алкогольного сп`яніння суддя зазначає про таке.

Пунктом 2 розділу І Інструкції визначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Саме ці дискреційні повноваження поліцейського дають йому право самостійно визначати наявність чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп`яніння.

Водночас пунктом 2.5 ПДР України передбачено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів Протоколу, їх фальсифікації чи свавільних діях працівників поліції, а так само на спростування обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, ані ОСОБА_1 , ані його захисник до суду не надали, не здобуто таких і в процесі розгляду справи.

Щодо тверджень сторони захисту про те, що в Протоколі про адміністративне правопорушення неправильно зазначено марку електросамоката, яким керував ОСОБА_1 , суддя зазначає про таке.

Відповідно до наданої захисником копії відповіді на адвокатський запит від ТОВ “Джет Райдс” від 14.07.2026 вбачається, що надано інформацію з даних в програмному забезпеченні Товариства Сервіс JET.RIDE за результатами ідентифікації акаунта користувача (особа: ОСОБА_2 , вказано засіб зв`язку, електронну пошту) та поїздки (день та час поїдки, ідентифікаційний номер в системі), яка близька за часом, що зазначені в запиті. Зрештою у відповіді зазначено, що електросамокат LET з індивідуальним номером 207118 є електросамокатом марки ОКАІ ES 400 B, номінальна/максимальна потужність якого складає 350 W/700 W, максимальна швидкість 20 км/год, надано технічні характеристики виробника на такий електросамокат.

Більше того, за змістом відповіді на запит зазначено, що електросамокати JET (OKAI ES 400 B) відносяться до транспортних засобів (а. с. 29-30).

Водночас у Протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 від 06 червня 2026 року зазначено марку двоколісного транспортного засобу, оснащеного електричним двигуном потужністю 0,35 кВт, а саме електросамоката: “SEGWAY NINEBOT MAX G30”.

При цьому суддя звертає увагу, що в решті ключових відомостей щодо зазначеного транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , а саме: тип, основні технічні характеристики електросамокату як транспортного засобу, - то такі суперечності в Протоколі відсутні.

Суддя вважає, що саме по собі зазначення іншої назви аналогічного за технічними характеристиками транспортного засобу (електросамокату, оснащеного електричним двигуном потужністю 0,35 кВт) не є істотним порушенням вимог Інструкції та не тягне за собою визнання протоколу про адміністративне правопорушення як неналежного та недопустимого доказу у цій справі.

Також суддя звертає увагу на те, що згідно з усталеною практикою, при розгляді адміністративних справ зазначених категорій, зокрема передбачених статтею 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема пункт 1.10. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №13-06, Закон України «Про автомобільний транспорт» з останніми змінами від 24.02.2023, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 тощо.

Так, згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Пунктом 1.10. ПДР України передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Однак, при цьому, норма ст. 130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Таким чином, як вбачається з вищенаведених термінів, поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати як два різні поняття: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і електроскутер (електросамокат), і у вузькому - механічний транспортний засіб.

Слід зазначити, що 23 березня 2023 року набрав чинності Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», яким внесено зміни до Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, визначено, що:

- електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії;

- легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Зазначені зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».

Отже, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділено на дві зазначені вище категорії.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Таким чином, особа, яка керує електричним колісним транспортним засобом, є водієм транспортного засобу, у розумінні положень п. 1.10 Правил дорожнього руху.

З урахуванням викладеного, електросамокат є механічним транспортним засобом, оскільки статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування будь-якими транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Тому, суддя приходить до висновку про те, що електросамокат відповідає поняттю «транспортний засіб», оскільки призначений для перевезення людей на ньому встановлений механізм, за допомогою якого той приводиться в рух, а особа, яка ним керує, є водієм у розумінні п. 1.10 Правил дорожнього руху.

Крім того, пунктом 2.13 Правил дорожнього руху України визначено категорії транспортних засобів. Зокрема зазначено, що до транспортних засобів категорії А1 відносяться - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт;

З огляду на вищевикладене, електросамокат (електричний двоколісний транспортний засіб, оснащений електричним двигуном потужністю 0,35 кВт), яким ОСОБА_1 керував як учасник дорожнього руху - водій, офіційно визнається транспортним засобом.

Таким чином, за керування, в тому числі, таким транспортним засобом із ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження огляду на встановлення такого стану у встановленому законом порядку, настає адміністративна відповідальність, передбачена статтею 130 КУпАП.

Отже, суддя вважає, що в діянні ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Тому, доводи захисника про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення та щодо відсутності об`єктивної сторони діяння, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними та неспроможними.

Інші доводи, викладені в клопотанні стороні захисту, зокрема, щодо неправильного тлумачення слів ОСОБА_1 під час з працівниками поліції, а також заперечення твердження про “вживання 0,5 л пива” - не впливають на кваліфікацію дій ОСОБА_1 в розумінні диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не спростовують свідомої відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно з даними Протоколу та витягу із підсистеми ІКС ІПНП “Адмінпрактика” від 06 червня 2026 року, наданими УПП в Полтавській області, встановлено, що у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в день події було вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 17.12.2024 (а. с. 1, 5).

За цих обставин, суддя вважає можливим застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 додаткове адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Більше того, ОСОБА_1 , як водій, безперечно обізнаний про категоричну заборону керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та відповідно й вживання попередньо алкоголю, наркотичних речовин чи препаратів, що їх містять, у будь-якому вигляді, та, які призводять до виникнення вказаного стану.

Керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки такого діяння. Зокрема, водій у стані сп`яніння становить загрозу для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху, а також безпосередньо для себе особисто, та власності третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Враховуючи безальтернативність санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є необхідним накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 665,60 грн.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 належить до категорії осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, так само будь-яких відомостей про те, що він звільнений від сплати судового збору, а відтак, з нього необхідно стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 40-1, 276-280, 283-285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. в дохід держави (стягувач: Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України; місцезнаходження: вул. Кременчуцька, 2В, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751) з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок за наступними реквізитами:

Стягувач: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795.

Реквізити для зарахування судового збору до державного бюджету:

Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106; Призначення платежу: *;101; Судовий збір, стягнутий на користь держави, за рішенням №».

Строк пред`явлення постанови до виконання в частині стягнення судового збору: протягом трьох місяців.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, у разі несплати добровільно штрафу протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А. В. Лизенко