Суд: Таращанський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 22 липня 2026 р.
Справа: №378/831/26
Суддя: Зінкін В. І.
Єдиний унікальний номер: 378/831/26
Провадження № 3/379/495/26
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 липня 2026 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Зінкін Володимир Іванович, розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
У С Т А Н О В И В:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 331238 від 14.06.2026, 14.06.2026 о 16 год 50 хв гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини в присутності дитини ОСОБА_2 , чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився про місце, дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно й об`єктивно дослідити обставини правопорушення і з`ясувати, чи було воно вчинено та чи винна в цьому дана особа.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст.251 КУпАП).
Так, 19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, яким стаття 173-2КУпАП викладена в новій редакції.
Частина 2 статті 173-2 КУпАП передбачає склад правопорушення - діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Натомість з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 у присутності дитини вчинив домашнє насильство стосовно дружини ОСОБА_3 . При цьому протокол про адміністративне правопорушення не містить в описі суті вчиненого адміністративного правопорушення дій ОСОБА_1 саме стосовно неповнолітніх дітей.
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 269 КУпАП, якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.
Тобто, якщо правопорушення вчинено не стосовно малолітньої чи неповнолітньої дитини, а тільки у її присутності, то вказана дитина визнається потерпілою і у працівників поліції не має необхідності складати окремий протокол, так як жодних дій по відношенню до дитини вчинено не було.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У своєму рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», заява 15175/89 ЄСПЛ підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від необхідності доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Оцінюючи зібрані та надані суду докази, в їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП під час розгляду справи судом не знайшла свого підтвердження.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись статтями 7, 247 ч. 1 п. 1, 276-280, 283-285 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И В :
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити, у зв`язку із відсутністю у її діях складу цього адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Суддя:В. І. Зінкін
Оригінал: reyestr.court.gov.ua