Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №132/942/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/942/26

Провадження № 2/132/937/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"24" липня 2026 р. місто КАЛИНІВКА

Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді – СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання – СЛОБОДЯНЮК І.Д., за участі: відповідача – ОСОБА_1 , представника третьої особи – КОВАЛЬ І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Хмільницького району Вінницької області, цивільну справу № 132/942/26 за позовом Органу опіки та піклування Калинівської міської ради Вінницької області, який діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської міської ради Вінницької області, Відділення соціальної роботи сім`ї, дітей та молоді Комунальної установи «Територіальний центр надання соціальних послуг» Калинівської міської ради про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

20.03.2026 року до Калинівського районного суду Вінницької області звернувся Органу опіки та піклування Калинівської міської ради Вінницької області, який діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із вказаним позовом, в якому просить відібрати малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_4 , без позбавлення батьківських прав, та передати дитину органу опіки та піклування Калинівської міської ради Вінницької області; стягнути на користь особи (фізичної, юридичної), якій будуть передані діти, аліменти на їх утримання в розмірі 1/3 частини всіх доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Дані позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо дітей, чим створює ризик для їх життя, здоров`я та морального виховання, а тому наявні правові підстави для відібрання у неї дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2026 року, визначено склад суду з розгляду позовної заяви.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 27.03.2026 року, відкрито провадження за позовом, визначено здійснити його розгляд за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 26.06.2026 року, закрите підготовче провадження у цивільній справи, призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Позивач – представник Органу опіки та піклування Калинівської міської ради Вінницької області, який діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , просив позовну заяву задовольнити з підстав, зазначених у позові, та розглянути справу за його відсутності.

Відповідач – ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову.

Третя особа – представник Служби у справах дітей та сім`ї Калинівської міської ради Вінницької області Коваль І.М. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Третя особа – представник Відділення соціальної роботи сім`ї, дітей та молоді Комунальної установи «Територіальний центр надання соціальних послуг» Калинівської міської ради до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений в передбаченому законом порядку, заперечень з приводу поданого позову не надав.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, прийшов до наступних висновків.

Встановлено, що відповідач у справі ОСОБА_4 є матір`ю дітей – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 11 травня 2016 року виконавчим комітетом Боблівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 12 липня 2018 року виконавчим комітетом Боблівської сільської ради Немирівського району Вінницької області.

Батько дітей ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Черепашинці Хмільницького району Вінницької області, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане 20 жовтня 2023 року Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м. Київ).

Відповідно до наказів начальника Служби у справах дітей та сім`ї Калинівської міської ради Вінницької області Коваль І. від 02 березня 2026 року № 33, 34, дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку села Боблів Немирівського району Вінницької області; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Боблів Немирівського району Вінницької області, взято на облік, у зв`язку з ухиленням матері від виконання своїх обов`язків з виховання дітей.

Згідно рішення виконавчого комітету Калинівської міської ради Вінницької області від 13 березня 2026 року № 142, вилучено дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку села Боблів Немирівського району Вінницької області; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Боблів Немирівського району Вінницької області, з родини матері ОСОБА_4 , у зв`язку із загрозою життю і здоров`ю дітей. Тимчасово влаштовано дітей до дитячого відділення Комунального підприємства «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради для обстеження стану їх здоров`я з подальшим влаштуванням в сімейні форми виховання.

За висновком Органу опіки та піклування Калинівської міської ради Вінницької області від 16 березня 2026 року № 03-07/374, визнано за доцільне відібрати дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку села Боблів Немирівського району Вінницької області; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Боблів Немирівського району Вінницької області, від матері ОСОБА_4 , без позбавлення батьківських прав, оскільки остання ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо дітей, чим створює ризик для їх життя, здоров`я та морального виховання.

У статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї; ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

У частині сьомій статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

У частинах першій, другій та четвертій статті 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Відповідно до частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов`язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав. З таким позовом до суду має право звернутися прокурор (частина друга статті 170 СК України).

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді цієї категорії справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (пункт 50 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).

Розпорядження про встановлення опіки слід розглядати як тимчасовий захід, який підлягає припиненню, щойно це дозволятимуть обставини. Будь-які заходи щодо тимчасового влаштування дитини повинні узгоджуватися з кінцевою метою - возз`єднання дитини з батьками, якщо це відповідає її найкращим інтересам. Позитивний обов`язок держави щодо сприяння возз`єднанню сім`ї з плином часу посилюється та має реалізовуватися з урахуванням принципу забезпечення найкращих інтересів дитини (mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 24 січня 2018 року у справі «Achim v. Romania» («Ахім проти Румунії»), заява № 45959/11, § 113).

У зазначеній справі ЄСПЛ встановив, що перед передачею дітей під опіку соціальні служби здійснювали спостереження за сім`єю, надавали батькам рекомендації щодо покращення умов проживання та виховання дітей, вживали заходів для підтримання контактів і сприяли покращенню матеріального становища та батьківських навичок заявників. Суд дійшов висновку, що тимчасове влаштування дітей ґрунтувалося на доречних і достатніх підставах, переслідувало легітимну мету захисту прав і інтересів дітей та не порушувало статтю 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення батьківських прав є тимчасовим заходом, який за своєю правовою природою відрізняється від позбавлення батьківських прав, що має безстроковий характер. У разі усунення причин, які перешкоджали належному виконанню батьківських обов`язків, суд за заявою батьків може ухвалити рішення про повернення дитини, керуючись її найкращими інтересами (постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 308/12188/18).

Негайне відібрання дитини органом опіки та піклування застосовується як винятковий тимчасовий захід на час усунення причин, що створюють реальну та безпосередню загрозу життю або здоров`ю дитини. Обов`язок доведення наявності такої загрози покладається на орган опіки та піклування.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується умисне ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, а також реальність загрози життю, здоров`ю та моральному вихованню дітей.

Дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, керуючись насамперед принципом забезпечення найкращих інтересів дітей, суд дійшов до висновку, що умови проживання дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Боблів Немирівського району Вінницької області; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Боблів Немирівського району Вінницької області, разом із матір`ю ОСОБА_4 , є небезпечними для їх життя та здоров`я. Суд встановив, що відповідач не здійснює належного догляду за дітьми та їх вихованням, у зв`язку з чим наявні правові підстави для відібрання дітей від матері без позбавлення її батьківських прав.

За таких обставин, позов в частині відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, підлягає до задоволення.

Згідно зі статтею 170 СК України у разі відібрання дитини вона передається другому з батьків, бабі, дідові або іншим родичам - за їх бажанням, а за відсутності такої можливості - органу опіки та піклування.

Відповідач, від якої відібрані діти, не втрачає щодо них прав та обов`язків, обумовлених походженням. Мати не позбавлена права звернутися до суду з вимогою про повернення дітей, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному їх вихованню.

До схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 15 квітня 2020року у справі № 328/2433/18 (провадження № 61-16140св19) та від 25 березня 2020 року у справі № 158/962/19-ц (провадження № 61-20750св19).

Відповідно до частини четвертої статті 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини суд вирішує питання про стягнення аліментів.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 181 та частини другої статті 182 СК України аліменти можуть бути присуджені у частці від доходу платника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на встановлені обставини та потребу дітей у матеріальному забезпеченні, з відповідача слід стягнути аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх видів її доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За приписами частин першої-третьої, п`ятої статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст.ст.223, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Органу опіки та піклування Калинівської міської ради Вінницької області, який діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської міської ради Вінницької області, Відділення соціальної роботи сім`ї, дітей та молоді Комунальної установи «Територіальний центр надання соціальних послуг» Калинівської міської ради про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів – задовольнити.

Відібрати малолітніх дітей – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку села Боблів Немирівського району Вінницької області, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Боблів Немирівського району Вінницької області, у матері ОСОБА_4 , без позбавлення її батьківських прав.

Малолітніх дітей – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку села Боблів Немирівського району Вінницької області, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Боблів Немирівського району Вінницької області, передати органу опіки та піклування Калинівської міської ради Вінницької області.

Стягнути із ОСОБА_4 аліменти на користь опікуна (піклувальника), під опікою (піклуванням) якого будуть перебувати малолітні діти – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка села Боблів Немирівського району Вінницької області, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Боблів Немирівського району Вінницької області, у розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного до віку, починаючи з 20 березня 2026 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відібрання у неї дітей без позбавлення батьківських прав не позбавляє її можливості змінити своє ставлення до виконання батьківських обов`язків та звернутися до суду з позовом про повернення їй дітей у разі усунення обставин, які стали підставою для їх відібрання.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя