Вирок від 22 липня 2026 р. у справі №359/6138/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/6138/26

Провадження № 1-кп/359/598/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

23 липня 2026 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною та відео фіксацією в залі суду кримінальне провадження № 12026111100000642, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.05.2026, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Морозівка Баришівського району Київської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

Відповідно до указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 на території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан. Указом Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався.

29.04.2026 у вечірній час ОСОБА_4 відчинили підвальне приміщення будинку АДРЕСА_2 , де він залишився на ночівлю.

Перебуваючи у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 побачив велосипед марки CROSSRIDE SHARC 26 MTB, чорно-блакитного кольору, який стояв у підвальному приміщенні будинку, після чого у останнього винник кримінальний протиправний намір на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій кримінальний протиправний намір направлений на таємне викрадення чужого майна 30.04.2026, вранці, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав велосипед марки CROSSRIDE SHARC 26 MTB, чорно-блакитного кольору, власником якого є ОСОБА_6 .

З викраденим майном ОСОБА_4 30.04.2026 покинув місце вчинення кримінального правопорушення та попрямував до місця свого проживання, де розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Внаслідок вчинення крадіжки, ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду в сумі 3333 гри. 33 коп. (вартість викраденого майна станом на 30.04.2026).

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював. Зазначив, що пред`явлене йому обвинувачення відповідає дійсності. Щиро розкаявся та показав, що у вказаний в обвинуваченні день він перебував у м.Борисполі, але не вспів на останній електропотяг щоб доїхати додому. Вирішив переночувати у м.Борисполі, так як в інший спосіб додому в с.Морозівка, Баришівського району він добратися не міг. В м.Борисполі познайомився з жінкою з якою розпивав спиртні напої. До себе додому вона його не запросила, так як вдома був її чоловік, але відкрила підвальне приміщення в її будинку, де він ночував. Зранку жінка відкрила підвальне приміщення і він збирався їхати додому. Поряд помітив велосипед, який не був скріплений ланцюгом. Переконавшись, що його ніхто не бачить, викрав велосипед і на електропотягу з велосипедом приїхав до місця свого проживання. Викрадений велосипед він з борги віддав знайомому, проте коли до нього приїхали працівники поліції, він забрав викрадений ним велосипед у знайомого та повернув працівника поліції.

У зв`язку з тим, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження не оспорювали фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин та обмежується допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, досліджує речові докази та судові витрати, роз`яснивши сторонам, що у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

Таким чином, розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Дії обвинуваченого кваліфіковані вірно за ч. 4 ст. 185 КК України, як умисні дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно в умовах воєнного стану. Таку кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає правильною.

Майно, яким заволодів обвинувачений було для нього чужим, адже не перебувало в його власності чи законному володінні. ОСОБА_4 не мав на нього жодного права, цим майном він заволодів у спосіб, який заборонений законом. Викрадення майна здійснювалось обвинуваченим таємно, тому воно визначається як крадіжка. ОСОБА_4 досягнув віку з якого наступає кримінальна відповідальність за вчинення крадіжки. Його дії характеризуються умислом та корисливою метою. Зокрема, обвинувачений усвідомлював, що майно, яким він протиправно заволодівав, було для нього чужим, і він не мав права на нього. ОСОБА_4 усвідомлював суспільно небезпечний характер його діянь, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки та бажав їх настання. Корисливий мотив обвинуваченого полягав у тому, що при вчиненні кримінального правопорушення він прагнув обернути чуже майно на свою користь. ОСОБА_4 виконав усі дії об`єктивної сторони крадіжки які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Отже, вчинений обвинуваченим злочин є закінченим. Обвинувачений злочини вчиняв в умовах воєнного стану та будучи раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, відповідних висновків не зробив та знову вчинив новий злочин проти власності. Тому, враховуючи все зазначене, у діяннях обвинуваченого міститься ознака повторності.

Відповідно до указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 на території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан. Указом Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діяв на момент вчинення злочину.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Згідно із ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого суд вважає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Аналізуючи дані при вивченні особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше неодноразово судимий. Востаннє вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 06.10.2023, за ч. 2 ст. 186 КК України, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі. Відбув строк покарання та звільнений 18.12.2025 з місць позбавлення волі. Обвинувачений не одружений. На утримані малолітніх дітей та інвалідів не має. Офіційно не працевлаштований. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Обвинувачений характеризується з посередньої сторони. Схильний до зловживання спиртними напоями. При перевірці по базі «АРМОР» Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності. ОСОБА_4 не є інвалідом, не досяг пенсійного віку та не є військовослужбовцем.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення його особистості та відношення до скоєного ним.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження потерпілою цивільний позов до обвинуваченого не пред`явлено, що свідчить про відсутність у потерпілої сторони претензій до обвинуваченого морального чи матеріального характеру.

Разом з тим, суд не визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого добровільне відшкодування завданої шкоди, оскільки викраденим майном він розпорядитися на власний розсуд, а не повернув добровільно власнику.

Призначаючи вид і міру покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує те, що він вчинив тяжкий злочин, згідно вимог статті 12 КК України та з урахуванням обставин, які пом`якшують покарання, правову позицію прокурора, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, з цього приводу, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком 5 років.

Разом з тим, суд враховує фактичну тяжкість вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу його вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети кримінального правопорушення, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення. Суд враховує відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, наявність пом`якшуючих обставин, вищенаведені обставини істотно знижують фактичну ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і ступінь небезпечності винної особи для суспільства, що у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду, що перевиховання та виправлення ОСОБА_4 залишається можливим без ізоляції від суспільства, та вважає, за доцільне застосувати до нього положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном на 3 роки з визначенням відповідних обов`язків судом.

Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

До вступу вироку суду в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою слід змінити на особисте зобов`язання, поклавши на нього обов`язок з`являтись до суду за першою вимогою та повідомляти суд про зміну місця проживання.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у справі відсутній.

Крім того, з обвинуваченого, на користь Держави України, слід стягнути витрати на проведення експертизи у розмірі 1925 гривень 44 копійок.

Керуючись: ст. 22, 100, 124, ч. 3, ст. 349, ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 65-67, 75-76, ч. 4 ст. 185 КК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від основного покарання у виді позбавлення волі та призначити йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання , роботи або навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту проголошення вироку.

До набрання вироком законної сили змінити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особистогое зобов`язання.

Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання ним покладених обов`язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти в залі суду негайно.

Відповідно до положень частини 5 статті 72 КК України зарахувати у строк призначеного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання строк попереднього ув`язнення з 18.05.2026 по 23.07.2026, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави України - 1925 гривень 44 копійок процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експерта.

Цивільний позов у справі відсутній.

Речові докази, у кримінальному провадженні, після набрання вироком суду законної сили, а саме: велосипед марки CROSSRIDE SHARC 26 MTB, чорно-блакитного кольору, залишити у володінні та розпорядженні власника ОСОБА_6 . Цифровий носій DVD-R диск для лазерних систем, залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1