Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №164/2828/25 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа №: 164/2828/25

п/с: 2/164/646/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Ониска Р.В.,

при секретарі судового засідання Наумик Н.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення стягнутих аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про повернення стягнутих аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Свої вимоги обґрунтував тим, що між його батьками ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), було зареєстровано шлюб Оконською сільською радою Маневицького району Волинської області, про що зроблений актовий запис № 7 від 04.11.2001 року.

Маневицьким районним судом Волинської області по справі № 164/1859/20 прийнято рішення про розірвання шлюбу між батьками позивача, яке набрало законної сили 02.04.2021 року.

Відповідно до судового наказу виданого 06.07.2021 року Маневицьким районним судом Волинської області по справі № 164/45/21 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягувались аліменти на утримання неповнолітніх дітей (в тому числі позивача ОСОБА_1 ) до досягнення ним повноліття.

На протязі всього часу коли з батька позивача - ОСОБА_4 стягувалися аліменти, позивач ОСОБА_1 проживав разом з батьком та перебував на повному його утриманні, що підтверджується постановою Волинського апеляційного суду від 18.04.2022 року у справі №164/812/21, постановою Верховного Суду від 26 січня 2023 року у справі №164/812/21 та актами обстеження умов проживання відділом «Служби у справах дітей» виконавчого комітету Маневицької селищної ради від 02.03.2021, 21.04.2021, 28.09.2021 та 31.03.2023 року.

Ніякої фінансової допомоги від своєї матері ОСОБА_2 позивач не отримував.

ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач ОСОБА_1 досяг повноліття та на час розгляду справи був студентом ФК курсу денної форми навчання та здобуває освіту за спеціальністю 014.11 Середня освіта (Фізична культура) в Комунальному закладі вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради (початок навчання 29.08.2022 року, закінчив 30.06.2026 року).

Позивач ОСОБА_1 постійно перебував і перебуває на утриманні свого батька, але його доходи не дають можливості повністю забезпечити потреби позивача. Варто зазначити, що позивач ОСОБА_1 ємолодою людиною, яка як і всі потребує нового одягу, здорової їжі, взуття, предметів першої необхідності та інших предметів, що використовує людина щоденно.

У період з березня 2021 року по лютий 2023 року з батька позивача - ОСОБА_3 відповідно до судового наказу виданого 06.07.2021 року Маневицьким районним судом Волинської області по справі № 164/45/21 стягнуто в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в сумі 118 149,40 грн. (по 59074,70 грн. на дитину), що підтверджується довідкою №29019 виданою 22.10.2025 року Маневицьким відділом державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції.

На думку позивача ОСОБА_1 відповідач має повернути аліменти, які стягувалися з ОСОБА_3 в її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 , так як зазначені кошти не використовувалися на його утримання, а використовувалися на особисті потреби ОСОБА_2 .

05.12.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача з вимогою про повернення стягнутих аліментів в сумі 59074,70 грн.

Відповідно до інформації про перевірку статусу відстеження дану вимогу відповідач отримала 10.12.2025 року.

Станом на момент подачі заяви ОСОБА_2 ніяких коштів не сплатила та з пропозицією щодо врегулювання спору не зверталася.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з?явилася, хоча належним чином викликалася в суд, відзиву не подала.

Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував щодо розгляду справи у відсутності відповідача, а також те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив - розглядати справу у відсутності відповідача ОСОБА_2 .

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними і непідлягають до задоволення з наступних підстав.

У 2024 році до Відповідача вже був поданий позов від батька Позивача ОСОБА_3 , з аналогічним предметом позову та аналогічними підставами. Рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 27.03.2025 року у справі №164/1844/24 в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про повернення стягнутих аліментів відмовлено. У мотивувальній частині рішення суд вказав, що предметом спору в даній справі є відновлення права позивача на повернення стягнутих за судовим рішенням аліментів. Отже, суд вважає, що вимоги позивача не відносяться до кондикційних зобов`язань, оскільки зобов`язання з повернення безпідставно набутих коштів не застосовуються до аліментів. Обраний позивачем спосіб захисту є неналежним та не підлягає захисту.

Правовий аналіз ст. 1212 ЦК України, посиланням на яку обгрунтував свої уточнені позовні вимоги позивач, і цього інституту цивільного законодавства вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов:

а) набуття або збереження майна,

б) набуття або збереження за рахунок іншої особи,

в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не грунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широку сферу застосування: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею або всупереч його волі, чи є набувач добросовісним або недобросовісним.

Отже, Позивачем у даній справі не вказано закон, який визначає спосіб захисту, який він просить застосувати.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Так і право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (п. 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (п. 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (п. 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (п. 7.23).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або с неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).

Предметом спору в даній справі є відновлення права позивача на повернення стягнутих за судовим рішенням аліментів і ці вимоги позивача не відносяться до кондикційних зобов`язань, оскільки зобов`язання з повернення безпідставно набутих коштів не застосовуються до аліментів. Обраний позивачем спосіб захисту є неналежним та не підлягає захисту.

Враховуючи вищевикладене позов до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення стягнутих аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Суддя Маневицького районного суду

Волинської області Ониско Р.В.