Суд: Рівненський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, з них:
Дата: 22 липня 2026 р.
Справа: №572/2884/24
Суддя: Шимків С. С.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 липня 2026 року
м. Рівне
Справа № 572/2884/24
Провадження № 22-ц/4815/1206/26
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді – Шимківа С.С.,
суддів: – Боймиструка С.В., Хилевича С.В.,
секретар судового засідання – Хлуд І.П.,
учасники справи:
заявник – ОСОБА_1 ,
заінтересована особа – орган опіки та піклування Сарненської міської ради
Рівненської області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 09 квітня 2026 року (ухвалене у складі судді Ведяніної Т.О.) у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 недієздатним, встановлення опіки, -
в с т а н о в и в :
У липні 2024 року ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Бевз Т.С., звернувся до Сарненського районного суду Рівненської області із заявою про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки.
Заяву обґрунтовував тим, що ОСОБА_2 є рідним братом заявника – ОСОБА_1 , із яким проживають за однією адресою.
Відповідно до змісту поданої заяви – ОСОБА_2 є інвалідом з дитинства 2 групи, інвалідність встановлена довічно, в зв`язку із розумовою відсталістю, що не підлягає корекції внаслідок синдрому ОСОБА_3 .
Впродовж останніх років ОСОБА_2 неодноразово проходив лікування у різних психіатричних закладах, однак, стан його психічного здоров`я не покращується. Внаслідок хвороби він не може висловлювати свої думки, не розуміє обставин, що відбуваються навколо, не може керувати своїми діями, внаслідок чого потребує сторонньої допомоги.
Заявник повідомив, що на даний час саме він здійснює догляд за братом, через що має бути призначений опікуном ОСОБА_2 .
Просив суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним та встановити нам ним опіку, призначивши опікуном його брата – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 09 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (жителя АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), заінтересовані особи : Сарненська міська рада Сарненського району Рівненської області (м.Сарни вул.Широка,31 Сарненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04057770), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (житель АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (жителька АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 ) про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (уродженця та жителя АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) недієздатним, встановлення опіки – задоволено частково.
Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 недієздатним внаслідок психічного захворювання строком на два роки з моменту набрання цим рішенням законної сили.
У задоволенні вимоги про призначення опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – відмовлено.
Обов`язки опікуна над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , покладено на орган опіки та піклування Сарненської міської ради.
Рішення суду мотивовано тим, що висновок органом опіки та піклування про необхідність призначення заявника ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 – без достатньої аргументації такого висновку є формальним, через що не приймається до уваги судом.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі вказує, що згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) № 22 від 26 січня 2026 року, який наявний в матеріалах справи встановлено, що взаємовідносини між членами сім`ї добрі.
Наголошує, що призначення його опікуном необхідне для можливості надання повноцінного лікування його брата, оскільки у випадку визнання особи недієздатною опікун повинен пред`явити документ, що підтверджує його повноваження, при зверненні до медичного закладу саме опікун приймає рішення про необхідність лікування, дає згоду на медичні втручання, підписання документів, доступ до медичної документації та право вимагати забезпечення лікування.
У поданні про доцільність призначення його опікуном вказано, що орган опіки і піклування встановив, що він не має судимості, може виконувати обов`язки опікуна згідно з медичним висновком про стан здоров`я. Інших осіб, які виявили бажання бути опікунами над ОСОБА_2 немає.
Судом не враховано, що мати ОСОБА_2 не може виконувати функцій опікуна, оскільки є особою похилого віку та медичні документи, які свідчать про стійкі хронічні захворювання.
Батько ОСОБА_4 перебуває за кордоном та до 2034 року має посвідку на постійне місце проживання, що також підтверджується матеріалами справи.
Заінтересована особа Орган опіки та піклування при Сарненській міській раді рекомендувала саме його на призначення опікуном. У відповідному поданні зазначено, що він ріднім братом ОСОБА_2 , проживає разом з ним та здійснює догляд за ним. Також вказано, що він працюю на роботі, від якої отримує стабільний дохід, що дає можливість забезпечити утримання та догляд за братом, який такого догляду потребує.
Просить суд скасувати рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 09 квітня 2026 року в частині відмови у задоволенні заяви про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 ; задовольнити відповідну заяву та призначити ОСОБА_1 опікуном недієздатної особи ОСОБА_2 ; в іншій частині рішення суду залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи недієздатною.
Відповідно до ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 39, частина перша статті 40 ЦК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним розладом – важкою розумовою відсталістю внаслідок синдрому ОСОБА_3 ; за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що підтверджується висновком судово-психіатричного експерта № 1413 від 28.08.2025 (а.с. 66-67).
Згідно з частинами першою-третьою статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.
Статтею 55 ЦК України передбачено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (ст. 60 ЦК України).
Опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (ст. 62 ЦК України).
Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Частиною першою статті 300 ЦПК України передбачено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України, обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має як найкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Поданням органу опіки і піклування виконавчого комітету Сарненської міської ради Рівненської області, надісланого суду першої інстанції за рішенням виконавчого комітету Сарненської міської ради № 153 від 25 березня 2026 року, визнано за доцільне призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , опікуном над ОСОБА_2 у разі визнання його судом недієздатним (а.с. 101-102).
Висновок органу опіки та піклування мотивований тим, що ОСОБА_1 може виконувати обов`язки опікуна ОСОБА_2 . Інших осіб, які виявили бажання бути опікуном (піклувальником) над ОСОБА_2 немає.
ОСОБА_1 не має судимості та може виконувати обов`язки опікуна.
Як зазначено Верховним Судом у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 496/4271/16-а (провадження № 11-606апп18) рішення виконавчого комітету як органу опіки та піклування є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків у осіб, яких рекомендовано призначити опікунами, таке рішення не порушує прав та обов`язків інших опікунів та підопічного. Правові наслідки для інших опікунів, підопічного виникають виключно в результаті постановлення рішення судом, в процесі чого саме і відбувається оцінка усіх доказів у сукупності, зокрема й оскаржуваного рішення органу опіки та піклування, яке не має наперед встановленої сили для суду, який розглядає справу і вирішує правове питання призначення опікуна недієздатній особі.
У постанові Верховного Суду від 28.05.2025 у справі № 641/7190/23 (провадження №61-16711св24) зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань у цьому питанні, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.
Як вбачається з матеріалів справи, за адресою реєстрації місця проживання заявника зареєстровані, окрім заявника та недієздатного ОСОБА_1 , їх мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Батько недієздатного – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 близько двох років проживає за межами України та не може здійснювати догляд за недієздатним сином, що підтверджується, зокрема копією наявної у матеріалах справи карти побуду Республіки Польща НОМЕР_7 (а.с. 33).
Мати заявника – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , бажання здійснювати догляд за недієздатним сином не виявила, мотивуюче це поганим станом здоров`я, наявністю множинних хронічних захворювань, що підтверджується медичними документами, які знаходяться у матеріалах справи (а.с. 37-42, 77-78).
Положення цивільного законодавства передбачають обов`язкове призначення опікуна над недієздатною особою, адже залишення особи, яка визнана недієздатною без призначеного опікуна призводить до унеможливлення реалізації такою особою будь-яких її прав, а отже відсутність опікуна над недієздатною особою є порушенням, перш за все, її прав, що є неприпустимим у соціальній і правовій державі, якою є Україна.
За таких обставин, апеляційний суд вважає наявними підстави для призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним братом ОСОБА_2 , оскільки заявник зареєстрований та проживає разом із ним, фактично здійснює за ним догляд, має стабільний матеріальний дохід, приязні особисті стосунки між ними, має можливість та бажання виконувати обов`язки опікуна недієздатного брата.
Вирішуючи поставлені в заяві питання, суд першої інстанції неналежним чином розглянув заяву ОСОБА_1 та подання органу опіки та піклування про встановлення опіки над недієздатною фізичною особою, не надав належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, не встановив необхідних для вирішення цієї справи обставин, зокрема, чи відповідає заявник критеріям, які не позбавляють його цього права, не врахував можливість порушення прав недієздатної особи, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для призначення опікуна.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За наведених обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, суд першої інстанції не достатньо повно та всебічно з`ясував обставини щодо призначення опікуна, дав їм неналежну правову оцінку, що дає підстави для його скасування та ухвалення у цій частині нового судового рішення.
Керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 09 квітня 2026 року, в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про призначення його опікуном над недієздатним ОСОБА_2 задовольнити.
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном недієздатного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий-суддя Шимків С.С.
Судді: Боймиструк С.В
Хилевич С.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua