Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №565/2087/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року

м. Рівне

Справа № 565/2087/25

Провадження № 22-ц/4815/870/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Шимківа С.С.,

суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс",

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" на заочне рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 03 лютого 2026 року (ухвалене у складі судді Котик Л.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 28.04.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1387-7879.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 20000,00 гривень, строк кредитування 365 днів, базовий період 30 днів, комісія за видачу кредиту – 15,00 % від суми кредиту, знижена % ставка 1,45 % в день, стандартна % ставка 1,45 % в день.

Відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому станом на 14.07.2025 року за ним утворилася заборгованість в розмірі 115700,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 20000,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 95700,00 гривень.

Разом з тим, було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у сумі 28850,00 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 86850,00 гривень.

Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Кредитним договором №1387-7879 від 28.04.2024 року у розмірі 86850,00 гривень, з яких: 20000,00 гривень - прострочена заборгованість за кредитом, 66850,00 гривень – прострочена заборгованість за нарахованими процентами та витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Заочним рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 03 лютого 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за кредитним договором, задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1387-7879 від 28 квітня 2024 року у розмірі 31700 (тридцять одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок, що становить: прострочена заборгованість за кредитом – 20 000 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 11700,00 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судові витрати на оплату судового збору в розмірі 884 (вісімсот вісімдесят чотири) гривні 18 копійок.

Рішення суду обґрунтовано тим, що при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватися чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 31700,00 грн. та в 30 днів відповідно, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом.

Не погоджуючись із рішенням суду ТзОВ "Укр Кредит Фінанс" оскаржило його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що вважає оскаржуване рішення в частині відмови у нарахуванні та стягненні процентів за користування кредитом в строк договору таким, що прийнято із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Судом першої інстанції не було у повному обсязі з`ясовано обставини справи, зокрема, інформації щодо строку договору (кредитування) – 365 днів (до 27.04.2025 року) для належного нарахування процентів за користування кредитом.

Розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою.

Після закінчення строку кредитування (27.04.2025 року) нарахування процентів за користування кредитом було зупинено.

Жодних штрафних санкцій до відповідача застосовано не було.

Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1387-7879.

За умовами цього договору позичальник ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 20000,00 грн. строком на 365 днів, базовий період 30 днів, зі сплатою процентів за користування ним.

ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 20000,00 грн. отримав, що стверджується матеріалами справи.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 115700,00 грн.

У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з вимогами чинного законодавства України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов`язанні строк (термін) його виконання (ст. 526, 527, 530 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до його виконання.

За приписами частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

У справі, що переглядається в апеляційному порядку встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Електронний кредитний договір ОСОБА_1 підписав шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором С9956.

Вказаний правочин, відповідно до Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Встановивши факт укладення між сторонами кредитного договору, а також невиконання ОСОБА_1 своїх кредитних зобов`язань, місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову в частині стягнення тіла кредиту, проте невірно визначив розмір відсотків, які мають бути стягнуті із відповідача на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Укладеним між сторонами кредитним договором визначено як строк кредитування: 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, кінцеву дату повернення кредиту 27.04.2025 року (п. 4.13 кредитного договору), так і розмір процентної ставки та порядок її нарахування.

Пунктом 4.15 Договору визначено орієнтовну загальну вартість кредиту на дату укладення Договору (за весь строк кредитування), яка складає 128850,00 грн. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом.

У пункті 5 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів» вказано, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Отже, наведене передбачає право суду зменшити розмір заборгованості за тими процентами, які нараховуються як міра відповідальності за неналежне виконання позичальником обов`язку щодо своєчасного повернення отриманих у кредит грошових коштів.

Однак у спірному випадку позивач вимогу про стягнення процентів, що нараховуються за прострочення виконання грошових зобов`язань не заявляв, а лише просив, окрім тіла кредиту, стягнути проценти за правомірне користування кредитними коштами.

Розмір процентів за користування кредитними коштами був визначений сторонами договору за їх взаємною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України, при цьому волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було усвідомленим і добровільним.

Відповідач, укладаючи кредитний договір, мав можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище. Крім того, згідно з умовами договору, він мав право відмовитися від договору протягом 14 днів з дня його укладення без пояснення причин, у тому числі після отримання грошових коштів (п. 6.9. договору), однак таким правом не скористався.

Також апеляційним судом враховано, що кредитодавцем частково списано заборгованість позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 28850,00 грн.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що у справі, яка переглядається, нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Розрахунок заборгованості сумнівів у апеляційного суду не викликає.

Отже, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1387-7879 від 28.04.2024 року за процентами становить 66850,00 грн.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача у разі задоволення позову.

У зв`язку із повним задоволенням позову на суму 86850,00 грн. на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» із відповідача підлягає стягненню 2422,40 судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 3633,60 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" - задовольнити частково.

Заочне рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 03 лютого 2026 року в частині стягнення відсотків за користування кредитом в розмірі 11700,00 грн. скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення відсотків за користування кредитом за кредитним договором № 1387-7879 від 28.04.2024 року задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" заборгованість за відсотками за користування кредитом за кредитним договором № 1387- 7879 від 28.04.2024 року у розмірі 66850,00 грн.

Рішення суду в частині стягнення тіла кредиту - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" 2422,40 судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 3633,60 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Хилевич С.В.