Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №159/1108/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 159/1108/26 Головуючий у 1 інстанції: Смалюх Р. Я.

Провадження № 22-ц/802/1042/26 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С. І.,

суддів Бовчалюк З. А., Матвійчук Л. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 , поданою представником адвокатом Тальчук Поліною Іллівною, на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнес Позика" (ТзОВ "Бізнес Позика") в лютому 2026 року звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.12.2024 між ТОВ "Бізнес Позика" та позичальником укладено договір № 518991-КС-001 про надання кредиту в розмірі 20000,00 грн, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію". Кредитор свої зобов`язання виконав надавши кредит, водночас позичальник свої обов`язки не виконував у зв`язку з чим станом на 15.02.2026 утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 67700,00 грн з яких 20000,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 33700,00 грн заборгованості за процентами, 4000,00 грн заборгованість за комісією, 10000,00 грн процентів за ст. 635 ЦК України. Просить стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором № 518991-КС-001 від 12.12.2024 у розмірі 67700,00 грн

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" заборгованість за кредитним договором № 518991-КС-001 від 12.12.2024 у розмірі 53700,00 грн, з яких: - 20000,00 грн заборгованості по тілу кредиту; - 33700,00 грн заборгованості по процентах за період з 12.12.2024 по 29.05.2025. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" у стягненні з ОСОБА_1 10000,00 грн заборгованості за процентами по ст. 625 ЦК України та 4000,00 грн боргу за комісією. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" судовий збір у сумі 2111,82 грн.

Відповідач ОСОБА_1 через представника адвоката Тальчук П. І. подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, ухваленим у результаті неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, та таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки співмірності заявлених позивачем процентів із фактичним розміром отриманих кредитних коштів, а також не врахував очевидно завищений та несправедливий характер таких нарахувань. Суд першої інстанції передчасно дійшов до висновку стосовно задоволення позовних вимог по процентах, оскільки не взяв до уваги відсутність у справі доказів погодження умов кредитування. Заявлена позивачем до стягнення сума прострочених платежів по процентах у розмірі 33700,00 грн не є співрозмірною сумі заявленої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 20000,00 грн за договором. Оскільки у справі відсутні докази погодження умов кредитування, зокрема, в частині нарахування процентів, відповідач заперечує проти задоволення позовної вимоги щодо стягнення заборгованості по процентах та нарахування процентів загалом. Просить скасувати рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2026 року по справі №159/1108/26 та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та задовольнити частково з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" подало відзив на апеляційну скаргу в якому вказує, що позивачем 12.12.2024 року направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір №518991-КС-001 про надання кредиту. 12.12.2024 відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №518991-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС одноразового ідентифікатора UA-7559, (направленого позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 вказаного самим позичальником в заявці) електронного повідомлення СМС-повідомлення. В заявці на отримання кредиту ОСОБА_1 вказав номер свого поточного (карткового) рахунку на який і були перераховані кредитні кошти. Відповідачу були нараховані проценти виключно за користування кредитними коштами, згідно ст.1048 ЦК України, виключно в межах строку дії кредитного договору за процентною ставкою, яка відповідала чинному законодавству. Просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, рішення суду першої інстанції у цій справі - без змін.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи як малозначна.

За змістом частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшов висновку відмову в задоволенні апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 518991-КС-001, за умовами якого позичальнику надається кредит у розмірі 20000,00 грн (п. 2.1, 2.6). Стандартна процентна ставка за кредитом становить 1 % в день і є фіксованою (п. 2.4).

Умови застосування процентної ставки: знижена процентна ставка, яка за текстом договору також становить 1 % в день, застосовується з першого дня користування кредитом (п. 10.2). Позичальник зберігає можливість застосування зниженої процентної ставки протягом усього періоду дії договору за умови своєчасної та повної сплати процентів та комісії згідно з графіком платежів (п. 10.3). При цьому допускається прострочення внесення платежу не більше ніж на 7 календарних днів (п. 10.3). Стандартна процентна ставка застосовується у разі, якщо позичальник не вніс платіж у повному обсязі та не погасив заборгованість протягом 7 діб; у такому випадку з 8-го дня прострочення нарахування здійснюється за стандартною процентною ставкою до закінчення строку кредитування (п. 4.2.4, 10.3).

Строк кредитування (строк, на який надається кредит) складає 24 тижні (п. 2.3). Дата повернення кредиту визначена 29.05.2025 року (п. 2.7, 2.13). Продовження строку кредитування або строку виплати кредиту в односторонньому порядку не допускається, а позичальник не має права ініціювати укладення додаткової угоди для продовження строку (п. 5.1.8).

У договорі передбачена комісія за видачу кредиту в розмірі 4000,00 грн, яка нараховується одноразово в дату видачі кредиту (п. 2.5). Згідно з графіком, сума комісії розбивається на декілька платежів для поступової сплати (п. 4.2.2).

За порушення строків сплати процентів або комісії передбачені штрафні санкції: позичальник зобов`язаний сплатити заборгованість з урахуванням 700000 % річних від суми заборгованості відповідно до ст. 625 ЦК України (п. 7.5). Ці проценти річних нараховуються за кожен день прострочення у розмірі, що не перевищує 1 % від неповернутої суми кредиту в день, при цьому сукупна сума таких нарахувань не може перевищувати половини суми одержаного кредиту (п. 7.5). Штрафні санкції (проценти річних) не нараховуються на заборгованість, яка є меншою ніж 100,00 грн (п. 7.5).

Позичальник має право повністю або частково достроково повернути кредит без будь-якої додаткової плати (п. 5.1.1). Також позичальник має право відмовитися від договору протягом 14 календарних днів з дня його укладення (п. 5.1.2). Зі свого боку кредитор набуває права вимагати дострокового повернення суми кредиту, всієї суми процентів та комісії у разі затримки позичальником сплати частини боргу на строк понад один місяць; така вимога підлягає виконанню протягом 30 днів та розцінюється як зміна строку остаточного повернення кредиту (п. 5.3.11.1, 5.3.11.2).

Невід`ємною частиною кредитного договору є додатки: (1) Таблиця обчислення загальної вартості кредиту за умови застосування зниженої процентної ставки (що розрахована на рівні 365 % річних) та (2) Таблиця обчислення загальної вартості кредиту за умови застосування стандартної процентної ставки (що розрахована на рівні 365 % річних) (п. 11.17).

У тексті договору (п. 4.2.2) міститься Графік платежів, що передбачає внесення 12 періодичних платежів. Згідно з цим графіком, загальна сума виплат становить 49 144,78 грн, яка складається з 20 000,00 грн тіла кредиту, 25 144,78 грн процентів за користування кредитом та 4 000,00 грн комісії, з остаточним строком погашення 29.05.2025.

Договір укладається в електронній формі шляхом надання оферти та її акцептування (п. 3.1). У реквізитах позичальника вказано його ПІП, адреса продивання, номер паспорта, РНОКПП, електронна адреса, номер телефону НОМЕР_2 , номер його банківської карти (електронного платіжного засобу) НОМЕР_3 . Договір підписано за допомогою одноразового ідентифікатора «UA-7559».

Відповідно до візуальної форми послідовності дій клієнта щодо укладення позивачем та відповідачем кредитного договору, його укладення відбувалося в електронній формі в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті https://my.bizpozyka.com. З цієї послідовності дій вбачається, що відповідач зайшов в особистий кабінет за допомогою свого мобільного пристрою та передав товариству інформацію обраних ним умов кредиту. Обробивши цю інформацію товариство надало відповідачу паспорт споживчого кредиту, який був підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором UA-4149. Після чого відбулось формування шаблону оферти та акцепту, після чого відбулося акцептування позичальником умов оферти шляхом надсилання товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором UA-7559. Після укладення договору, товариство направило (розмістило) підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа. Договір та Правила кредитування відправлені позичальнику на електронну пошту, вказану як електронний засіб зв`язку та розміщені в особистому кабінеті.

В анкеті клієнта сформованої позивачем 17.02.2026 зазначені особисті дані відповідача, місце його проживання та реєстрації, РНОКПП, дата народження, місце народження, реквізити паспорта, номери телефонів та адреса електронної пошти, а також номер банківської картки для перерахунку коштів НОМЕР_3 .

Підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів виданою ТОВ «ПрофітГід», відповіддю АТ "А-Банк" від 29.05.2026, випискою про операції за банківською карткою НОМЕР_3 , що належить відповідачу, за 12.12.2024 підтверджується зарахування відповідачу на його картковий рахунок у АТ «А-Банк» кредитних коштів в розмірі 20000 ,00 грн, призначення платежу - «перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_5 зг. до кредитного дог. №518991-КС-001 від 12.12.2024 Без ПДВ».

Відповідно до розрахунку наданого позивачем проценти за користування кредитними коштами перестали нараховуватись 29.05.2025. За період користування кредитом позивач нарахував відповідачу: - проценти на суму 33700,00 грн за ставкою 1% на день у період з 12.12.2024 по 29.05.2026; - проценти в розмірі 10000,00 грн за ст. 625 ЦК України у період з 27.12.2024 по 14.02.2025; - комісію в розмірі 4000,00 грн нарахована 12.12.2024;

Також з розрахунку встановлено, що позичальник на виконання умов кредитного договору 31.12.2024 сплатив 100,00 грн.

Довідкою про стан заборгованості за кредитним договором станом на 16.02.2026 стверджується наявність у відповідача заборгованості в розмірі 67700,00 грн, яка складається з тіла кредиту в розмірі 20000,00 грн, процентів в розмірі 33700,00 грн, комісії в розмірі 4000,00 грн, заборгованості по штрафам в розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до п. 6, п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За ч. 1, ч. 12 ст. 11 ЗУ "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Частина 1 ст. 12 ЗУ "Про електронну комерцію" визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).

Відповідачем не спростовано факту укладення договору та отримання кредитних коштів.

Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності підписання кредитного договору спростовуються тим, що кредитний договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора "UA-7559". Тому він укладений з додержанням письмової форми, визначеної законом та з додержанням процедури, визначеної Законом України "Про електронну комерцію". У кредитному договорі зазначено всі його істотні умови, які відповідачем не оспорювалися. Апеляційний суд зауважує, що без активних дій відповідача щодо укладення договору, кредитний договір укладений не був би. Відповідач не заявляв клопотання про витребування інших доказів по справі.

Контррозрахунку заборгованості відповідач не надав. В апеляційній скарзі відповідачем тільки вказано, що він заперечує проти задоволення позовної вимоги щодо стягнення заборгованості по процентах та нарахування процентів загалом.

Позивач просить стягнути з відповідача нараховані проценти за період користування кредитним коштами в розмірі 33700,00 грн за період з 12.12.2024 по 29.05.2025, за процентною ставко від 1% в день. У зазначений період відповідачу було нараховано процентів в розмірів 33800,00 грн, водночас ним було сплачено 100,00 грн, які пішли в погашення процентів.

На підставі встановлених обставин справи, суд першої інстанції зробив правильний висновок про стягнення з відповідача тіла кредиту в розмірі 20000,00 грн та стягнення з відповідача нарахованих процентів за період з 12.12.2024 по 29.05.2025 в розмірі 33700,00 грн.

Доводи апеляційної скарги про неспівмірність заявлених позивачем процентів із фактичним розміром отриманих кредитних коштів є голослівними.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є умови договору, які передбачають сплату споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним своїх зобов`язань.

Заявлений до стягнення розмір боргу за процентами за період з 12.12.2024 по 29.05.2025 в розмірі 33700,00 грн при тілі кредиту в розмірі 20000,00 грн відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Проценти нараховані за ставкою 1% в день, що відповідає нормам ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Правильними є висновки суду першої інстанції в частині відмови в стягненні комісії та відмови в стягненні з відповідача заборгованості за процентами нарахованими в порядку статті 625 ЦК України.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції провів розподіл судових витрат.

Рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Тальчук Поліною Іллівною, залишити без задоволення.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2026 року в цій справі залиши без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий - суддя

Судді