Вирок від 21 липня 2026 р. у справі №761/21140/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21140/26

Провадження №1-кп/761/3961/2026

В И Р О К

іменем України

22 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря с/з ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12026000000000321 від 05 лютого 2026 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, з вищою освітою, маючого на утриманні малолітню дитину, офіційно працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

У С Т А Н О В И В:

Згідно абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України, який неодноразово продовжувався відповідними указами та діє на теперішній час.

Разом з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про проведення загальної мобілізації на території всіх областей України та міста Києва. Даний Указ затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію».

У подальшому, строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України. Загальна мобілізація в Україні триває на даний час.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає, в тому числі, призов на військову службу.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на низку категорій, у тому числі, військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Так, військовозобов`язаним та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку.

Згідно ч. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно правовими актами.

Відповідно до ст. 4 «Про військовий обов`язок і військову службу», Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу або прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Так, згідно положень ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

В свою чергу, особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

На військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, у тому числі, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду (п. 9), які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи (п. 11).

Досудовим розслідуванням встановлено громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» являється військовозобов`язаним, тобто особою, яка перебуває у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Відповідно до військово-облікового документу ОСОБА_3 № 270120221320609100027, виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній має військове звання - солдат, військово-облікову спеціальність - 912017.

Тобто, ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним, являється особою, яка підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Однак, у період приблизно з 24.02.2022 по 09.11.2024 року, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, в особливий період, з метою ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації, мотивуючи це небажанням проходити військову службу, вирішив ухилитися від призову.

У зв`язку з цим, у період приблизно з 09.11.2024 по 12.11.2024 ОСОБА_3 , перебуваючи на території м. Києва, реалізуючи свій злочинний задум, будучи достеменно обізнаним про відсутність законних підстав для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, втілюючи в реальність протиправний умисел, спрямований на ухилення від такого призову, звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою щодо надання йому відстрочки з підстав, визначених п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яку скерував поштовим зв`язком, та долучив до неї копії документів, серед яких були копії наступних документів:

-довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, видану 05.06.2024 «Спеціалізованою онкологічною медико-соціальною експертною комісією» серії 12ААГ № 291584, на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 08.08.2024 являється його дружиною, в якій вказується про те, що останній присвоєно ІІ групу інвалідності, а також те, що вона потребує постійного стороннього догляду та допомоги;

-свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 08.08.2024;

-пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 виданого 02.07.2024 на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в якому вказується про те, що останній присвоєно пенсію по інвалідності 2 гр., за загальним захворюванням.

Надалі, 12.11.2024 вказана заява із долученими до неї документами прийнята ІНФОРМАЦІЯ_6 та зареєстрована за вх. № В-8661.

В подальшому, комісією з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_6 , за результатами розгляду поданої ОСОБА_3 заяви та долучених до неї документів, складено Протокол, яким прийнято рішення про надання ОСОБА_3 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 07.02.2025 та видано відповідну довідку №05/4825, яка дійсна за пред`явлення військово-облікового документа № 270120221320609100027 та документа, що посвідчує особу ОСОБА_3 .

Надалі, у період приблизно з 01.02.2025 по 04.02.2025 ОСОБА_3 , перебуваючи на території м. Києва, продовжуючи реалізувати свій злочинний задум, будучи достеменно обізнаним про відсутність законних підстав для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, втілюючи в реальність протиправний умисел, спрямований на ухилення від такого призову, повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою щодо надання йому відстрочки з підстав, визначених п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яку скерував поштовим зв`язком, та долучив до неї копії документів, серед яких були копії наступних документів:

-довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, видану 05.06.2024 «Спеціалізованою онкологічною медико-соціальною експертною комісією» серії 12ААГ № 291584, на ім`я ОСОБА_6 , в якій вказується про те, що останній присвоєно ІІ групу інвалідності, а також те, що вона потребує постійного стороннього догляду та допомоги;

-свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 08.08.2024;

-пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 виданого 02.07.2024 на ім`я ОСОБА_6 в якому вказується про те, що останній присвоєно пенсію по інвалідності 2 гр., за загальним захворюванням.

В подальшому, 04.02.2025, вказана заява із долученими до неї документами прийнята ІНФОРМАЦІЯ_6 та зареєстрована за вх. № В 618.

Далі, комісією з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_6 , за результатами розгляду поданої ОСОБА_3 заяви та долучених до неї документів, складено Протокол, яким прийнято рішення про надання ОСОБА_3 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 09.05.2025 та видано відповідну довідку №05/619, яка дійсна за пред`явлення військово-облікового документа № 270120221320609100027 та документа, що посвідчує особу ОСОБА_3 .

В подальшому, у період з квітня по травень 2025 року, більш точної дати в ході досудового розслідування та судом не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи на території м. Києва, продовжуючи реалізувати свій злочинний задум, будучи достеменно обізнаним про відсутність законних підстав для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, втілюючи в реальність протиправний умисел, спрямований на ухилення від такого призову, повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою щодо надання йому відстрочки з підстав, визначених п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яку скерував поштовим зв`язком, та долучив до неї копії документів, серед яких були копії наступних документів:

-довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, видану 05.06.2024 «Спеціалізованою онкологічною медико-соціальною експертною комісією» серії 12ААГ № 291584, на ім`я ОСОБА_6 , в якій вказується про те, що останній присвоєно ІІ групу інвалідності, а також те, що вона потребує постійного стороннього догляду та допомоги;

-свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 08.08.2024;

-пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 виданого 02.07.2024 на ім`я ОСОБА_6 в якому вказується про те, що останній присвоєно пенсію по інвалідності 2 гр., за загальним захворюванням.

Надалі, у травні 2025 року вказана заява із долученими до неї документами прийнята ІНФОРМАЦІЯ_6 та зареєстрована за вх. № В-3020.

Далі, комісією з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_6 , за результатами розгляду поданої ОСОБА_3 заяви та долучених до неї документів, складено Протокол, яким прийнято рішення про надання ОСОБА_3 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 07.08.2025 та видано відповідну довідку №05/3019, яка дійсна за пред`явлення військово-облікового документа № 270120221320609100027 та документа, що посвідчує особу ОСОБА_3 .

В подальшому, у липні 2025 року, більш точної дати в ході досудового розслідування та судом не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи на території м. Києва, продовжуючи реалізувати свій злочинний задум, будучи достеменно обізнаним про відсутність законних підстав для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, втілюючи в реальність протиправний умисел, спрямований на ухилення від такого призову, повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою щодо надання йому відстрочки з підстав, визначених п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яку скерував поштовим зв`язком, та долучив до неї копії документів, серед яких були копії наступних документів:

-довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, видану 05.06.2024 «Спеціалізованою онкологічною медико-соціальною експертною комісією» серії 12ААГ № 291584, на ім`я ОСОБА_6 , в якій вказується про те, що останній присвоєно ІІ групу інвалідності, а також те, що вона потребує постійного стороннього догляду та допомоги;

-свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 08.08.2024;

-пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 виданого 02.07.2024 на ім`я ОСОБА_6 в якому вказується про те, що останній присвоєно пенсію по інвалідності 2гр., за загальним захворюванням.

Надалі, 30.07.2025 року вказана заява із долученими до неї документами прийнята ІНФОРМАЦІЯ_6 та зареєстрована за вх. № В-4869.

Далі, комісією з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_6 , за результатами розгляду поданої ОСОБА_3 заяви та долучених до неї документів, складено Протокол, яким прийнято рішення про надання ОСОБА_3 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 05.11.2025 та видано відповідну довідку №05/4869, яка дійсна за пред`явлення військово-облікового документа № 270120221320609100027 та документа, що посвідчує особу ОСОБА_3 .

В подальшому, у жовтні 2025 року, більш точної дати в ході досудового розслідування та судом не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи на території м. Києва, продовжуючи реалізувати свій злочинний задум, будучи достеменно обізнаним про відсутність законних підстав для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, втілюючи в реальність протиправний умисел, спрямований на ухилення від такого призову, повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою щодо надання йому відстрочки з підстав, визначених п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яку скерував поштовим зв`язком, та долучив до неї копії документів, серед яких були копії наступних документів:

-довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, видану 05.06.2024 «Спеціалізованою онкологічною медико-соціальною експертною комісією» серії 12ААГ № 291584, на ім`я ОСОБА_6 , в якій вказується про те, що останній присвоєно ІІ групу інвалідності, а також те, що вона потребує постійного стороннього догляду та допомоги;

-свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 08.08.2024;

-пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 виданого 02.07.2024 на ім`я ОСОБА_6 в якому вказується про те, що останній присвоєно пенсію по інвалідності 2 гр., за загальним захворюванням.

Надалі, 29.10.2025 вказана заява із долученими до неї документами прийнята ІНФОРМАЦІЯ_6 та зареєстрована за вх. № В-7777.

Далі, комісією з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_6 , за результатами розгляду поданої ОСОБА_3 заяви та долучених до неї документів, складено Протокол, яким прийнято рішення про відмову у наданні ОСОБА_3 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у зв`язку з тим, що документи надіслані поштою не завірені, та видано відповідне повідомлення №05/7777.

Проте, згідно листа-відповіді КНП «Київський міський клінічний онкологічний центр» від 20.11.2025 № 061/17-3051 вбачається, що довідка до акту огляду серії 12ААГ № 291584 від 05.06.2024 не видавалася.

Крім того, відповідно до відомостей електронного реєстру пенсійних посвідчень, вбачається, що пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 не видавалося.

Разом з тим, згідно відомостей з відділу реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, дружиною ОСОБА_3 є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що свідчить актовий запис про шлюб № 172 від 24.03.2012.

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним, не маючи законних підстав для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, діючи умисно, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надавав до ІНФОРМАЦІЯ_4 завідомо неправдиві відомості, обґрунтувавши їх медичним документом (довідкою) та свідоцтвом про шлюб, в яких вказані неправдиві відомості щодо стану здоров`я ОСОБА_6 , яку ОСОБА_3 видавав за свою дружину, у результаті чого, отримав таку відстрочку.

Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування були кваліфіковані за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, кваліфікованого за ст. 336 КК України, визнав у повному обсязі та показав, що дійсно, за вказаних в обвинувальному акті обставин, він вчинив дане кримінально каране діяння. ОСОБА_3 зокрема заявив, що він у повній мірі усвідомив кримінально-протиправний характер своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд не призначати суворе покарання.

Слід зазначити, що показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

Після роз`яснення учасникам судового розгляду наслідків застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, вони підтвердили відсутність оспорюваних ними обставин по справі та погодилися, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі викладеного, пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення, визнане судом повністю доведеним, воно ніким не оспорюється.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_3 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, характер його діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Зокрема, судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Обставинами, яка, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_3 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які б, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжували покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, однак, враховуючи, що його перевиховання і виправлення цілком можливе без ізоляції від суспільства, ОСОБА_3 допустимо звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.

Таке покарання стосовно ОСОБА_3 є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не встановлено.

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року на мобільний телефон марки Xiaomi 13T, чорного кольору, в чохлі чорного кольору, з сім-карткою НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_3 та мобільний телефон марки iPhone 14 Pro Max, з сім-карткою НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_6 .

Долю речових доказів необхідно вирішити у порядку, встановленому ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, призначивши йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, від призначеного покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 звільнити з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , не обирати.

Речові докази:

мобільний телефон марки Xiaomi 13T, чорного кольору, в чохлі чорного кольору, з сім-карткою НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки iPhone 14 Pro Max, з сім-карткою НОМЕР_5 ; медичну картку амбулаторного хворого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; декларацію №0001-ТР7Р-2ТАО, на 1 арк; декларацію № 0001-Т724-ЗМАО, на 1 арк; рентген знімок; довідку № 5648 на 1 арк.; виписку із медичної картки № 1120 на 1 арк. - (передані на відповідальне зберігання обвинуваченому ОСОБА_3 ) - передати у володіння та розпорядження ОСОБА_3 .

Арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року на мобільний телефон марки Xiaomi 13T, чорного кольору, в чохлі чорного кольору, з сім-карткою НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_3 та мобільний телефон марки iPhone 14 Pro Max, з сім-карткою НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_6 - скасувати.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя Шевченківського

районного суду м. Києва ОСОБА_8