Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №756/10557/26 — Оболонський районний суд міста Києва

24.07.2026 Справа № 756/10557/26

Унікальний номер 756/10557/26

Номер провадження 3/756/3095/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Шролик І.С., розглянувши матеріали, що надійшли від Оболонського УП ГУ НП України в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 306212 від 04 червня 2026 року, того ж дня 04 червня 2026 року о 19.40 год. ОСОБА_1 за адресою м. Київ, просп. Володимира Івасюка, 24 в громадському місці виражався нецензурною лайкою в сторону працівників поліції, чим порушив громадській порядок та спокій громадян, які перебували поруч.

Правом на участь в судовому засіданні ОСОБА_1 не скористався. В судове засідання, призначене на 24 липня 2026 року не з`явився, про розгляд справи повідомлявся судом належним чином у встановленому законом порядку. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Приймаючи до уваги, що судом вжито необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, правопорушник не з`явився до суду, причини неявки до суду визнано неповажними, з метою дотримання розумного розгляду справи, забезпечення можливості своєчасного притягнення особи до відповідальності у випадку доведення винуватості та уникнення безкарності, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 оскільки положення ч. 2 ст. 268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов`язкової її участі в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ.

Згідно ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачено притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші події, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

В розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій та факт дійсності вчинення порушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за адресою м. Київ, просп. Володимира Івасюка, 24 в громадському місці виражався нецензурною лайкою в сторону працівників поліції, чим порушив громадській порядок та спокій громадян, які перебували поруч.

Суд вважає, що даний доказ не є беззаперечним, який би свідчив про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення.

Судом досліджений відеозаписи з боді камер, які долучені до матеріалів справи, з яких не встановлено факту висловлювання ОСОБА_2 в сторону працівників поліції чи інших громадян нецензурною лайкою та (або) порушення громадського порядку.

Вматеріалах справи та дослідженому відеозапису в сукупності відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_3 вчинив будь-які дії, які б свідчили про вчинення ним дрібного хуліганства, в розумінні ст. 173 КУпАП.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) застосування заходів впливу, передбачених ст.24-1 КУпАП; 3) закриття справи.

У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії» Європейський суд з прав людини зауважив, що «…при розгляді справи суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод...».

Враховуючи, що обсяг наданих суду доказів в своїй сукупності не доводить винуватість ОСОБА_1 факту вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, в той час як згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до переконання, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 173-2 ч. 1, 245, 247 ч.1 п.1, 252, 280, 283 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Повний текст постанови складено 24 липня 2026 року.

Суддя І.С. Шролик