Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №201/12349/18 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року

м. Київ

справа № 201/12349/18

провадження № 61-7781св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів:Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2026 року у складі колегії суддів: Гапонова А. В., Никифоряка Л. П., Халаджи О. В., та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 квітня 2026 року у складі колегії суддів: Гапонова А. В., Никифоряка Л. П., Халаджи О. В., і виходив з такого.

Зміст заявлених позовних вимог

1. У листопаді 2018 року ПАТ «Платінум Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням зобов`язань за договором про надання кредитної лінії від 04 червня 2007 року № 43.840.07.03, виконання яких було забезпечено іпотечним договором від 04 червня 2007 року № 43.840.07.03.1.

3. У липні 2023 року ТОВ «Вердик Капітал» звернулось до суду з клопотанням про заміну сторони позивача та просило залучити його в якості правонаступника ПАТ «Платінум Банк».

4. Клопотання мотивоване тим, що під час ліквідації ПАТ «Платинум Банк» його активи були виставлені на електронні торги. Згідно з протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-06-25-000032-b від 17 липня 2020 року переможцем торгів визначено ТОВ «Вердикт Капітал».

5. Посилалося на те, що 11 серпня 2020 року ТОВ «Вердикт Капітал» сплатило визначену за результатами аукціону вартість придбаного пулу активів, а 04 вересня 2020 року уклало з ПАТ «Платинум Банк» договір № 401 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки фізичних осіб і договір № 401/1 купівлі-продажу майнових прав за забезпеченням.

6. Вказувало, що у додатках до договорів до складу відступлених прав включено права вимоги за кредитним договором № 43.840.07.03 від 04 червня 2007 року та майнові права за іпотечним договором № 43.840.07.03.1 від 04 червня 2007 року. Таким чином, всі права та обов`язки по договору з відповідачами перейшли до ТОВ «Вердикт Капітал».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

7. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2023 року клопотання задоволено, замінено позивача у цій справі, замість ПАТ «Платинум Банк» залучено в якості позивача (нового кредитора, правонаступника) ТОВ «Вердикт Капітал».

8. Ухвала суду першої інстанції мотивовано тим, що за даними ЄОІС наявна інформація щодо кредитного договору від 04 червня 2007 року № 43.840.07.03, який укладено між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_6 . Права вимоги за кредитним договором № 43.840.07.03 від 04 червня 2007 року, що укладений з фізичною особою (позичальник ОСОБА_6 ) із забезпеченням відповідно до іпотечного договору № 43.840.07.03.1 від 04 червня 2007 року (іпотекодавець - ОСОБА_4 ), договору поруки №» 43.840.07.03.2 від 04 червня 2007 року (поручитель - ОСОБА_4 ), договору поруки № 43.840.07.03.1 від 04 червня 2007 року (поручитель - ОСОБА_7 ), відступлене ТОВ «Вердикт Капітал» у складі лоту GL1N018732 відповідно до протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-06-25-000032-b.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

9. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 квітня 2026 року клопотання ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Колошин В. П. про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено

10. Поновлено ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Колошин В. П. строк на апеляційне оскарження ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2023 року.

11. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Колошин В. П., на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2023 року.

12. Апеляційний суд дійшов висновку, що клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2023 року підлягає задоволенню, оскільки строк на апеляційне оскарження ухвали пропущено з поважних причин.

13. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв адвокат Колошин В. П., задоволено.

14. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2023 року скасовано.

15. Клопотання ТОВ «Вердікт Капітал» про заміну сторони позивача залишено без задоволення.

16. Стягнуто з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_2 судовий збір за апеляційний розгляд справи у розмірі 665 грн 60 коп.

17. Суд апеляційної інстанції встановив, що договори № 401 і № 401/1 від 04 вересня 2020 року нотаріально посвідчені та зареєстровані в реєстрі нотаріальних дій за номерами 2172 і 2173.

18. Водночас апеляційний суд вважав, що за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованою станом на 16 грудня 2021 року, відомості про державну реєстрацію іпотеки щодо спірного об`єкта відсутні.

19. Крім того, апеляційний суд виходив з того, що нотаріальне посвідчення договору про відступлення прав не є тотожним державній реєстрації зміни іпотекодержателя.

20. Апеляційний суд дійшов висновку, що ТОВ «Вердикт Капітал» не довело набуття статусу іпотекодержателя, а тому відсутні підстави для процесуальної заміни сторони у спорі, предметом якого є звернення стягнення на предмет іпотеки.

Узагальнені доводи касаційної скарги

21. 09 червня 2026 року ТОВ «Вердикт Капітал» через систему «Електронний суд» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргоюна постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2026 року, до якої також включено заперечення на ухвалу Дніпровського апеляційного суду 20 квітня 2026 року в частині поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

22. Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалу суду першої інстанції постановлено 14 липня 2023 року, а апеляційну скаргу подано лише 03 квітня 2026 року, тобто після спливу більш як двох років і восьми місяців.

23. Посилається на те що ОСОБА_2 була залучена до участі у справі 17 вересня 2025 року, а тому з цього моменту мала право ознайомлюватися з матеріалами справи, отримувати копії судових рішень та реалізовувати право на їх оскарження.

24. Заявник зазначає, що апеляційний суд не встановив, коли саме ОСОБА_2 та її законний представник дізналися або могли дізнатися про ухвалу від 14 липня 2023 року, не з`ясував причин невчинення процесуальних дій упродовж понад шести місяців після залучення її до справи та не перевірив доказів на підтвердження існування об`єктивних перешкод для подання апеляційної скарги.

25. Вказує, що ОСОБА_2 є неповнолітньою, а її законним представником виступає батько ОСОБА_1 , який від початку розгляду справи був її учасником та знав про ухвалу щодо заміни позивача..

26. Крім того, вказує що, сама лише відсутність у ОСОБА_2 процесуального статусу на день постановлення ухвали не пояснює подальшої бездіяльності після її залучення до справи та не може автоматично визнаватися поважною причиною пропуску процесуального строку.

27. Акцентує увагу на тому, що апеляційний суд обмежився формальним твердженням про поважність причин, не навів мотивованої оцінки тривалості пропуску строку, поведінки заявниці та наслідків поновлення строку у контексті дотримання принципу юридичної визначеності.

28. Вважає, що суд першої інстанції виконав вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2022 року у цій справі, дослідив документи щодо продажу активу та відступлення прав, у той час як апеляційний суд звів аналіз лише до відсутності окремого реєстраційного запису.

29. На думку скаржника, апеляційний суд не врахував правову природу продажу активів неплатоспроможного банку, не надав належної оцінки протоколу електронного аукціону, доказам оплати, договорам № 401 і № 401/1 та додаткам до них, а також помилково ототожнив відсутність актуального запису в реєстрі з відсутністю матеріального правонаступництва взагалі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

30. Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі № 201/12349/18 за касаційною скаргою ТОВ «Вердикт Капітал», витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

31. 29 червня 2026 року матеріали цивільної справи № 201/12349/18 надійшли до Верховного Суду.

32. Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2026 року справу призначено до судового розгляду.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

33. 30 червня 2026 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, від імені якого діє адвокат Кустова Т. В., через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, просить суд задовольнити касаційну скаргу.

34. Відзив на касаційну скаргу обґрунтований посиланням на те, що 10 січня 2017 року ПАТ «Платинум Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних, з 11 січня 2017 року у банку запроваджено тимчасову адміністрацію, а з 24 лютого 2017 року розпочато процедуру ліквідації, відбувся продаж активів банку, який було проведено відповідно до статей 48 і 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а ТОВ «Вердикт Капітал», як переможець відкритих торгів, набуло права кредитора за договорами, включеними до складу лота GL1N018732.

35. Вважає, що апеляційний суд немотивовано поновив строк на апеляційне оскарження, оскільки апеляційна скарга подана більш як через шість місяців після залучення ОСОБА_2 до участі у справі.

36. 09 липня 2026 року від законного представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Колишин В. П., до Верховного Суду надійшли пояснення, в яких він просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

37. Вказує, що постановою Верховного Суду від 17 серпня 2022 року у цій самій справі вже визначено алгоритм перевірки матеріального правонаступництва, суд повинен установити не лише перехід права вимоги за кредитним договором, а й набуття заявником статусу іпотекодержателя за даними державних реєстрів.

38. Акцентує увагу на тому, що самі по собі договори відступлення права не є достатнім доказом переходу прав іпотекодержателя, оскільки стаття 24 Закону України «Про іпотеку» вимагає державної реєстрації відомостей про таке відступлення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

39. Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 травня 2021 року за № 484 відкликано повноваження ліквідатора ПАТ «Платинум Банк», делеговані Грошовій С. В. рішенням виконавчої дирекції Фонду від 28 січня 2021 року № 95 «Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ «ПТБ». Визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «Платинум Банк» здійснюються Фондом безпосередньо до моменту внесення запису про державну реєстрацію припинення ПАТ «Платинум Банк» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

40. Під час здійснення ліквідаційної процедури Фондом та уповноваженою особою на ліквідацію в ПАТ «Платинум Банк» було вжито заходів, передбачених пунктом 9 частини першої статті 48, статтею 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», щодо відчуження активів неплатоспроможного банку.

41. В програмному комплексі «Єдина операційна система Фонду гарантування вкладів фізичних осіб», який становить собою організаційно-технічну систему, яка призначена для комплексної автоматизації банківської діяльності неплатоспроможних банків, ліквідація яких здійснюється Фондом (ЄОІС), у цій системі зберігається інформація щодо кредитів, рахунків, відкритих у неплатоспроможних банках, починаючи з дати запровадження тимчасової адміністрації у банку.

42. За даними ЄОІС наявна інформація щодо кредитного договору від 04 червня 2007 року № 43.840.07.03, який укладено між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Права вимоги за кредитним договором № 43.840.07.03 від 04 червня 2007 року, що укладений з фізичною особою (позичальник - ОСОБА_6 ) із забезпеченням відповідно до: іпотечного договору № 43.840.07.03.1 від 04 червня 2007 року (іпотекодавець - ОСОБА_4 ), договору поруки №» 43.840.07.03.2 від 04 червня 2007 року (поручитель - ОСОБА_4 ), договору поруки № 43.840.07.03.1 від 04 червня 2007 року (поручитель - ОСОБА_7 ), відступлене ТОВ «Вердикт Капітал» у складі лоту GL1N018732.

43. Відповідно до протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-06-25-000032-b переможцем торгів є ТОВ «Вердикт Капітал». Інформація про торги, укладення договору та публічний паспорт міститься за посиланням: https://old.prozorro.sale/auction/UA-EA-2020-06-25-00Q032-b.

44. Відповідно до інформації щодо претензійно-позовної роботи за вищезазначеним договором, що надавалась ПАТ «Платинум Банк», договору купівлі-продажу, посвідченого 08 грудня 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Виковою І. В. за реєстраційним № 1286, ОСОБА_1 став новим власником нерухомого майна, що було надане в іпотеку з метою забезпечення зобов`язань за договором кредиту № 43.840.07.03 від 04 червня 2007 року.

45. 04 вересня 2020 року між ПАТ «Платінум Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» підписаний договір № 401 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки фізичних осіб, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н. В. та зареєстрований в реєстрі за № 2172.

46. Відповідно до додатку №1 до договору № 401 в реєстрі боржників зазначений ОСОБА_6 .

47. Також 04 вересня 2020 року між ПАТ «Платінум Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» підписаний договір № 401/1 купівлі-продажу майнових прав за забезпеченням, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н. В. та зареєстрований в реєстрі за № 2173.

48. Відповідно до додатку №1 до договору № 401/1 в реєстрі договорів, майнові права, по яких відступаються, зазначені ОСОБА_4 , ОСОБА_7 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

49. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

50. Відповідно до абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

51. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи судові рішення, перевіряє правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, при цьому не встановлює нових обставин і не переоцінює докази, однак має перевірити, чи правильно суди визначили правову природу встановлених обставин та чи застосували до них належні норми права.

52. Частина друга статті 406 ЦПК України передбачає, що скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову.

53. У касаційній скарзі на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2026 року містяться доводи про необґрунтованість ухвали Дніпровського апеляційного суду від 20 квітня 2026 року в частині поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про заміну позивача.

54. У частинах першій та другій статті 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

55. Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

56. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенції), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

57. Відповідно до частини першої статті 10 ЦПК Українисуд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

58. У рішенні від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України», заява № 24465/04, Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити у контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії»).

59. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду, згідно з яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі; повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи.

60. Частина перша статті 354 ЦПК України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

61. Частина друга статті 354 ЦПК України надає учаснику справи, якому ухвалу не вручено в день її проголошення або складення, право на поновлення строку, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

62. Частина третя статті 354 ЦПК України допускає поновлення строку з інших поважних причин, крім випадків, передбачених частиною другою статті 358 цього Кодексу.

63. За змістом частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення

64. Частина друга статті 358 ЦПК України встановлює загальне правило, за яким незалежно від поважності причин суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

65. Винятками з цього правила є подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов`язки, а також пропуск строку внаслідок обставин непереборної сили.

66. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції. Особа, яка подає апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, у тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

67. Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо недотримання строків апеляційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду першої інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.

68. У пункті 3 частини першої статті 260 ЦПК України вказано, що ухвала, яка викладається окремим документом, складається з: мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

69. Право на апеляційний перегляд є складовою права на судовий захист, однак воно реалізується в порядку і строки, установлені процесуальним законом. Дотримання строків забезпечує передбачуваність судової процедури, рівність учасників процесу та юридичну визначеність.

70. Виняток, передбачений пунктом 1 частини другої статті 358 ЦПК України, усуває абсолютну заборону на відкриття апеляційного провадження після спливу одного року для особи, яку не було залучено до участі у справі та щодо прав якої ухвалено судове рішення.

71. Водночас застосування цього винятку не означає автоматичного поновлення будь-якого пропущеного строку без оцінки поведінки особи після того, як вона дізналася або об`єктивно могла дізнатися про відповідне судове рішення.

72. У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц сформульовано висновок, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

73. Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2026 року у справі № 464/12916/13, у якій наголошено, що суд повинен установити конкретні обставини, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню, оцінити тривалість пропуску строку та навести мотиви, з яких поновлення строку є виправданим.

74. У пунктах 52 і 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2025 року у справі № 601/485/23 зазначено, що в кожному випадку суд має оцінити доводи клопотання, визначити, чи є строк пропуску значним, і перевірити, чи не становитиме його поновлення невиправданого втручання у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу приватного та суспільного інтересів.

75. Поважними можуть визнаватися обставини, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення заявника та створювали істотні перешкоди для своєчасного подання скарги. Такі обставини повинні бути конкретно названі та підтверджені належними доказами.

76. Європейський суд з прав людини у справі «Пономарьов проти України» наголосив, що питання поновлення строків належить до дискреції національних судів, однак ця дискреція не є необмеженою: суди повинні зазначати підстави поновлення, а сторони у розумні проміжки часу вживати заходів, щоб дізнаватися про стан відомого їм провадження.

77. Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів («Дія 97» проти України», заява № 19164/04, від 21 жовтня 2010 року, § 47).

78. Отже, встановлення строків звернення до суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судове рішення, здійснена дія не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого судового рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені. Тобто встановлені строки звернення до суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності.

79. Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а також строків на оскарження судових рішень, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об`єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.

80. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21 (провадження № К/990/25232/22).

81. У цій справі апеляційний суд встановив, що на день постановлення ухвали від 14 липня 2023 року ОСОБА_2 не була учасником справи, вказана обставина могла бути підставою для застосування винятку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 358 ЦПК України.

82. Однак наведена обставина не звільняла апеляційний суд від обов`язку перевірити існування перешкод для реалізації права на апеляційне оскарження у строк, визначений статтею 354 ЦПК України.

83. ОСОБА_2 була залучена до участі у справі ухвалою від 17 вересня 2025 року, проте від цієї дати до подання апеляційної скарги 03 квітня 2026 року минуло понад шість місяців.

84. Крім того, в ухвалі від 20 квітня 2026 року апеляційний суд не встановив дату отримання ухвали про залучення до участі у справі, дату фактичного ознайомлення ОСОБА_2 або її представника з матеріалами справи та не визначив момент, з якого законний представник заявниці міг реально реалізувати право на її оскарження.

85. Апеляційний суд залишив поза увагою, що законним представником неповнолітньої ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , який був учасником справи, та не з`ясував, чи був він обізнаний про постановлення судом ухвали від 14 липня 2023 року.

86. Крім того, у тексті ухвали апеляційного суду від 20 квітня 2026 року не зазначено об`єктивних обставин, які перешкоджали поданню апеляційної скарги після залучення ОСОБА_2 до участі у справі (17 вересня 2025 року).

87. Також у вказаній ухвалі відсутні посилання на обставини непереборної сили, неналежного повідомлення законних представників ОСОБА_2 після залучення її до участі у справі, неможливості ознайомлення зі справою чи наявність інших істотних перешкод, які можуть виступати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

88. Формулювання апеляційного суду про те, що строк пропущено з поважних причин у зв`язку з відсутністю процесуального статусу на момент постановлення ухвали, стосується лише періоду до 17 вересня 2025 року і не пояснює подальшу шестимісячну бездіяльність учасника справи.

89. Отже, апеляційний суд неправильно застосував частину третю статті 354 і частину першу статті 127 ЦПК України, неналежним чином виконав вимоги пункту 3 частини першої статті 260 ЦПК України щодо мотивування ухвали.

90. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції стосується процесуального правонаступництва, а не вирішення позову по суті, проте вказане не усуває обов`язку апеляційного суду дотримуватися встановленої законом процедури відкриття апеляційного провадження та обґрунтування поновлення процесуального строку.

91. Наведене порушення не може бути визнано суто формальним, оскільки внаслідок неналежного вирішення питання щодо дотримання строку на апеляційне оскарження апеляційний суд переглянув ухвалу, яка набрала законної сили, скасував її та фактично змінив процесуальний склад учасників справи, розгляд якої триває значний період часу.

92. Пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

93. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права під час вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вважає їх обґрунтованими та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, оскарженні судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

94. Судові витрати підлягають розподілу за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» задовольнити.

2. Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 квітня 2026 року і постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2026 року скасувати.

3. Справу передати до Дніпровського апеляційного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Сердюк

В. В. Шипович