Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №908/1110/20 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 м.Дніпро Справа № 908/1110/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Демчини Т.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Кошлі А.О., Кучеренко О.І.

з участю секретаря судового засідання: Кишканя М.А.,

представника відповідача: Гайдаржинського В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства «АСКОНА» на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.2020 (головуючий в першій інстанції Дроздова С.С., повний текст складений та підписаний 26.11.2020)

у справі за позовом Приватного підприємства «АСКОНА»

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Розівська селищна рада Пологівського району Запорізької області,

про визнання дій протиправними, визнання договору оренди поновленим та визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною,

в с т а н о в и в:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У квітні 2020 року Приватне підприємство «АСКОНА» (надалі – ПП «Аскона») звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (надалі – ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області) про визнання неправомірною відмови в поновленні договору оренди земельних ділянок, розташованих на території Кузнецівської сільської ради, кадастрові номери 2324982000:03:003:0039 (ділянка №1), 2324982000:03:003:0038 (ділянка № 2); визнання договору оренди поновленим та визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після закінчення строку дії договору оренди земельних ділянок, він продовжував користуватися землею та належним чином виконував усі орендні зобов`язання, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату, що відповідно до ст.33 Закону України «Про оренду землі» надає йому переважне право на поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах. Крім того, позивач зазначає, що неодноразово звертався до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області з відповідними заявами та необхідним пакетом документів для продовження оренди, однак отримував лише формальні відмови з посиланням на невідповідність матеріалів вимогам ЗК України, при цьому орендодавець після закінчення строку оренди не заявляв заперечень проти подальшого користування ділянкою, що згідно з ч.6 зазначеної статті вважається поновленням договору. Вказує, що виконав усі визначені законом та договором умови для поновлення його дії, а відмова у продовженні оренди фактично позбавляє його можливості використовувати земельну ділянку, на якій розташоване належне йому нерухоме майно. Вважає, що такі дії відповідача порушують законні інтереси позивача та суперечать принципам добросовісності й пропорційності.

Рішенням Господарського суд Запорізької області від 16.11.2020 відмовлено у задоволенні вищезазначених позовних вимог ПП «Аскона» до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що позивач, звернувшись 13.10.2014 до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області з клопотанням про внесення змін до договору оренди в частині зміни сторони орендаря та продовження терміну дії договору на 10 років, тим самим ініціював процедуру поновлення договору в порядку ч.ч.1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а тому він не може одночасно посилатися на автоматичне поновлення договору за ч.6 цієї ж статті, оскільки ці дві правові конструкції є взаємовиключними та мають різні правові наслідки, до того ж орендодавець своєчасно, листом від 07.11.2014, повідомив позивача про закінчення строку дії договору 01.11.2014 та про неможливість внесення змін, що свідчить про наявність заперечень орендодавця, які виключають застосування ч.6 ст.33 вищезазначеного Закону. Крім того, суд зазначив, що усі наступні звернення позивача вже стосувалися не поновлення старого договору, а надання в оренду земельних ділянок на новий строк - на 49 років, у порядку ст.123 ЗК України, однак подані заяви не відповідали вимогам цієї норми, зокрема, щодо необхідності звернення з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою, тому відмови ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області були законними та обґрунтованими, а дії відповідача повністю узгоджувалися з ч.2 ст.19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами порушення своїх прав та законних інтересів, а також не спростував правомірності відмов відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відмовив у їх задоволенні повністю.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач у справі – ПП «Аскона» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій заявлено вимоги скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.2020 у справі №908/1110/20 та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

Апелянт вказує, що суд дійшов правильного висновку про припинення договору оренди з 01.11.2014, оскільки у п.1.1 договору оренди від 12.08.2005 сторони погодили саме цей кінцевий строк. Однак апелянт наполягає на тому, що з часу закінчення дії договору від 12.08.2005 він продовжував користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, а тому вважає, що спірний договір автоматично продовжився на підставі ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі».

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся в порядку ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу, позиції інших учасників

Від ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції повністю відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду у справі № 903/1030/19, згідно з якими орендар, який ініціював процедуру поновлення договору в порядку ч.ч.1-5 ст.33 Закону України «Про оренду землі», як це зробив позивач 13.10.2014, не може одночасно посилатися на автоматичне поновлення договору за ч.6 цієї ж статті, оскільки ці процедури є взаємовиключними, а оскільки позивач не повідомив орендодавця за 30 днів до спливу строку договору про намір його поновити, як це вимагається ч.2 ст.33 Закону та п.8 договору, підстави для поновлення договору відсутні. Крім того, відповідач вказує, що після ухвалення рішення суду першої інстанції відповідач, на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 та ст.117 ЗК України, передав спірні земельні ділянки з державної у комунальну власність Розівської селищної територіальної громади, що 21.01.2021 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав, тому відповідач наразі не є власником цих ділянок і не може відповідати за позовом в частині визнання договору поновленим та укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок виконання цих вимог має бути покладений на нового власника – Розівську селищну раду Пологівського району Запорізької області. При цьому докази передачі земельних ділянок, зокрема, акт приймання-передачі від 15.12.2020, наказ від 25.11.2020 № 64-ОТГ та інформаційні довідки від 09.02.2026 не могли бути подані до суду першої інстанції, оскільки створені пізніше, а саме: після ухвалення оскаржуваного рішення 16.11.2020, тому відповідач просить визнати причини їх неподання поважними, встановити додатковий строк для їх долучення до матеріалів справи та залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник залученої апеляційним судом до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Розівської селищної ради Пологівського району Запорізької області до суду не з`явився, був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи шляхом направлення відповідних ухвал до електронного кабінету та їх отримання, правом на подання пояснень по суті апеляційної скарги чи відзиву на неї не скористався. Вказані обставини відповідно до ч.3 ст.202, ч.12 ст.270 ГПК України не перешкоджають розгляду справи.

4. Процедура апеляційного провадження

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2020, для розгляду даної апеляційної скарги визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Коваль Л.А., суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.01.2021 апеляційну скаргу ПП «Аскона» залишено без руху, та надано апелянту 10-денний строк для усунення недоліків.

22.02.2021 від ПП «Аскона» надійшло клопотання на виконання ухвали суду від 04.01.2026.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.03.2021 відкрито апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою.

15.03.2021 від ПП «Аскона» надійшло клопотання про призначення відеоконференції. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.03.2021 відмовлено у задоволенні такого клопотання.

19.03.2021 від ПП «Аскона» надійшло клопотання про призначення відеоконференції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.04.2021 розгляд апеляційної скарги призначено на 11.05.2021 о 16:30 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2021 провадження у даній справі зупинене до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 903/1030/19.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2026, для розгляду даної апеляційної скарги визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Демчини Т.Ю. (доповідач), суддів Кучеренко О.І., Кошлі А.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2026 поновлено провадження за апеляційною скаргою ПП «Аскона» на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.2020 у справі № 908/1110/20; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 10.03.2026 о 14:30 год.

16.02.2026 від ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області надійшов відзив на апеляційну скаргу.

02.03.2026 від ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка ухвалою суду від 02.03.2026 задоволена.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2026 розгляд апеляційної скарги відкладено у судове засідання на 05.05.2026 о 16:00 год.

28.04.2026 від ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 02.03.2026 забезпечено участь представника відповідача в режимі відеоконференції в усіх судових засіданнях.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.05.2026 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Розівську селищну раду Пологівського району Запорізької області та відкладено розгляд апеляційної скарги на 23.06.2026 о 16:00 год.

13.05.2026 від Розівської селищної ради Пологівського району Запорізької області надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

В судовому засіданні 23.06.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини

04.04.2008 між ПП «Аскона» (покупець) та ТОВ «Агроснек» (продавець) укладено договір купівлі-продажу, який зареєстровано у реєстрі за № 2659, відповідно до п.1.1 якого продавець передав у власність покупця комплекс, розташований за адресою: Запорізька область, Розівський район, с.Зоряне, вул.40 років Жовтня, буд.140 «б», загальною площею 4954,2 кв.м., надалі - об`єкт нерухомості, а покупець прийняв об`єкт нерухомості і зобов`язався сплатити його вартість відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Опис Об`єкта нерухомості: адмінбудівля з ветсанпропускником літ.А, «а», цегла оштукатурена, загальною площею 385,9 кв.м., дизельна літ.В, цегла оштукатурена, загальною площею 55, 6 кв.м., гараж літ.Б, цегла оштукатурена, загальною площею 168.9 кв.м., курчатник літ.Е, цегла оштукатурена, загальною площею 1639,5 кв.м., курчатник літ.З, цегла оштукатурена, загальною площею 1639.5 кв.м., кормоцех-склад літ.Г, цегла оштукатурена, загальною площею 956,9 кв.м., забійний цех літ.Д, цегла оштукатурена, загальною площею 107.9 кв.м., огорожа № 1, металева сітка, загальною площею 175,0 кв.м., ворота № 2, металеві, загальною площею 9,0 кв.м., башня Рожновського літ.К, металева, загальною площею 1 кв.м.

Згідно п.1.4 договору, а також згідно з довідкою б/н, виданою Відділом земельних ресурсів у Розівському районі Запорізької області від 28.03.2008, земельна ділянка, на якій розташований об`єкт нерухомості, не знаходиться в приватній власності.

12.08.2005 між Розівською районною державною адміністрацією Запорізької області (орендодавець) та ТОВ “Птахівник” (орендар) укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Розівському відділені Запорізької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 17.08.2005 за № 040527900123.

Відповідно до п.1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки для розміщення виробничої бази, які знаходяться на території Кузнецівської сільської ради, кадастровий номер 2324982000:03:003:0039 (ділянка № 1) та кадастровий номер 2324982000:03:003:0038 (ділянка № 2), на підставі розпорядження Голови Розівської райдержадміністрації від 11 серпня 2005 року № 286.

Пунктом 4 договору визначено, що договір укладено строком до 01 листопада 2014 року і набуває чинності з моменту його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, якщо він належно виконував обов`язки відповідно до умов цього договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

13.10.2014 ПП «Аскона» звернулось до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області з клопотанням від 03.10.2014 про внесення змін до договору оренди землі в частині зміни сторони договору – орендаря з ТОВ «Птахівник» на ПП «Аскона», та продовження терміну дії договору на 10 років.

07.11.2014 листом № 32-8-0.4-10798/2-14 Головне управління Держземагентства у Запорізькій області надало відповідь ПП «Аскона», що 01.11.2014 закінчився строк дії договору, а тому внесення змін не передбачено законодавством. Цим же листом роз`яснено, що передача в оренду земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди) здійснюється на неконкурентних засадах відповідно до ч.2 ст.134 ЗК України.

02.02.2015 ПП «Аскона» звернулось до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області із заявою про надання в оренду земельної ділянки площею 2 га терміном на 49 років, у тому числі 2 га під об`єктами нерухомого майна.

14.02.2015 листом №19-8-0.3-1971/2-15 ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області відмовило у передачі в оренду земельної ділянки площею 2 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кузнецівської сільської ради Розівського району у зв`язку із відсутністю детального плану території, затвердженого відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

ПП «Аскона» звернулось до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області із заявою від 17.03.2016 №110/03 про надання в оренду земельної ділянки під об`єктом нерухомого майна терміном на 49 років.

13.06.2016 листом № 0-8-0.31-4881/2-16 ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило, що відповідно до ст. 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

17.02.2017 ПП «Аскона`звернулось до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області із заявами від 07.02.2017 № 30 та № 29 про надання в оренду земельних ділянок під об`єктом нерухомого майна терміном на 49 років.

25.07.2017 листами № 32-8-0.3-4168/2-17 та № 32-8-0.3-4165/2-17 ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило, що подані заяви не відповідають вимогам ст.123 ЗК України, а тому відсутні підстави для їх задоволення.

22.02.2017 ПП «Аскона» звернулось до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області із заявами від 16.02.2018 № 79 та № 80 про надання в оренду земельних ділянок під об`єктом нерухомого майна терміном на 49 років.

22.03.2018 листами № 19-8-0.3-2752/2-18 та № 19-8-0.3-2751/2-18 ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило, що подані заяви не відповідають вимогам ст.123 ЗК України, а тому відсутні підстави для їх задоволення.

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право па захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (тут і надалі - в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За частиною 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Статтею 2 ЗК України (тут і надалі - в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права па землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Статтею 3 ЗК України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідного орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, мас переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на повий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який мас намір скористатися переважним правом па укладення договору оренди землі на повий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності па земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч1 ст. 210 ЦК України).

За змістом ст.ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Згідно із приписами ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є строк дії договору оренди.

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

За загальним правилом наслідками закінчення строку дії договору оренди землі, згідно ст. 31 Закону України «Про оренду землі», є припинення договору оренди землі.

Положеннями ст.ст. 22, 31, 93, 124 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Частинами 2 та 3 ст. 134 ЗК України визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Зокрема, земельні торги не проводяться при передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Відповідно до ч.2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, в якому зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Органам, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 3 ст. 123 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Предметом апеляційного оскарження є висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання дій протиправними, визнання договору оренди поновленим та визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною з урахуванням чинного на той час законодавства.

Апелянт наполягає, що з часу закінчення строку дії договору від 12.08.2005 продовжував користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, а тому вважає, що спірний договір автоматично продовжився на підставі ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі».

ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області вважає, що рішення суду першої інстанції повністю відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду у справі № 903/1030/19, згідно з якими орендар, який ініціював процедуру поновлення договору в порядку частин 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», як це зробив позивач 13.10.2014, не може одночасно посилатися на автоматичне поновлення за ч. 6 цієї ж статті, оскільки ці процедури є взаємовиключними, а оскільки позивач не повідомив орендодавця за 30 днів до спливу строку договору про намір його поновити, як це вимагається ч. 2 ст. 33 Закону та п. 8 договору, то підстави для поновлення договору відсутні. Крім того, відповідач вказує, що після ухвалення рішення суду першої інстанції відповідач на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 та ст. 117 ЗК України передав спірні земельні ділянки з державної у комунальну власність Розівської селищної територіальної громади, про що 21.01.2021 зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав, тому відповідач наразі не є власником цих ділянок і не може відповідати за позовом в частині визнання договору поновленим та укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок виконання цих вимог має бути покладений на нового власника – Розівську селищну раду. При цьому докази передачі земельних ділянок, зокрема, акт приймання-передачі від 15.12.2020, наказ від 25.11.2020 № 64-ОТГ та інформаційні довідки від 09.02.2026, не могли бути подані до суду першої інстанції, оскільки вони створені пізніше, а саме після ухвалення оскаржуваного рішення 16.11.2020, тому відповідач просить визнати причини їх неподання поважними, встановити додатковий строк для їх приєднання до матеріалів справи та залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів на даний час спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 2324982000:03:003:0039 та 2324982000:03:003:0038, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ та п.24 Перехідних положень ЗК України, передані у комунальну власність Розівської селищної територіальної громади Пологівського району Дніпропетровської області.

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 25.11.2020 № 64-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", Розівській селищній територіальній громаді у комунальну власність передано земельні ділянки, у тому числі з кадастровими номерами 2324982000:03:003:0039 та 2324982000:03:003:0038 (містяться у додатку до вказаного наказу).

15.12.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та Розівською селищною територіальною громадою в особі Розівської селищної ради підписаний Акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у комунальну власність, відповідно до якого Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області передано, а Розівською селищною радою Пологівського району Запорізької області прийнято у комунальну власність земельні ділянки, у тому числі, з кадастровими номерами 2324982000:03:003:0039 та 2324982000:03:003:0038 (містяться у додатку до Акту).

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 463472697 від 09.02.2026 та № 463527223 від 10.02.2026, 21.01.2021 право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 2324982000:03:003:0039 та 2324982000:03:003:0038 зареєстроване за Розівською селищною територіальною громадою в особі Розівської селищної ради Розівського (нині – Пологівського) району Запорізької області.

З урахуванням викладеного, ухвалою суду від 05.05.2026 Розівську селищну раду Пологівського району Запорізької області залучено до участі у справі, оскільки рішення у даній справі може вплинути на її права та обов`язки.

Щодо суті спору, зокрема, поновлення строку дії договору оренди, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду та вважає їх такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, а доводи апеляційної скарги позивача - такими, що не спростовують цих висновків, з огляду на таке.

Відповідно до частин 1-2, 5, 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) по закінченні строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди і за відсутності заперечень укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 зробила правові висновки щодо розмежування процедур поновлення договору оренди землі, передбачених частинами 1-5 та ч.6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Так, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці процедури є різними за своєю правовою природою та наслідками: переважне право орендаря на укладення договору на новий строк (частини 1-5) передбачає активне волевиявлення орендаря, подання ним заяви та проєкту додаткової угоди до закінчення строку дії договору, а також подальше узгодження умов з орендодавцем; натомість поновлення договору в порядку ч.6 цієї статті є автоматичним та настає за умови, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою, а орендодавець протягом місяця після закінчення строку договору не висловив заперечень. Велика Палата Верховного Суду підкреслила, що обов`язок підготувати проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі покладається на орендаря. При цьому, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій у справі № 903/1030/19 встановили, що позивач усупереч вимогам ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та п. 8 договору оренди землі не повідомив відповідача за 30 днів до спливу строку цього договору про намір його поновити, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновком судів про відсутність підстав для поновлення договору оренди землі за ч. 6 ст. 33 Закону.

Аналогічний підхід викладений також у постанові Верховного Суду від 22.02.2018 у справі № 920/686/17, на яку посилався суд першої інстанції: вчинення орендарем дій, спрямованих на поновлення договору в рамках процедури, передбаченої ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», виключає у подальшому можливість поновлення договору оренди земельної ділянки на підставі частини шостої цієї статті, оскільки у разі недосягнення згоди за вже розпочатою процедурою переважне право орендаря припиняється.

У даній справі встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що 13.10.2014 ПП «Аскона» звернулося до ГУ Держземагентства у Запорізькій області з клопотанням про внесення змін до договору оренди землі в частині заміни сторони орендаря з ТОВ «Птахівник» на ПП «Аскона» та продовження строку дії договору на 10 років. Це звернення містило усі ознаки ініціювання процедури поновлення договору в порядку ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки його подано до спливу строку дії договору, воно містило прохання про продовження строку та зміну умов договору. Отже, позивач свідомо обрав саме цей шлях реалізації свого права на поновлення договору оренди, а не розраховував на автоматичне його продовження в порядку ч.6 ст.33 Закону.

У відповідь на це клопотання орендодавець листом від 07.11.2014 № 32-8-0.4-10798/2-14 повідомив позивача, що строк дії договору закінчився 01.11.2014, а тому внесення змін до нього не передбачено законодавством. Колегія суддів вважає, що цей лист фактично є запереченням орендодавця проти поновлення договору на новий строк, яке було висловлене в межах місячного строку після закінчення дії договору, що унеможливлює застосування положень ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі». Таким чином, позивач не довів наявності передбачених законом умов для автоматичного поновлення договору, так як він сам ініціював іншу процедуру поновлення, що виключає застосування ч.6 ст.33 Закону. До того ж орендодавець висловив своє заперечення проти поновлення у встановлений строк, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач належно виконував обов`язки орендаря та продовжував користуватися земельною ділянкою, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки за наявності заперечень орендодавця та ініціювання позивачем процедури поновлення за ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», ці обставини не мають правового значення для застосування ч.6 цієї статті. Як зазначалося вище, для поновлення договору в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» необхідна сукупність двох умов: продовження користування земельною ділянкою та відсутність заперечень орендодавця. У цій справі друга умова відсутня, тому правові підстави для автоматичного поновлення договору відсутні, незалежно від того, чи належним було виконання своїх обов`язків позивачем.

Щодо інших звернень позивача до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, які мали місце в 2015-2018 роках, вони стосувалися не поновлення діючого договору оренди, а надання земельних ділянок в оренду на новий строк - 49 років на підставі ст.123 ЗК України. Відмови ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області у задоволенні цих заяв були обґрунтовані невідповідністю поданих матеріалів вимогам ст.123 ЗК України, зокрема, щодо необхідності звернення з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою. Такі дії відповідача повністю узгоджуються з ч.2 ст.19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та не свідчать про порушення прав позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, зокрема, положення ст.33 Закону України «Про оренду землі», та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки встановлених судом обставин та неправильного тлумачення норм матеріального права.

7. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом ст.236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, надав належну оцінку доводам сторін та поданим доказам, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для поновлення договору оренди. Отже, суд першої інстанції ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду та не можуть бути підставою для скасування постановленого ним рішення щодо відмови в задоволенні позову.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст.269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

8. Розподіл судових витрат

Судовий збір за подання апеляційної скарги відповідно до ст.129 ГПК України слід покласти на апелянта.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.129, 269, 270, 275, 276, 281-284, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «АСКОНА» на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.2020 у справі № 908/1110/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.2020 у справі № 908/1110/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст.286-289 ГПК України.

Повна постанова складена 23.07.2026.

Головуючий суддя Т.Ю.Демчина

Судді А.О.Кошля

О.І.Кучеренко