Суд: Східний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: енергоносіїв
Дата: 22 липня 2026 р.
Справа: №913/57/26
Суддя: Сгара Елла Валеріївна
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2026 року м. Харків Справа № 913/57/26
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Сгара Е.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.
розглянувши апеляційну скаргу Керівника Луганської обласної прокуратури, м.Сіверськодонецьк Луганської області (вх.1269Л)
на ухвалу Господарського суду Луганської області від 02.06.2026 у справі №913/57/26 (суддя Лісовицький Є.А.)
за позовом Заступника керівника Луганської обласної прокуратури, м.Сіверськодонецьк Луганської області, в інтересах держави в особі:
позивача 1 Білокуракинської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області, с.Білокуракине Сватівського району Луганської області
позивача 2 Північно-східного офісу Держаудитслужби, м.Харків
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджигазтрейд”, м.Черкаси Черкаської області
до відповідача 2 Відділу освіти Білокуракинської селищної ради, с.Білокуракине Сватівського району Луганської області
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 85568,80 грн
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.06.2026 у справі №913/57/26:
-клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджигазтрейд” про зупинення провадження у справі №913/57/26 задоволено;
-клопотання Відділу освіти Білокуракинської селищної ради про зупинення провадження у справі №913/57/26 задоволено;
-зупинено провадження у справі №913/57/26 за позовом Заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Білокуракинської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області та Північно-східного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджигазтрейд” та Відділу освіти Білокуракинської селищної ради про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 85568,80 грн до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/20269(178/26) та оприлюднення повного тексту рішення.
Не погодившись із вищевказаною ухвалою, Керівник Луганської обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 02.06.2026 по справі №913/57/26.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне:
- суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду;
- Господарський суд Луганської області мав об`єктивну можливість розглянути справу № 913/57/26, оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду;
- у справі № 913/57/26 правовідносини виникли з моменту участі в тендері, укладення Договору та додаткових угод до нього, а саме у 2021 році, відтак навіть у разі теоретичного задоволення скарги товариства Конституційним Судом України, його рішення не матиме ретроспективної (зворотньої) дії в часі, тобто не буде поширюватися на відносини, що виникли до ухвалення такого рішення.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.06.2026: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Луганської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Луганської області від 02.06.2026 у справі №913/57/26; розгляд апеляційної скарги Керівника Луганської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Луганської області від 02.06.2026 у справі №913/57/26 вирішено розпочати з 29.06.2026 без повідомлення учасників справи.
На адресу Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджигазтрейд” надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з підстав, викладених у відзиві.
Крім того, на адресу Східного апеляційного господарського суду від Відділу освіти Білокуракинської селищної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з підстав, викладених у відзиві.
Луганською обласною прокуратурою надано відповіді на відзиви на апеляційну скаргу, якими прокуратура просила врахувати їх та задовольнити апеляційну скаргу.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, Заступник керівника Луганської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Білокуракинської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області та Північно-східного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджигазтрейд” та Відділу освіти Білокуракинської селищної ради, в якій просить суд: визнати недійсною додаткову угоду №1 від 30.08.2021 до договору №55-ЕГТ-21/Е від 04.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу; визнати недійсною додаткову угоду №2 від 29.11.2021 до договору №55-ЕГТ-21/Е від 04.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджигазтрейд” на користь держави в особі Білокуракинської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області кошти в сумі 85568,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог, прокурор зазначив, що додаткові угоди № 1, 2 укладені з порушенням приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, а саме, необґрунтовано збільшено ціну товару за відсутності документального підтвердження коливання ціни цього товару на ринку, що є підставою для визнання вказаних додаткових угод недійсними. Крім того, внаслідок укладання вказаних додаткових угод Відділом освіти Білокуракинської селищної ради надмірно сплачено бюджетні кошти на загальну суму 85568,80 грн.
Як вже зазначалось вище, оскаржуваною ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.06.2026 у справі №913/57/26: клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджигазтрейд” про зупинення провадження у справі №913/57/26 задоволено; клопотання Відділу освіти Білокуракинської селищної ради про зупинення провадження у справі №913/57/26 задоволено; зупинено провадження у справі №913/57/26 за позовом Заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Білокуракинської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області та Північно-східного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджигазтрейд” та Відділу освіти Білокуракинської селищної ради про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 85568,80 грн до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/20269(178/26) та оприлюднення повного тексту рішення.
Місцевий господарський суд під час прийняття вищевказаної ухвали виходив з того, що вирішення Конституційним Судом України справи №3-78/20269(178/26) щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” може мати істотне значення для правильного вирішення даного спору, зокрема щодо правомірності застосування встановленого вказаною нормою 10-відсоткового обмеження при зміні ціни за одиницю товару, у зв`язку із чим суд з метою забезпечення принципу правової визначеності та єдності судової практики, дійшов висновку задовольнити клопотання відповідачів та зупинити провадження у справі №913/57/26 до ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі № 3-78/20269(178/26) та оприлюднення його повного тексту.
Проте, судова колегія апеляційного господарського суду не може погодитись із вищевказаною позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено.
Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному конкретному випадку з`ясовує, яким чином пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду такої справи.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
Пов`язаність справ повинна полягати в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення та унеможливлюють розгляд спору до вирішення справи іншим судом через те, що не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.
В той же час, зупиняючи провадження у справі №913/57/26, місцевий господарський суд не зазначив, які саме обставини будуть встановлені у межах справи №3-78/20269(178/26) та яким саме чином вони можуть вплинути на розгляд справи №913/57/26.
При цьому, суд першої інстанції не зробив висновку, що матеріали справи №913/57/26 не містять доказів, необхідних для встановлення та оцінки належним чином обставин (фактів), які є предметом судового розгляду в зазначеній справі, а єдиною можливістю вирішення спору по суті, є використання преюдиційних обставин, що будуть встановлені під час розгляду справи №3-78/20269(178/26).
Враховуючи положення пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, всупереч положенням процесуальних норм, які регулюють інститут зупинення провадження у справі, зупиняючи провадження у справі, в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів з яких він дійшов висновку саме про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість здійснення ним перевірки обґрунтованості позовних вимог.
За таких обставин, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що місцевим господарським судом не зроблено мотивованого висновку, що наявні в матеріалах справи докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду в справі №913/57/26.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зауважує, що місцевий господарський мав можливість самостійно надати оцінку обставинам, що склались між сторонами на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
При цьому, положення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є чинними, не визнані неконституційними та підлягають застосуванню судом при вирішенні спору. Суд не вправі відмовитися від застосування чинної норми закону лише з підстав відкриття конституційного провадження щодо її перевірки.
Також апеляційний господарський суд зауважує, що за приписами частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічні за змістом положення щодо строку втрати чинності актом (його окремими положеннями) містяться у частині першій статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України".
Отже правова позиція Конституційного Суду України, в разі ухвалення такого рішення, щодо неконституційності приписів пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" матиме пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли або принаймні тривали після ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 16.06.2026 у справі №910/4867/24.
Крім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої ст. 6 згаданої Конвенції ("Смірнова проти України" №36655/02, §69, ЄСПЛ, від 08 листопада 2005 року).
Наведеного судом першої інстанцій враховано не було, тому, зупинивши провадження у даній справі, суд порушив право учасників справи на розгляд справи упродовж розумного строку, що є порушенням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ.
Приймаючи до уваги вищенаведене, місцевий господарський суд дійшов безпідставного висновку щодо зупинення провадження у справі.
За таких обставин апеляційна скарга Керівника Луганської обласної прокуратури підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Луганської області від 02.06.2026 у справі №913/57/26 підлягає скасуванню із передачею справи на розгляд до місцевого господарському суду.
Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами вирішення спору по суті.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Керівника Луганської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Луганської області від 02.06.2026 у справі №913/57/26 – задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Луганської області від 02.06.2026 у справі №913/57/26 – скасувати.
Справу №913/57/26 передати на розгляд Господарського суду Луганської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя Е.В. Сгара
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя О.І. Склярук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua